Рекомендації щодо змісту курсової роботи

Під час написання курсової роботи студент повинен самостійно письмово викласти матеріал за темою роботи, показати при цьому знання, здобуті в навчальному процесі, вміння використовувати методи економічного аналізу для виявлення невикористаних резервів. Робота складається з титульної сторінки, плану, змісту, короткого вступу, основного змісту, висновків і пропозицій, списку літературних джерел, додатків. Обсяг курсової роботи повинен налічувати до 50 сторінок рукописного або 45 сторінок друкованого тексту (без додатків).

У вступі обґрунтовується актуальність і новизна обраної теми дослідження, формулюються мета та завдання, за допомогою яких вона має бути досягнута, визначаються об’єкт і предмет дослідження, розкриваються теоретично-методологічні основи проблеми, що вивчається. Вступ має налічувати 3–4 сторінки рукописного тексту.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими підходами до вирішення проблеми необхідно обґрунтувати актуальність і доцільність роботи.

Мета й завдання роботи. Формулюють мету роботи та завдання, що необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «дослідження…», «вивчення…», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Доцільно розпочинати визначення мети як «теоретичне обґрунтування … та надання пропозицій і рекомендацій з удосконалення…». Реалізація завдань сприяє досягненню мети дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що обрано для дослід­ження.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загаль­не й часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження та визначає тему дипломної роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось за допомогою того чи іншого методу. Це надає змогу пересвідчитись у логічності та прий­нятності вибору методів дослідження.

Інформаційною базоюдослідження є нормативно-правові акти Ук­раїни, фінансова та статистична звітність суб’єкта господарювання за три роки з теми дослідження.

Методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері економічного аналізу, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-практичних конференцій.

Суб’єкт дослідження – підприємство, організація, установа, на ма­теріалах якого виконуватиметься дослідження.

Перше питання висвітлює теоретичні аспекти обраної для дослі­дження теми. Дана частина курсової роботи виконується студентом на основі аналізу різних підходів щодо даної проблеми, яка висвітлена в літературних джерелах вітчизнянихі зарубіжних авторів, матеріалів періодичних видань та законодавчих нормативно-правових актів. Під час опрацювання літературних джерел студент повинен обов’язково висловити власний погляд на дану проблему. Обсяг першого питання – 5–6 сторінок.

У другому питанні на основі вивчення теоретичного матеріалу та узагальнення результатів аналізу діяльності суб’єкта дослідження необхідно дати загальну характеристику підприємства, вказавши галузь діяльності, форму власності, історію його розвитку, стан аналітичної роботи. Наводиться аналіз основних показників фінансо­во-господарської діяльності за 3–5 років, аналізується виробнича, фінансова та загальноекономічна інформація, на підставі якої визна­чається рівень ефективності діяльності підприємства; подається харак­теристика майна підприємства та джерел його формування; розрахо­вуються показники, що характеризують фінансову стійкість і ліквід­ність, ділову активність та рентабельність діяльності, виявляються тенденції їх розвитку; надається комплексна оцінка фінансового стану.

Обсяг відповіді – до 7–10 сторінок.

Третє, четверте, п’яте та шосте питання присвячуються висвіт­ленню основної теми курсової роботи. Дана частина роботи вико­нується на матеріалах конкретного підприємства, організації, устано­ви. Студентом визначається організація аналітичної роботи на підприємстві, розглядається методика аналізу динаміки, виконання встановлених завдань за показниками фінансово-господарської діяль­ності суб’єкта господарювання, розрахунок та оцінка впливу системи факторів на їх зміну. Доцільним є використання порівняльного та прогнозного аналізу, позитивного зарубіжного й вітчизняного досвіду за темою дослідження. Щодо проблеморганізації та методики аналізу об’єкта дослідження, необхідно детально проаналізувати дані за обраною темою. Зміст аналізу об’єкта дослідження залежить від теми, затвердженого плану та методики, обраної для дослідження. Важли­вими елементами цих питань є: аналіз стану та динаміки об’єкта дослідження, розрахунок впливу на зміну показників окремих факто­рів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. Із цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками, виявити певні напрями зміни та можливого розвитку економічного явища. Аналіз показників за темою дослідження повинен розглядатися у взаємозв’язку з іншими показниками, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Необхідно зіставити фактичні показники досліджуваного явища базового підприємства з аналогіч­ними показниками інших підприємств даної галузі, а також із серед­ньогалузевими показниками. Бажано здійснити порівняння з показ­никами кращих вітчизняних і зарубіжних досягнень із проблеми аналізу об’єкта дослідження. Слід широко використовувати вихідну інформацію зі спеціальних періодичних видань, статистичних довід­ників. Доцільно використовувати порівняння фактичних показників роботи підприємства з теоретично можливими даними. При цьому необхідно пам’ятати, що проведення економічного аналізу повинно здійснюватись на підставі аналітичних таблиць, які слід застосовувати для наочного використання методики аналітичних розрахунків, отриманих результатів аналізу, групування показників і виявлених резервів. Обов’язковим у процесі виконання роботи є проведення наукових досліджень і використання економіко-математичних методів та ЕОМ. Результати рішення аналітичних задач на ЕОМ необхідно навести в додатках та описати в тексті роботи. Особливу увагу під час написання роботи слід приділити застосуванню в аналізі графічних методів, що, у поєднанні з комп’ютерною обробкою, забезпечать більшу наочність результатів аналізу.

Обсяг – до 10–15 сторінок (з кожного питання).

У сьомому питанні студентом вносяться пропозиції стосовно удосконалення організації та методики економічного аналізу, діючої фінансової звітності, розробляються та економічно обґрунтовуються внесені пропозиції щодо зміцнення фінансового стану, поліпшення показників фінансово-господарської діяльності підприємства. Під час написання цього питання студент повинен опиратися на результати проведеного власноруч аналізу. Реальне практичне значення пропо­зицій і рекомендацій доцільно підтвердити розрахунками та визна­ченням розміру очікуваного економічного ефекту, який буде отриманий у результаті впровадження запропонованих методик у практику підприємства.

Обсяг – 8–10 сторінок.

Висновки та пропозиції – це стислі висновки за змістом кожного пункту плану курсової роботи та рекомендації щодо поліпшення діючої практики з питань дослідження. Вони є заключним етапом написання курсової роботи. Висновки повинні узгоджуватись із поставленими у вступі завданнями дослідження та розкривати основні напрями підвищення ефективності діяльності підприємства.

Обсяг – 5–7 сторінок.

Зміст питань курсової роботи необхідно висвітлювати лаконічно, без повторів і відступів від основної теми. Не слід використовувати в тексті роботи громіздкі таблиці та неузагальнені статистичні дані (такі матеріали доречно використовувати як додатки). Обов’язковою вимогою до оформлення курсової роботи є наведення переліку вико­ристаних літературних джерел, а також додатків, на які були зроблені посилання в тексті роботи.

Список використаних джерел. Після тексту курсової роботи приводиться список використаних джерел. Із нової сторінки пишеться заголовок «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ».

Рекомендується застосовувати алфавітну побудову списку літера­тури, де бібліографічні записи групують в алфавітні ряди, тобто розмі­щують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Опис книг (навчальних, довідкових, методичних та ін.) обов’язково повинен містити в собі: прізвище та ініціали авторів, назву книги, свідчення про повторність видання, місце видання, видавництво і рік видання, кількість сторінок. Використовуючи статті з газет і журналів, необхідно наводити: прізвище та ініціали автора, заголовок, основну назву, відомості про видання. Всі джерела нумеруються арабськими цифрами.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та пра­вила складання» (табл. 2).

Таблиця 2

Дата добавления: 2015-11-28