Ділове спілкування

Тема 4.Спілкування як частина культури управління Культура ділового спілкування

ЗМІСТ

1. Схожі та відмінні риси вербальної та невербальної комунікації

2. Ділове спілкування, структура та стилі ділового спілкування

3. Функції спілкування

4. Рівні ділового спілкування

Культура спілкування —це вміння встановити зворотний зв'язок,відгукнутися на думки, почуття, турботи й проблеми іншої людини. Культура ділового спілкування є складова частина культури спілкування взагалі,— це культура спілкування з приводу виробництва, труда та управління. Саме у цих галузях життєдіяльності реалізується ділове спілкування.

Культура ділового спілкування має вузький та широкий сенс. Тому, до культури спілкування у широкому значенні, можливе включення норм та засобів їх реалізації у людських відносинах. Але існує й більш вузький сенс у розумінні культури спілкування: у цьому випадку вона визначатиметься ступенем володіння людьми навиками спілкування, які створені та прийняті у конкретному суспільстві.

Відрізняють також такі поняття, як культура мови, культура людини, культура поведінки, а також етикет, мовний етикет.

Культура мови — це наявність у людини постійної потреби удосконалювати, шліфувати свій язик, мову; розширювати свої знання як у сфері мови, так й через мову бо «мова є засіб не виражати готову думку а створювати її».

Культура поведінки об'єднує внутрішню культуру людини йзовнішні прояви цій культури: це правила спілкування з людьми й поведінки в офіційній, ділової сфері спілкування; це культура побуту й побутове спілкування, естетичні смаки (в одязі й інтер'єрі) та інше.

З поняттям культура поведінки тісно пов'язане й таке поняття, як етикет. Етикет—це вироблені у суспільстві форми поведінки члена цьогосуспільства; порушення правил етикету сприймається, членами суспільства як відступ від його норм.

Мовний етикет обслуговує етикет поведінки; це значний у кожній мові спектр висловлень, які охоплюють формули (методи, способи) привертання уваги для встановлення контакту, вітань, знайомства, прощання, поздоровлень, побажань, запрошення тощо. Ці формули обов'язкові для всіх членів суспільства, стійкі, але історично змінні, позначені рисами національної специфіки.

Ділове спілкування

Ділове спілкування являє собою процес взаємодії ділових партнерів, спрямований на організацію й оптимізацію того або іншого виду предметної діяльності: виробничої, наукової й т буд. Ділове спілкування є одна з важливіших управлінських процедур поряд з плануванням, організацією, мотивацією, контролем та прийняттям рішень. Ділове спілкування включає обмін інформацією, пропозиціями, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв'язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями. Ділове спілкування включає в основному три елемента: передачу сприйняття, та розуміння інформації. Від ефективності кожного з них залежить й ступень розуміння інформації.

Ділове спілкування на відміну від його інших видів має свої особливості, а саме:

· наявність певного офіційного статусу об'єктів;

· спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв язків між представниками взаємозацікавлених організацій;

· відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам;

· передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;

· конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола;

· взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;

· значущість кожного партнера як особистості;

безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.

Дата добавления: 2015-11-28