Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК), Предмет цього злочину – матеріальні блага та вигоди майнового характеру. Розмір незаконної винагороди повинен бути значним, тобто хоча б у два рази перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Об'єктивна сторона цього злочину – це одержання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, зазначених благ за виконання чи невиконання ним будь-яких дій з використанням становища, яке він займає.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є одержання винагороди шляхом вимагання. Поняття вимагання у цій статті збігається з тим, яке описане у примітці до ст. 368 КК. Зумовлена винагородою поведінка суб'єкта повинна знаходитися у зв'язку з покладеними на нього конкретними обов'язками. Вимога винагороди за роботу, що не входить до кола обов'язків особи, складу цього злочину не утворить. Так само за відсутності вимагання, коли громадянин надає винагороду з власної ініціативи, склад цього злочину відсутній.
Злочин вважається закінченим, коли працівник отримав (особисто або через третіх осіб) хоча б частину незаконної винагороди. Причому не має значення, чи виконав суб'єкт свою обіцянку виконати чи, навпаки, не виконати за винагороду будь-яку дію, а також той факт, до або після її виконання була передана винагорода.
Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел, що поєднаний з корисливою метою.
Суб'єкт цього злочину – особа, яка не є службовою (примітка до ст. 364 КК). Це працівник державного підприємства, установи чи організації, незалежно від роду діяльності. Ними можуть бути особи, які працюють в апараті правоохоронних органів, дипломатичної служби, у сфері виробництва, послуг, освіти, культури, охорони здоров'я тощо. Особи, які є працівниками недержавної сфери, кримінальній відповідальності за такі дії не підлягають. Службові особи, які отримали незаконну винагороду, відповідають за одержання хабара за ст. 368 КК.
Покарання за злочин: за ст. 354 КК – штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК). Предмет злочину – цивільно-правові зобов'язання.
Об'єктивна сторона цього злочину виражається у примушуванні до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (договір, угода чи інше цивільно-правове зобов'язання).
Примушування – це вимога, пов'язана із погрозою насильства щодо потерпілого або його близьких родичів або із погрозою пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання.
Під зобов'язанням-угодою у цивільному праві розуміють дії громадян або юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Цивільно-правові зобов'язання виникають не лише з угод, а й також внаслідок відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури, мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі та інших обставин.
Злочин з об'єктивної сторони має місце лише тоді, коли відсутнє вимагання, як воно описано у ст. 189 КК. Тому щодо ст. 355 КК цивільно-правове зобов'язання, яке винний вимагає виконати (чи не виконати), має виникнути на законній підставі. Угода повинна бути дійсною: укладеною дієздатними особами, виражати вільне волевиявлення, не суперечити інтересам держави і суспільства, підлягати виконанню у зв'язку з настанням строку тощо. Цивільно-правове зобов'язання, з приводу якого вчиняється цей злочин, має бути законним за своїм змістом, але не обов'язково за формою. Так, примушування кредитором свого боржника до повернення боргу має кваліфікуватися як примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання незалежно від того, чи оформлений юридичне між сторонами договір позики. Якщо ж угода, яку відмовляється виконувати один з її учасників, не носить за своїм змістом законного характеру, відповідальність за примушування до її виконання за ст. 355 КК наставати не може. Так, якщо особа супроводжує відповідною погрозою вимогу повернути картковий борг, її поведінку, за наявності інших ознак вимагання, слід кваліфікувати за ст. 189 КК, а не за ст. 355 КК.
Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення вимоги про виконання чи невиконання зобов'язання, що підкріплюється погрозою, незалежно від того, чи добився винний виконання того, до чого він примушує потерпілого. У разі вчинення дій, якими погрожував винний, необхідна додаткова кваліфікація за відповідними статтями КК. Якщо злочинцю вдасться досягнути своєї мети, то угоди, які були укладені у зв'язку з примушуванням, є недійсними внаслідок відсутності вільного волевиявлення потерпілого.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою – примусити іншу сторону виконати чи не виконати цивільно-правове зобов'язання саме шляхом примушування.
Суб'єкт цього злочину – будь-яка особа. Вчинення аналогічних дій службовою особою кваліфікується як перевищення влади або службових повноважень (ст. 355 КК).
У частині 2 ст. 355 КК передбачена відповідальність за вчинення зазначеного злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, що є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна.
У частині 3 ст. 355 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або такі, що завдали великої шкоди чи спричинили інші тяжкі наслідки. Умисне вбивство, а також спричинення тяжких тілесних ушкоджень не охоплюється ст. 355 КК і вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями КК. Питання про визнання шкоди великою вирішується виходячи з фактичних обставин справи, залежно від вартості знищеного і витрат на відновлення пошкодженого майна, його історичної або культурної цінності, значення для потерпілого, розміру упущеної вигоди тощо. Іншими тяжкими наслідками можуть бути самогубство потерпілого; завдання тяжкої шкоди здоров'ю і власності третіх осіб, потерпілих у результаті дій, спрямованих на знищення майна загальнонебезпечним способом; розорення інших кредиторів потерпілого, внаслідок його банкрутства через виконання вимог злочинця тощо.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 355 КК – виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 355 КК – позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 3 ст. 355 КК – позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.
Самоправство (ст. 356 КК). Об'єктивна сторона самоправства полягає, передусім, у самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчиненні будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією.
Самовільне вчинення будь-яких дій має місце тоді, коли винний реалізовує своє дійсне або уявне право незаконними методами – наприклад, всупереч волі власника вилучає його майно в рахунок погашення боргу, вселяється в надану йому квартиру, не дочекавшись, доки її покинуть колишні мешканці тощо. Чи було у винного відповідне право насправді – значення не має.
Самовільно вчинюване право може бути уявним. Наприклад, квартиронаймач знає про свої переважні права на одержання кімнати, що звільнилася в комунальній квартирі, і займає її не дочекавшись рішення офіційного органу, який відає розподілом житла. Але і за наявності рішень уповноважених органів права особи мають бути реалізовані у встановленому законом порядку, а не на власний його розсуд.
Оспорюванність таких дій означає, що інша приватна або юридична особа вважає їх неправомірними. Якщо ж особа, щодо якої мали місце самовільні дії, не має претензій до особи, яка їх вчинила, склад самоправства відсутній. Цей злочин може бути вчинений як у присутності, так і у відсутності потерпілого, як без насильства, так і з його застосуванням. У разі застосування насильства самоправство кваліфікується за сукупністю з відповідними злочинами проти життя і здоров'я.
Самоправство вважається закінченим з моменту настання наслідків – значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Питання, про те, чи є заподіяна шкода значною вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом щодо дії. Ставлення до наслідків може бути виражене як в умислі (прямому або непрямому), так і в необережності (самовпевненості або недбалості).
Суб'єктом самоправства може бути лише приватна особа. Службова особа, яка вчинила аналогічні дії, відповідає за ст. 365 КК.
Покарання за злочин: за ст. 356 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімум доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до трьох місяців.
ПРАКТИКУМ.
Задача № 1.
Гришко увечері 24 серпня зірвав Державний прапор України з будинку школи і кинув його на землю.
Як кваліфікувати дії Кришко?
Задача № 2.
Бердник і Пиляєв на одному з майданів міста зібрали великий натовп, закликаючи зайняти приміщення головпоштамту для зупинення його роботи, щоб у такий спосіб примусити уряд забезпечити населення міста „чистими” продуктами. Захоплення приміщення головпоштамту було відвернене нарядом міліції, що прибув на місце події.
Кваліфікуйте дії Бердника та Пиляєва.
Задача № 3.
Шемаєв, не маючи прав водія і перебуваючи в стані сп'яніння, роз'їжджав по селу мотоциклом. Старшина міліції Ступа запропонував піти у відділення міліції. Шемаєв відмовився. Коли на місце події прибув державтоінспектор Маркелов, Шемаєва із застосуванням сили було доставлено на пункт швидкої допомоги для медичного освідування. Там він не давав себе оглянути, чинив опір медперсоналу, а Ступі подряпав обличчя.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Шемаєва.
Задача № 4.
Корсунов, перебуваючи в стані сп'яніння, вступив у конфлікт з працівниками міліції через затримання останніми його брата, який вчинив дрібне хуліганство. При спробі доставити його в пункт охорони правопорядку Корсунов упирався, хапався за паркан, а також завдав кількох ударів працівникам міліції Нешту та Шуту, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, які не потягли розладу здоров'я.
Кваліфікуйте дії Корсунова.
Задача № 5.
Борисов на прийомі у начальника РВВС Дмитренка, будучи незадоволеним вирішенням свого питання, „на високих тонах” висловлював своє обурення. На вимогу залишити приміщення Борисов рукою завдав Дмитренку удару в обличчя.
Варіант. Борисов заподіяв Дмитренку середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Як кваліфікувати дії Борисова?
Задача № 6.
Щодо Шеркіна, який обвинувачувався у вчиненні злісного хуліганства, було застосовано як запобіжний захід взяття під варту. В зв'язку з необхідністю, що виникла, він під конвоєм був доставлений в поліклініку № 1 Мінського району М. Києва. З поліклініки Шеркін втік. При затриманні його працівниками міліції, які його конвоювали в поліклініку, Шеркін не давався їм у руки, виривався, укусив за руку міліціонера Галашаєва.
Кваліфікуйте дії Шеркіна.
Задача № 7.
Молодший інспектор карного розшуку Майоров, запідозривши, що власник „Волги” Венжик перевозить пасажирів за плату без реєстраційного посвідчення, попросив пред'явити документи. Венжик документів не пред'явив і намагався від'їхати. Тоді Майоров збоку стрибнув на капот автомашини, щоб її зупинити. Венжик проїхав метрів десять, зупинив машину і запропонував Майорову злізти, але той цього не зробив. Тоді Венжик продовжив рух з невеликою швидкістю з Майоровим на капоті. Це тривало десь 2-3 хвилини, після чого зупинився. Майоров був у цивільному одязі й Венжик, за його словами, не одразу повірив, що це співробітник міліції, посвідчення своє Майоров показав у закритому вигляді.
Як кваліфікувати дії Венжика?
Задача № 8.
Рибкін після звільнення з місць позбавлення волі проживав у квартирі своєї колишньої дружини Тюрикової. Їхні кімнати були розділені перегородкою. Із хуліганських спонукань Рибкін порушував спокій Тюрикової. Зокрема, 15 серпня в стані сп'яніння він вчинив сварку, нецензурно лаявся, ображав Тюрикову. Вона була змушена піти з дому. Повернувшись увечері, вона побачила, що Рибкін відбив 2 дошки від перегородки і зламав піч. Через пролом у перегородці Тюрикова побачила, що Рибкін лежить на дивані з сокирою в руках. Вона викликала працівника міліції. Останній запропонував Рибкіну викинути сокиру. Однак той цього не зробив, а при спробі працівника міліції проникнути в кімнату виштовхував його, ображав нецензурно, погрожував розправою, стукав сокирою по дверях і перегородці.
Як кваліфікувати дії Рибкіна?
Задача № 9.
Рішенням сільради у Петрука було урізано присадибну ділянку до 0,15 га, а відрізану частину передано в користування Юшику. Не бажаючи миритись з цим, Петрук почав орати всю ділянку, не звертаючи уваги на протести Юшика. Коли за скаргою Юшика на місце події прибув голова сільради Дибенко, Петрук вилаяв його, не виконав розпорядження припинити самочинні дії, а у відповідь на намагання зупинити коней, які тягли плуга, вдарив Дибенка кулаком в обличчя.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Петрука.
Задача № 10.
Семененко в стані сп'яніння переходив вулицю в неналежному місці. Коли працівник міліції зробив йому зауваження, Семененко вилаявся на його адресу, схопив за горло і кілька разів ударив по обличчю, спричинивши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.
Як кваліфікувати дії Семенчука?
Задача № 11.
У зв'язку з вчиненням дрібного хуліганства Бочкаренко був затриманий працівником міліції Жизадло. Оскільки у Бочкаренка не виявилось документів, йому було запропоновано пройти до РВВС. По дорозі Бочкаренко ображав Жизадла, намагався його вдарити. На допомогу Бочкаренкові прийшов його товариш Чернякевич. Він збив з ніг Жизадла, і Бочкаренку вдалося уникнути затримання.
Кваліфікуйте дії Бочкаренка та Чернякевича.
Задача № 12.
Суддя виніс постанову про арешт Трохименка на 15 діб за вчинення дрібного хуліганства. При виконанні цієї постанови дільничним інспектором міліції та двома дружинниками Трохименко від них виривався, супроводжуючи свої дії брутальною лайкою на їхню адресу.
Кваліфікуйте дії Трохименка.
Задача № 13.
Котов, будучи напідпитку, розпочав з дружиною сварку та почав її бити. Сусідка по комунальній квартирі Лабецька, прагнучи припинити побиття дружини Котова, схопила останнього за чуба і відтягнула його від дружини. Тоді Котов схопив кухонний ніж і вдарив Лабецьку, поранивши їй грудну клітку, що за висновком судово-медичної експертизи є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент його заподіяння.
Як кваліфікувати дії Котова?
Задача № 14.
Абрамцев займався підробленням і збутом документів, а також грошей. Після порушення кримінальної справи до Абрамцева був застосований запобіжний захід – взяття під варту. Під час допиту Абрамцев порвав протокол допиту, ображав слідчого райвідділу внутрішніх справ, погрожував спалити його будинок.
Варіант. Під час допиту Абрамцев ударив слідчого по голові графином з водою, а сам намагався втекти, але був затриманий.
Кваліфікуйте дії Абрамцева.
Задача № 15.
Мусін був свідком у справі й неодноразово викликався на судове засідання повістками, однак відмовлявся їх одержувати, ухиляючись від явки до суду, через що суд виніс ухвалу про привід його через органи внутрішніх справ. Для виконання цієї ухвали працівник міліції Аржаков разом з позаштатним працівником міліції Пухким прийшли до Мусіна додому. На пропозицію Аржакова поїхати в суд Мусін знову відповів відмовою, закрився в будинку, виставивши ствол мисливської рушниці та погрожуючи вбивством. Аржаков і Прухкий змушені були піти. Після обіду Аржаков знов прийшов на подвір'я до Мусіна. Останній зробив два прицільних постріли з двоствольної мисливської рушниці в груди Аржакова, ушкодивши легені, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.
Кваліфікуйте дії Мусіна.
Задача № 16.
Букін підробив посвідчення слідчого та постанову про проведення обшуку і разом зі своїми приятелями Шугаєвим та Перепічкою, які грали роль „понятих”, прийшов на квартиру завідувача плодоовочевої бази Кіркіса. У процесі „обшуку було вилучено гроші готівкою 2 млн. Грн., 500 доларів, а також кілька золотих речей.
Дайте кримінально-правову оцінку дій суб'єктів злочину.
Задача № 17.
Калінін вирішив убити полковника міліції Рижова і заволодіти його цінностями. Під виглядом кооператора, який просить захистити його від переслідувань з боку вимагачів, Калінін прийшов до Рижова додому і пострілом з пістолета вбив його. Він забрав кілька виробів із золота, колекцію марок, а також ордени і медалі, що ними Рижов був нагороджений за ратні й трудові подвиги, які потім продав іншим особам.
Кваліфікуйте дії Калініна.
Задача № 18.
Попов придбав форму працівника міліції і за порушення правил руху відібрав у кількох водіїв права на керування автомобілем. Після цього він вкрав автомашину „Волга”, що належала одній з державних установ Миколаїва. Всі дані про цю машину він вніс у технічний талон, витравивши перед цим старий текст, а також вписавши туди прізвище Страхова, у якого раніше відібрав права водія, і вклеїв свою фотокартку. При затриманні у м. Пскові Попов вчинив опір з насильством позаштатному працівникові міліції і втік, кинувши автомашину. Його було затримано в Миколаєві.
Варіант. Спроба затримання мала місце в Донецьку.
Кваліфікуйте дії Попова.
Задача № 19.
Яремченко, маючи середню технічну освіту, підробив диплом про закінчення будівельного інституту. Набувши досвід роботи техніка на будівництві, Яремченко через чотири роки подав цей „документ” до науково-дослідного інституту і був зарахований на посаду інженера, на якій пропрацював п'ять місяців, поки не був викритий.
Дайте кримінально-правову оцінку дій Яремченка.
Задача № 20.
Кириченко в стані сп'яніння проник у квартиру, де проживала його колишня дружина з їхнім сином, і взяв сумку з її особистими документами, фотографіями і грошима в сумі 1 тис. грн. Кириченку було пред'явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 190 та ч. 3 ст. 357 КК України.
У процесі розслідування було встановлено, що Кириченко не мав на меті привласнювати гроші й документи, хотів лише виторгувати у колишньої дружини обіцянку не перешкоджати йому зустрічатися з сином.
Як кваліфікувати дії Кириченка?
Задача № 21.
Боєчко, маючи дозвіл на капітальний ремонт придбаного нею старого жилого будинку, на його місці почала споруджувати новий. Адмінкомісією при селищній раді її було попереджено про недопустимість будівництва без дозволу виконкому. Боєчко продовжувала спорудження будинку, не звертаючись до виконкому селищної ради.
Як кваліфікувати дії Боєчка?
Задача № 22.
Виконуючи рішення суду щодо примусового приводу Міщенка, працівники міліції Пархомов та Мамонтов прибули о 8 годині ранку до помешкання останнього. На вимогу міліціонерів йти разом з ними, Міщенко почав ображати Пархомова та Мамонтова, погрожуючи їм розправою. Після повторного роз'яснення працівниками міліції прав та обов'язків Міщенка, останній погодився прямувати до суду разом з міліціонерами.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Чи зміниться кваліфікація, якщо Міщенко, не бажаючи йти до суду, спричинив працівникам міліції тілесних ушкоджень й лише після позбавлення його можливості чинити опір представникам влади, примусово був доставлений до суду?
Задача № 23.
Коноваленко, бажаючи помститися слідчому Зомарову за те, що він не припиняв після неодноразових попереджень розслідування кримінальної справи стосовно його брата, підстеріг Зомарова пізно ввечері коли той повертався додому й наніс останньому кілька ножових поранень, після яких слідчий помер у лікарні.
Визначте відповідальність Коноваленка.
Чи зміниться рішення, якщо Коноваленко лише проколов шини автомобіля Зомарова?
Задача № 24.
Капустін, будучи студентом одного з Вузів м. Харкова підробив посвідчення працівника міліції й використовув його з метою безкоштовного проїзду у тролейбусі.
Відповідальність Капустіна.
Задача № 25.
Протасов, маючи чималий досвід у роздрібній торгівлі, підробив посвідчення працівника протипожежної охорони. З зазначеним посвідченням він здійснював перевірки у магазинах щодо дотримання правил протипожежної безпеки. В тих магазинах, де не все було гаразд з „протипожежною безпекою” Протасов отримував від їх власників бариші, щоб не притягувати останніх до відповідальності.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 26.
Лаборант однієї з кафедр технікуму Маркова пропонувала студентам за 50 дол. США владнати питання щодо здачі екзамену з фізики. Отримані від студентів кошти, Маркова залишала собі й використовуючи приятельські стосунки з викладачами цієї кафедри, домовлялася про позитивні оцінки студентам.
Чи підлягає Маркова кримінальній відповідальності? Як що так, то за який злочин?
З'ясуйте умови кримінальної відповідальності за одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації?
Задача № 27.
Лікар Дробот 4-ї місцевої лікарні м. Харкова повідомив Рубан, що прооперувати її сина Сашка, який потрапив в аварію, він зможе в тому разі, коли вона заплатить йому 400 дол. США. Отримавши від Рубан зазначені кошти, Дробот прооперував хворого, який через тиждень помер у лікарні. Згодом з'ясувалося, що Сашко хворів на СНІД й жити лишалося йому небагато, про що було відомо лікарю.
Визначте відповідальність Дробота.
Задача № 28.
Сафік уклала договір займу з Мамонтовою, яка зобов'язалася сплатити означену суму через чотири місяці. Не отримавши коштів після вказаного строку, Сафік звернулася з позовом до суду. Навіть отримавши виконавчий лист, Сафік не могла повернути своїх коштів, оскільки Мамонтова ніде не працювала й у неї не було майна на яке можна було б звернути стягнення. Зневірившись у судовій владі, Сафік з метою повернення своїх коштів, почала погрожувати розправою над Мамонтовою.
Дайте кримінально-правову оцінку вчиненому.
Задача № 29.
Шрам, програвши у карти своєму приятелю Довганю 2400 грв., не поспішав їх віддавати. Тоді Довгань 24 вересня 2003 року разом зі своїми двома приятелями прийшли до помешкання Довгання, де під погрозою спричинення останньому тілесних ушкоджень пропонували сплатити картковий борг. Шрам пообіцяв віддати кошти завтра ввечері, а сам звернувся до органів внутрішніх справ з заявою у якій зазначив, що у нього вимагають кошти. Ввечері 25 вересня Довгань разом зі своїми приятелями був затриманий працівниками міліції.
Визначте відповідальність Довганя.
Задача № 30.
Афанасов винен був Бібікову 2000 грв., однак коштів на сплату боргу не було. Знаючи про це, Бібіков, знаходячись вдома у Афанасова, насильно забрав у останнього телевізор у рахунок погашення боргу. Афанасов звернувся до органів внутрішніх справ з проханням про притягнення Бібікова за викрадення телевізору, який з урахуванням терміну його експлуатації коштував 700 грв.
Кваліфікуйте дії Бібікава.
Чи зміниться кваліфікація, якби телевізор коштував 3000 грв.
Задача № 31.
Громова дізналася від своїх знайомих, що за 30 дол. США їй можуть виготувати посвідчення інваліда-дитинства. Передавши свою фотокартку та 30 дол. США, Зуєвій вона через тиждень отримала від останньої вказане посвідчення, яке використовувала з метою безкоштовного проїзду у міському транспорті.
Визначте відповідальність Громової.
Задача № 32.
Протасов, будучи пенсіонером за віком, не оформивши належним чином пенсію, шляхом витравлення вніс у пенсійне посвідчення свого померлого батька зміни стосовно року народження. Це посвідчення він використовував з метою безкоштовного проїзду у тролейбусі та метро, де й був затриманий працівниками міліції.
Чи підлягає Протасов кримінальній відповідальності? Якщо так, то за вчинення якого злочину?
Задача № 33.
Жуков, з метою влаштування на престижну роботу, використав підроблений диплом, який засвідчував, що він скінчив факультет іноземних мов одного з університетів.
Визначте відповідальність Жукова.
ЛІТЕРАТУРА.
Андрушко П. Коментар до ст. 358 Кримінального кодексу України//Нотаріат для Вас. – 2002. - № 3.
Бажанов М.І., Сташис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.
Бажанов М.И., Матышевский П.С., Сташис В.В. Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник. – К.:Вища школа, 1989.
Бойко В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2000.
Бойко В.Ф. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т. – К.: А.С.К., 2000.
Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. № 6.
Гончаренко В.Г., Потебенько М.О. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: Особлива частина. – К.: Форум, 2001.
Конституція України. – К., 1996.
Матишевський П.С, Яценко С.С., Андрушко П.П. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року. – К.: Каннон, 2001.
Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года. – К.: Каннон, А.С.К., 2002.
Михеєнко М.М., Яценко С.С. Відповідальність за образу представників влади і громадськості//Проблеми правознавства. – 1966. – Вип. 4.
Навроцький В.О. Злочини проти порядку управління: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997.
Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, 2000.
Нагнойный Я.П., Яценко С.С. Практика расследования преступных посягательств на работников милиции и народных дружинников: Методическое пособие для прокуроров и следователей. – К.: Прокуратура Украинской ССР, 1996.
Нагнойный Я.П., Яценко С.С. Расследование преступных посягательств на жизнь, здоровье и достоинство работников милиции и народных дружинников//Расследование преступлений против личности, порядка управления, общественного порядка и общественной безопасности: Учебно-практическое пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1975.
Осадчий В. Відмежування заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу від суміжних посягань//Право України. – 1994. - № 3-4.
Осадчий В. Мета в злочинах проти правоохоронної діяльності//Право України. – 1999. - № 10.
Осадчий В. Особливості суб'єкта в злочинах проти правоохоронної діяльності//Право України. – 2001. - № 2.
Осадчий В. Правоохоронна діяльність – спеціальний кримінально-правовий захист//Право України. – 1996. - № 8.
Осадчий В.І. Проблеми кримінально-правового захисту правоохоронної діяльності. – К.: Правник – НАВСУ, 1999.
Осадчий В. Про зміст насильства в злочинах проти правоохоронної діяльності//Право України. – 1999. - № 6.
Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Збірник наукових праць. – К., 1994.
Светлов А.Я., Сташис В.В. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная. – К.: Наукова думка, 1985.
Тарарухін С., Яценко С. Значення суб'єктивної сторони посягання на життя охоронців громадського порядку//РП. – 1965. № 5.
Яценко С.С. Законодавство про охорону життя працівників міліції і народних дружинників//Проблеми правознавства. – 1966. – Вип. 5.
Яценко С. Кримінальна відповідальність за посягання на життя, здоров'я і гідність працівників міліції і дружинників//РП. – 1964. - № 6.
Яценко С.С. Питання відповідальності за злочинні посягання на охоронців громадського порядку//Проблеми правознавства. – 1965. – Вип. 2.
Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002.
Яценко С.С. Кримінальне право України: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року//Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К.: Юрінком Інтер, 2001;ВВР – 2005 - № 25. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст. 116.
Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року//Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К.: Юрінком Інтер, 2001; ВВР – 2007 - № 15.Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253, № 540-VI від 18.09.2008, ВВР, 2009, № 6, ст. 23, N 586-VI від 24.09.2008.
Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 року//ОВУ. – 2000. - № 30; ВВРУ. – 2000. - № 40. ВВР – 2003 - № 27.
Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року//ЗУ. – К., 1996. – Т. 3; ВВР – 2005 - № 51. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3428-IV від 09.02.2006, ВВР, 2006, № 26, ст. 215,№ 274-VI від 15.04.2008, ВВР, 2008, № 25, ст. 240.Про телекомунікації: Закон України від 18.11.2003 року//ВВР, 2004, № 12, ст. 155. Із змінами, внесеними згідно із Законами 1876-IV від 24.06.2004, ВВР, 2004, № 48, ст. 526, № 2119-IV від 21.10.2004, ВВР, 2005, № 2, ст. 34, № 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст. 162, № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст. 267, № 3200-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 14, ст.116, № 3317-IV від 12.01.2006, ВВР, 2006, № 18, ст. 155, № 3375-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст. 186, № 3380-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст. 188, № 3475-IV від 23.02.2006, ВВР, 2006, № 30, ст. 258, № 378-V від 28.11.2006, ВВР, 2007, № 14, ст. 167, № 580-V від 11.01.2007, ВВР, 2007, № 13, ст.132. Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 21-рп/2008 від 08.10.2008.Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року//ЗУ. – К., 1996. – Т. 4; ВВР. – 1992. - № 48; 2000. - № 27; ВВР – 2005 - № 33.
Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні/Відп. Ред С.П. Павлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
Земельний кодекс України//ВВР. – 2002. - № 3-4; ВВР – 2005 - № 4. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст. 253, № 509-VI від 16.09.2008, ВВР, 2008, № 48, ст. 358, № 800-VI від 25.12.2008, № 875-VI від 15.01.2009.
Кодекс Торговельного мореплавства України//ЗУ. – К., 1997. – Т. 8; ВВР – 2003 - № 27.Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2705-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005, № 33, ст. 427, № 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст. 184, № 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, № 33, ст. 440, № 885-VI від 15.01.2009.
Правила охорони ліній зв'язку: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 року № 135//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. - № 10. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1465 від 28.10.2004).
Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 720//Інфодиск: Законодавство України. – 2007. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 726 від 25.05.2006, № 830 від 15.06.2006, № 648 від 20.04.2007, № 772 від 23.05.2007, № 1116 від 11.09.2007, № 243 від 26.03.2008.
Типовий статут громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 року № 1872//ОВУ. – 2000. - № 52. (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1402 від 04.09.2003).
Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів: Затверджена наказом МВС України від 11 січня 1999 року № 17//ОВУ. – 1999. – № 17; 2001. - № 21. (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 306 від 23.04.2001; № 615 від 26.06.2002).
Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 //Інфодиск/Законодавство України – 2008.
Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8//Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.
Тема 17.
Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 300 | Нарушение авторских прав