|
Читайте также: |
Злочини у сфері господарської діяльності - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на систему господарювання, заподіюючи шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг.
Родовим об’єктом цих злочинів є сфера господарської діяльності, тобто врегульовані державою відносини між членами суспільства щодо виробництва та реалізації товарів, продукції різного призначення, виконання робіт та надання послуг, які складають систему господарювання.
Пункт 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22 травня 1997 р. визначає, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, якщо безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому поняття «господарська діяльність» і «підприємницька діяльність» законодавство трактує фактично однаково.
Безпосередній об’єкт аналізованих злочинів - конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності. Так, наприклад, безпосереднім об’єктом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 228 КК (примушування до антиконкурентних узгоджених дій), є суспільні відносини у сфері добросовісної конкуренції.
Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути життя та здоров’я особи, її психічна недоторканність, власність, право інтелектуальної власності, права й інтереси споживачів, громадська безпека тощо.
Переважна кількість злочинів у сфері господарської діяльності мають свій предмет. Предметами розглядуваних злочинів можуть бути:
1) документи на переказ грошових коштів, платіжні картки, інші засоби доступу до банківських рахунків (ст. 200);
2) алкогольні напої, тютюнові вироби, інші підакцизні товари (ст. 204);
3) бюджетні кошти (ст. 210);
4) грошові кошти у формі податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять до системи оподаткування та введені в установленому законом порядку (ст. 212);
Відповідальність за деякі злочини законодавець пов’язує з розміром предмета злочину. Так, відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему України настає тільки, якщо предметом цього злочину були бюджетні кошти у великих розмірах.
З об’єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються як дії (наприклад, фіктивне підприємництво, протидія законній господарській діяльності, незаконне відкриття чи використання за межами України валютних рахунків, контрабанда, комерційне шпигунство тощо). Деякі злочини можуть виявлятися в бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів тощо).
Велику частину злочинів у сфері господарської діяльності складають злочини з формальними складами (наприклад, статті 200,201, 204, 205, 222 тощо). Деякі зі злочинів у сфері господарювання мають матеріальні склади (ст. 219).
На кваліфікацію злочинів, передбачених розділом VII Особливої частини КК, може впливати спосіб обстановка, місце вчинення діяння тощо.
Більшість диспозицій статей, у яких установлюється відповідальність за господарські злочини, бланкетні, тобто відсилають для встановлення змісту ознак протиправних діянь до інших нормативних актів у підприємницькій, банківській, митній, податковій, валютній сферах, які не є кримінальними законами (приміром, статті 203-1, 210 тощо).
Суб’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку. На підставі прямої вказівки закону суб’єктом деяких із цих злочинів може бути спеціальний суб’єкт (службова особа, платник податків, засновник або власник суб’єкта господарської діяльності та ін.).
Суб’єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері господарської діяльності характеризується тільки умисною формою вини. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони деяких складів є наявність мотиву (наприклад, відповідальність за розголошення комерційної таємниці настає тільки, якщо це діяння вчинено з корисливих або інших особистих мотивів) і мети (наприклад, умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, утворюють склад злочину за наявності спеціальної мети - розголошення чи іншого використання цих відомостей).
Злочини, що вчиняються у сфері господарської діяльності, можуть бути об’єднані у такі групи:
1) злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (статті 200,201,204,210,211,212, і 216);
2) злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання (статті 203-1, 205, 206, 209, 209-1, 213, 229, 231 і 232);
3) злочини у сфері банкрутства (ст. 219);
4) злочини у сфері використання фінансових ресурсів і обігу цінних паперів (статті 222, 224);
5) злочини у сфері обслуговування споживачів (ст.227),
6) злочини у сфері приватизації державного та комунального майна (ст. 233).
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте об’єкт злочинів у сфері господарської діяльності.
2. У чому виявляється об’єктивна сторона злочинів у сфері господарської діяльності?
3. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочинів у сфері господарської діяльності.
4. Хто може виступати суб’єктом злочинів у сфері господарської діяльності?
5. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 200 КК (Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення)?
6. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 201 КК (Контрабанда).
7. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 204 КК (Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів)?
8. У чому виявляється суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 205 КК (Фіктивне підприємництво)?
9. З якого моменту злочин, передбачений ст. 206 КК (Протидія законній господарській діяльності), вважається закінченим?
10. Охарактеризуйте кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 209 КК (Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом).
11. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 210 КК (Порушення законодавства про бюджетну систему України).
12. З якого моменту злочин, передбачений ст. 212 КК (Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів), вважається закінченим?
13. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 213 КК (Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом)?
14. Що виступає предметом злочину, передбаченого ст. 233 КК (Незаконна приватизація державного, комунального майна)?
Практичні завдання:
1. X. без державної реєстрації та ліцензії одержав доходи від діяльності, що містила ознаки підприємницької, та не сплатив з них податки. Його отриманий сукупний доход склав 250 000 гривень. Кваліфікуйте дії X. Відповідь поясніть.
2. К., Г. та С відкрили підпільний цех, де виготовляли алкогольні напої для реалізації їх населенню. Щоб продукція мала попит, вони купували підроблені марки акцизного збору, клеїли їх на заповнені алкоголем пляшки й тільки потім їх продавали. Після придбання горілки цієї «фірми» двоє громадян отруїлися та перебували три тижні в лікарні. Кваліфікуйте дії К., Г. та С Відповідь поясніть.
3. Р., Ж. і Н. зареєстрували торговельне підприємство «Сокіл», однак, усупереч положенням установчих документів, почали здобувати різні відомості, що становили комерційну таємницю для суб'єктів господарської діяльності, для їх подальшого продажу зацікавленим клієнтам. Унаслідок таких дій загальна сума завданої юридичним особам шкоди склала 78 000 гривень. Кваліфікуйте дії Р., Ж. і Н. Відповідь поясніть.
4. Головний бухгалтер ТОВ «Темп» Б. постійно перекручував облікову документацію, вів подвійні касові книги. Під час перевірки було встановлено, що в податковій декларації, що її підготував Б., значно завищено фактичні затрати та зменшено прибутки цього підприємства. Унаслідок цього протягом року було не сплачено податків, зборів і обов’язкових платежів на загальну суму 235 000 гривень. На досудовому слідстві Б. Наполегливо доводив, що не мав умислу на ухилення від сплати податків, і що несплата стала можливою Тому, що він був недосвідченим у сфері бухгалтерського обліку. Кваліфікуйте дії Б. Відповідь поясніть.
5. Керівник приватного підприємства Г. звернувся до одного з комерційних банків із проханням надати його підприємству кредит. При цьому він подав до банку всі необхідні документи. Під час перевірки з’ясувалося, що довідка про фінансовий стан підприємства не відповідає дійсності, баланс підприємства має негативне сальдо, раніше отримані кредити не повернуто, відсотки за ними не сплачуються. Кваліфікуйте дії Г. Відповідь поясніть.
6. Д. та Є., котрі працювали відповідно директором і головним бухгалтером фірми «Калина», склали фіктивний баланс підприємства, в якому умисно не вказали заборгованість за попереднім кредитом на суму 410000гривень, подали цей баланс до банку «Столичний» і на його підставі одержали новий кредит на суму 480 000 гривень, який банку не повернули, а використали на будівництво виробничих приміщень.
Кваліфікуйте дії Д. та Є. Відповідь поясніть.
Семінарське заняття 19
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав