Читайте также:
|
1) Обов'язковою ознакою об'єкта посягання на життя державного діяча (ст. 112 КК)є наявність потерпілої особи (див. перелік) у вказаних в диспозиції цієї статті потерпілих мають бути наявні відповідні функції, які забезпечують (сприяють забезпеченню) політичної діяльності, при цьому у назві статті визначені дві сторони такої діяльності - ті, що стосуються державного та громадського діяча. При кваліфікації слід враховувати, що винна особа має усвідомлювати зазначені функції потерпілої особи, в протилежному випадку дії винного кваліфікуються за ч. 1 або відповідним пунктом ч. 2 ст. 115, крім цього зазначені функції властиві особі державного чи громадського діяча, мають сприйматись винною особою й відображатись на рівні її усвідомлення (конкретні характеристики прямого умислу). В тих випадках, коли при вчинені посягання на життя державного чи громадського діяча вчинене також охоплює й обставини, передбачені відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 - вчинене кваліфікується за правилами сукупності (див. п. 12 Постанови ПВСУ від 07.02.2003)
2) Не конкретизація у диспозиції ст. 112 КК форм такого посягання "прямо не впливає" на кваліфікацію цього злочину, оскільки "однорідними" з цим злочином є ті, що передбачені статтями 348, 379, 400, ч. 4 ст. 404. Відсутність такої конкретизації дозволяє зробити висновок про те, що таке посягання може набувати форми вбивства, а також закінченого чи незакінченого замаху на вбивство, зазначених потерпілих осіб. У зв'язку з тим, що конструкція юридичного складу цього злочину поєднує у своєму змісті (альтернативно) ознаки матеріального та формального - цей злочин визнається таким, що має формально-матеріальний склад. На цій підставі неправильною є позиція, що цей злочин слід вважати закінченим з моменту вчинення замаху.
3) Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу цього злочину є наявність мотиву - бажання не допустити чи припинити державну чи громадську діяльність потерпілого, змінити її або помститись за таку діяльність. При кваліфікації цього злочину необхідно встановити, що винна особа вчиняючи посягання мала такий мотив.
У випадках, коли за наявності ознак співучасті вказане посягання здійснюється з розподілом ролей організатором та виконавцем при цьому віддаючи розпорядження організатор має зазначені мотиви, а безпосередній виконавець - ні (наприклад він керується корисливим мотивом). В таких випадках підстав кваліфікувати дії виконавця за ст. 112 КК немає, за необхідних умов - ч. 1 або відповідний пункт ч. 2 ст. 115 КК. Не виключені ситуації, коли при вчинені цього злочину названими вище співучасниками має місце замовлення на вбивство вказаних потерпілих. Якщо виконавець такого вбивства не усвідомлював, що він вчиняє посягання на життя громадського чи державного діяча, але розумів, що вчиняє його на замовлення - його дії кваліфікуються за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК. В тих випадках, коли таке замовлення поєднується з наявністю корисливого мотиву дії такого виконавця кваліфікуються додатково за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК. В тих випадках, коли виконавець усвідомлює особу вказаного потерпілого - дії кваліфікуються за ст. 112, а дії замовника (організатора) за ч. 3 ст. 27, ст. 112 КК.
4) В тих випадках. коли винна особа прагнучи вбити державного чи громадського діяча свідомо помилилась в особі такого потерпілого її дії слід кваліфікувати за ст. 112 КК (злочин на вчинення якого був спрямований умисел винного) та відповідною частиною (пунктом ч.2) ст. 115 - винний фактично вбив сторонню особу, яка не наділена ознаками спеціального потерпілого. Якщо при вчинені такого злочину наявні й інші обставини, які характеризують, наприклад, спосіб вчинення вбивства, вчинене кваліфікується додатково за ч. 5 ч. 2 ст. 115 КК, ч. 2 ст. 194 КК тощо.
Проблема:
Іноді в навчальній літературі вказані вище різновиди посягань на життя спеціальних потерпілих визнаються однопорядковими (або однорідними) з відповідними різновидами умисних вбивств, зокрема стверджуються, що ознаки складу злочину передбаченого ст. 112 КК охоплюють певні ознаки складів умисних вбивств (на рівні співвідношення норм як загальна та спеціальна як частина і ціле). Наприклад: зазначається, що ознаки складу посягання передбаченого в ст. 112 КК за певних умов охоплюють ознаки замовлення передбаченому в п. 11 ч. 2 ст. 115 КК.
5) При кваліфікації державної зради слід враховувати вплив на таку кваліфікацію конкретних характеристик мети та мотиву, зокрема такі характеристики мають стосуватись формулювання "на шкоду, суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України" таке формулювання в ч. 1 ст. 111 має родовий характер й може вказувати на вчинення інших дій не передбачених в ч. 1 ст. 111 КК, зокрема в особливій частині КК передбачені й інші склади злочинів, мета вчинення яких можу відповідати змісту зазначеного формулювання в ч. ст. 111, але при цьому вони визнаються "підготовчими до державної зради", наприклад: ст. 427, 429, 431, 430.
6) При кваліфікації диверсії слід враховувати:
а) випадки, коли способи її вчинення набувають різних проявів при цьому не всі із таких проявів охоплюються її складом
б) Випадки, коли визначена в ст. 113 КК мета диверсії набуває тих характеристик, які властиві цілям вчинення інших злочинів.
В першому випадку ідеться про те, що законодавець не конкретизував межі заподіяної шкоди в разі застосування конкретного способу диверсії, наприклад: поняття масового знищення людей має неконкретизований зміст, або заподіянню шкоди здоров'я людей не визначає конкретних "меж" ступеня тяжкості тілесних ушкоджень; поняття масового отруєння має не визначений зміст, позначає фактично шкоду здоров'ю людей, яка заподіяна шляхом отруєння, при цьому в інших статтях особливої частини КК законодавець застосовує схожі за змістом конструкцій в ч. 3 ст. 204 передбачається "що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків"
В другому випадку характеристики мети впливають на розмежування наприклад: диверсії та терористичного акту, оскільки порівнюючи склади цих злочинів (ст. 113, 258) можна дійти висновку про можливу тотожність вчинюваних дій у зв'язку з чим мета вчинення цих злочинів є критерієм їх розмежування.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 119 | Нарушение авторских прав