|
Читайте также: |
Під злочинами проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина розуміють суспільно небезпечні протиправні діяння, що посягають на гарантовані КУ особисті права га свободи (виборчі, трудові, сімейні, релігійні, інтелектуальні тощо) людини та громадянина, заподіюючи їм істотну шкоду чи створюючи реальну загрозу заподіяння такої шкоди.
Родовим об’єктом цієї групи злочинів є конституційні права та свободи людини і громадянина. Безпосередні об’єкти цих злочинів - виборчі права громадян, право на недоторканність приватного життя, сімейні права, трудові права, права інтелектуальної власності, свободи совісті (віросповідання) й інші конституційні права та свободи людини і громадянина. Деяким із цих злочинів властивий додатковий факультативний безпосередній об’єкт, яким може бути: життя, здоров’я, честь і гідність особи, встановлений законодавством порядок виконання службовими особами своїх повноважень, право власності.
У деяких злочинах, передбачених розділом V Особливої частини КК, обов’язковою їх ознакою є предмет. Наприклад, це можуть бути: виборчі документи (ст. 158), документи референдуму (ст. 160), житло або інше володіння особи (ст. 162), відомості, що передаються громадянами листуванням, телефоном, телеграфом або за допомогою інших засобів зв’язку та становлять таємницю громадянина (ст. 163), кошти, які за рішенням суду підлягають сплаті на утримання непрацездатних батьків (ст. 165), твір науки, літератури, мистецтва, комп’ютерна програма тощо (ст. 176), результати творчої діяльності людини (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин, раціоналізаторські пропозиції) (ст. 177), релігійні споруди чи культові будинки (ст. 178) тощо.
Потерпілими у злочинах цієї групи можуть бути:
1)громадянин України, іноземець або особа без громадянства (ст. 161);
2)фізична особа, недоторканність житла якої порушується (ст. 162);
3)діти, на утримання котрих за рішенням суду їхні батько чи мати мають сплачувати аліменти, а також неповнолітні або непрацездатні діти, що перебувають на утриманні батьків (ст. 164);
4)діти чи інші, крім дітей, особи, щодо яких встановлено опіку або піклування (ст. 166);
5) професійний журналіст (ст. 171);
6)працівник (ст. 172);
7)громадянин, якому має виплачуватися заробітна плата, стипендія, пенсія чи інша встановлена законом виплата (ст. 175);
8) суб’єкт авторського права та суміжних прав (ст. 176) тощо.
Із об’єктивної сторони злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина сконструйовано законодавцем переважно як формальні (наприклад, злочини, передбачені статтями 158,161, 167,169,171,174) або матеріальні (наприклад, злочини, передбачені статтями 166, 176, 177, 178) склади. Інші злочини можуть бути формально-матеріальними (наприклад, злочини, передбачені статтями 157 і 179). Злочином з усіченим складом є посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181), коли йдеться про організацію деструктивної релігійної групи.
Іншими обов’язковими ознаками об’єктивної сторони розглядуваних злочинів можуть бути, зокрема, спосіб учинення злочину (наприклад, насильство, обман, погроза, підкуп (ст. 157)) та час учинення злочину (наприклад, час проведення передбачених законом України виборів (ст. 159)).
Диспозиції деяких статей розділу V Особливої частини КК є бланкетними, тобто відсилають до іншого (некримінального) законодавства, в якому описуються конкретні ознаки відповідних правопорушень (наприклад, диспозиція ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю»).
Суб’єкти злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина - загальні (фізичні осудні особи, що досягли 16-річного віку). Певна кількість посягань може бути скоєна тільки спеціальним суб’єктом, приміром, членом виборчої комісії (ст. 158), батьками чи усиновителями (ст. 164), повнолітніми дітьми (зокрема й усиновленими) (ст. 165), опікунами чи піклувальниками (ст. 167), службовою особою або громадянином-підприємцем, які використовують найману працю працівників і мають певні права щодо найманих працівників (ст. 172), членами приймальних комісій та іншими особами, уповноваженими здійснювати прийом на навчання та визначати його умови (ст. 183) тощо.
Із суб’єктивної сторони аналізовані злочини характеризуються лише умисною формою вини. Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених у диспозиціях статей цього розділу, може бути необережним. Іншими обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина можуть бути: 1) мотиви - особисті мотиви (помста, особиста неприязнь, корисливість, бажання влаштувати на звільнене робоче місце іншу людину тощо) (ст. 172) і 2) мета - надання будь-якій особі можливості проголосувати за іншу особу або проголосувати більше, ніж один раз, у ході голосування (ст. 158) чи корислива мета (ст. 167). Залежно від безпосереднього об’єкта, всі злочини, передбачені розділом V Особливої частини КК, можна поділити на декілька видів (груп).
1. Злочини проти виборчих прав громадян (перешкоджання здійсненню виборчого права - ст. 157; неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів - ст. 158; порушення таємниці голосування - ст. 159; порушення законодавства про референдум - ст. 160).
2. Злочини проти рівності конституційних прав громадян та їх рівності перед законом (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії - ст. 161).
3. Злочини проти недоторканності приватного життя (порушення недоторканності житла - ст. 162; порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер - ст. 163; порушення недоторканності приватного життя - ст. 182).
4. Злочини проти сім’ї (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей - ст. 164; ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків - ст. 165; злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування - ст. 166; зловживання опікунськими правами - ст. 167; розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) - ст. 168; незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) - ст. 169).
5. Злочини проти трудових прав громадян (перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій - ст. 170; перешкоджання законній професійній діяльності журналістів-ст. 171; грубе порушення законодавства про працю - ст. 172; грубе порушення угоди про працю - ст. 173; примушування до участі у страйку, перешкоджання участі у страйку - ст. 174; невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших, установлених законом виплат-ст. 175).
6. Злочини проти права інтелектуальної власності (порушення авторського права і суміжних прав - ст. 176; порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію – ст. 177).
7. Злочини проти свободи совісті (пошкодження релігійних споруд чи культових будинків – ст. 178; незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь – ст. 179; перешкоджання здійсненню релігійного обряду – ст. 180; посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів – ст. 181).
8. Злочини проти інших конституційних прав громадян (порушення права на отримання освіти – ст. 183; порушення права на безоплатну медичну допомогу – ст. 184).
Питання для самоконтролю
1. Що виступає родовим об’єктом злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина?
2. Хто може бути потерпілим у злочинах цієї групи?
3. Якою формою вини характеризується суб’єктивна сторона цих видів злочинів?
4. У чому виявляється об’єктивна сторона вищевказаних злочинів?
5. З якого моменту злочин, передбачений ст. 157 КК (Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача), вважається закінченим?
6. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 158 КК (Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування).
7. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 161 КК (Порушення рівноправності громадян у залежності від їх расової, національної приналежності або відношення до релігії).
8. З якого моменту злочин, передбачений ст. 162 КК (Порушення недоторканості житла), вважається закінченим?
9. Хто виступає суб’єктом злочину, передбаченого ст. 164 КК (Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей)?
10. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 170 КК (Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій).
11. Охарактеризуйте об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 172 КК (Грубе порушення законодавства про працю).
12. При настанні яких умов особа звільняється від відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат?
13. Хто виступає суб’єктом злочину, передбаченого ст. 183 КК (Порушення права на отримання освіти)?
14. В чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 184 КК (Порушення права на безоплатну медичну допомогу)?
Практичні завдання:
1. Зобов’язаний за рішенням суду сплачувати аліменти на утримання дітей Ц. не сплачував їх протягом семи місяців. Звільнившись із роботи на виробництві, він працював за приватними угодами в різних громадян.
Кваліфікуйте дії Ц. Відповідь поясніть.
Нормативні акти, судова практика та література до модулю:
· Бажанов М. И., Сташис В. В. Преступление против личности в УК Украины и судебной практике. X. 1996.
· Борисов В. И., Куц В. Н. Преступления против жизни и здоровья. X. 1995.
· Бородин С. Квалификация преступлений против жизни. М. 1977.
· Мельник М, Хавронюк М. Вбивство на замовлення-деякі аспекти кримінологічної характеристики та проблеми кваліфікації // Право України. 1997.№7. с. 45-49.
· Никифоров А. Е. Ответственность за убийство в современном уголовном праве. М. 2001.
· Пилипчик П., Мельник М. Проблеми кваліфікації умисного вбивства, вчиненого на замовлення.//Право України. 1999. №2. с.31-35.
· Ягодинський В. Кваліфікація умисних вбивств з корисливих мотивів та розбійних нападів зі смертельними наслідками // Право України 1996. №11. с.42-44
· Ярмиш Н. Жорстоке поводження як одна з форм доведення до самогубства // Право України. 1992. №7. с 45-46.
· Куц В.М. та ін. Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми. Навчальний посібник. Х.2001.
· Мачужак Я. Відповідальність за статеві злочини та інші сексуальні зловживання // Вісник Верховного Суду України. 1997. №3. с 53-60.
· Панєвін О. Усунути помилки в справах про статеві злочини // Право України 1992. №10. с 28-31.
· Ветров Н. И. Охрана интересов семьи уголовно-правовыми средствами. М. 1990.
· Лановенко И. П. Охрана трудовых прав: теоретические проблемы развития уголовного законодательства. К. 1975.
· Харченко В. Охорона інтелектуальної власності в новому Кримінальному кодексі України // Право України. 1995. №2. с 31-33
· Борисов В. И. Ответственность за нарушение техники безопасности на производстве. К. 1984.
· Борисов В. И. Уголовная ответственность за нарушения правил охраны труда. К. 1990.
· Лановенко И. П., Чангули Г. И. Уголовно-правовая охрана трудовых прав граждан. К. 1989.
· Болотский Б. С. и др. Борьба с отмыванием доходов от наркобизнеса в странах содружества. М. 2001.
· Музика А. А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. К. 1998.
· Селіванов М. П., Хруппа М. С. Антинаркотичне законодавство України. Теорія. Історія. Коментар. К. 1997.
· Смитиенко В. Н. Уголовно-правовая охрана здоровья населения. К. 1989.
МОДУЛЬ 3.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав