Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

(ст. 178). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відно­сини, що забезпечують свободу совісті та віросповідання. До­датковим обов'язковим об'єктом є відносини власності.

Предметом злочину є різні релігійні споруди чи культові будинки: церкви, мечеті, синагоги, каплиці, монастирі, молільні будинки, інші приміщення, в яких можуть проходити церковні служби.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в пошко­дженні чи зруйнуванні релігійної споруди або культового бу­динку. Під пошкодженням слід розуміти приведення будинку або споруди в часткову непридатність, тобто якщо зберігаєть­ся можливість її відновлення. Зруйнування передбачає приве­дення споруд або будинків до повної непридатності, внаслідок чого вона або припиняє існувати, або повністю втрачає мож­ливість бути відновленою. Способи зруйнування або знищен­ня можуть бути різними (механічними, фізичними, хімічними тощо) і на кваліфікацію злочину не впливають. Якщо пошко­дження або зруйнування релігійної споруди, культового бу­динку вчинено шляхом підпалу, іншим загальнонебезпечним способом, або спричинило загибель людей, або інші тяжкі на-

__________________

¹ Див.: Закони України. - 1998. - Т. 14. - С. 10.

² Див.: СП України. - 1996. - № 14. - Ст. 394.

слідки, кваліфікація таких дій настає за сукупністю злочинів: за ст. 178 і ч.2ст. 194.

Суб'єктивна сторона злочину — умисел. Винний усвідомлює, що пошкоджує або руйнує релігійну споруду або культовий бу­динок, передбачає настання шкоди від своїх дій і бажає або свідо­мо припускає настання наслідків такого роду. У разі викорис­тання для пошкодження або зруйнування релігійних будинків загальнонебезпечного способу, винне ставлення до наслідків у вигляді загибелі людей, а також тяжких наслідків має місце тільки в формі необережності. За наявності в такому випадку умислу на позбавлення життя однієї (кількох) особи, винний відповідає за ст. 178 і ч.2 ст. 194 та і за відповідними пунктами ст. 115. Пошкодження або зруйнування релігійних споруд або культових будинків із хуліганських мотивів має кваліфікува­тися за сукупністю злочинів за статтями 178 і 296.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

Покарання за злочин: за ст. 178 — штраф до трьохсот неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.

Незаконне утримування, осквернення або знищення релі­гійних святинь (ст. 179). Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують свободу віросповідання та повагу до почуттів віруючих.

Предмет злочину — релігійні святині, а саме проголошені кож­ною релігією священні символи: Біблія, ікони, храми, поховання, місця паломництва, святі джерела тощо.

Об'єктивна сторона злочину виражається в утримуванні, оскверненні або знищенні релігійних святинь. Утримування передбачає самовільні дії винного з привласнення релігійних святинь всупереч волі власника. Осквернення — це наруга над релігійною святинею, різні цинічні дії, що зачіпають релігійні почуття віруючих тощо. Знищення — це приведення до повної непридатності релігійної святині шляхом механічного, фізич­ного, хімічного або біологічного впливу, результатом якого є приведення ЇЇ до повної непридатності із втратою можливості відновлення.

Злочин вважається закінченим із моменту вчинення однієї з указаних дій.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел. Якщо вка­зані дії вчинено з хуліганських мотивів, то потрібна додаткова кваліфікація за ст. 296.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

Покарання за злочин: за ст. 179 — штраф до двохсот неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.

Перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180).

У статті 35 Конституції України вказано, що кожен має право на свободу світогляду та віросповідання. Це право передбачає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Стаття 180 КК є однією з гарантій реалізації цього положення Конституції.

Безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відноси­ни, що забезпечують свободу світогляду та віросповідання.

Об'єктивна сторона злочину характеризується дією або без­діяльністю, що полягає в незаконному перешкоджанні здійснен­ню релігійного обряду. Перешкоджання може полягати в неза­конному закритті приміщень для відправлення релігійних об­рядів, зриві обрядів вінчання, відспівування, розгоні віруючих під час моління. При цьому злочинним є перешкоджання тільки таким релігійним обрядам, які здійснюються в рамках закону, не порушують громадський порядок і не супроводжуються по­сяганням на права громадян (порядок проведення релігійних обрядів і церемоній передбачено ст. 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р. ¹). Злочин вважається закінченим із моменту незаконного пере­шкоджання здійсненню релігійного обряду.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, що досягла 16-ти років.

У частині 2 ст. 180 передбачено відповідальність за приму­шування священнослужителя шляхом фізичного або психічно­го насильства до проведення релігійного обряду. Під примушу­ванням слід розуміти протиправний насильницький вплив на

_____________________

¹ Відомості Верховної Ради УССР. - 1991. - № 25. - Ст. 283.

священнослужителя з метою виконання ним релігійного обря­ду. Насильство при цьому може бути психічним або фізичним. Психічне насильство полягає в застосуванні до потерпілого погроз, шантажу, іншого протиправного впливу на його психі­ку. Фізичне насильство може полягати в різному посяганні на тілесну сферу потерпілого: незаконному позбавленні волі, зв'я­зуванні, заподіянні фізичного болю, ударів, побоїв. Якщо резуль­татом фізичного насильства було спричинення тілесних ушкод­жень, то кваліфікація цього злочину настає за сукупністю за ст. 180 і статтями 121, 122 або ст. 125.

Покарання за злочин: за ч.1 ст. 180 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; за ч.2 ст. 180 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Дата добавления: 2015-11-26