ТЕМА № 3.Учасники кримінального процес

Поняття учасників кримінального процесу, їх класифікація.

Учасники, які представляють у кримінальному процесі державні інтереси. Суд і суддя. Прокурор. Слідчий. Начальник слідчого відділу. Органи дізнання. Особа, яка провадить дізнання.

Учасники, які мають власні законні інтереси у кримінальному процесі. Підозрюваний. Підозрюваний. Підсудний. Засуджений. Виправданий. Особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів медичного характеру. Особа, щодо якої здійснюється провадження із застосування примусових заходів виховного характеру. Потерпілий. Цивільний позивач. Цивільний відповідач.

Учасники кримінального процесу, які захищають або представляють інтереси інших осіб. Захисник. Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Законний представник.

Учасники кримінального процесу, які надають допомогу судочинству (не мають власного інтересу у кримінальній справі). Заявник про злочин. Особа, яка дає пояснення. Свідок. Експерт. Керівник експертної установи. Спеціаліст. Перекладач. Педагог. Лікар. Поняті. Секретар судового засідання. Заставодавець. Поручитель. Особа, у якої провадиться обшук, виїмка, огляд або опис майна. Особа, у якої відбирають зразки для експертного дослідження. Особа, якій передано на зберігання майно, на яке накладено арешт.

Кримінально-процесуальна характеристика учасника кримінального процесу: 1) визначення поняття учасника; 2) підстава його участі у процесі; 3) вимоги процесуального закону, яким повинен відповідати, і/або обставини, що виключають участь; 4) процесуальний статус (обов’язки і права); 5) час, протягом якого перебуває у такому статусі; 6) юридична відповідальність за невиконання процесуальних обов’язків.

Забезпечення безпеки учасників кримінального процесу. Приводи і підстави застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки. Органи, які приймають рішення про забезпечення безпеки. Органи, які безпосередньо здійснюють заходи забезпечення безпеки. Види, процесуальний порядок застосування і скасування спеціальних заходів забезпечення безпеки.

Роль і значення теми: вивчення даної теми дозволяє оволодіти знаннями про поняття, предмет, сутність і витоки кримінології, злочинність та показники злочинності, детермінацію злочинності.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: слухач має вільно володіти матеріалом теми, вміти реалізувати набуті теоретичні знання.

Перелік нормативно-правових актів до вивчення теми:

Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4.11.96 р. //Офіційний вісник України. – 1998. - №13

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р.

Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку від 17 грудня 1979 р.

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 23 серп. 2012 р. / Верховна Рада України. –[Електронний ресурс] Режим доступу: www.rada.gov.ua

Кримінальний кодекс України.

Закон України № 5076- VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини // Урядовий Кур'єр. – 2006. - №60. – С. 18.

Закон України "Про службу безпеки України" // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №27. - Ст. 382; 2000.- №10. Ст. 79; 2002. - №17. – Ст. 117; 2003. - №15. – Ст. 109;; Офіційний вісник України. – 2003. - №29. – Ст. 1434.

Закон України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 50; 1999. - №4. – Ст. 35; 2002. - №33. – Ст. 236; 2003. - №29. – Ст. 233.

Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №11. - Ст. 51; Офіційний вісник України. – 2003. - №9. – Ст. 384.

Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20. - Ст. 99.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529. Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом N 5041-VI (5041-17) від 04.07.2012.

Закон України «Про Вищу раду юстиції» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст.146. Із останніми змінами, внесеними згідно із Законом N 5076-VI (5076-17) від 05.07.2012.

Рішення Конституційного Суду України: прийняте 30 вересня 2009 року у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) // Офіційний сайт Конституційного Суду України {Електронний ресурс}. - Режим доступу: www.ccu.gov.ua.

Рішення Європейського Суду з прав людини від 24 листопада 2011 року «Загородній проти України», у рішенні (Заява № 27004/06) // Офіційний вісник України» від 18 травня 2012 року № 35.

Дата добавления: 2015-11-26