Розділ II Оцінювання соціального розвитку

2.1 Аналіз показників соціального стану регіону

До основних соціальних показників належать демографічні показники, кількість населення, народжувальність, смертність, природний приріст, рівень захворюваності на туберкульоз та інші хвороби, працевлаштування, безробіття та інші показники.

Соціальна інфраструктура складається з галузей, які забезпечують відповідні умови життєдіяльності людей. Вона є похідною від розвитку виробництва та розміщення галузей господарства і, разом з тим, впливає на його розвиток і темпи урбанізації.

Згідно Стратегії сталого розвитку України, стратегічними завданнями стійкого розвитку у сфері забезпечення соціальної справедливості є:

Ø Зниження рівня майнового розшарування населення, подолання бідності;

Ø Зниження рівня безробіття населення і забезпечення продуктивної зайнятості;

Ø Збереження і зміцнення демографічного та трудового ресурсного потенціалу країни, стабілізація демографічної структури суспільства;

Ø Зміцнення фізичного здоров’я нації;

Ø Оптимізація соціальної структури суспільства; встановлення гарантій забезпечення рівних можливостей для досягнення матеріального, екологічного та соціального благополуччя;

Ø Розвиток системи освіти, просвіти та поширення інформації з питань сталого розвитку;

Ø Формування громадянського суспільства, забезпечення у ньому політичної стабільності та взаєморозуміння;

Ø Розвиток духовності, культури, моральних засад, інтелектуального потенціалу українського народу.

Як бачимо, з точки зору стійкого розвитку, соціальна складова орієнтована на людський розвиток, збереження стабільності суспільних і культурних систем, зменшення кількості конфліктів у суспільстві.

2.2 Оцінка соціального розвитку регіону.

Серед великої кількості показників, які характеризують соціальну сферу регіону, ми пропонуємо проаналізувати наступні індикатори:

- кількість населення по регіону;

- загальна народжуваність - відношення кількості народжених живими впродовж календарного року до середньої річної чисельності населення;

- загальна смертність – відношення кількості померлих впродовж року до середньорічної чисельності населення;

- коефіцієнт зайнятості населення – це відношення чисельності осіб, зайнятих у сферах господарської, управлінської, просвітницької та іншої діяльності, до кількості всього працездатного населення;

- природний приріст – різниця між показниками народжуваності і смертності;

- рівень захворювання на туберкульоз.

Наведемо зміну деяких соціальних показників по роках.

Таблиця 2.2

Зміна показників соціального розвитку регіону

Назва показника	Загальна кількість населення, тис.чол	Кількість працюючого населення,% від населення	Захворювання на туберкульоз на 100 тис. населення
Роки
		57,3	54,3
		58,4	90,8
		58,8	84,7
		59,2	78,9

Залежність між цими соціальними показниками наведемо у вигляді діаграм.

Рис.2.1 Загальна кількість населення, тис. осіб

Виходячи з рисунка 1.1 можна сказати, що найбільша кількість населення спостерігається в 2005 році. В наступні роки кількість населення різко зменшується, що пояснюється захворюванням на туберкульоз.

Рис.2.2 Кількість працюючого населення,% від населення

З рис.2.2 видно, що кількість працюючого населення зросла, що пов’язано з підвищенням заробітної платні і збільшенням робочих місць.

Рис.2.3 Рівень захворюванності на туберкульоз

Рівень захворюваності на туберкульоз зменшується, що можна пояснити застосуванням ефективного лікування і медичних препаратів.

Для оцінки соціального розвитку м. Харків ми пропонуємо дослідити інтегральний показник соціального розвитку (І₁), який визначається за формулою:

І₁=²√ С₁*С₂ (1.1)

де: С₁ – демографічні показники;

С₂ – забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами.

Відповідно дані показники розраховуються наступним чином:

С₁=⁴√х₁*х₂*х₃*х₄ (1.2)

де: х₁ – кількість населення, осіб;

х₂- народжуваність, на тис. осіб;

х₃ – смертність, на тис. осіб;

х₄ – природний приріст, на тис. осіб

Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами визначається за формулою:

С₂=²√ х₁*х₂ (1.3)

де: х₁ – частина працюючого населення, % від населення;

х₂ – рівень захворювання на туберкульоз, на 100 тис. населення

Приведення базових показників (індикаторів) різних типів до нормального стану проводиться за формулами:

- для позитивних індикаторів

Х= (1.4)

- для негативних індикаторів

Х= (1.5)

Провівши вище наведені розрахунки, результати зводимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2

Назва показника	Ni	Nmax	Nmin	xi	І1
Кількість населення, тис. осіб				4,19	0,9
Народжуваність, на тис. осіб	9,0			-0,4
Смертність, на тис. осіб				0,67
Природний приріст, на тис. осіб	-6,0		-1	-1,45
Демографічний показник (С1)	1,13
Частина працюючого населення, %	59,2			1,25
Рівень захворювання на туберкульоз	78,9			0,43
Забезпечення людськими та інтелектуальними ресурсами (С2)	0,73

Розрахувавши інтегральний показник соціального розвитку та оцінивши його за уніфікованою шкалою досліджуваний регіон перебуває в еталонному стані.

Дата добавления: 2015-11-28