Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ III Характеристика економічного розвитку

Читайте также:
  1. I. Краткая характеристика группы занимающихся
  2. I. Общая характеристика работы
  3. IV. Внешняя скоростная характеристика двигателя
  4. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  5. IV. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БАКАЛАВРОВ
  6. IV. Характеристика профессиональной деятельности бакалавров
  7. IV. Характеристика профессиональной деятельности выпускников

3.1 Характеристика виробничо – господарського комплексу регіону.

Наявність тих чи інших інших природних ресурсів зумовлює виробничо - господарський потенціал регіону, який формує його економічний стан. Екологія та економіка все більше переплітається між собою на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях, формуючи складний комплекс причин і наслідків.

Тут є великі машинобудівні і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45 % всієї продукції м.): Харківський тракторний завод, Харківський завод транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний завод (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський завод «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудів., авіаційний, велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хім. промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будів. матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харч. (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод.

Таблиця 3.1

Галузі промисловості, які складають виробничий комплекс

  Галузі промисловості (інші галузі) Кількість підприємств
загальна екологічно небезпечних
Сільське господарство    
Добувна промисловість   --
Обробна промисловість    
Виробництво електроенергії, газу та води    
Будівництво   --
Транспорт    
Державне управління   --
Освіта   --
Охорона здоров’я та соціальна допомога   --
Колективні, громадські та особисті послуги    
Інші   --
Всього    

 

Серед великої кількості таких показників необхідно вибрати ті, котрі будуть індикаторами стійкого розвитку і найбільш точно зможуть кількісно або якісно оцінити стан регіону, не потребуючи при цьому великого обсягу додаткової інформації. Система індикаторів стійкого розвитку на сьогоднішній день перебуває у стадії розробки та вдосконалення. Найбільш доцільним є використання трьох груп індикаторів стійкого розвитку: екологічних, економічних і соціальних. Слід зазначити, інформація отримана за допомогою індикаторів, є основою для формування комплексу заходів для досягнення стійкого розвитку, а тому необхідно врахувати наступні критерії:

ü можливість використання індикаторів на регіональному і національному рівнях;

ü відповідність показника меті застосування;

ü індикатори повинні бути реальними для практичного застосування;

ü кількість показників має бути обмеженою, але в разі потреби її можна збільшити;

ü показники повинні охоплювати всі складові стійкого розвитку;

ü отримання інформації про показники не повинно бути занадто складним, а витрати на це – виправданими відносно отриманої користі.

3.2 Аналіз показників економічного стану регіону.

Згідно методичних розробок А. Шапара та М. Ємця, до індикаторів, які характеризують економічну сферу, відносяться:

· ВВП у розрахунку на душу населення;

· Індекс промислового виробництва;

· Індекс внутрішнього сукупного реального попиту;

· Індекс валового споживання, частка видобувної галузі в обсягах промислового виробництва;

· Частка обробної галузі в обсягах промислового виробництва;

· Обсяг сукупних інвестицій в основний капітал;

· Коефіцієнт інтенсивності оновлення основних фондів;

· Обсяг науково – дослідних та науково – технічних робіт;

· Імпорт та експорт товарів і послуг.

· Обсяг іноземних інвестицій.

Для більш повної оцінки економічного розвитку регіону охарактеризуємо зміну деяких економічних показників за останні роки,які приведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Зміна показників економічного розвитку регіону

Роки Середня заробітна плата,грн Забезпеченість житлом, м2/особу Забезпеченість транспортом, тис. Безробіття, % від працюючого населення
    21,5 345,2 13,1
    21,6 348,1 6,6
    21,7 349,2 6,1
    22,1 343,6 5,4

 

 

На діаграмах представлена зміна показників економічного розвитку регіону, які між собою пов’язані.

Рис.3.1 Середня заробітна плата, грн.

 

Рис.3.2 Забезпеченість житлом, м2/особу

 

Рис.3.3 Забезпеченість транспортом, тис.

 

Рис. 3.4 Безробіття, % від працюючого населення.

Для оцінки економічного розвитку м. Харкова необхідно розрахувати інтегральний показник економічного розвитку (I2), який розраховується за формулою:

І2=3√ С123 (3.1)

де: С1 – показник доходів, що дорівнює середній заробітній платі, грн.

С2 – житлове та транспортне забезпечення міста, розраховуємо за формулою:

С2=2√ х12 (3.2)

де: х1 – забезпечення житлом, м2/особу;

х2 – транспортне забезпечення, тис.

С3 – безробіття, % від працездатного населення.

Приведення базових показників (індикаторів) різних типів до нормального стану проводиться за формулами:

- для позитивних індикаторів

Х= (3.3)

- для негативних індикаторів

Х= (3.4)

Провівши вище наведені розрахунки, результати зводимо в таблицю 3.2

Таблиця 3.2

Назва показника Ni Nmax Nmin xi І2
Середня заробітна плата, грн.       0,27 0,79
Показник доходів (С1) 0,27
Забезпечення житлом, м2/особу 22,1     1,3
Транспортне забезпечення, тис. 343,6     3,42
Показник житлового та транспортного забезпечення (С2)   2,11
Наявне безробіття % від прац.насел. 5,4     0,86  
Показник безробіття (С3) 0,86

 

Провівши розрахунки показника економічного розвитку регіону та оцінивши його за уніфікованою шкалою даний регіон перебуває в доброму стані.

 

 

3.3 Оцінка економічного розвитку регіону.

Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області грунтується на таких наукових теоріях:

v якості життя населення – згідно якої головна мета розвитку соціально-економічної системи будь якого рівня її ієрархії – людина, якість її життя;

v життєвого циклу – згідно якої регіон як складна соціально-економічна система у своєму розвитку проходить певні фази життєвого циклу;

v енерговиробничих циклів, кластерів та точок зростання як територіальних об’єктів економічного зростання регіонів;

v прийняття управлінських рішень, а саме – на проблемному підході;

v ситуаційного аналізу та діагностики проблем;

v моделювання сценаріїв соціально-екномічних наслідків розвитку пріоритетних галузей економіки регіону.

Харків — один з найбільших промислових центрів України й колишнього СРСР, третій після Москви і Ленінграду центр машинобудування. Тут є великі машинобудівні і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45 % всієї продукції м.): Харківський тракторний завод, Харківський завод транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний завод (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський завод «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудівний, авіаційний, велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хім. промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будів. матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харч. (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод.

За 1 півріччя 2009 року підприємствами міста реалізовано промислової продукції на 10,2 млрд. грн, у тому числі:

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізації промислової продукції в місті мають (на середину 2009 року), зокрема:

Ø Харківське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» — 6,5 %;

Ø ВАТ «Турбоатом» — 3,5 %;

Ø ТОВ «Техноком» — 3,2 %;

Ø ДП «Електроважмаш» — 3,1 %;

Ø ВАТ «Харпідшипник» — 1,8 %;

Ø ЗАТ «Харківський плитковий завод» — 1,8 %;

Ø ЗАТ «Новий стиль» — 1,6 %;

Ø ЗАТ «Завод „Південкабель“» — 1,5 %;

Ø Філія «Харківський молочний комбінат» — 1,4 %;

Ø ЗАТ «Харківська бісквітна фабрика» — 1,4 %;

Ø ТОВ «Фармацевтична компанія „Здоров'я“» — 1,4 %.

Промислові підприємства міста переважно входять до складу промислових утворень. У Харкові утворено 5 промислових вузлів, 9 промислових районів, що в свою чергу сформували 5 промислових зон, а також 14 груп підприємст. Тож, міська промисловість сформувалася по територіальній ознаці навколо великих промислових підприємств у такі промислові зони:

Ці промислові утворення поєднують більше 70 % промислових, транспортних і складських підприємств міста.

Отже, Харківська область в цілому залишається досить напруженою у економічному відношенні. По рівню заборгованості по заробітній платі регіон входить у четвірку найбільш несприятливих – загальна сума боргів перевищує 300 млн. гривень. Область є одним із найбільш потужних фінансових донорів Державного бюджету – у поточному році видатки обласного бюджету передбачаються лише на рівні близько 50% від суми мобілізації коштів на її території. Саме ця обставина не дозволяє вирішувати у повному обсязі проблеми охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів.

Харківська область має один з найбільш розвинутих в Україні народногосподарських комплексів і є однією з найбільших областей по площі території та кількості населення. Область розташована на північному сході країни і межує з найбільш промислово розвиненими районами Донбасу, Дніпропетровської області і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання. Тому, на теперішній час, однією з головних проблем є створення дієвої та розгалуженої системи моніторингу довкілля.

Таким чином, з точки зору стійкого розвитку, економічний підхід полягає в оптимальному використанні обмежених ресурсів та застосуванні природо -, енерго -, і матеріалозберігаючих технологій. Економічний розвиток м. Харкова супроводжується незбалансованою експлуатацією природних ресурсів. Наслідки такої економічної діяльності продовжують негативно впливати на навколишнє середовище, що призводить до виснаження ресурсного потенціалу, зростання витрат на захист населення і територій, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій та відтворення природної рівноваги.

 


Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)