Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Підписка про невиїзд


ПІДСУДНИЙ


 


як самостійна процесуальна фігура має широке коло прав, серед яких є права мати захисника, побачення з ним до першого допиту, знати, в чому його підозрюють і да­вати показання, подавати докази, заявляти клопотання, подавати скарги та ін.

ПІДПИСКА ПРО НЕВИЇЗД - у кримінальному процесі запобіжний захід, що полягає у взятті в підозрюваного чи обвинуваченого письмового зобов'язання не залишати місця проживання чи тимчасового перебування без доз­волу особи, що веде дізнання, слідчого, прокурора, суду. Якщо П. про н. порушується, до підозрюваного чи обви­нуваченого застосовується суворіший запобіжний захід.

ПІДРОБЛЕННЯ — умисне виготовлення з метою збу­ту і збут, використання фальшивих грошових знаків, цінних паперів, знаків поштової оплати, проїзних квитків, номерів агрегатів транспортних засобів, документів, що надають комусь права або звільняють від обов'язків, штампів, печаток, бланків. П. такого типу є кримінально караними діяннями. Див. також Службове підроблення.

ПІДРЯД — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (підрядчик) зобов'язується виконати на свій ри­зик певну роботу на замовлення іншої сторони (замовни­ка) з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Якщо інше не встановлено законом або договором, підрядчик зобов'язується виконати роботу з своїх ма­теріалів і своїми засобами. При цьому підрядчик несе відповідальність за доброякісність матеріалів. Якщо робо­та виконується повністю або частково з матеріалів замов­ника, підрядчик відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Якщо із закону або договору П. не вип­ливає обов'язок підрядчика виконати передбачену роботу самостійно, він наділений правом притягнути до вико­нання своїх обов'язків інших осіб (субпідрядчиків). В цьому випадку підрядчик виступає генеральним підряд­чиком.

У договорі П. встановлюються початковий і кінцевий строки виконання роботи. Якщо інше не встановлено за­коном, іншими правовими актами або умовами договору, підрядчик несе відповідальність за порушення як почат­кового, так і кінцевого строку виконання робіт (якщо до-


говором передбачені проміжні строки, — то й зазначених строків). Ризик випадкової загибелі або випадкового псу­вання матеріалів бере на себе сторона, що надала матеріали.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові. Строки пред'явлення позовів про виявлені недоліки: для не­доліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи, — 3 роки; з приводу прихованих недоліків в іншому майні — 1 рік; з приводу явних недоліків — 6 місяців.

За наявності в роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків. За наяв­ності поважних причин замовник вправі в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору П., спла­тивши підрядчикові винагороду за виконану частину ро­боти і відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, з зарахуванням того, що підрядчик зберіг внаслідок розірвання договору.

ПІДСЛІДНІСТЬ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ - су­купність установлених законом ознак справи, за якими визначається, який саме орган слідства має вести прова­дження у цій справі. П. к. с. є предметна (родова), персональна, альтернативна, за зв'язком справ та тери­торіальна. За предметної П. к. с. орган слідства виз­начається за характером злочину, його кваліфікацією. Персональна П. к. с. — за суб'єктом злочину (напр., злочини військовослужбовців). Альтернативна П. к. с. розслідується тим органом, який порушив спра­ву. П. к. с. за зв'язком справ застосовується тоді, коли розслідування однієї справи пов'язане з розсліду­ванням іншої. За територіальною П. к. с. досудове слідство проводиться в тому районі, де вчинено злочин.

ПІДСУДНИЙ — у кримінальному процесі України це обвинувачений, відданий до суду постановою судді про призначення справи до судового розгляду. П. має право брати участь у судовому розгляді, мати захисника, заяв-


ПІДСУДНІСТЬ


ПОВІРЕНИЙ


 


ляти відводи і клопотання, подавати докази, виступати з останнім словом, оскаржувати вирок та ухвалу суду. Явкі П. до суду є обов'язковою. Після винесення обвинуваль­ного вироку П. стає засудженим.

ПІДСУДНІСТЬ — це сукупність установлених законом ознак, за якими визначається суд, що має розглядати да­ну справу. її значення полягає у правильному розподілі між судами справ, що підлягають розгляду по першій су­довій інстанції. Розрізняють види П.: родову (предметну), територіальну (місцеву) і спеціальну (у кримінальному про­цесі). Родова П. означає віднесення розгляду справи за­лежно від виду злочину або характеру цивільної справи. Територіальна П. розмежовує компетенцію між од­норідними судами (напр., кримінальні справи розгляда­ються за місцем їх скоєння, цивільні — за місцем прожи­вання відповідача). Спеціальна — це П. спеціальним судам, напр. військовим.

ПІЛЬГИ — переваги, додаткові права, що надаються певним категоріям громадян або організаціям, під­приємствам, регіонам (часткове чи повне звільнення від сплати певних податків, платежів тощо).

ПІСЛЯПЛАТА — плата за отриманий товар; застосо­вується, як правило, при отриманні товарів через відділи зв'язку (напр., за отриману бандероль, посилку на пошті) за місцем перебування платника. П. здійснюється за готівку. Платниками виступають як громадяни, так і юридичні особи.

ПЛАГІАТ (лат. р1а§іо — викрадаю) — навмисне при­власнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва у повному обсязі або у значній частині.

ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ - комбінований розрахунковий документ, який містить вимогу постачаль­ника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) (минаючи банк) сплатити вартість поставле­ної йому за договором продукції (виконаних робіт, нада­них послуг). Оплату П. в.-д. здійснює банк, що обслуго­вує покупця (платника). Банк повинен прийняти до оп­лати П. в.-д. в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку платника.

Якщо платник відмовляється оплатити П. в.-д., він повідомляє про мотиви відмови безпосередньо одержува­чу коштів у порядку та в строки, зазначені в договорі.


Договором може бути також передбачена і відпо­відальність платника за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасне подання платіжних документів у банк.

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ — розрахунковий доку­мент, у якому міститься доручення клієнта банку, що йо­го обслуговує, на перерахування певної суми коштів зі свого рахунку на рахунок іншого суб'єкта розрахункових зідносин. П. д. приймаються до виконання банками про­тягом десяти календарних днів з дня виписки. Розрахун­ки П. д. здійснюються: за фактично відвантажену про­дукцію, виконані роботи, надані послуги; в порядку по­передньої оплати; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств та ін.

ПЛЕБІСЦИТ (лат. рІеЬізсіїїіт — рішення народу) — всенародне опитування, виявлення думки населення що­до зміни, зокрема, державної території. П. здійснюється також із найважливіших питань суспільного і державного життя.

ПЛЕНУМ (лат. ріепшп — повне) — збори в повному складі членів виборного керівного органу якоїсь ор­ганізації. Пленум Верховного Суду України — вищий ор­ган Верховного Суду України, який розглядає питання, віднесені до повноважень Верховного Суду Конституцією і законами України.

ПОБОЇ — кримінально каране діяння у вигляді бага­торазових ударів, що завдаються потерпілому з метою за­вдання йому фізичного болю.

ПОБУТОВА ТРАВМА — ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку в побуті.

ПОВЕРНЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ - повер­нення відповідачу всього, що було з нього стягнуто на ко­ристь позивача за скасованим рішенням. Настає у разі скасування в установленому порядку зверненого до вико­нання рішення суду з майнового спору. Про П. в. р. вка­зується в новому рішенні суду про відмову в позові цілком або частково або в ухвалі про припинення провадження по справі або залишенні позову без розгляду.

ПОВІРЕНИЙ — 1) сторона в договорі доручення. В обов'язки П. входить виконання від імені та за рахунок


ПОВІСТКА


ПОДАННЯ


 


іншої сторони певних юридичних дій (напр., купівля-продаж); 2) тимчасовий або постійний дипломатичний представник.

ПОВІСТКА — письмове повідомлення про виклик до офіційного державного органу (військкомату, суду), а та­кож до слідчого чи прокурора. П. адресується конкретній особі з зазначенням адреси установи, що викликає, місця і часу явки, процесуальної дії, з приводу якої викли­кається особа, попередження про наслідки неявки.

ПОВІТРЯНЕ ПРАВО — сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані з викорис­танням повітряного простору і встановлюють режим повітряних сполучень у державі, а як галузь міжнарод­ного права — відносини у міждержавних повітряних сполученнях.

ПОВНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ВІДАННЯ - похідне пра­во від права власності, що передбачає можливість во­лодіння, користування та розпорядження закріпленим на цьому титулі майном на розсуд суб'єкта цього права (підприємства), але в межах закону і затвердженого влас­ником майна статуту підприємства. Обсяг правомочнос-тей суб'єктів права П. г. в. є вужчим порівняно з правом власності, але ширшим порівняно з правом оперативного управління.

ПОВНЕ ТОВАРИСТВО — товариство, учасники якого (повні учасники) відповідно до укладеного між ними за­сновницького договору ведуть підприємницьку діяльність від імені товариства й солідарно відповідають за його зо­бов'язаннями усім майном, що їм належить. Особа може бути учасником тільки одного П. т. Його учасники не ма­ють права без згоди інших учасників від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб вчиняти право-чини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності П. т. Учасник П. т., яке було створене на не-визначений строк, може в будь-який момент вийти з ньо­го, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці.

ПОВНОЛІТТЯ — юридична категорія встановленого законом віку, з досягненням якого настає дієздатність громадянина, а також виникають права та обов'язки. В Україні П. настає з 18 років.


ПОВТОРНІ ВИБОРИ — вибори народних депутатів України, які проводяться у випадках, коли після прове­дених виборів неможливо достовірно встановити резуль­тати волевиявлення виборців, а саме у разі: визнання в окрузі виборів недійсними; визнання в окрузі виборів та­кими, що не відбулися; визнання особи такою, яка відмо­вилася від депутатського мандата.

ПОГАШЕННЯ СУДИМОСТІ - визнання раніше за­судженої особи такою, що не має судимості, у встановле­них законом випадках і умовах. Це звільняє особу від низ­ки передбачених законом обмежень прав, пов'язаних із судимістю. П. с. випливає з закону, і тому ніякого доку­мента для засвідчення цього факту не вимагається.

ПОГОДЖУВАЛЬНА КОМІСІЯ - у парламентській практиці особливий орган, утворений спільно палатами двопалатного парламенту для вирішення питань у разі виникнення розбіжностей між палатами. Це один із ме­тодів т. з. погоджувальної процедури. Рішення П. к. ма­ють рекомендаційний характер.

ПОГРОЗА — виявлення усно, письмово, жестом, де­монстрацією зброї тощо наміру вчинити певний злочин за наявності реальних підстав побоюватися виконання такої П. Вона є одним із видів психічного насильства над осо­бою, і як така П. може бути не лише самостійним злочи­ном (напр., П. вчинити вбивство), а й способом скоєння інших злочинів (напр., розбою, зґвалтування).

ПОДАННЯ1) П. прокурора — акт прокурорського нагляду з вимогою усунути порушення закону, причини цих порушень та умови, що їм сприяють. П. вносить про­курор, його заступник до державного органу, громадської організації чи посадової особи, які мають повноваження щодо усунення порушень закону. Не пізніше як за місяч­ний строк орган чи посадова особа, куди було направле­не П., повинні вжити заходів для припинення порушен­ня закону. Якщо П. подано до колегіального органу, то прокурора необхідно поінформувати про день засідання, на якому слухатиметься порушене питання. У розгляді П. мають право брати участь прокурор, його заступник; 2) П. слідчого — документ, складений слідчим на основі доказів, зібраних у ході досудового слідства, який містить


ПОДАТКИ


ПОДІЛ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ


 


інформацію про причини та умови, що призвели до зло­чину; про осіб, які сприяли ситуації, що призвела до зло­чину; про обставини, виявлені паралельно в ході досудового слідства; про потерпілих і свідків, чия діяльність у зв'язку зі злочином потребує громадських чи правових заходів, тощо.

ПОДАТКИ — обов'язкові, індивідуально безвідплатні, нецільові, безповоротні, безумовні платежі юридичних і фізичних осіб, що встановлені органом законодавчої вла­ди або органом місцевого самоврядування, для зарахуван­ня в державний чи місцевий бюджет у точно визначених розмірах і термінах податковим правом. П. покликані ви­конувати фіскальну й регулюючу функції. Мета фіскальної функції — поповнювати доходну части­ну бюджету шляхом залучення податкових платежів. Ре­гулююча функція полягає в застосуванні державою податкового механізму (пільг, ставок) з метою стимулю­вання окремих видів діяльності платника чи, навпаки, зробити їх невигідними (напр., підвищити податкові ставки).

П. класифікуються: залежно від суб'єкта — з юридичних осіб, з фізичних осіб, змішані; від форми обкладання — прямі й непрямі; від об'єкта обкладання — на доходи і на майно; від території дії — загальнодержавні й місцеві.

ПОДАТКИ І ЗБОРИ МІСЦЕВІ - встановлюються на місцях за рішеннями органів місцевого самоврядування, і зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Підста­вою для стягнення П. і з. м. є Закон України «Про сис­тему оподаткування», який встановлює вичерпний пе­релік П. і з. м.

Законодавством установлено два місцевих податки (пода­ток з реклами і комунальний податок) та різні збори (го­тельний, ринковий, збір за видачу ордера на квартиру то­що). Органи місцевого самоврядування самостійно вста­новлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, в межах установлених розмірів ставок.

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ - документ, що по­дається платником податків до контрольного органу у строки та за формою, встановленою законодавством, на


нідставі якого здійснюються нарахування та оплата податку.

ПОДАТКОВА ЗАСТАВА - спосіб забезпечення подат­кового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. П. з. виникає в силу закону. При П. з. орган стяг­нення має першочергове право в разі невиконання забез­печеного П. з. податкового зобов'язання одержати задо­волення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ - непрямий по­даток на товари і послуги, сучасна форма універсального акцизу, який установлюється щодо знову створеної у платника вартості.

ПОДАТОК НА ПРОМИСЕЛ — податок, який сплачу­ють громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний (не більше чотирьох разів протягом ка­лендарного року) продаж виробленої, переробленої та купленої продукції, речей, товарів. Механізм справляння цього податку визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. "Про податок на проми­сел" (зі змінами і доповненнями). Об'єктом оподаткуван­ня виступає сумарна вартість товарів за ринковими ціна­ми, що зазначаються платниками в декларації, поданій до державної податкової інспекції за місцем проживання, а громадянином, який не має постійного місця проживан­ня, — за місцем продажу товарів. Ставка П. на п. вста­новлюється в розмірі 10 % указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох кален­дарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної зар­плати. У разі збільшення терміну продажу товарів до 7 ка­лендарних днів ставка податку подвоюється.

ПОДІЛ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ - зміна дого вору найму житлового приміщення в будинках державно­го, комунального або громадського фондів, за якими член сім'ї наймача має право за згодою інших членів сім'ї, що проживають разом із ним, вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо житлову площу, що


ПОДІЛ МАЙНА

припадає на нього, можна виділити у вигляді приміщен­ня, яке відповідає вимогам, зазначеним у законодавстві. Якщо члени сім'ї не дають на це згоди, спір вирішується в судовому порядку. П. ж. п. в будинках ЖБК допус­кається тільки при розділі паю між колишнім подруж­жям, якщо пай є спільною власністю подружжя і якшс кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване житлове приміщення в займаній ними квар­тирі. Поділ проводиться за згодою між ними, а в разі спо­ру — за рішенням суду.

ПОДІЛ МАЙНА — спосіб припинення права спільної власності на майно співвласників. Майно ділиться, як правило, в натурі, якщо це можливо без завдавання шко­ди відповідним господарським об'єктам. Майно, яке є спільною власністю подружжя, ділиться порівно. В окре­мих випадках суд може відступити від цього правила, вра­ховуючи інтереси неповнолітніх дітей та інші обставини згідно з чинним законодавством. Поділ спадкового майнг відбувається за згодою спадкоємців згідно з належними їм частками.

ПОДІЯ — один із видів юридичних фактів, з якими за­кон пов'язує виникнення правовідношень. Це, напр.. землетрус, народження, смерть, тобто явища, що відбува­ються незалежно від волі людини. У таких випадках має значення не те, що спричинило П., а те, як вона вплину­ла на певні відносини. Залежно від того й особа, котра за­вдала шкоди, може бути звільнена від цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконан­ня зобов'язань.

ПОДРУЖЖЯ — особи, що перебувають у шлюбі між собою. Юридично оформленим є шлюб, зареєстрований між чоловіком і жінкою в державних органах реєстрації актів громадянського стану. Особисті й майнові права та обов'язки П. регулюються нормами сімейного, цивільно­го законодавства, а також договорами, що укладаються П. між собою. Стосунки між П. будуються на засадах рівності. Нормами сімейного права не допускається об­меження прав жодного із П. за ознакою походження, соціального і майнового стану, расової і національної на­лежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду й характеру занять, місця проживання тощо. П. має сприя-


ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПОСАДИ

ти благополуччю та укріпленню родини, дбати про благо­устрій і розвиток своїх дітей. При укладенні шлюбу П. за своїм бажанням обирає прізвище одного з П. як їх спільне прізвище, або кожен з них зберігає дошлюбне прізвище, або може приєднати до свого прізвища прізвище іншого з П. Зміна прізвища одним із П. не тяг­не за собою зміну прізвища іншим з П. У разі розірван­ня шлюбу П. має право залишити спільне прізвище або поновити свої дошлюбні прізвища. Кожен з П. вільний у виборі роду занять, професії, місця перебування та жит­ла. Майно, нажите під час шлюбу, є спільною власністю П. Законодавством передбачене право на укладення П. шлюбного контракту, а також угод щодо спільного май­на з третіми особами. Умови таких угод, які передбачають обмеження прав одного з П. або їх дітей, є недійсними, а самі угоди не тягнуть юридичних обов'язків щодо вико­нання ні для П., ні для третіх осіб.

ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ - у сімейно­му праві санкція за неправомірну поведінку батьків сто­совно дитини, що спрямована на захист інтересів дитини. Встановлюється вичерпний перелік підстав для П. б. п., яке має безстроковий характер. Провадиться тільки в су­довому порядку. Батьки, позбавлені батьківських прав, втрачають усі права, що грунтуються на факті спорідне­ності з дитиною, стосовно якої вони позбавлені батьківських прав. Проте П. б. п. не звільняє батьків від обов'язків щодо утримання дітей. П. б. п. як додаткова міра покарання у кримінальному праві скасована.

ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ — у кримінальному праві вид покарання, що полягає у примусовій ізоляції засудженого від суспільства та в поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи. П. в. встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років. Це положення поширюється і на неповнолітніх, але до П. в. на строк до 15 років вони можуть бути засуджені лише за скоєння особливо тяжкого злочину, поєднаного з умисним позбав­ленням людини життя.

ПОЗБАВЛЕННЯ ПРАВА ОБІЙМАТИ ПЕВНІ ПО­САДИ АБО ЗАЙМАТИСЯ ПЕВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ -

у кримінальному праві одне з покарань, яке призначається за скоєні злочини, характер яких свідчить про немож-


ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРАВ


ПОКАЗАННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВІ


 


ливість збереження за особою права обіймати певні поса­ди або займатися певною діяльністю. П. п. о. п. п. або з. п. д. може бути основним покаранням і додатковим. Термін П. п. о. п. п. або з. п. д. не може перевищувати п'яти років, а як додаткової міри покарання — трьох років.

ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРАВ - один із видів адміністративних стягнень, яке застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушен­ня порядку користування цим правом (напр., управління транспортними засобами, полювання). П. с. п. не засто­совується, коли користування цими правами є життєвою необхідністю для громадянина (напр., промислове полю­вання, управління транспортом інвалідами).

ПОЗИВАЧ — особа, що звернулася до суду, госпо­дарського суду чи третейського суду за захистом свого по­рушеного права або охоронюваного законом інтересу. У цивільному процесі П. — громадянин або юридична особа. яка вважає свої права порушеними і на захист прав якої порушено цивільну справу.

ПОЗИКА — цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичаль­никові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позич&пьник зо­бов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей тих самих роду і якості. За цивільним законодавством договір П. вважається ук­ладеним з моменту передання об'єкта договору. Договір П. має укладатися в письмовій формі, якщо П. переви­щує встановлений законом мінімум. На підтвердження П. може бути надана розписка позичальника або інший до­кумент, що посвідчує передачу йому позикодавцем пев­ної суми (речей).

Позичальник має право заперечувати договір П. за його безгрошевістю, доводячи, що гроші або речі насправді не одержані ним від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж зазначено в договорі. При укладанні дого­вору П. в письмовій формі заперечення його за безгро­шевістю шляхом показань свідків не допускається, за ви­нятком випадків кримінально караних дій. Позичальник зобов'язаний повернути одержану в П. суму грошей або


кількість речей у строк і в спосіб, передбачений у договорі П.

ПОЗИЧКА — за цивільним правом річ (майно), що пе­редається у безвідплатне користування. Підлягає повер­ненню за умовами договору П. Слід відрізняти від позики і кредиту.

ПОЗОВ — засіб захисту прав та інтересів громадян і ор­ганізацій у судовій та господарській діяльності щодо цивільних, сімейних і трудових правовідносин. Предме­том П. є вимога до відповідача. Підстава П. — факти, що дають право позивачеві вимагати задоволення його ви­мог. Втілюються П. у позовних заявах, які подаються до суду в установленому законом порядку будь-якою заінте­ресованою особою за захистом порушеного або оспорю­ваного права чи інтересу, який охороняється законом.

ПОЗОВ НЕГАТОРНИЙпозов власника, спрямова­ний на захист його права власності від таких порушень, які не пов'язані з позбавленням власника володіння річчю, але перешкоджають йому реалізовувати своє право. Власник може вимагати усунення будь-яких пору­шень його прав (користування, розпорядження) і відшко­довування завданих порушенням збитків.

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ — встановлений законом строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено. Встановлено загальний строк П. д. — три роки. Початок перебігу строку П. д. починається з дня виникнення пра­ва на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. У випадках, передбачених законодавством, установлюються скорочені строки П. д.

ПОКАЗАННЯ — один із видів джерел доказів, що ви­користовуються для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення цивільних або кримінальних прав. Це повідомлення, отримані під час допиту певних осіб про відомі їм будь-які обставини, що стосуються справи. Примушення до дачі П. заборо­няється законом.

ПОКАЗАННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВІ - навмис­не приховування фактів, свідоме спотворення істини свідком, потерпілим, підозрюваним або обвинуваченим


ПОКАРАННЯ


ПОРНОГРАФІЯ


 


(підсудним) на досудовому слідстві, дізнанні або в суд: П. з. н. свідка чи потерпілого є злочином.

ПОКАРАННЯ — особлива форма державного приму­су, що застосовується судом до особи, яка скоїла злочт П. є карою за вчинений злочин. Водночас воно спрямо­вується на виправлення й перевиховання засуджених дусі чесного ставлення до праці, точного виконання за­конів, поважання правил співжиття.

ПОЛОЖЕННЯ — в українському праві нормативний акт, що має зведений, кодифікаційний характер і визна­чає структуру функції, компетенцію системи державних органів (напр., Положення про державну автомобільну інспекцію, Положення про відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції та ін.).

ПОМИЛУВАННЯ — повне або часткове звільнення певної особи від відбування кримінального покарання: заміна довічного позбавлення волі на певний строк: заміна покарання або його невідбутої частини м'якшим покаранням; зняття судимості.

ПОМ'ЯКШЕННЯ ПОКАРАННЯ - у кримінальному праві встановлено підстави, за яких суд може застосувати П. п., призначивши міру покарання нижчою за нижню межу даної санкції або призначивши покарання більш м'якого виду. П. п. може здійснюватись і під час вико­нання вироку у вигляді заміни призначеного покарання у його невідбутій частині більш м'яким.

ПОНОВЛЕННЯ НА РОБбТІ - відновлення трудових

правовідносин у разі звільнення без законної підстави або з порушенням установленого порядку чи незаконно­го переведення на іншу роботу. Працівник поновлюється на попередній роботі судом. Суд вирішує питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимуше­ного прогулу або різниці в заробітку, якщо працівник був переведений на нижчеоплачувану роботу, але не більше як за рік. Якщо заява про П. на р. розглядалася понад рік не з вини працівника, йому має бути сплачений середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу. Законом передбачено матеріальну відповідальність поса­дової особи, винної в незаконному звільненні або пере­веденні працівника на іншу роботу: відшкодовування


підприємству, установі тощо шкоди, заподіяної у зв'язку: оплатою незаконно звільненому чи переведеному працівникові часу вимушеного прогулу чи виконання нижчеоплачуваної роботи за умови, що звільнення або переведення здійснені з порушенням закону або уповно­важений орган чи власник затримав виконання рішення гуду про П. на р. Незаконно звільненому працівникові не може бути відмовлено в П. на р. на тій підставі, що він уже працює на новому підприємстві.

ПОНЯТИЙ — особа, запрошена для участі в огляді, обшуку, виїмці, впізнанні їй інших слідчих діях, передбаче­них кримінально-процесуальним законом (ст. 127 КПК). В ролі П. можуть бути будь-які не заінтересовані в справі особи. П. повинні засвідчити факт, зміст, результат дій, які чинилися в їхній присутності. За ухилення від вико­нання обов'язків П. суд може накласти на нього грошове стягнення. Підставою до такого стягнення є постанова особи, що проводить дізнання, слідчого чи прокурора.

ПОПЕРЕДНЄ СЛІДСТВО — за старим законодавст­вом стадія попереднього розслідування, що регулюється нормами КПК. Див. Досудове слідство.

ПОПЕРЕДНЄ УВ'ЯЗНЕННЯ - ув'язнення на підставі взяття під варту як запобіжний захід, який засто­совується до обвинуваченого, підсудного та підозрюваного у вчиненні злочину. Судом зараховується в строк відбування покарання. Місцями П. у. є слідчі ізолятори, ізолятори тимчасового тримання, гауптвахти.

ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ - пер­ша стадія розгляду справи у суді першої інстанції, під час якої суддя], одержавши кримінальну справу від прокурора, з'ясовує певне коло питань і за результатами розгляду приймає одне з рішень, а саме: про призначення справи до судового розгляду; про зупинення провадження у справі; про повернення справи прокуророві; про направлення справи за підсудністю; про закриття справи; про повернен­ня справи на додаткове розслідування. У разі прийняття суддею постанови про призначення справи до судового розгляду обвинувачений у цій справі стає підсудним.

ПОРНОГРАФІЯ (гр. рогпоз — розпусник і §гарпо — пишу) — вульгарно-натуралістичне, непристойне зобра-


ПОРУКА


ПОСТАНОВА ПРОКУРОРА


 


ження статевого життя в літературі, живописі, кіно, на фотографії тощо. П. є небезпечною формою порушення принципів статевої моралі. Водночас твори мистецтва. які оспівують красу людського тіла, а також зображення оголеного тіла з науковою метою не є П. Сумніви щодс належності того чи іншого твору до П. вирішуються за допомогою мистецтвознавчої експертизи. У кримінально­му праві ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів є злочином.

ПОРУКА — в цивільному праві спосіб забезпечення ви­конання зобов'язань. Поручитель бере на себе зо­бов'язання перед кредитором іншої особи відповідаті: повністю або в частині за виконання нею зобов'язання. Договір П. має бути укладений у письмовій формі. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором. Поручитель, який виконав зобов'язання, набуває всіх прав кредитора і має право зворотної вимоги до боржника в розмірі суми, яку він виплатив.

ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИБОРИ -

дії, що перешкоджають нормальному перебігу виборчого процесу і скоєння яких тягне встановлену законом відповідальність, у тому числі кримінальну. До останніх П. з. про в. належать перешкоджання шляхом насильст­ва, обману, погроз, підкупу вільному здійсненню виборчо­го права, неправомірне використання виборчих бюле­тенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення резуль­татів виборів, порушення таємниці голосування та ін.

ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ - перша стадія кримінального процесу, у якій певні органи з'ясову­ють наявність чи відсутність передбачених законом при­водів та підстав для П. к. с, а також обставини, що можуть скасувати провадження у справі; залежно від цього прий­мається рішення про П. к. с. або про відмову в П. к. с. Та­ке рішення оформлюється постановою прокурора, слідчого, органу дізнання, судді.

Підставою для П. к. с. є достатні дані, що вказують на на­явність ознак злочину, передбаченого КК. Приводами для П. к. с. є: а) заяви чи повідомлення підприємств, установ,


організацій, посадових осіб, представників влади, гро­мадськості або окремого громадянина; б) повідомлення представників влади, громадськості або окремого грома­дянина, які затримали підозрювану особу на місці вчи­нення злочину або з речовим доказом; в) явка з повин­ною; г) повідомлення, опубліковані в пресі; д) безпосе­реднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тому разі, коли є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.

ПОСАДОВА АТЕСТАЦІЯ (від лат. аПезїаііо — посвід­чення) — визначення кваліфікації працівника для пе­ревірки його відповідності посаді, яку він обіймає. Здійснюється з метою найбільш раціонального викорис­тання спеціалістів, підвищення ефективності їхньої праці, поліпшення добору кадрів, підвищення їхньої ділової кваліфікації. Проводиться періодично (один раз на три—п'ять років) атестаційною комісією, яка ство­рюється в установленому порядку. Перелік посад, що підлягають атестації, затверджується в установленому по­рядку. Працівник, що атестується, має бути ознайомле­ний перед засіданням атестаційної комісії з поданою на нього характеристикою. Трудові спори щодо звільнення й відновлення на посаді працівника, який за результатами П. а. визнаний таким, що не відповідає посаді, яку обіймає, вирішуються в загальному порядку розгляду тру­дових спорів.

ПОСОБНИЦТВО — форма співучасті в злочині, що полягає у сприянні виконавцеві в досягненні злочинного результату. П. полягає в порадах, вказівках, наданні за­собів або усуненні перешкод, а також в обіцянні до або під час скоєння злочину сховати злочинця, знаряддя й за­соби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, до­буті злочинним шляхом.

ПОСТАНОВА ПРОКУРОРА — акт прокурорського на­гляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обме­женням особистої свободи громадян. П. п., винесені


ПОСТАНОВА СЛІДЧИХ ОРГАНІВ


ПРАВО


 


відповідно до закону, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, служ­бовими особами і громадянами.

ПОСТАНОВА СЛІДЧИХ ОРГАНІВ - у кримінальному процесі рішення, прийняте під час провадження досудово-го слідства. П. с. о. виноситься з питань, що визначають рух кримінальної справи: її порушення, закриття, зупи­нення провадження у справі; процесуальне становите осіб, що беруть участь у справі — притягнення як обвину­ваченого, визнання потерпілим, цивільним позивачем; про­ведення окремих слідчих дій.

ПОСТАНОВА СУДУ — процесуальний акт суду. Де нього належать: рішення, які приймаються суддею одно­особово з питань, що виникають у процесі розгляду судо­вих справ, та акти Пленуму Верховного Суду України, які містять роз'яснення з питань застосування законодавства.

ПОСТАНОВА УРЯДУ — акт управління загальнонор-мативного змісту, який видається Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції, на основі і на вико­нання Конституції України, Указів Президента України. П. у. підписується Прем'єр-міністром України.

ПОТЕРПІЛИЙособа, якій злочином заподіяно мо­ральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання осо­би П. суд виносить ухвалу, а суддя, слідчий та особа, що провадить дізнання, — постанову. У справах про злочин, внаслідок якого П. загинув, його права переходять до близьких родичів, які визнаються потерпілими.

ПОТОЧНИЙ РАХУНОК —. рахунок, що відкривається банківськими установами підприємствам усіх видів і форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання коштів та здійснення безготівкових розра­хунків. За законом усі підприємства (незалежно від їхньої організаційно-правової форми) зобов'язані зберігати свої кошти в банківських установах, через які вони мають здійснювати розрахунки. Для відкриття П. р. підприємства подають кредитній установі такі документи: заяву на відкриття рахунку; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію; нотаріально засвідче­ну копію статуту або положення; копію документа, який підтверджує взяття підприємства на податковий облік; нотаріально засвідчену копію довідки про внесення


підприємства до Єдиного державного реєстру під­приємств та організацій України; нотаріально засвідчену копію документа, що підтверджує реєстрацію під­приємства як платника соціальних страхових внесків; картку зі зразками підписів осіб і відбитком печатки підприємства.

Розрахункові операції здійснюються на підставі договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом. П. р. можуть відкриватися також фізичним осо­бам. П. р. відкриваються як у національній, так і в іно­земній валютах. Юридичним особам — нерезидентам П. р. в іноземній валюті в уповноважених банках України не відкриваються.

ПОЧЕРКОЗНАВСТВО — галузь криміналістики, що вивчає почерк з метою ототожнення особи, яка написала текст. Науковою основою П. є встановлені зако­номірності формування почерку, якому притаманні індивідуальність і відносна сталість. Методики дослідження сучасного П. надають можливість установ­лювати виконавця за звичайним скорописом, цифровим текстом, стенограмами, навмисно спотвореним почерком (письмо незвичною рукою, ногою, зубами), текстом і підписами, виконаними за незвичних умов. Висновок про тотожність виконавця рукопису може зробити лише експерт.

ПОШИРЮВАЛЬНЕ ТЛУМАЧЕННЯ - спосіб тлума­чення, який застосовується тоді, коли дійсний зміст норми можна розуміти дещо ширше, ніж її словесне вираження.

ПРАВО — система наявних у даному суспільстві пра­вових доктрин і цінностей та сформована на цій основі система загальнообов'язкових правил поведінки, встанов­лених або санкціонованих державою. Характерною особ­ливістю П. є забезпечення його додержання примусовою силою держави. Виконуючи роль знаряддя державного уп­равління і будучи формою реалізації державної політики, П. водночас є принциповим показником становища осо­би в суспільстві й державі та у зв'язку з цим визначальним критерієм оцінки рівня демократії даної держави. П. зу­мовлює утворення і функціонування особливої форми суспільної свідомості — правосвідомості.


ПРАВО ВЛАСНОСТІ


ПРАВО ЦИВІЛЬНЕ


 


ПРАВО ВЛАСНОСТІ — сукупність урегульованих за­коном суспільних відносин щодо володіння, користуван­ня й розпорядження майном. Одне з центральних понять цивільного права. Стабільність правовідносин власнос~ забезпечується державою. В Україні визнаються приват­на, державна, комунальна форми власності, які є рівно­правними. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єкті: П. в.

За своїм змістом П. в. є найповнішим з усіх речових прав: власникові належить право володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном. Він має право на свій роз­суд здійснювати стосовно належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону та іншим законодавчим ак­там і не порушують права та інтереси третіх осіб, які охо­роняються законом. Власник наділений правом: відчужу­вати своє майно у власність іншим особам; передавати їм. залишаючись власником, права володіння чи користуван­ня, чи розпорядження майном; віддавати майно в заклад і обтяжувати його іншим чином; передавати своє майно в довірче управління іншій особі. Режим майна, що знахо­диться у власності, залежить від форми власності та виду власника.

Право володіння — це правомочність власника, що полягає в юридично забезпеченій можливості фактично володіти своєю річчю.

Право користування — юридично забезпечена мож­ливість задовольняти за допомогою належних власнику речей свої особисті майнові потреби. Право розпоря­дження — юридично забезпечена можливість визнача­ти правову долю речей.

ПРАВО ЖИТЛОВЕ - див. Жипьюве право.

ПРАВО КРИМІНАЛЬНЕ - див. Кримінальне право.

ПРАВО ПЕРЕВАЖНОЇ КУПІВЛІ - за цивільним пра­вом виникає при продажу частки в спільній власності сторонній особі. Учасники спільної власності володіють правом привілейованої купівлі частки за ціною, за якою вона продається, й на інших рівних умовах, крім прода­жу з прилюдних торгів. Продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі ре­шту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни

====== 216 =====


та умов продажу. Відмова інших учасників спільної част­кової власності від здійснення П. п. к. або нездійснення такого права (протягом одного місяця з дня одержання повідомлення — щодо будинків, протягом 10 днів — що­до іншого майна) тягне за собою право продавця прода­ти частку будь-якій особі. За наявності бажання кількох учасників спільної часткової власності придбати запропо­новану частку право вибору покупця залишається за про­давцем. В разі продажу частки з порушенням П. п. к. інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

ПРАВО ПРИВАТНЕ - див. Приватне право.

ПРАВО ПРИРОДНЕ — див. Природне право.

ПРАВО ПРИТУЛКУ — міжнародно-правовий інсти­тут, який представляє право особи, що переслідується властями держави, громадянином якої є, за свої політичні переконання, громадську чи політичну діяльність, за оз­наками раси, походження, віросповідання тощо шукати притулку й захисту властей іншої держави. Є два види притулку: територіальний і дипломатичний (здебільшого в країнах Латинської Америки). Надаючи притулок, власті держави, яку вони уособлюють, дозволяють особі без дотримання формальних вимог перебувати на тери­торії держави і, згідно з нормами міжнародного права, не мають права видавати таку особу властям держави, гро­мадянином якої вона є. Зазначені особи мають право на спрощений порядок набуття громадянства держави, що надала притулок, і за бажанням можуть у будь-який час повернутись на батьківщину. В Україні порядок надання притулку регулюється Конституцією України і Законом України «Про біженців».

ПРАВО ПУБЛІЧНЕ - див. Публічне право.

ПРАВО СІМЕЙНЕ — див. Сімейне право.

ПРАВО СПАДКОВЕ - див. Спадкове право.

ПРАВО СУБ'ЄКТИВНЕ - див. Суб'єктивне право.

ПРАВО ТРУДОВЕ — див. Трудове право.

ПРАВО ЦИВІЛЬНЕ — див. Цивільне право.

=— 217 =====


ПРАВОВА СИСТЕМА


ПРАВОНАСТУПНІСТЬ


 


ПРАВОВА СИСТЕМА — 1) уся сукупність юридичних засобів (явищ), за допомогою яких здійснюється регуля­тивно-організаційний і стабілізаційний вплив держави на суспільні відносини. П. с. — комплексна, інтеграційна категорія, що відображає всю правову дійсність, яка роз­глядається у статичному й динамічному аспектах. Ста­тичний аспект П. с. утворюють: а) юридичні норми, правові інститути та правові принципи (нормативна сто­рона П. с.); б) правотворчі, правозастосовчі і правоохо­ронні органи та організації (організаційна сторона ГТ. а): в) правові погляди, ідеї, концепції (ідеологічна сторона П. а). Динамічний аспект П. с. утворює правотвор-ча, правозастосовча та правоохоронна діяльність компе­тентних суб'єктів; 2) сукупність держав, об'єднаних низ­кою загальних характеристик змісту панівної правово! ідеології, принципів організації й діяльності органів пра­восуддя та інших державних органів. Більшість держає входять до однієї з основних правових систем сучасності: романо-германської, англосаксонської, мусульманської, інші держави утворюють окремі національні П. с.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ — форма регулювання суспільних відносин, яка забезпечує відповідність по­ведінки їхніх учасників вимогам і дозволам, що містяться у нормах права. Механізм П. р. містить такі елементи, як правові норми, правові відносини, правова відпо­відальність, правова свідомість та ін. Позитивна реакція на вимоги й дозволи утворює правомірну поведінку суб'єктів суспільних відносин. Поведінка, що відхи­ляється від установлених норм, утворює правопорушення.

ПРАВОВИЙ АКТ, юридичний акт — офіційний пись­мовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. П. а. поділяються на нормативні ак­ти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що по­роджують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права {ордер на квартиру, наказ про прийняття на роботу, угода про купівлю-продаж, вирок суду, призна­чення пенсії тощо).

ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ - відокремлена всередині га­лузі права група юридичних норм, об'єднаних певною


спільністю ознак регульованого ними виду однорідних суспільних відносин. Ця відносна автономність суспільних відносин і зумовлює формування в галузях права П. і., напр., спадкування, купівлі-продажу, конфіс­кації, умовно-дострокового звільнення тощо.

ПРАВОВІДНОШЕННЯ — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких є носіями взаємних суб'єктивних прав та обов'язків. П. виникає за умови на­стання передбачених законом юридичних фактів {договору, правопорушення, адміністративного акту тощо). П. — індивідуалізовані відносини між окремими особами, пов'язаними між собою правами та обов'язками, які виз­начають забезпечені законом межі можливої й необхідної поведінки.

ПРАВОЗДАТНІСТЬ — здатність особи мати права та обов'язки. Розрізняють П. громадян і П. юридичних осіб. П. громадян виникає з моменту народження і припинен­ня зі смертю (громадяни мають право на власність, на її успадкування та ін.). П. юридичних осіб виникає з мо­менту їхньої реєстрації, з моменту видання компетентним органом постанови про утворення юридичної особи. Юридична особа має право здійснювати всі види діяль­ності, що не суперечать її статуту й законодавчим актам. Окремі види діяльності, згідно з чинним законодавством, дозволяються лише на підставі ліцензії.


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.046 сек.)