Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Злочини проти міжнародного правопорядку.

Читайте также:
  1. I. Политически устроенное мировое общество против мировой республики
  2. III. Лист регистрации противопролежневых мероприятий
  3. IV. Система протидимного захисту
  4. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  5. XI. Основные гигиенические и противоэпидемические мероприятия, проводимые медицинским персоналом детского санатория
  6. А что можете вы противопоставить таким подходам в обучении?
  7. Альтернативная культура против местной

Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини, які забезпечують охорону життя осіб, які мають міжнародний за­хист.

Потерпілим від цього злочину може бути лише представник іноземної держави або інша особа, яка має міжнародний захист. Такий захист передбачений міжнародним правом, зокрема Конвенцією про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14 груд­ня 1973 року. Відповідно до цієї Конвенції особами, що користуються міжнародним захистом визнаються:

1) - глава держави, у тому числі кожний член колегіального органу, який виконує функції глави дер­жави згідно з конституцією відповідної держави, глава уряду чи мі­ністр закордонних справ, який перебуває в іноземній державі, а також члени його сім'ї, які його супроводжують;

2) - будь-який пред­ставник чи службова особа держави, чи будь-яка службова особа, чи інший агент міжурядової міжнародної організації, який на той час, коли проти нього, його офіційних приміщень, його житлового приміщення чи його транспортних засобів було вчинено злочин, має право згідно з міжнародним правом на спеціальний захист від будь-якого нападу на його особу, свободу і гідність, а також члени його сім'ї, що проживають з ним.

Для встановлення кола осіб, які мають міжнародний захист, та­кож мають значення: Конвенція про привілеї та імунітети ООН 1946 року, Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 року, Ві­денська конвенція про консульські зносини 1963 року, Конвенція про спеціальні місії 1969 року, Конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 року тощо.

Об'єктивну сторону цього злочину утворять вбивство або за­мах на вбивство представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист.

Злочин вважається закінченим, коли вчинені дії безпосередньо спрямовані на позбавлення життя зазначеної особи.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умислом і метою впливу на характер діяльності особи, яка має міжнародний захист, або на діяльність держави чи організацій, які вона пред­ставляє, або вчинення з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, яка досяг­ла 14-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 443 КК – позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист (ст. 444 КК). Безпосередній об'єкт цього злочину – суспільні відносини, які забезпечують охорону волі і приміщень осіб, які мають міжнародний захист.

Потерпілими від цього злочину можуть бути особи, які мають міжнародний захист. Вони визначаються аналогічно ст. 443 КК.

Об'єктивну сторону цього злочину утворять: напад на службо­ві або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волі цих осіб.

Під нападом слід розуміти дії, спрямовані на негайне досягнен­ня злочинного результату за допомогою насильства або створення реальної небезпеки його застосування.

Викрадення означає протиправне відкрите або таємне захоп­лення людини, поєднане з подальшим перевезенням її до іншого місця.

Цей злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яку із зазначених у ст. 444 КК дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою впливу на характер діяльність осіб, які мають міжнародний захист, або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ус­кладнень.

Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа. У частині 2 ст. 444 КК передбачена відповідальність за погрозу вчи­нення дій, передбачених частиною 1 цієї статті.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 444 КК – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; за ч. 2 ст. 444 КК – виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до трьох місяців, або об­меження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (ст. 445 КК). Безпосередній об'єкт цього зло­чину – порядок використання символіки Червоного Хреста і Чер­воного Півмісяця.

Об'єктивну сторону цього злочину утворить незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, крім випадків, передбачених КК.

Символіка Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – це ембле­ми у вигляді червоного хреста і (або) червоного півмісяця на білому тлі, назви (слова „Червоний Хрест” і (або) „Червоний Півмісяць”) і спеціальні розпізнавальні сигнали (світлові, радіо-, електронні).

Ця символіка використовується для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна, місць або територіальних зон і виконує захис­ну і розпізнавальну функції.

Захисна функція означає, що під час війни або збройного конфлікту зображення Червоного Хреста або Червоного Півмісяця є видимим позначенням міжнародного захисту медичного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспорт­них засобів.

Розпізнавальна функція передбачає використання сим­воліки для позначення приналежності людини або об'єкта міжна­родному руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, розпізнаван­ня медичних формувань і санітарно-транспортних засобів.

Для визначення незаконності використання символіки у конкретному випадку необхідно звертатися до інших нормативно-правових актів, зокрема, до Закону України „Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні” від 8 липня 1999 року, Же­невських Конвенцій від 12 серпня 1949 року і Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року.

Незаконне використання символіки мо­же виражатися у носінні її особами, які не мають на це права, неза­конному позначенні транспортних засобів та іншого майна, викорис­танні майна з незаконно нанесеною символікою тощо.

Стаття 445 КК передбачає загальну норму про незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Тому вона не застосовується, якщо дії можна кваліфікувати за статтями, що передбачають спеціальну норму, наприклад, як військовий зло­чин за ст. 435 КК. Незаконне використання зазначеної символіки може бути кваліфіковане і за ст. 438 КК як порушення законів та звичаїв вій­ни, наприклад, якщо таким чином особа симулює володіння стату­сом, що надає захист, при вчиненні вбивств, нанесенні поранень, за­хопленні в полон противника.

Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила дії, передба­чені ст. 445 КК.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Покарання за злочин: за ст. 445 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Піратство (ст. 446 КК). Кримінальна відповідальність за піратство встановлена відповідно до Женевської конвенції про відкрите море 1958 року і Міжнародної морської конвенції 1982 року.

Безпосередній об'єкт цього злочину – безпека міжнародного мореплавства. Додатковим об'єктом можуть виступати відносини власності, а також життя, здоров'я, свобода, права та законні інте­реси екіпажу або пасажирів морського чи річкового судна.

Об'єктивну сторону злочину утворить використання озброєно­го чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річ­кового судна, застосування насильства, пограбування або інших во­рожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такого судна.

Під морським і річковим судном розуміють будь-яке судно, у тому числі підводне, незалежно від його практичного призначення і використання.

Всі піратські дії, передбачені ст. 446 КК, вчиняються з використанням судна. Таким піратським судном, відповідно до зазначених ви­ще міжнародних конвенцій, як правило, виступає приватновлас­ницьке судно. Використання військового корабля та іншого державного судна може кваліфікуватися як піратство лише у тих випадках, коли над ними встановлений контроль екіпажу, який вчинив зако­лот, або вони були захоплені сторонніми особами та в інших подіб­них випадках, коли вони фактично незаконно знаходилися під вла­дою приватних осіб і використовувалися в їх інтересах.

Захоплення іншого судна означає самовільне встановлення фактичного панування (влади) над ним з отриманням можливості його використання на власний розсуд.

Під насильством розуміють фізичне насильство щодо екіпажу чи пасажирів іншого судна або погроза його застосування.

Інші ворожі дії щодо екіпажу чи пасажирів іншого судна можуть виражатися у позбавленні або обмеженні волі, захопленні в раб­ство, нарузі над їх гідністю тощо.

Обов'язковою ознакою піратства є місце його вчинення – від­крите море або інше місце поза юрисдикцією будь-якої держави. Вчинення таких дій у межах території держави кваліфікується за іншими статтями КК як захоплення морського чи річкового судна (ст. 278 КК), бандитизм (ст. 257 КК), розбій (ст. 187 КК), грабіж (ст. 186 КК) тощо.

Злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яку із зазначених у ст. 446 КК дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою одержання матеріальної винагороди або іншої осо­бистої вигоди.

Суб'єктом цього злочину може бути член екіпажу чи пасажир піратського судна.

У частині 2 ст. 446 КК встановлена відповідальність за ті самі діян­ня, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей (хоча б однієї людини) чи інші тяжкі наслідки (наприклад, затоплен­ня судна).

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 446 КК – позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 446 КК – позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти ро­ків з конфіскацією майна.

 

ПРАКТИКУМ.

Задача № 1.

Капітан іноземного корабля, що наблизився до кордону виключної економічної зони України, віддав наказ про захоронення відходів хімічного виробництва. Внаслідок розгерметизації контейнерів сталося масове отруєння морських тварин, птахів, а також загибель промислових та інших видів морських рослин, що знаходилися в відкритому морі та в виключній економічній зоні України.

Дайте кримінально-правову оцінку дій капітана іноземного корабля.

Задача № 2.

Комісар військкомату, домовившись з представником однієї із сторін, що брали участь у збройному конфлікті, організував підготовку осіб для участі в бойових діях цієї сторони. Для цього він повістками викликав молодих людей віком від 18 до 22 років і з числа бажаючих утворював групи для проходження навчання прийомам ведення бойових диверсійних операцій. Навчання відбувалися в тренувальному таборі під керівництвом військовослужбовців, які перебували в запасі й мали досвід ведення бойових дій. Всі витрати, в тому числі й грошова винагорода, виплачувались представником зацікавленної сторони через комісара військкомату.

Як кваліфікувати дії комісара військкомату?

Задача № 3.

Ніколаєв, член релігійної секти, з метою зараження місцевості, на якій компактно проживало кримськотатарське населення, використовуючи шантаж, придбавав у працівників хімкомбінату компоненти трьохосновної хімічної бінарної речовини.

Кваліфікуйте дії Ніколаєва.

Задача № 4.

Під час бойових дій в районі збройного конфлікту між урядовими військами і незаконними збройними формуваннями підрозділ урядових військ зайняв опорний населений пункт сепаратистів. Командир підрозділу наказав взяти як заручників мешканців населеного пункту. Ним було висунуто вимогу про здачу зброї протягом 12 годин, в противному разі він погрожував зруйнувати населений пункт, а його мешканців депортувати.

Кваліфікуйте дії командира підрозділу.

Задача № 5.

Під час боїв між урядовими військами і сепаратистами командир одного із спеціальних підрозділів внутрішніх військ, зупинивши три машини Червоного Хреста, змусив персонал міжнародної організації покинути їх. Потім бійці спецпідрозділу на відібраному транспорті проникли на територію опорного пункту. Сепаратисти, вважаючи, що під'їхали лікарі Червоного Хреста, стали приводити поранених, але в цей час із машин по ним був відкритий вогонь. В результаті таких дій опорний пункт було ліквідовано.

Дайте кримінально-правову оцінку дій командира спецпідрозділу.

Задача № 6.

Громадянин України Кальченко на мітингу в м. Одесі закликав уряд держави для вирішення питання про приналежність острова Зміїний у Чорному морі ввести на територію Румунії бригаду з числа Збройних Сил України. Листа з такою самою пропозицією він надіслав Президенту України та Прем'єр-міністру України. Проведеною судово-психіатричною експертизою встановлено, що Кальченко є обмежено осудним.

Як кваліфікувати дії Кальченка?

Задача № 7.

Уявімо, що воєначальник під час збройного конфлікту міжнародного характеру допустив щодо цивільного населення держави-учасниці конфлікту примушування до проституції.

Як треба кваліфікувати його дії.

Варіант. Такий факт мав місце під час збройного конфлікту не міжнародного характеру.

Задача № 8.

Уявімо, що воєначальник під час збройного нападу на Україну віддав наказ для відбиття нападу використати хімічну зброю. Застосуванням останньої було виведено з ладу військовий підрозділ нападаючої сторони.

Як кваліфікувати дії воєначальника?

Задача № 9.

Уявімо, що громадянин України викрав посла іноземної держави з помешкання, де той жив, вимагаючи повернути сина, який після розлучення батьків за рішенням іноземного суду залишився проживати з матір'ю в державі, яку представляє в Україні потерпілий.

Кваліфікуйте дії громадянина України.

Варіант. Громадянин України зажадав, щоб держава, яку представляє посол, припинила демпінгові розслідування щодо поставок ряду товарів з України.

 

Задача № 10.

Уявімо, що екіпаж шхуни у складі п'яти осіб – громадян України у відкритому морі підплив до маломірного судна іноземної держави і, погрожуючи застосуванням зброї (автомата і пістолетів), заволодів вантажем, цінним обкладенням та судновими документами, а також вивіз з ладу радіонавігаційне обладнання судна. Після здійсненого нападу шхуна повернула в територіальні води України.

Кваліфікуйте дії екіпажу шхуни.

Задача № 11.

Уявімо, що Алімов і Бокій домовилися з представником зарубіжної військової частини про вербування на території України групи добровольців для участі у збройному конфлікті, що мав місце в його державі. Для цього вони одержали значну суму американських доларів. Очолювана ними група у складі 12 осіб перетнула державний кордон України, отримала зброю і брала участь у збройному конфлікті на території іноземної держави.

Кваліфікуйте дії кожного учасника цієї групи та дії іноземного представника.

Задача № 12.

Уявімо, що військовослужбовці Бандалян і Вартелян (громадяни України) за місяць до демобілізації із Збройних Сил України, перебуваючи на стрілецькому полігоні, залишили військову частину, причому кожний забрав з собою закріплений за ним автомат „Калашникова”. Вони перейшли державний кордон України, вступили у військове формування іншої держави і протягом п'яти місяців брали участь у збройних конфліктах. Ще через місяць вони повернулись на Україну до своїх батьків, які проживали в Чернівцях.

Кваліфікуйте дії Бандаляна і Вартеляна.

ЛІТЕРАТУРА.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.

Бажанов М.И., Матышевский П.С., Сташис В.В. Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник. – К.: Вища школа, 1989.

Бойко В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2000.

Гончаренко В.Г., Потебенько М.О. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: Особлива частина. – К.: Форум, 2001.

Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.

Конституція України. – К., 1996.

Матишевський П.С., Яценко С.С., Андрушко П.П. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року. – К.: Каннон, 2001.

Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Научно-прктический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года. – К.: Каннон, А.С.К., 2002.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, 2005.

Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, 2000.

Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000.

Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Збірник наукових праць. – К., 1994.

Светлов А.Я., Сташис В.В. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная. – К.: Наукова думка, 1985.

Яценко С.С. Міжнародні злочини//Юридична енциклопедія. – К.: „Українська енціклопедія”, 2001. – Т. 3.

Яценко С.С. Злочини міжнародного характеру//Юридична енциклопедія. – К.: „Українська енціклопедія”, 1999. – Т. 2.

Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002.

Яценко С.С. Кримінальне право України: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні: Закон України від 8 липня 1999 року//ВВР. – 1999. - № 36.

 

 

Використані скорочення:

ВВСУ – Вісник Верховного Суду України.

ВВР – Відомості Верховної Ради України.

ВКСУ – Вісник Конституційного Суду України.

ВТК – Виправно-трудовий кодекс України.

ВСУ – Верховний Суд України.

ГУ – Голос України.

ЗПУ України – Збірник постанов Уряду України.

ЗУ – Закони України.

КК – Кримінальний кодекс України.

ОВУ – Офіційний вісник України.

ПВСУ – Пленум Верховного Суду України.

ПУ – Право України.

РП – Радянське право.

УК – Урядовий кур'єр.

ЦК – Цивільний кодекс України.

ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України.

ЮВУ – Юридичний вісник України.

ЮП – Юридическая практика.

 

Зміст.

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 164 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.023 сек.)