Тягар доказування —див. Обов'язок доказування

ТЯЖКІ ЗЛОЧИНИ — умисні злочинні діяння, що яв­ляють собою підвищену суспільну небезпеку. Т. з. є зло­чини, за які передбачене позбавлення волі на строк т більше десяти років. КК знає і особливо тяжкі злочини за які передбачене покарання у вигляді позбавлення вол на строк більш як десять років або довічного позбавленні волі.

УСИНОВЛЕННЯ (удочеріння)

У

УВ'ЯЗНЕНИЙ (попередньо) — особа, щодо якої як за­побіжний захід обрано взяття під варту. Правове стано­вище У. визначається кримінально-процесуальним зако­нодавством щодо підозрюваного, обвинуваченого, підсудно­го та засудженого, стосовно якого вирок ще не набув за­конної сили, і спеціальними підзаконними актами, які встановлюють правила перебування осіб у місцях попе­реднього ув'язнення.

УГОДА — волевиявлення двох і більше сторін, спря­моване на встановлення, зміну чи припинення взаємних юридичних прав та обов'язків.

УДАВАНА УГОДА — угода, вчинена з метою прихова­ти іншу угоду. Така угода є недійсною (нікчемною) з мо­менту її укладення. Якщо У. у. приховує правомірну уго­ду, наставатимуть правові наслідки, що випливають із цієї угоди.

УКАЗ — в Україні та багатьох інших країнах назва найважливіших актів, що видаються главою держави (пре­зидентом) для введення режиму надзвичайного чи воєнного стану, призначення чи звільнення з посади ви­щих посадових осіб, нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань тощо. У. за загальним пра­вилом не може суперечити конституції та законам держа­ви, в якій він діє. Аналогічні У. акти в західних державах найчастіше називаються декретами (в США — виконав­чими директивами).

УМОВНЕ ЗАСУДЖЕННЯ — незастосування судом до винного покарання у вигляді позбавлення волі або ви-

— 278 =====

правних робіт за умови, що він протягом певного (визна­ченого судом) строку не вчинить нового злочину. За К.К 2001 р. У. з. відповідає "звільнення від відбування пока­рання з випробуванням". Якщо суд визнає, з урахуван­ням передбачених законом умов, що злочинець може ви­правитись без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з ви­пробуванням тривалістю від одного до трьох років.

УМОВНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці застосову­валось до повнолітніх працездатних осіб як один із видів пом'якшення покарання. Чинним КК 2001 р. У, з. не пе­редбачене.

УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ - звільнен­ня засудженого від подальшого відбування покарання. Пи­тання про У.-д. з. вирішується судом за місцем відбуван­ня засудженим покарання. Підставами для У.-д. з. є ви­правлення засудженого та фактичне відбуття ним перед­баченої законом для даного злочину частини покарання.

УРЯД — найвищий виконавчий орган держави. У., який іноді називають Радою або Кабінетом Міністрів, очолює або президент (у президентських республіках), або прем'єр-міністр (у парламентських державах і монархіях). У. може бути однопартійним чи коаліційним. Порядок формування У. залежить від форми правління. Члени У. (міністри, міністри без портфеля, державні міністри, державні секретарі) керують органами управління.

УСИНОВЛЕННЯ (удочеріння) — одна з форм влашту­вання дітей, шо залишились без піклування батьків, яка полягає в оформленому спеціальним юридичним актом прийнятті в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки. У результаті У. між особою, яка усиновила (удочерила) дитину (усиновителем), з однієї сторони, та усиновленою дитиною, з іншої сторони, виникають такі ж права та обов'язки, як між родичами за походженням. Підстави та порядок усиновлення докладно визначено у затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 775 Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам Ук­раїни та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів.

УСНІСТЬ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ

УСНІСТЬ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ - принцип судо­чинства, відповідно до якого дослідження, обговорення всіх питань, що підлягають розгляду судом, оголошення всіх постанов суду з кримінальних і цивільних справ відбуваються усно, безпосередньо в судовому засіданні.

УСТАНОВА — 1) організація (з певним штатом служ­бовців та адміністрацією), що уповноважена приймати рішення, чинити дії в певних галузях науки, культури, народного господарства; 2) приміщення, де розташована така організація, місце роботи кого-небудь.

Дата добавления: 2015-12-07