Індивідуальне завдання

на тему: «Історія розвитку Конституції України»

Виконав:

студент 1 курсу

2 групи ФЕМП

Яковенко А.М.

Київ-2010

Дата прийняття і назва документу	Коротка характеристика документу
"Руська Правда"	За змістом в ній вирізняють три редакції. Коротка редакція із 43 артикулами є найстарішою. Її можна поділити на дві частини:перша,Ярославова,містить 17 артикулів,що створені ще в першій половині XI ст.,друга-решту артикулів,складених за Ярославових синів. У першій частині подано найстарішу норму ще з доісторичного періоду про порядок здійснення права кривавої помсти. У другій-об'єднані пізніші норми звичаєвого карного права й процесу,княжі устави Ярослава та його синів. Широка редакція також має свої дві частини:перша-з початку ХІІ,друга-з кінця ХІІ ст. Найстаріший список датується 70-ми рр. ХІІ ст. Середня редакція (із ХIV ст.) є скороченням широкої і була призначена для вжитку в церковних судах. Крім звичаєвого права,у Руській Правді зібрані й "княжі установи",але і вони теж ближчі до звичаєвого права,ніж до писаного закону.
1588р. "Литовські статути"	Основним із джерел статуту була Руська Правда. На поч.XVII ст. цей статут був перекладений польською мовою. Виданням Литовського статуту завершено процес уніфікації правних систем руських земель та литовського права. Соціальний зміст Литовського Статуту відображав інтереси привілейованого шляхетського стану. За своїми правничими якостями статут перевищував багато тодішніх західноєвропейських кодексів і тому справляв істотний вплив на законодавства сусідніх держав. Він мав чинність як офіційна збірка законів і в Козацькій державі.
1649р. "Зборівська угода"	За цією угодою козаки здійснювали управління на території трьох воєводств-Київського,Брацлавського,Чернігівського. Королівські польські війська не мали права вільного проходу на дану територію. Державні посади Війська Запорозького могла обіймати лише православна шляхта,а київський митрополит мав увійти до складу сенату. Це сприяло закладенню фундаменту української автономії. Текст цих статтей прийнятий в інтересах поваги і авторитету короля й Речі Посполитої та укладений у формі королівського маніфесту-акту королівської ласки. Важливим моментом є те,що виконання Декларації поставлено під контроль кримського хана,і це повинно було стати гарантією не порушення зобов'язань обох сторін.
27 березня 1654р. "Березневі статті"	Цей документ забезпечував Війську Запорозькому такі права:самостійність у діяльності адміністрації та судочинстві,стосунках з іноземними державами (із застереженням щодо Польщі і Туреччини) збиранні податків для українського скарбу,утриманні 60-тисячного війська. Історія засвідчила,що даний договір не заважав Україні проводити незалежну політику й надалі,особливо в останні роки гетьманування Хмельницького.
6(16) вересня 1658р. "Гадяцькі статті"	Перший варіант статтей надзвичайно важливий з огляду розуміння устрою держави та міждержавних стосунків. Головним положенням угоди є те,що "вся Річ-посполита народу Польського,в. кн. Литовського і Руського і незалежних для них провінцій відновлюється непорушно,як були перед війною,в границях своїх і про свободах (своїх) згідно з законами – в радах, судах і вільній елекції панів своїх – королів польських, литовських і руських. Гетьман як великий князь Русі був володарем України. Крам того, він, митрополит та православні єпископи мають засідати у спільному сенаті. Слід назвати і метод нобілітації, право створення в Києві академії, гімназії, колегій, шкіл та друкарень без обмеження, право утримувати 60 – тисячних віськ та мати економічну автономію і з своєю монетою.
5 квітня 1710р. "Пакти й Конституції"	Вони написані гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом та його співробітниками Г. Берциком, А. Войнаровським, що були прийняті у Бендерах, і є першою європейською конституцією в сучасному її розумінні. "Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького" складені як договір між гетьманом та Військом Запорозьким, що було характерно для західної традиції, і відрізнялася від ідей східного патримоніалізму. Конституція складається з преамбули та 16 параграфів, де сформульовані головні принципи побудови держави. Конституція Пилипа Орлика діяла на Правобережній Україні до 1714р. Текст був складений латинською і руською мовами. "Пакти й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького" написані під звичайним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму і закладали головні принципи республіканської форми правління.
"Конституція М.Муравйова"	Ця конституція ділилася на 13 держав, серед яких одні з найбільших: Українська із столицею у Харкові (3,5 млн. чоловік), Чорноморська із столицею у Києві (3,465 млн.). Дві українські держави мали право вирішувати всі проблеми свого внутрішнього життя та управління, за винятком чеканки монет, міжнародних відносин та воєнних дій. Однак декабристський рух, що закінчився грудневим повстанням 1825р. у Петербурзі, не мав сильного впливу на українське громадянство.
1884р. "Вільна спілка"	Адміністративний устрій нагадує федеративні республіки США, Швейцарії. Для впливу на законодавчу та виконавчу діяльність центральних органів влади створюється Союзна Дума, що репрезентує інтереси національних областей. Дума має право зупиняти рішення та дії центрального уряду, державних палат, які вступають у суперечність з інтересами областей. Михайло Драгоманов пропонує систему немісцевого самоврядування в чистому вигляді, а поєднання самоврядування і певної централізації, виборності та призначення.
17 березня 1917р. "І Універсал"	Цей Універсал проголосив необхідність вироблення власних законів і самостійного порядкування на своїх землях. Створено Генеральний Секретаріат як уряд автономної України. Головою Секретаріату обрано В.Винниченка, Генеральним писарем-П. Христюка, Генеральними секретарями:С.Єфремова (згодом О.Шульгіна), Х.Барановського,С.Петлюру,Б.Мартоса,В.Садовського,І.Стешенка,М.Стасюка.
11 липня 1917р. "ІІ Універсал"	В Універсалі зазначалося, що Україна визнає Всеросійські Установчі збори,які мають схвалити автономію України. Правову основу порозуміння Центральної Ради і Тимчасового уряду оформлену у Статуті Вищого Управління України, який підготувала Мала Рада 29 липня 1917р. Однак Тимчасовий уряд не затвердив даний Статут і видав «Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату» від 17 серпня 1917р., яка значно обмежила права української автономії. Згідно з даним правовим актом Генеральний секретаріат проголошувався органом Тимчасового уряду і Центральна Рада позбавлялася законодавчих прав; українська територія зменшувалася до 5 губерній.
20 листопада 1917р. "ІІІ Універсал"	Він став першим актом конституційного характеру Української держави. ІІІ Універсалом передбачалася широка програма політичних та соціально-економічних перетворень. Проголошені демократичні принципи – свободи слова, друку, віросповідання, зборів, недоторканості особи. Після цього проголошення виникла необхідність прискорити вироблення власної Конституції.
22 січня 1918р. "ІV Універсал"	Цей Універсал проголосив сакмостійність і незалежність України, став законодавчою основою нової держави. У ІV Універсалі зазначалося, що проблему федеративного зв’язку з колишньою Російською державою остаточно вирішать Всеукраїнські Установчі Збори. Виконавчим органом названо в документі Раду Народних Міністрів, що замінила Генеральний Секретаріат. Її головною метою стало укладення миру з центральними державами. ІV Універсал визнав за необхідне прийняття Конституції.
1917-1918рр. "Статут про державний устрій, права і вільности УНР"	Один з принципів цієї Конституції – поділ влади. Законодавчу владу здійснюють Всенародні Збори, які обираються шляхом всенародного голосування. Збори розглядають і затверджують закони, міжнародні договори, оголошують війну, контролюють Раду Міністрів. З огляду на складність ситуації в Україні Конституція не мала шансів на встановлення стабільної, авторитетної виконавчої та незалежної судової влади.
10 березня 1919р. "Конституція РРФСР України"	Дана Конституція ґрунтується на марксистко-ленінському вченні про соціалістичну революцію та диктатуру пролетаріату. Державною формою диктатури пролетаріату Конституція визначалася Республіку Рад, де вся повнота державної влади належить трудящим у формі Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Це означало, що Республіка Рад проголошена класовою організацією.
15 травня 1929р. "Конституція РРФСР України"	Було внесено зміни, щодо адміністративного територіального устрою(до складу УРСР – з 12.10.1924 по 02.08.1940р. – увійшла Молдавська Автономна Соціалістична Радянська Республіка. Було зафіксовано трьохступеневу систему управління)
20 червня 1978р. "Конституція РРФСР України"	Текст цієї Конституції розробила комісія на чолі з В.В. Щербицьким відповідно до Конституції СРСР 1977р., «яка відобразила новий стан розвитку Радянської держави - побудову в СРСР розвинутого соціалістичного суспільства і стала політико-правовою основою конституцій усіх соціалістичних республік».
28 червня 1996 р Конституція України	Дана Конституція була прийнята парламентом без затвердження на всенародному референдумі. Таким чином, установча влада народу була реалізована органом державної влади без відповідного уповноваження народом. Така процедура може викликати сумніви щодо легітимності Конституції України 1996 р., а посилання на те, що її було прийнято відповідно до положень Конституції УРСР 1978р., оскільки ця Конституція за своїм змістом та принципами, має неконституційний характер.

Дата добавления: 2015-12-07