Читайте также: |
|
ТЕМА: КОМУНІКАЦІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ
ПЛАН
1. Суть комунікації.
2. Інформація як матеріал комунікацій.
3. Комунікаційний процес.
4. Організаційні та міжособові комунікації та шляхи їх вдосконалення.
Суть комунікації.
Комунікації – це обмін інформацією між двома і більше людьми.
Мескон, Альберт та Хедоурі [24] зазначають, що комунікації виникають:
1. Між організацією і зовнішнім середовищем. Наприклад, обмін інформацією зі споживачами йде через рекламу, з державою — через звіти, з політичною системою — шляхом створення лобі в парламенті. Під дією оточення проводяться наради, обговорення, телефонні переговори, готуються службові записки, відеострічки, звіти та інше.
2. Між рівнями, підрозділами та працівниками організації. Комунікації можуть здійснюватись:
- від вищих рівнів управління до нижчих, тобто „зверху донизу". Наприклад, начальник сповіщає підлеглих про поточні завдання, зміну технології роботи, нові пріоритети та інше;
- між різними підрозділами (відділами, цехами тощо);
- від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше так надходить інформація про недоліки, порушення, страйкову ситуацію та ін., тобто спрацьовує принцип „знизу доверху";
- між окремими працівниками;
- між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом).
Французький економіст Бернар Гурней виділяє формальні (офіційні) комунікації, тобто ті, які створюються керівництвом організації, та неформальні, які установлюються на засадах особистих стосунків в організації на відміну від офіційних комунікацій або процедур.
Інформація як матеріал комунікацій.
Базою комунікацій є ефективне інформаційне забезпечення.
Інформація — це сукупність повідомлень, які відображають конкретний бік явища, події, виробничо-господарської діяльності.
Вона може надходити за централізованою, децентралізованою та змішаною схемами. Інформацію можна класифікувати за певними ознаками [1, 18]:
-за повнотою охоплення явища: повна, часткова, надлишкова;
-за періодом дії: разова, періодична, довгострокова;
-за змістом: планово-економічна, фінансова, облікова, бухгалтерська, технологічна, довідкова, адміністративна та ін.;
-за рівнем достовірності: достовірна, недостовірна.
Носіями інформації є документи, дискети, диски, графіки, перфострічки, перфокарти, магнітофонні стрічки, плакати, схеми та т.п. Основним носієм інформації є документ. Часто в умовах виробничо-господарської діяльності вирішення управлінських проблем вимагає застосування графіків та відповідно способів графічних зображень
Комунікаційний процес.
Комунікаційний процес — це процес обміну інформацією на засадах
використання певних складових та реалізації відповідних етапів з ме-
тою розв'язання конкретної проблеми.
Мескон, Альберт та Хедоурі [24] виділяють такі складові елементи процесу комунікацій:
- відправник (джерело) — це той, хто генерує ідеї, збирає інформацію і передає її;
- повідомлення — інформаційна ідея, яка закодована з допомогою символів;
- канал — засіб передачі інформації;
- отримувач (споживач) — особа, для якої призначена інформація.
Модель процесу комунікацій показано на рис..
Рис.. Графічна модель комунікаційного процесу
З рис. видно, що комунікаційний процес має такі етапи:
1) Формування або вибір ідеї (зародження ідеї).
2) Кодування (перетворення ідеї в повідомлення з допомогою слів, жестів, інтонації).
3) Вибір каналу (вибір способу передачі з допомогою телефонного чи електронного зв'язку, відеострічок тощо).
4) Передача ідеї (повідомлення).
5) Декодування (переклад символів відправника в думки отримувача).
6) Оцінка і уточнення повідомлення.
7) Здійснення зворотного зв'язку (відправник і отримувач міняються комунікаційними ролями).
В комунікаційних процесах постійно виникають шуми. Шум — це те, що деформує зміст повідомлення (відхилення, помилки тощо). Отже, слід враховувати можливі неточності при передачі інформації.
4. Організаційні та міжособові комунікації та шляхи їх вдосконалення.
З метою забезпечення високої якості комунікаційних процесів слід орієнтуватись на два види комунікацій:
- міжособові, які виникають між конкретними особами (працівниками);
-організаційні, які визначаються характером діяльності, побудовою, можливостями організацій (підприємств).
На шляху міжособових комунікацій можуть виникати такі перепони: неповне сприйняття працівником інформації; несприйняття інформації; семантичні бар'єри; невербальні перепони, які виникають в процесі використання несловесних знаків: погляду, виразу обличчя, посмішки та ін.; поганий зворотний зв'язок тощо. Усунути ці перепони можна шляхом удосконалення спілкування. Для цього необхідно: пояснювати та обґрунтовувати свої ідеї до початку їх передачі; бути сприйнятливим до можливих семантичних проблем; слідкувати за власними жестами, позами, інтонаціями; бути уважним до почуттів інших працівників; враховувати соціально-психологічний клімат у колективі; встановлювати якісний зворотний зв'язок; допускати можливість дублювання ідеї, повідомлення, пояснення.
В організаційних комунікаціях причинами виникнення перепон можуть бути: деформація повідомлень на різних етапах процесу комунікацій, інформаційні перевантаження в системі комунікацій, незадовільна структура управління організації, громіздка структура комунікаційного процесу та ін. Удосконалення організаційних комунікацій здійснюється за допомогою: раціоналізації структури комунікаційного процесу, удосконалення документообігу, застосування сучасних інформаційних технологій тощо.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав