|
Читайте также: |
Поняття військового злочину має всі ознаки, властиві загальному поняттю злочину. Водночас, воно має додаткові специфічні ознаки, викладені у ст. 401 КК. Це, зокрема:
• спеціальний об’єкт злочину - встановлений законодавством порядок несення чи проходження військової служби;
• спеціальний суб’єкт злочину - військовослужбовець або військовозобов’язаний під час проходження навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів;
• кримінальна протиправність-визнання діяння військовим злочином тільки, якщо воно прямо передбачене в розділі XIX Особливої частини КК.
За відсутності принаймні однієї із зазначених ознак діяння не може бути кваліфіковане як військовий злочин. Так, не утворюють складу військового злочину діяння, що не посягають на встановлений порядок несення військової служби (викрадення приватного майна чи хуліганство на території військової частини), або такі, що хоча й посягали на військовий правопорядок, але вчинені робітниками чи службовцями ЗС України чи інших військових формувань (невиконання наказу, порушення правил водіння спеціальної машини тощо), чи не передбачені законодавством як військові злочини (приміром, перехід військовослужбовця на бік ворога в умовах воєнного стану або службове підроблення, вчинене військовою службовою особою кваліфікуються як загально кримінальні злочини).
Отже, військовими злочинами, згідно зі ст. 401 КК, визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення чи проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
Родовим об’єктом військових злочинів є встановлений законодавством порядок несення чи проходження військової служби, під яким розуміють урегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають та існують при проходженні служби різними категоріями військовослужбовців у процесі їх службової та бойової діяльності (цей порядок заснований на КУ, певних законах, військових статутах, положеннях військової присяги, наказах міністра оборони України й інших нормативних актах).
Безпосередні об’єкти цих злочинів - порядок у певних сферах (наприклад, порядок відносин між військовослужбовцями, порядок користування військовим майном, порядок несення певних видів військової служби тощо). Додатковими необхідними або факультативними безпосередніми об’єктами військових злочинів у сфері службової діяльності можуть бути: життя, здоров’я, воля, честь і гідність особи, її права та свободи, власність, довкілля, інші блага.
Деяким військовим злочинам властивий спеціальний предмет, це може бути:
1) зброя, бойові припаси, вибухові або інші бойові речовини, засоби пересування, військова та спеціальна техніка, інше військове майно (ст.410);
2) предмети обмундирування або спорядження (ст. 413);
3) бойові, спеціальні чи транспортні машини (ст. 415);
4) повітряний апарат (ст. 416);
5) корабель (ст. 417);
6) відомості військового характеру, що становлять державну таємни
цю, або документи чи матеріали, що містять такі відомості (ст. 422);
7) транспортні засоби, споруди й інше військове майно (ст. 423);
8) речі, що знаходяться при вбитих чи поранених (ст. 432) тощо.
У деяких розглядуваних злочинах закон вказує на спеціальних потерпілих, наприклад, особа, підлегла по службі (ст. 423), будь-хто з населення в районі воєнних дій (ст. 433), військовополонений (ст. 434) тощо.
Об’єктивна сторона військових злочинів полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення чи проходження військової служби. Такі діяння можуть бути вчинені як дія (статті 404,405,432 тощо), так як бездіяльність (статті 403, 425,426 тощо), а також дії та бездіяльності (статті 415,417, 422 тощо).
Деякі склади військових злочинів містять як необхідну чи кваліфікуючу ознаки вказівку на настання суспільно небезпечних наслідків: завдання побоїв або вчинення іншого насильства (ст. 406); заподіяння шкоди у великих розмірах (ст. 412); втрата або зіпсування військового майна (ст. 413); заподіяння тілесних ушкоджень (ст. 414); загибель особи (ст. 415); спричинення катастрофи або інших тяжких наслідків (ст. 416) тощо.
Диспозиції багатьох статей розділу XIX Особливої частини КК є бланкетними, оскільки вони відсилають до низки статутів, правил та інших нормативно-правових актів, у яких розкривається зміст конкретного порушення встановленого порядку несення військової служби.
Низка військових злочинів характеризується такими обов’язковими ознаками об’єктивної сторони: способом (самоскаліченням, симуляцією хвороби, підробленням документів або іншим обманом - ст. 409), обстановкою (вчинення діяння в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці - ч. З ст. 413), часом (під час бою - ст. 429), місцем (наприклад, район воєнних дій - ст. 433) вчинення злочину. Ці ознаки свідчать про підвищену суспільну небезпечність діяння, а деякі з них потребують докладного розгляду.
Суб’єктом військових злочинів особа може бути тільки у відповідних
часових межах, визначених у ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» - після початку та до закінчення проходження військової служби. Початком проходження військової служби вважається:
1) день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину-для призовників і офіцерів, призваних із запасу;
2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов’язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом;
3) день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу;
4) день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до СБ України.
Закінченням проходження військової служби вважається день, із якого військовослужбовця відраховують наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) зі списків особового складу. Водночас, особа, що вчинила злочин проти встановленого порядку несення військової служби під час її проходження (військовозобов’язаний - під час проходження зборів), підлягає притягненню до відповідальності за такий злочин і після звільнення з військової служби (закінчення зборів).
Суб’єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною (статті 402, 404, 406 тощо), або необережною (статті 403, 412 тощо) виною. Деякі військові злочини можуть вчинятися як умисно, так і необережно (статті 418,419,420 тощо).
У деяких умисних злочинах обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони є мотив (наприклад, корисливі мотиви, інші особисті інтереси чи інтереси третіх осіб - ст. 423; боягузтво або легкодухість - ст. 430) чи мета (наприклад, ухилення від військової служби - ст. 408) злочину. Такий злочин, як здача чи залишення ворогові засобів ведення війни, має бути вчинений не з метою сприяти ворогові, оскільки в такому разі дії винного слід кваліфікувати за ст. 111 КК (державна зрада).
Залежно від безпосереднього об’єкта всі військові злочини можна поділити на такі види (групи):
1) злочини, що посягають на порядок взаємовідносин між військовослужбовцями (статті 402-406);
2) злочини, що посягають на встановлений порядок проходження військової служби (статті 407-409);
3) злочини, що посягають на встановлений порядок користування військовим майном і порядок його зберігання (статті 410-413);
4) злочини, що посягають на встановлений порядок поводження зі зброєю та порядок експлуатації військової техніки (статті 414-417);
5) злочини, що посягають на встановлений порядок несення певних видів військової служби (статті 418-421);
6) злочини, які посягають на встановлений порядок збереження військових відомостей, що становлять державну таємницю (ст. 422);
7) військові службові злочини (статті 423-426);
8) злочини, вчинювані в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (статті 427-433);
9) злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (статті 434-435).
Питання для самоконтролю
1. Що являється об’єктом військових злочинів?
2. У чому полягає об’єктивна сторона військових злочинів?
3. Хто може виступати суб’єктом військових злочинів?
4. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону військових злочинів.
5. Дайте визначення поняття «військового злочину».
6. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 402 КК (Непокора).
7. З якого моменту злочин, передбачений ст. 403 КК (Невиконання наказу), вважається закінченим?
8. У чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 404 КК (Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків)?
9. Охарактеризуйте кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 405 КК (Погроза або насильство щодо начальника).
10. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 407 КК (Самовільне залишення військової частини або місця служби).
11. У чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 409 КК (Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом)?
12. Що являється предметом злочину, передбаченого ст. 411 КК (Умисне знищення або пошкодження військового майна)?
13. У чому полягає об’єктивна сторона мародерства?
Практичні завдання:
1. Не бажаючи служити в армії, В. подав підроблений ним висновок лікаря про наявність у нього психічної хвороби. Через це він був звільнений від проходження строкової військової служби. Кваліфікуйте дії В. Відповідь поясніть.
2. Старші за призовом рядові Д. та Т. принижували честь і гідність рядового П., примушували його чистити їм чоботи та прати білизну, погрожуючи фізичною розправою в разі невиконання поставлених вимог. Коли одного разу в присутності інших військовослужбовців П. заявив, що з нього досить «пити кров», командир відділення сержант Б. заподіяв йому легкі тілесні ушкодження. Кваліфікуйте дії Д., Т. і Б. Відповідь поясніть.
3. Прапорщик Г. продав незнайомій особі комплект зимової камуфляжної форми свого обмундирування, а також інше військове майно (шапки, чоботи, спецодяг тощо) на загальну суму 7 000 гривень, яке він викрав зі складу військової частини, використавши своє службове становище. Кваліфікуйте дії Г. Відповідь поясніть.
4. Під час польоту бойового гелікоптера військовий пілот Ю. Помилився та знизив його до відстані, що перебільшувала дозволену норму, внаслідок чого машина зачепилася за верхівки дерев, загорілася та вибухнула. Пілот устиг вистрибнути та залишився живим. Кваліфікуйте дії Ю. Відповідь поясніть.
5. Військовослужбовець Щ. отримав звістку, що його сім’я перебуває у скрутному матеріальному становищі. Під час несення вартової служби він покинув територію військової частини та подався з автоматом до міста. Внаслідок таких дій з гауптвахти, що він охороняв, втекли заарештовані. Після затримання Щ. було встановлено, що він хотів ухилитися від військової служби, продати автомат, а гроші переслати родині. Кваліфікуйте дії Щ. Відповідь поясніть.
Нормативні акти, судова практика та література до модулю:
· Владимиров В. А., Ляпунов Ю. И. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность. М. 1986.
· Гаухман Л. Д., Максимов СВ. Ответственность за преступления против собственности. 2-е изд. М. 2001.
· Ємельянов В. П. Кваліфікація злочинів проти власності. Х.1996.
· Г. А. Кригер. Квалификация хищений. М. 1974.
· Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. К. 1996.
· ПинаевА. А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. X. 1975
· Брич Л. П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування. К. 2000.
· Верин В. П. Преступления в сфере экономики. М. 2001
· Воложенкин Б. В. Экономическая преступность. М.
· Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона фінансів України. Харків. 2001.
· Завидов Б. Д., Гусев О. Б. и др. Преступления в сфере экономики: уголовно-правовой анализ и квалификация М. 2001.
· Ларичев В. Д., Спирин Г. М. Коммерческое мошенничество в России. М. 2001.
· Михалев И. Ю. Криминальное банкротство. СПб. 2001.
· Яковлев A. M. Социология экономической преступности. М.1988.
· Яковлев А. Законодательное определение преступлений в сфере экономической деятельности // Государство и право. 1999. №11. С. 38-43
· Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развития законодательства. X. 1994.
· Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. К. 2002.
· Корчева З. Г. Уголовно-правовая охрана природы.Х.1975.
· Борисов В. К, Гизимчук С. В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения. Х.2001.
· Касынюк В. И. Уголовная ответственность за транспортные преступления. К. 1977.
· Касынюк В. И. Уголовная ответственность за повреждения путей сообщения и транспортных средств. К. 1979.
· Біленчук П. Д., Романюк Б.В., Цимбалюк B. C. Комп’ютерна злочинність. К. 2002.
· Крылов В. В. Информационные компьютерные преступления. М.1997.
· Мацкевич И. М. Криминологический и уголовно-правовой анализ преступлений против военной службы. // Государство и право. 1999.№ 6. Хавронюк М.І. Військові злочини. К.-1995.
Модуль самостійної роботи студента
Самостійна робота передбачає необхідність самостійного опанування студентами основними теоретичними положеннями, категоріями, термінами, що використовуються даною навчальною дисципліною, а також самостійне оволодіння основними методами наукового дослідження та розвиток самостійного теоретичного правового мислення.
Опрацьовуючи самостійно матеріал студентам бажано використовувати джерела, що запропоновані в загальному списку рекомендованих джерел.
Формами контролю виконання студентами самостійної роботи є усне або письмове опитування та перевірка правильності виконання навчальних завдань під час індивідуально-консультативної роботи викладача.
Самостійна робота студента передбачає виконання наступних індивідуальних навчально-дослідних завдань:
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав