За окремі злочини (по окремих вироках) як при сукупності злочинів (ст. 70 КК), так і при сукупності вироків (ст. 71 КК) можуть бути призначені покарання не тільки одного, а й різних видів. У зв'язку з цим виникає питання, як за 
стосувати в цих випадках принцип складання таких покарань. Наприклад, за один злочин особу засуджено до позбавлення волі, а за інший — до виправних робіт; за одним з вироків — до арешту, а за іншим — до обмеження волі тощо. Для таких ситуацій ч. 1 ст. 72 КК встановлює правило, згідно з яким при складанні покарань різних видів за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий. Для здійснення такого переводу (перерахунку) ч. 1 ст. 72 КК встановлює співвідношення між окремими видами покарань на підставі певної «шкали» їх еквівалентів:
1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; б) два дні обмеження волі; в) три дні службових обмежень для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт;
2)одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службових обмежень для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
3)одному дню обмеження волі відповідають три дні службових обмежень для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
4)одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Отже, якщо особа засуджена за один із злочинів до позбавлення волі на три роки, а за інший — до одного року виправних робіт, то суд має перевести менш суворе покарання (виправні роботи) у більш суворе (позбавлення волі), керуючись зазначеною вище шкалою в співвідношенні 1: 3. Тільки після цього можна використати принцип повного або часткового складання для визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів.
При сукупності злочинів (ст. 70 КК) і вироків (ст. 71 КК) виникає і ще одне важливе питання, яке має практичне значення: про призначення покарання за сукупністю у випадках, коли особа засуджується за кожен злочин (за кожним вироком) до службових обмежень для військовослужбовців або виправних робіт із різними відсотками відрахувань із заробітку. Це питання вирішується у ч. 2 ст. 72 КК, згідно з якою складатися можуть лише строки цих покарань, а розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають. Наприклад, якщо до закінчення строку виправних робіт, призначених з відрахуванням 10% із заробітку, особа знов засуджується до такого ж виду покарання, але з відрахуванням уже 20%, то суд повністю або частково приєднує до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутий за попереднім вироком строк виправних робіт, залишаючи для останнього колишній розмір (10%) відрахувань. Інакше кажучи, складаються тут лише строки покарання, а розміри відрахувань із заробітку засудженого обчислюються за кожним вироком самостійно.
За сукупністю як злочинів, так і вироків суд може призначити такі види основних покарань, для яких у ч. 1 ст. 72 КК не встановлено співвідношення в якому-небудь еквіваленті. Це стосується таких видів покарань, як штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, які згідно з ч. З ст. 72 КК складанню як між собою, так і з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Такий самий порядок встановлений у ч. 4 ст. 72 КК і щодо призначення за сукупністю додаткових покарань різних видів, які у всіх випадках виконуються самостійно.
У разі обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, особа ще до засудження може перебувати в попередньому ув'язненні. Тому ч. 5 ст. 72 КК установлює, що при засудженні особи до позбавлення волі суд зараховує в строк покарання попереднє ув'язнення з розрахунку день за день, а при засудженні до інших видів покарань — відповідно до шкали еквівалентів, які передбачені ч. 1 ст. 72 КК. Якщо особа засуджується до таких видів покарань, які у цій шкалі не зазначені (наприклад, штраф), суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Контрольні запитання
1.Дайте визначення принципів призначення покарання і охарактеризуйте їх зміст.
2.Дайте визначення загальних засад призначення покарання і охарактеризуйте ті вимоги (правила), з яких вони складаються.
3.Зазначте, у чому полягає різниця врахування судом при призначенні покарання обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
4.Визначте, що повинен суд враховувати при призначенні покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
5.Визначте підстави і порядок призначення судом більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
6.Назвіть принципи (правила) призначення покарання за сукупністю злочинів і дайте їх характеристику.
7.Назвіть принципи (правила) призначення покарання за сукупністю вироків і дайте їх характеристику.
8.Визначте, чим відрізняється порядок призначення покарання за сукупністю злочинів від порядку його призначення за сукупністю вироків.
9.Зазначте, як визначається остаточний строк покарання за сукупністю злочинів і сукупністю вироків.
Розділ XIX
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав