Торгові фірми

Становлення і швидкий розвиток масового організованого туризму разом із концентрацією торгового капіталу та його прагненням до нових напрямків комерційної діяльності стали причиною того, що на туристському ринку Західної Європи в 60-х рр. з'явилися "чужинці". У 1962-65-х рр. у Західній Німеччині, наприклад, на туристський ринок несподівано потужно виходять торгові фірми. Перша спроба упровадження їхнього капіталу в новий для них бізнес була зроблена фірмою "Квелє" (Quelle), приклад якої наслідували "Некерман" (Neckermann), "Кауфхоф" та ін. Вони створили формально незалежні туристичні фірми, які фактично були їх дочірними підприємствами: "Квелє" зорганізувала турфірму "Квелє"; "Некерман" - турфірму "НУР"; "Кауфхоф" - турфірму "Кауфхофрайзен".

Володіючи розгалуженою мережею універмагів і маючи великий досвід торгівлі поштою, ці торгові фірми без значних витрат охоплюють увесь національний ринок подорожей. Вони відкривають у своїх магазинах офіси для продажу мандрівок і використовують численний штат працівників, які встановлюють безпосередні зв'язки з населенням. Успіх їхньої діяльності забезпечується тим, що туристичні поїздки широко рекламуються в загальних яскравих каталогах, які розповсюджуються мільйонними тиражами по всій країні.

Торгові фірми пропонують кінцевому споживачу стандартизовані подорожі "власного виробництва" переважно із перевезенням туристів чартерними літаками. Оскільки продаж відбувається без посередників, яким потрібно сплачувати комісію, ці мандрівки реалізуються за цінами, на 5-10% нижчими порівняно з цінами туристичних агентств. До того ж завдяки своїм торговельним потужностям, широкій збутовій мережі торгові фірми досягають більшого коефіцієнта завантаження орендованих літаків і готелів порівняно з туроператорами. Наприклад, туроператор, визначаючи вартість чартерного авіарейсу, в кращому випадку розраховує, що літак буде заповнений на 90%, тоді як торгова фірма, маючи велику кількість клієнтів, може розраховувати на 100% заповнення. А це, безумовно, знижує загальну вартість мандрівки. Крім того, з метою швидкого захоплення ринку "чужинці" спочатку встановлюють низькі ціни на подорожі та задовольняються мінімальним прибутком, що можливе завдяки їхньому великому капіталу.

Торгові фірми рекламують мандрівки та інформують широке коло покупців про умови відпочинку через каталоги, де туристична поїздка описується в загальних рисах, зазначаються дати її початку і кінця. Перед описом кожного туру проставляється індекс. Клієнт, обравши подорож, переказує гроші поштою із вказівкою індексу. Через декілька днів від торгової фірми надходить повідомлення про те, коли і куди клієнт повинен з'явитися для посадки.

Як реакція на вторгнення на ринок "чужинців" серед "традиційних" туристичних фірм відбулися потужні концентраційні процеси, які привели до утворення туроператорів - "гігантів". Прикладом може бути створення TUI(ТІЛ). У 1962 р. фірми "Touropa" і "Sharnol - Reisen" об'єднуються в картель для закупівлі залізничних туристичних поїздок. У 1966 р. вони узгоджують свою політику у сфері чартерного авіатуризму та організовують концерн на рівних паях. Наступного року до них приєднуються такі великі туроператори, як "Dr. Tigges Fahrten" і "Hummel Reisen". Зрештою, всі ці фірми у 1969 р. утворюють холдингову компанію TUI (Touristik Union International). У 1970 р. холдинг TUIставить під свій контроль фірму "Airtours International" і стає найбільшим туроператором ФРН, яким лишається й досі. Кожна із фірм, які увійшли до TUI, зберігала свою торгону марку і, до деякої міри, економічну самостійність, що урізноманітнювало асортимент туристичних послуг холдингу. Але всі вони зобов'язувалися координувати маркетингову стратегію й діяти на ринку як єдине ціле. У 1972 р. до TUI приєднується турфірми "Квеле".

Дата добавления: 2015-11-26