Некорисливі злочини проти власності.

Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). Безпосереднім об'єктом цього злочину виступають відносини власнос­ті з приналежності матеріальних благ (при знищенні майна) і вико­ристання матеріальних благ (при пошкодженні майна). Додатковим об'єктом злочину (ч. 2 ст. 194 КК) виступає життя і здоров'я людини.

Предмет злочину – майно, що належить державним, колектив­ним організаціям, а також індивідуальне чи приватне майно. Воно може бути рухомим і, на відміну від викрадення, заволодіння і при­власнення чужого майна, нерухомим – будівлі, споруди, обладнан­ня тощо. Майно як предмет злочину повинно мати товарну, мінову вартість. При цьому воно повинне бути для особи, яка вчиняє цей злочин, чужим – тобто належати на праві власності іншій особі і на це майно винний не має ні дійсного, ні передбачуваного права.

Знищення і пошкодження спеціальних видів майна або природ­них багатств в їх природному стані вимагає кваліфікації за іншими статтями КК. Зокрема, знищення або пошкодження лісових масивів та зелених насаджень, незаконна порубка лісу, умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду, за наявності ознак складу злочину, підлягає кваліфікації відповідно за ст. 245 КК або ст. 246 КК, або ст. 252 КК; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів – за ст. 277 КК; нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури – за ст. 298 КК.

Застосовуються спеціальні норми (стат­ті 290, 292, 347, 352, 399 і 411 КК) і у випадках знищення чи пошко­дження інших спеціальних видів майна. Стаття 194 КК тут не застосо­вується, за виключенням випадків, якщо знищення або пошкоджен­ня спеціальних видів майна підпадає під ознаки ч. 2 ст. 194 КК і кара­ється більш суворо, ніж передбачено санкціями спеціальних норм.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Знищення чужого майна – це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою спо­живчу або економічну цінність, приведення його до такого стану, при якому воно взагалі не може бути використане за своїм призна­ченням, причому втрачені майном властивості не можуть бути від­новлені. Предмет – майно (речі, гроші, цінні папери, будівлі, спо­руди тощо) – внаслідок знищення перестає існувати як таке.

Пошкодження чужого майна полягає в такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обся­зі втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за при­значенням. Пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти тимчасово або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за функціональним призначенням лише при необхід­них фінансових, трудових та інших витратах.

Суспільне небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину виражаються в шкоді у великих розмірах. Шкода у великих розмірах – поняття оціночне, яке уточнюється у кожному конкрет­ному випадку, з урахуванням матеріального становища потерпілого. Між знищенням або пошкодженням чужого майна і заподіяною шкодою має бути встановлений причинний зв'язок.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується умис­ною формою вини – прямий або непрямий умисел.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа, а за ч. 2 ст. 194 КК – особа, яка досягла 14-річного віку.

Частина 2 ст. 194 КК передбачає відповідальність за те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмі­рах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Щодо загибелі людей (людських жертв) та інших тяжких наслід­ків повинна бути необережна форма вини. Якщо при знищенні або пошкодженні чужого майна особа бажала або свідомо допускала на­стання смерті потерпілого або настання інших тяжких наслідків (на­приклад, спричинення тяжкого тілесного ушкодження), вчинене по­трібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК і за відповідною статтею КК, що передбачає відповідальність за злочин проти життя та здоров'я людини.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 194 – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або
позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 194 КК – позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Умисне пошкодження об'єктів електроенергетики (ст. 194-1 КК). Додатковим безпосереднім об'єктом цього злочину е відносини, пов'язані із забезпеченням електроенергією, послугами зв'язку споживачів, і, отже, нормальна діяльність служб життєза­безпечення.

Цей склад відрізняється своїм предметом злочину – ним є об’єкти електроенергетики, електричні мережі, кабельні лінії зв'язку та їх обладнання.

З об'єктивної сторони посягання виражається у пошкодженні або руйнуванні об'єктів електроенергетики, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку для життя людей. Закінченим злочин визнається з мо­менту пошкодження або руйнування об'єктів електроенергетики.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом та ко­рисливою метою.

Частина 2 ст. 194-1 КК встановлює відповідальність за вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом.

Частина 3 ст. 194-1 КК встановлює відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Тяжкими наслідками вважаються: загибель людини; перерва в забезпеченні споживачів електричною енергією та послугами зв'язку, внаслідок якої припинена діяльність промислових підприємств, порушена діяльність ор­ганів влади, державних установ, лікарських закладів, правоохорон­них органів, частин пожежної охорони, збройних сил, порушено функціонування залізничного, морського, річного, повітряного, авто­мобільного транспорту та електротранспорту.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 194-1 КК – штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або
позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 194-1 КК – позбавлення волі на строк від трьох до десяти років; за ч. 3 ст. 194-1 КК – позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Погроза знищення майна (ст. 195 КК). Об'єкт злочину – відно­сини власності. Додатковий об'єкт – особиста безпека.

Об'єктивна сторона цього злочину полягає у погрозі знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпеч­ним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози. Поняття погрози і поняття знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом висвітлені при аналізі статей 129 і 194 КК.

Цей злочин з усіченим складом і вважається закінченим з мо­менту здійснення погрози, за наявності реальних підстав побоюва­тися її здійснення. Якщо після погрози майно знищене, вчинене слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умис­лом.

Мотиви і мета погрози можуть бути різними – помста, нена­висть, нездорова конкуренція тощо. Якщо погроза здійснюється з хуліганських мотивів у процесі вчинення хуліганських дій, вчинене охоплюється ст. 296 КК (хуліганство) і додаткової кваліфікації за ст. 195 КК не потребує. Погроза знищення майна, поєднана із вимаган­ням, тобто вимогою передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру на користь винного кваліфікується за ст. 189 КК як вимагання.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 195 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин, або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців.

Необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 КК) утворить злочин, якщо воно спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей.

Об'єкт, предмет і об'єктивна сторона злочину такі самі, як і в злочині, передбаченому ст. 194 КК.

Суб'єктивна сторона – необережність (злочинна самовпевне­ність або злочинна недбалість).

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин за ст. 196 КК – виправні роботи на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197 КК). Предметом цього злочину виступає чуже майно, яке передане власником іншій особі, наприклад, сторожу, водію, кур'єру на збері­гання чи під охорону і яка несе перед власником на договірних ос­новах обов'язок із забезпечення збереження цього майна.

Об'єктивна сторона злочину виражається в порушенні винним обов'язків із забезпечення збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків. Невиконання особою своїх обов'язків з охорони чужого майна виражається в тому, що вона не робить ніяких дій щодо виконання прийнятих на себе обов'язків із забезпечення збереження ввіреного чужого майна. Неналежне ви­конання обов'язків передбачає, що особа хоч і здійснює певні дії із забезпечення збереження ввіреного їй майна, але не в повному об­сязі або не так, як це було потрібно відповідно до прийнятих нею на себе зобов'язань.

Об'єктивна сторона злочину відсутня, якщо у особи не було можливості забезпечити охорону майна (наприклад, внаслідок сти­хійного лиха – землетрусу, розливу ріки, раптового приступу хво­роби, серцевого нападу тощо).

Для наявності об'єктивної сторони необхідне настання, внаслі­док порушення особою обов'язків щодо охорони майна, тяжких на­слідків, які мають перебувати в причинному зв'язку з цим порушен­ням. Тяжкі наслідки – це розкрадання, загибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття уточнюється в кожному конкретному ви­падку. Якщо заподіяна майнова шкода, її вартісний критерій може бути визначений виходячи з примітки до ст. 185 КК.

Порушення обов'язків щодо охорони чужого майна саме по собі не викликає настання тяжких наслідків, але створює для цього не­обхідні умови їх спричинення. Тяжкі наслідки наступають внаслідок дій інших осіб (розкрадання, пошкодження майна), стихійних сил природи (загибель, псування майна) тощо.

Суб'єктивна сторона злочину – стосовно порушення обов'яз­ків щодо охорони майна – будь-яка форма вини (як умисел, так і необережність), щодо тяжких наслідків – тільки необережність.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа, яка не є службовою. Для службової особи відповідальність за такі дії настає за службову недбалість за ст. 367 КК.

Покарання за злочин: за ст. 197 КК – штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст.. 197-1 КК).Визначення поняття «самовільне зайняття земельних ділянок» міститься в Законі України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Відповідно до абзацу десятого ст. 1 цього Закону самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Так, відповідно до частин 1 та 2 ст. 125, ст. 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою (державного акта), та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

До отримання зазначених документів майбутній власник має дотримуватись установленого законом порядку. Так, згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Крім того, існує загальна вимога щодо необхідності визначення меж земельної ділянки та оформлення права на земельну ділянку.

Також Земельний кодекс України містить заборону щодо використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації (ч. 3 ст. 125 Кодексу). Тобто за законодавством без належного оформлення права власності, права користування чи оренди, та їх державної реєстрації будь-яке використання землі можна вважати самовільним зайняттям земельної ділянки.

Водночас, у листі Державного комітету України по земельних ресурсах «Щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки» від 16 серпня 2006 р. № 14-17-4/6045 йдеться, що кваліфікація даного правопорушення правоохоронними органами здійснюється по-різному. Зокрема, досить часто громадяни та юридичні особи, яким земельні ділянки надані у власність чи користування рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, приступають до їх використання до виникнення права власності чи права користування ними (до оформлення правовстановлюючих документів). Однак у цьому випадку має місце використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, а не їх самовільне зайняття. Саме тому при притягненні у зазначених випадках порушників земельного законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок органи прокуратури вносять протести на постанови про накладення адміністративних стягнень. Зазначені постанови скасовуються також за рішеннями суду у разі їх оскарження в суд.

Це ж стосується земельних ділянок, право на які набуто на підставі міни, дарування, успадкування, інших цивільно-правових угод (зокрема, на підставі угод про купівлю-продаж майна чи земельних ділянок), якщо земельні ділянки використовуються без правовстановлюючих документів. Тобто як і у попередньому випадку землекористувач набув право на землю в установленому законодавством порядку і його дії не можна кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки, а лише як використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, за що Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальності не передбачено.

Неврегульованість даних відносин у чинному законодавстві призводить до неоднакового трактування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки», що часто сприяє порушенню прав громадян-землекористувачів.

У разі виявлення вищезазначених порушень, державний інспектор повинен діяти у такому порядку:

1.скласти акт перевірки, у якому зазначати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, а також вказати підстави, на основі яких набуто право на земельну ділянку (наявність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, угоди про міну, дарування, успадкування, купівлю-продаж тощо);

2. одночасно із складанням акта видати припис особі, яка використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, з вимогою припинити порушення земельного законодавства;

3. у разі невиконання припису, скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та видати повторний припис з такою ж вимогою. За невиконання вимог припису на порушника накладається адміністративне стягнення за статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

4. після закінчення терміну, визначеного у повторно виданому приписі, державний інспектор перевіряє виконання вимог, зазначених у ньому, і складає акт перевірки (зазначає у ньому стан усунення порушення). Протокол про адміністративне правопорушення за невиконання повторного припису не складається, оскільки у ньому була зазначена аналогічна першому припису вимога (відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).

Якщо власник земельної ділянки чи землекористувач, після вжиття до нього усіх можливих санкцій, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення, не припинив порушення (продовжує використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів), інспекційний орган направляє інформацію про виявлене порушення та вжиті до порушника заходи для відповідного реагування до: відповідної сільської, селищної чи міської ради або до відповідного органу виконавчої влади (за місцем розташування земельної ділянки); органу державної податкової служби; органу прокуратури.

Запропонований порядок дій дозволить уникнути суперечностей при кваліфікації даного виду порушень земельного законодавства та досягти аналогічного застосовування та трактування терміна «самовільне зайняття земельних ділянок» контролюючими органами, органами прокуратури та судами.

Таким чином, якщо ж в діях юридичної чи фізичної особи мало місце саме «самовільне зайняття земельної» ділянки, то така особа несе кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність, проте сам факт самовільного зайняття земельної ділянки ще необхідно довести.

Згідно із ст.ст. 6, 9 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель (інспекції) належить вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам. Так, відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного (цивільно-правова відповідальність) законодавства згідно із ст. 211 Земельного кодексу України. А санкція передбачена ст. 212 Земельного кодексу України. Зокрема, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 197-1 КК, виражається в 1) самовільном зайнятті земельної ділянки та 2) самовільном будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом та ко­рисливою метою.

Частина 2 ст. 197-1 КК встановлює відповідальність за вчинення цього злочину особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в
охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель.

Частина 3 ст. 197-1 КК встановлює відповідальність за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частина 4 ст. 197-1 КК встановлює відповідальність за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, передбачений частиною третьою цієї статті.

Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суб'єкт злочину – будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 197-1 – штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців; за ч. 2 ст. 197-1 – обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на строк до двох років; за ч. 3 ст. 197-1 – штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 4 ст. 197-1 – позбавлення волі на строк від одного до трьох
років.

ПРАКТИКУМ.

Задача № 1.

Андрушин разом з Лесиком вчинив крадіжку з державного промтоварного магазину. Через якийсь час він та Кононенко, який був озброєний пістолетом, проникли до кооперативного продмагу. Помітивши, що злочинці виносять товари з продмагу, сторож Власюк вистрелив з рушниці. Кинувши товари, Андрушин і Кононенко вибігли з магазину. Власюк намагався затримати злочинців, але вони, заподіявши Власюку середньої тяжкості тілесні ушкодження, зламали його рушницю і втекли.

Кваліфікуйте дії Андрушина і Лесика.

Задача № 2.

Раніше судимий за крадіжку чужого майна Баранов близько 24-ї години проник через відкриту ним кватирку до кооперативного продмагу. Оскільки відкрити сейф йому не вдалося, Баранов узяв у молочному відділі залишену там у шухляді столу купюру вартістю 50 грн. і вистрибнув на вулицю. Його затримали працівники міліції.

Як кваліфікувати дії Баранова?

Задача № 3.

Залишившись в цеху наодинці, Балін і Сячинов домовились викрасти спирт. Балін взяв банку з 15 л етилового спирту і через отвір у підлозі другого поверху передав її на перший поверх Сячинову. Це помітив начальник цеху й зажадав, щоб вони повернули спирт на місце. Щоб приховати сліди злочину, Сячинов, за пропозицією Баліна, вилив спирт у відходи.

Як слід кваліфікувати дії Баліна і Сячинова?

Задача № 4.

Старостін, двічі судимий за крадіжку чужого майна, о 23-й годині заліз на горище кооперативного магазину, розібрав димохід і проник до приміщення. Там він узяв господарську сумку, поклав туди 13 годинників і 12 пар черевиків. Вилізаючи через вікно на вулицю, був затриманий.

Кваліфікуєте дії Старостіна.

Задача № 5.

Вночі робітник Кузьменко проник на територію ткацької фабрики, склав у 9 мішків 83 бобіни бавовняні пряжі. Сім мішків з пряжею він сховав на території фабрики, а два – перекинув через паркан і відніс додому. Наступної ночі Кузьменко намагався віднести додому ще два мішки, але був затриманий.

Як слід кваліфікувати дії Кузьменко?

Задача № 6.

Денисенко, засуджена за викрадення майна, була умовно-достроково звільнена на 2 роки 4 місяці. Під час іспитового строку Денисенко зайшла до універмагу, взяла з прилавка рулон тканини вартістю 300 грн., поклала його в господарську сумку, намагалась вийти з універмагу, але була затримана.

Кваліфікуйте дії Денисенко.

Задача № 7.

Головач і Денисов вночі прийшли на будівельний майданчик житлово-будівельного кооперативу і, пригрозивши сторожу, що поб'ють його, якщо він заважатиме їм, взяли п'ять дощок.

Кваліфікуйте дії головача і Денисова.

Задача № 8.

Паскал одержала за кілька місяців пенсію, призначену їй за віком. Перевіркою було встановлено, що до пенсійного віку Паскал не вистачає 10 років. Документ про народження який Паскал подала у відділ соціального захисту населення, був виданий не їй, а її старшій сестрі, яка через рік після народження померла.

Як слід кваліфікувати дії Паскал?

Задача № 9.

Працюючи диспетчером заводу збірного залізобетону, Коровін прийняв для заводу 4 вагони цементу, з яких один – вагою 20,5 т – обернув на свою користь, вчинивши при цьому підроблення документів.

Кваліфікуйте дії Коровіна.

Задача № 10.

Старший бухгалтер дитячої лікарні Кургут повторно нараховував заробітну плату деяким працівникам, підписи яких підробляв, а гроші брав собі. Щоразу він у такий спосіб одержував по 30-40 грн., а всього за три роки – 2800 грн.

Як слід кваліфікувати дії Кургут?

Задача № 11.

Майстер Баглай виписав три фіктивних наряди на ім'я столяра Чинкова і закрив їх на 3 тис. Грн. Чинков одержав незаконно нараховані йому гроші, з яких 2300 грн. передав Баглаю, а 700 грн. залишив собі.

Кваліфікуйте дії Баглая і Чинкова.

Задача № 12.

Завідувач складу будівельних матеріалів Борсук протягом року нагромадив 15 т „лишків” цементу і просив шофера Крикуна вивезти його з складу, попередивши, що охоронник не перевірятиме вантаж, оскільки він попереджений. Крикун відвіз цемент за вказаною йому адресою.

Як кваліфікувати дії суб'єктів злочину?

Задача № 13.

Домовившись вчинити крадіжку шоколаду і вина з приватної продовольчої ятки, Митяєв, Узвар і Калінін розподілили між собою обов'язки так: Митяєв проник у ятку і передав шоколад і вино Калініну, а в цей час Узвар стежив, чи немає небезпеки. Всього вони викрали 115 плиток шоколаду „Чайка” і 20 пляшок вина „ Біле Міцне”, а також плащ, який належав продавцю.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 14.

Завідувачка складу Піскун, як матеріально відповідальна особа, на прохання робітників заводу для їхніх особистих цілей давала спирт, внаслідок чого на складі утворилась недостача 150 л спирту.

Варіант. Піскун відпускала спирт зі складу своїм безпосереднім начальникам за їхнім усним розпорядженням. Вони вимагали спирт нібито для виробничих потреб, обіцяючи в подальшому списати його з підзвіту Піскун.

Кваліфікуйте дії Піскун.

Задача № 15.

Заступник директора кооперативного ресторану Фісталь, раніше судимий за розкрадання, займався закупівлю продуктів для ресторану. Купуючи їх за однією ціною, Фісталь зазначав у закупівельних актах більш високу ціну, а різницю брав собі – всього 11200 грн.

Як кваліфікувати дії Фісталь?

Задача № 16.

Андрюшин за допомогою сокири і „лапки” вночі відкрив віконниці магазину сільського споживчого товариства, вибив шибки в рамі та проник до приміщення, маючи при собі мішок. У чей час спрацювала сигналізація. Почувши сигнал сирени, Андрюшкин взяв 4 пляшки вина і почав вилазити з вікна. Побачивши, що до магазину підбігає якийсь громадянин, Андрушкин вдарив його пляшкою по голові та з викраденим вином утік. Потерпілому було заподіяно легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Варіант. Андрушкин кинув викрадене біля магазину.

Кваліфікуйте дії Андрушкина.

Задача № 17.

Робітник Тумак проник на склад заводу, склав у мішок три костюми і п'ять пар чобіт, що належали учасникам художньої самодіяльності, і намагався винести їх, але був затриманий охоронником Скирдою. Тумак ударив охоронника кулаком в обличчя, збивши його з ніг, і зник з викраденими речами. Падаючи, Скирда вдарився головою об бруківку і дістав травму голови з розвиненим крововиливом у мозкові оболонки. Не приходячи до свідомості, він помер.

Як кваліфікувати дії Тамака?

Задача № 18.

Сірик, Рогач і Леонов за змовою між собою систематично вчиняли крадіжки державного і колективного майна спочатку на території України, а потім Росії. На території України Сірик та Леонов вчинили 18 крадіжок на 119 тис. грн., а на території Росії – 3 крадіжки на 37 тис. грн. За участі Сірика та Рогача було вчинено відповідно 7 крадіжок на 35 тис. грн. і 9 крадіжок на 80 тис. грн. За участі Рогача та Леонова було вчинено відповідно 15 крадіжок на 25 тис. грн. і 3 – на 16 тис. грн.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 19.

Кострякова працювала на районному вузлі зв'язку сортувальницею простих листів, а Косенко – цінних. Скориставшись тим, що Косенко розписалася в одержанні цінного листа, але не вийняла його зі страхового мішка, Кострякова тут же заволоділа ним і привласнила таким чином 170 грн. державних грошей.

Кваліфікуйте дії Кострякової.

Задача № 20.

Сторож кооперативного магазину Коршуненко несумлінно ставився до виконання своїх обов'язків. Він заснув на посту. Цим скористались Єрмошин та Сиротюк, які викрали товарів на велику суму. Крпшуненко прокинувся, коли злодії вистрибнули з вікна на вулицю, і закричав, але вони втекли.

Як кваліфікувати дії Коршуненко?

Задача № 21.

Чиркін, щоб ухилитися від сплати податку, виготовив фальшиве посвідчення, що він інвалід першої групи, і подавав його за місцем роботи. Таким чином Чиркін уник сплати податку на 1650 грн.

Кваліфікуйте дії Чиркіна.

Задача № 22.

Сторож магазину Редько запропонував своєму знайомому Малюку обікрасти склад, на що останній погодився. Редько визначив дату, час, спосіб проникнення в магазин (через кватирку), розповів, де лежать цінні речі. Під час викрадення речей Малюком Редько був біля іншого складу, однак неодноразово підходив до місця злочину і підказував, як розшукати кращі тканини. Малюк викрав товарів на 20 тис. грн.

Кваліфікуйте дії Редько та Малюка.

Задача № 23.

Йдучи напідпитку вулицею повз кіоску спортторгу, Івлєв вирішив обікрасти його. Він зірвав замок, але проникнути всередину не наважився. Відійшовши трохи, він зустрів свого знайомого Токаря, також п'яного, якому запропонував разом учинити крадіжку. Вони проникли до кіоску, склали в мішок різних спорттоварів на суму 5 тис. грн., а вдома ними поділилися.

Як кваліфікувати дії Івлєва і Токаря?

Задача № 24.

Раніше судимий за крадіжку чужого майна Забута, озброєний саморобним пістолетом, та Волхов, що мав при собі фінський ніж, перебуваючи в стані сп'яніння і скориставшись відсутністю сторожа, розбили скло вікна приватного магазину і через отвір вийняли 17 пляшок вина.

Кваліфікуйте дії Забути і Волохова.

Задача № 25.

15-річний Козюнець разом із 16-річним Вишневським та 14-річним Петриченком у Київському ботанічному саду відібрали у Сапало мобільний телефон. Через тиждень Козюнець разом з Вишневським у Печерському універмазі м. Києва вчинили крадіжку мобільного телефону. Трохи пізніше Козюнець разом зі своїми ровесниками Луценком і Хоменком там само вкрали 19 пар шкарпеток. Через кілька днів Козюнець, Луценко та Вишневський в цьому самому універмазі вкрали три шапки. Через місяць Козюнець і Хоменко вкрали у Цибульського моторолер „Вятка”, який сховали в кущах біля Комсомольського селища. Наступного дня Козюнець і Хоменко прийшли до схованки взяти моторолер, але були затримані працівниками міліції.

Як кваліфікувати дії суб'єктів злочину?

Задача № 26.

Криницький і Кацнер прийшли на дачні земельні ділянки і в присутності сторожа почали рвати солодкий перець. Сторож вимагав припинити це, але Криницький та Кацнер не звертали на нього уваги. Коли сторож спробував забрати у них мішок з перцем, Кацнер вдарив його кулаком в обличчя, від чого той упав на землю, а Криницький завдав удару ногою в живіт. Після цього Криницький і Кацнер пішли, забравши з собою викрадений перець.

Кваліфікуйте дії Криницького і Кацнера.

Задача № 27.

Павленко та Фетисов вирішили вчинити крадіжку з державного магазину. Павленко проник на горище магазину і почав розбивати стелю, а Фетисов залишився біля магазину. Через якийсь час Фетисов побачив сторожа і сповістив про це Павленка. Той стрибнув з горища через вітрове вікно, пошкодивши при цьому собі ногу. До нього підбіг сторож Дахно і намагався затримати, але Павленко вихопив у нього рушницю і завдав нею Дахну удару по голові. Останньому було заподіяно легкі тілесні ушкодження. Кинувши рушницю, Павленко разом з Фетисовим утік.

Кваліфікуйте дії Фетисова і Павленко.

Задача № 28.

Порхуна було засуджено за виготовлення цінних паперів. Він протягом двох років займався виготовленням з метою збуту підроблених білетів грошової лотереї. Всього він виготовив дев'ять білетів, з них по шістьох одержав „виграші” на 1004 грн. У поданій на вирок апеляції ставилося питання про перекваліфікацію дій Порхуна на статтю, що передбачає відповідальність за шахрайство.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Задача № 29.

Онищенко попросив шофера учбово-дослідного господарства сільгосптехнікуму Головіна, який перевозив зерно з поля господарства на тік, дістати йому пшениці. Головін дав згоду. Одержавши від комбайнера Алферова без оформлення накладної 835 кг пшениці для доставки її на тік учбово-дослідного господарства, Головін відвіз пшеницю Онищенку, за що одержав від нього грошову винагороду.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 30.

Машиніст Чумак, подаючи цукровому заводу вагони під навантаження, помітив, що кілька чоловік сховали в тирсу три мішки цукру. Після закінчення зміни Чумак переніс два мішки до себе додому, а з третім був затриманий. Місцевий суд засудив Чумака за крадіжку. В апеляції він просив апеляційний суд перекваліфікувати його дії на статтю, яка передбачає відповідальність за привласнення знайденого.

Чи підлягає апеляція задоволенню?

Задача № 31.

Рудь з метою розкрадання державних коштів створив шляхом складання і використання завідомо неправдивих документів фіктивний кооператив при кущі ринків і зареєстрував його статут. Після цього він подав до відділення банку завідомо неправдиві відомості про створення і діяльність кооперативу. Одержавши 35000 і 8750 грн. позики, виданої банком на розвиток кооперативу, Рудь привласнив ці гроші й залишив місто.

Кваліфікуйте дії Рудь.

Задача № 32.

Вирізавши з журналу зразки нових грошових купюр, Бокич і Головня склеїли лицьовий бік грошових купюр, розфарбували кольоровим олівцем, натерли парафіном, надавши їм вигляду справжніх грошей, а потім збували їх, купуючи товари у селян на ринках.

Як кваліфікувати дії Бокич та Головні?

Задача № 33.

Дробот близько 23-ї години на вулиці напав на Пастуха і кількома ударами в голову збив його з ніг, після чого обшукав кишені і забрав годинника. Падаючи, потерпілий вдарився об виступ бруківки, зламавши два ребра. За висновком судово-медичної експертизи, від ударів, завданих у голову, потерпілий дістав струс мозку.

Кваліфікуйте дії Дробота.

Задача № 34.

Ткаченко часто бував у Шевцової вдома. Одного разу вони разом поїхали в ліс по гриби, причому Ткаченко захопив з собою молоток і ніж. Знаючи, що Шевцова має грошові заощадження, Ткаченко з метою заволодіння ними вбив її завдавши трьох ран молотком і дванадцять ножем, взяв у вбитої ключі, повернувся в селище і викрав з квартири потерпілої 9800 грн. і пляшку коньяку.

Як кваліфікувати дії Ткаченко?

Задача № 35.

До буфету залізничної станції Зимич зайшов нетверезим. У буфеті він продовжував пити. Васильченко і Сердюченко вирішили заволодіти його грошима. Вони завели Зимича в безлюдне місце і забрали з кишені 200 грн. Потерпілий показав, що нічого не пам'ятає і лише вранці виявив, що грошей у нього немає.

Як кваліфікувати дії суб'єктів злочину?

Задача № 36.

На трамвайній зупинці Ірклієвський зірвав з голови Тюліна хутряну шапку й побіг. Потерпілий звернувся до працівників міліції Самойлова і Канівця, які на автомобілі догнали Ірклієвського. Той кинув шапку і намагався перелізти через паркан, але був затриманий, хоч і чинив при цьому опір.

Кваліфікуйте дії Ірклієвського.

Задача № 37.

Підібравши ключі, Воронін, Черкунов і Ляхов проникли в квартиру Ладикових, де взяли носильних речей і цінностей на велику суму. Через рік за пропозицією Воронина Черкунов, Ляхов і Михайлін вчинили напад на квартиру Астрєцова з метою заволодіння його майном. Михайлін повалив Астрєцова на підлогу. Після цього він, Черкунов і Ляхов зв'язали його і забрали акордеон, програвач та інші цінні речі потерпілого.

Кваліфікуйте дії суб'єктів злочину.

Задача № 38.

Після звільнення з виправно-трудової колонії Бондаревський, раніше судимий за розбій, ніде не працював. Він брав у громадян гроші нібито для придбання для них різних речей, але обіцянок не виконував і грошей не повертав. Так, Бондаревський одержав від Трохименка – 195 грн. на придбання дощок, від Додакова – 84 грн. на придбання лісоматеріалу та 800 грн. на придбання мотоцикла. При цьому Бондаревський показав Додакову заяву на ім'я посадової особи відповідної організації, на якій були розпорядчі резолюції про продаж у кредит мотоцикла „Урал”. Підписи від імені посадових осіб зробив сам Бондаревський.

Як кваліфікувати дії Бондаревського?

Задача № 39.

Пархомов і Салько з метою пограбування напали на Михайлова. Салько багнетом порізав йому руку, заподіявши легке тілесне ушкодження без розладу здоров'я, а Пархомов забрав годинника.

Як кваліфікувати дії Пархомова і Салька?

Чи змінилась би кваліфікація їхніх дій, якщо б потерпілому було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження?

Задача № 40.

Обіцяючи допомогти окремим пасажирам у придбанні залізничних квитків, Гавриленко прийшла на вокзал, взявши з собою валізу, наповнену ганчірками. Зав'язавши знайомство з пасажиркою Івановою, вона під виглядом перевірки своєї черги в касу попросила ту наглянути за її валізою. Коли вона повернулась, Іванова звернулась до неї з таким самим проханням. Як тільки Іванова відійшла, Гавриленко взяла її валізу і поїхала додому.

Кваліфікуйте дії Гавриленко.

Задача № 41.

Повертаючись вночі додому, Ткачук і Саріенко побачили Папера, який спав на землі. Ткачук витягнув у нього з кишені 70 грн., а потім разом з Сарненком зняв з потерпілого піджак, светр і годинник. Усе це Ткачук забрав собі. Через якийсь час з двору Шлапая вони викотили мотоцикл, щоб на ньому покататись, але не змогли завести двигун і через півкілометра кинули мотоцикл на дорозі.

Кваліфікуйте дії Ткачука і Саріенко.

Задача № 42.

Таран з помсти облив сірчаною кислотою сад Бичка. Внаслідок цього було пошкоджено 105 кущів малини, 30 кущів смородини, десять кущів агрусу, три вишні, десять яблунь і три груші. Неповнолітня дочка Бичка дістала легке отруєння, оскільки їла яблука з облитого кислотою дерева.

Кваліфікуйте дії Тарана.

Задача № 43.

30 травня 2002 року Мельниченко разом з Русловим проник до приміщення кафе, де вони підготували для таємного викрадення колективне майно вартістю 11 тис. 373 грв., однак вони були затримані працівниками кафе. Крім того, при проникненні в кафе діями Мельниченко було пошкоджено колективне майно вартістю 75 грв. 40 коп.

Дата добавления: 2015-11-26