|
Читайте также: |
Злочини у сфери службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг - це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що посягають на встановлений законом порядок здійснення службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності своїх повноважень, через що заподіюється істотна шкода охоронюваним законом правам та інтересам фізичних і юридичних осіб, державним або громадським інтересам.
Родовий об’єкт цих злочинів - установлений законом порядок здійснення службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності своїх повноважень. Безпосереднім об’єктом аналізованих злочинів є правильна (нормальна) службова діяльність певних ланок державного та громадського апарату, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочинів у сфері службової діяльності можуть бути: здоров’я і гідність особи, її права та свободи, власність, інші блага.
У злочині, передбаченому ст. 366 КК, предметом є документ (передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання та розповсюдження інформації, що має юридичне значення, через фіксацію її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці, дискеті чи іншому носії), а у злочинах, передбачених статтями 368-370 КК, -хабар (незаконна винагорода матеріального характеру).
З об’єктивної сторони злочини у сфері службової діяльності (крім давання хабара) характеризуються спільними рисами, до яких належать вчинення діяння: з використанням влади чи службового становища та всупереч інтересам служби.
Суб’єкт злочинів, які вчиняються у сфері службової діяльності, крім давання хабара, (ст. 369) - тільки службова особа, тобто спеціальний суб’єкт.
Із суб’єктивної сторони службові злочини можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. Вина у таких злочинах із формальним складом, як службове підроблення без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 366), одержання хабара (ст. 368), давання хабара (ст. 369) і провокація хабара (ст. 370) можлива лише у формі прямого умислу.
У злочинах із матеріальним складом (статті 364, 365,367 і ч. 2 ст. 366) вина визначається психічним ставленням винного до діяння та до суспільно небезпечних наслідків, які настали внаслідок його вчинення. У трьох з них діяння може бути вчинено тільки умисно, оскільки у ст. 364 КК вказується на умисне використання службового становища; у ст. 365 КК - на умисне вчинення дій, що явно (тобто очевидно для всіх і передусім для винного) виходять за межі наданих йому повноважень; а в ст. 366 КК - на завідомо неправдивий характер відомостей, що вносяться до офіційних документів.
При вчиненні службової недбалості (ст. 367) ставлення особи до виконання своїх службових обов’язків може бути як умисним (винний свідомо порушує встановлений законом порядок здійснення службової діяльності), так і необережним (винний приймає неправильне управлінське рішення внаслідок, наприклад, відсутності з його боку належної уважності, обачності, в разі неправильної оцінки ситуації, що склалася). Психічне ставлення службової особи до наслідків такого діяння характеризується злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю.
Обов’язковими ознаками деяких службових злочинів можуть бути їх мотиви. Так, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) вчиняється з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб. Мотивом одержання хабара (ст. 368) також є корисливий мотив.
Оскільки КК встановлює відповідальність за злочини у сфері службової діяльності незалежно від сфери їх вчинення, то всіх їх можна поділити на два види (групи):
1) загальні види злочинів у сфері службової діяльності (статті 364-367);
2) злочини, пов’язані із хабарництвом (статті 368-370).
Представники влади - це працівники державних органів і установ, наділені правом у межах своєї компетенції висувати вимоги, а також приймати рішення, обов’язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої приналежності чи підлеглості (наприклад, народні депутати України, депутати місцевих рад, керівники державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, слідчі, оперативний склад Служби безпеки, працівники кримінальної та податкової міліції, державні інспектори й контролери, лісничі, військові коменданти, начальники гарнізонів та ін.). Закон пов’язує визнання особи представником влади не за посадою, що вона обіймає, а за наявністю в неї владних повноважень. Отож представником влади може бути звичайний працівник державного апарату (наприклад, міліціонер) або навіть представник громадської організації (наприклад, член громадського формування з охорони громадського порядку під час виконання ним обов’язків з охорони цього порядку).
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте об’єкт злочинів у сфері службової діяльностіта професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
2. Якими спільними рисами характеризуються з об’єктивної сторони злочини в сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
3. Хто виступає суб’єктом злочинів в сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
4. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
5. Назвіть форми службового зловживання.
6. За якими ознаками слід відмежовувати службове зловживання (ст. 364 КК) від заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ч.2, ст. 191 КК)?
7. Як кваліфікується умисне вбивство при перевищенні влади?
8. Як потрібно кваліфікувати дії службової особи, якщо перевищення влади призвело до самогубства потерпілого?
9. Хто може виступати суб’єктом злочину, передбаченого ст. 366 КК (Службове підроблення)?
10. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 367 КК (Службова недбалість).
11. В чому виявляється суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК (Одержання хабара)?
12. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 369 КК (Давання хабара).
13. З якого моменту злочин, передбачений ст. 370 КК (Провокація хабара), вважається закінченим?
Практичні завдання:
1. У. збирався поїхати до родичів у село, де мав намір познайомитися з місцевими дівчатами, а потім одружитися. Щоб справити враження на жінок, він придбав форму майора ЗС України, а також підроблене посвідчення учасника бойових дій. У селі У. пояснював всім, що служить командиром батальйону в одній із військових частин. Підроблене посвідчення він пред’являв контролерам автобусного маршруту й електропоїзда на шляху слідування в село. Кваліфікуйте дії У. Відповідь поясніть
2. Начальник будівельно-монтажного управління Є. всупереч інтересам служби з корисливих мотивів використав не за призначенням частину коштів – замість завершення капітального ремонту споруд фабрики звів гараж, у якому мав намір зберігати власний автомобіль та інші особисті речі. Щоб приховати такі дії, Є. вніс неправдиві відомості до офіційних документів про фактичне використання сировини та матеріалів. Унаслідок незаконної діяльності державним інтересам були спричинені збитки на суму 33 000 гривень. Кваліфікуйте дії Є. Відповідь поясніть.
3. Проведена ревізія на овочевій базі виявила нестачу продуктів на суму 12 000 гривень. Причиною цього було неналежне ставлення завідувача бази Ю. до зберігання й обліку продуктів харчування: температура в приміщеннях з овочами не відповідала нормам; не завжди оформлявся належним чином відпуск продуктів; у документах помилково проставлялися їхня ціна та кількість. Кваліфікуйте дії Ю. Відповідь поясніть.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав