Читайте также:
|
Тема 3. Суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
Завдання для практичних занять
(4 години)
Теоретична частина:
1. Поняття і класифікація суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності.
2. Суд як орган правосуддя.
3. Прокурор, його завдання і повноваження у кримінальному процесі.
4. Слідчий, його повноваження.
5. Органи дізнання.
6. Процесуальне становище есперта, спеціаліста.
7. Законний представник у кримінальному процесі та його правовий статус.
Практична частина:
Завдання та задачі.
Правосуддя здійснюють:
1) народні засідателі;
2) професійні судді;
3) присяжні;
4) всі учасники кримінального процесу;
5) судді, яких обирають учасники процесу.
Цивільний позов за своєю суттю має:
1) матеріально-прикладний характер;
2) правовий характер;
3) матеріально-правовий характер;
4) матеріальний характер;
5) морально-правовий характер.
Чи має право пред’явити цивільний позов прокурор:
1) має право, якщо підозрюваному, обвинуваченому, підсудному було завдано матеріальної шкоди;
2) має право, але тільки за клопотанням потерпілого;
3) має право, якщо злочином завдано матеріальної шкоди органам прокуратури;
4) позбавлений такої можливості;
5) має право, якщо цього вимагає охорона державних або суспільних інтересів або прав громадян.
Розв'язати задачі:
1. Суддя Печерського районного суду м. Києва Ж. був обраний на посаду судді Апеляційного суду м. Києва.
1. Чи вправі він розглядати в складі суду апеляційної інстанції кримінальну справу, вирок в якій був постановлений у першій судовій інстанції з його участю?
2. Під час судового розгляду підсудний Марков заявив відвід одному із народних засідателів, мотивуючи це тим, що останній був очевидцем злочину.
Прокурор заперечував, оскільки народний засідатель не був допитаний як свідок. А пояснення останього, яке знаходиться у кримінальній справі, не є доказом.
1. Яке рішення і в якому порядку повинен прийняти суд?
Завдання для самостійної роботи студентів
(6 годин)
Теоретична частина:
1. Учасники кримінального процесу, які мають власний інтерес у ньому, їх процесуальний статус.
2. Процесуальне становище перекладача.
3. Процесуальне становище понятих.
4. Процесуальне становище секретаря судового засідання.
5. Представники у кримінальному процесі, їх процесуальний статус.
Практична частина:
Завдання та задача.
Обвинуваченим є:
1) особа, яка вчинила злочин;
2) особа, яка безпосередньо затримана на місці події;
3) особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченого;
4) особа, відносно якої порушена кримінальна справа;
5) особа, що визнає себе винною у вчиненні злочину.
Понятими можуть бути:
1) працівники органів дізнання і досудового слідства;
2) свідки;
3) будь-які особи, які не заінтересовані в справі;
4) будь-які особи без виключення;
5) родичі підозрюваного, потерпілого.
Спеціаліст у кримінальному процесі – це:
1) особа, яка працює в науково-дослідній установі;
2) особа, яка володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, навичками і надає допомогу в проведенні слідчих і судових дій, та яка не заінтересована в результатах справи;
3) особа, яка залучається для проведення експертизи і є зацікавленою у справі;
4) особа, яка має спеціальні знання для здійснення провадження по справі;
5) особа, яка володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, навичками і надає допомогу в проведенні слідчих і судових дій, та яка заінтересована в результатах справи.
Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду:
1) є орієнтиром для прийняття рішення по справі;
2) є обов’язковим для судді при постановленні обвинувального вироку;
3) не є обов’язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку;
4) є засобом тиску на підозрюваного;
5) є беззаперечним доказом вини особи.
Розв’язати задачу. Жаданобвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Викликаний для допиту як свідок батько обвинуваченого Жадана, відмовився давати показання про відомі йому обставини вчинення злочину сином, посилаючись на те, що він не бажає, щоб завдяки його показанням син був засуджений.
1. Чи може свідок відмовитись від дачі показань?
2. Чи зобов’язаний батько свідчити проти сина?
Нормативний матеріал та судова практика:
1. Кримінально-процесуальній кодекс України: глави 3, 4, 9; статті 32, 75, 77, 114, 114¹,127, 128, 128¹, 147,
227, 370, 441-443.
2. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 р.
3. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.
4. Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 р.
5. Закон України «Про попередне увязнення» від 30 червня 1993 р.
6. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 р.
7. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Генадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України, ст. 44 КПК України, статтей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 листопада 2000 р.
8. Положення про порядок короткочасного затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину від 13 липня 1976 р.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному процесі» від 24 жовтня 2003 р.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 45 | Нарушение авторских прав