Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Загальні положення. Злочини проти безпеки виробництва- це суспільно небезпечні

Читайте также:
  1. I. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  2. I. Загальні положення
  3. I. Загальні положення
  4. I. Загальні положення
  5. I. Загальні положення
  6. I. Загальні положення
  7. I. Загальні положення

 

Злочини проти безпеки виробництва - це суспільно небезпечні, протиправні діяння, що посягають на врегульовані законодавством та іншими нормативно-правовими актами суспільні відносини щодо гарантування безпеки виробництва в різних його сферах, створюючи загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків чи заподіюючи шкоду здоров’ю потерпілих.

Родовим об’єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва. Поняття «безпека» загалом має таке ж значення, як і для злочинів проти громадської безпеки.

Виробництво означає:

• складну соціально-економічну й технічну порівняно замкнуту систему, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату (в широкому значенні);

• місце, де відбувається процес створення матеріальних благ-виготовлення продукції, вирощування сільськогосподарських рослин, догляд за худобою тощо (у вузькому значенні).

Отже, безпека виробництва - це суспільні відносини, що забезпечують безпечні умови праці, випуск продукції, експлуатації певних підприємств, будівель і споруд, а також використання промислової продукції, та запобігають шкідливому впливу небезпечних і руйнівних виробничих факторів на індивідуально не визначене коло громадян. Дотримання безпеки виробництва - це запорука нейтралізації можливого ураження людей, майна та довкілля.

Безпосереднім об’єктом цих злочинів є безпека деяких видів виробництв (безпека під час праці, виконання робіт із підвищеною небезпечністю, на вибухонебезпечних підприємствах і у вибухонебезпечних цехах, ядерна чи радіаційна безпека, а також безпека використання промислової продукції або експлуатації будівель і споруд). Додатковий необхідний безпосередній об’єкт усіх злочинів, які посягають на безпеку виробництва, - здоров’я людини, а додаткові факультативні безпосередні об’єкти злочинів, передбачених статтями 272-275 КК, - життя особи, власність і довкілля (екологічна безпека).

Деякі злочини проти безпеки виробництва можуть мати свій предмет (наприклад, радіоактивні матеріали -ст. 274, промислова продукція, будівлі та споруди - ст. 275).

Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівники виробництва (статті 271 і 272), або як працівники виробництва, так і сторонні особи (статті 273 і 274), або тільки сторонні особи (ст. 275).

Із об’єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва характеризуються наявністю відповідного діяння, наслідків і причинового зв’язку. Усі вони описані в законі як злочини з матеріальним складом.

Суспільно небезпечне діяння в злочинах проти безпеки виробництва виявляється: 1) у порушенні загальних правил охорони праці, тобто тих, які стосуються всіх працівників і поширюються на всі галузі виробництва та на всі види робіт (статті 271 і 275), або 2) у порушенні спеціальних правил безпеки, тобто тих, які стосуються певних видів робіт та галузей виробництва (статті 272-274). Порушення полягає в недотриманні (неналежному дотриманні) правил охорони праці чи вимог безпеки. Воно може вчинятися як протиправна дія та як бездіяльність.

Оскільки диспозиції всіх статей розділу X Особливої частини КК є бланкетними, то для з’ясування ознак передбачених ними суспільно небезпечних діянь необхідно проаналізувати технічні, правові й інші норми, що регламентують порядок поводження з тим або тим джерелом загальної небезпеки.

Обов’язкова ознака згадуваних злочинів - наслідки. Вони можуть бути двох категорій. Перша категорія наслідків пов’язана зі створенням загрози загибелі людей або із загрозою настання інших тяжких наслідків (частини перші статей 272-275), або із заподіянням шкоди здоров’ю потерпілого (частини перші статей 271-275).

Створення загрози загибелі людей або загрози настання інших тяжких наслідків - це наслідки, що полягають у таких змінах стану виробничих об’єктів, унаслідок яких виникає реальна небезпека настання дійсної шкоди вказаним у диспозиціях статей КК благам (наприклад, підвищення концентрації шкідливих газів у атмосфері, зменшення міцності конструкцій, зростання тиску газів у резервуарах чи трубопроводах тощо). Унаслідок цього виникає висока ймовірність пожеж, вибухів, обвалів будівель і споруд, дій термічних факторів або реально починається руйнівний уплив відповідних процесів. Заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого охоплює спричинення виробничих травм працівникам або настання нещасних випадків із сторонніми виробництву особами, а також заподіяння одній особі середньої тяжкості тілесного ушкодження чи заподіяння одній або кільком особам легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я чи незначну втрату працездатності.

Друга категорія наслідків (усі вони містяться у кваліфікованих складах злочинів проти безпеки виробництва) передбачає вказівку на дві ознаки: 1) загибель людей (смерть однієї чи кількох осіб) чи 2) інші тяжкі наслідки (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження хоча б одній людині або середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, великі матеріальні збитки державній, громадській організації, установі, підприємству, незалежно від форми власності та видів їх діяльності, громадянам, тривалий простій підприємства тощо).

Причиновий зв’язок між діяннями та наслідками у злочинах проти безпеки виробництва має складний характер, оскільки його слід розглядати, принаймні, у двох спектрах:

1) між дією (бездіяльністю), що полягає в порушенні правил безпеки при виконанні певних видів робіт, і виникненням або активізацією шкідливих, потенційно небезпечних факторів (тобто тих, які створюють поки що абстрактну небезпеку заподіяння шкоди);

2) між виникненням абстрактної небезпеки та конкретними наслідками, зазначеними в диспозиції відповідної статті КК. Тож, очевидно, що в більшості випадків наявний опосередкований, а не прямий розвиток причинового зв’язку. Крім того, настання наслідку може зумовлюватися порушенням кількох вимог безпеки чи порушеннями кількох суб’єктів. Отож у таких справах для встановлення причинового зв’язку призначають експертизи.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочинів, передбачених статтями 271-275 КК, є місце вчинення злочинів, яким вважається виробництво чи будь-яке підприємство, а злочину, передбаченого ст. 275 КК, - час скоєння злочину.

Суб’єкт злочинів проти безпеки виробництва - спеціальний. Це особа, на яку покладено обов’язки щодо дотримання відповідних правил на виробництві. За правовим статусом суб’єкти цих злочинів можуть поділятися на три групи:

1)службові особи та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, на що прямо вказується в ст. 271 КК, в інших випадках це випливає із закону (статті 272-275);

2) робітники та службовці (статті 272-275);

3) сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274).

Щодо останньої категорії осіб, то, перебуваючи з дозволу на вибухонебезпечних підприємствах (цехах) або на виробництвах, де використовуються ядерні та радіаційні матеріали, вени (сторонні особи) зобов’язані в установленому нормативними актами порядку дотримуватися правил безпеки, зміст яких можна сприйняти без спеціальної підготовки (наприклад, не запалювати сірника чи запальничку, а також не курити там, де встановлено табличку з написом «курити заборонено»).

Суб’єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва характеризується необережною виною у виді злочинної самовпевненості чи злочинної недбалості. Щодо порушення правил безпеки можуть бути наявні умисел або необережність, щодо наслідків-тільки необережність (тобто змішана форма вини чи тільки необережність).

Виходячи з особливостей безпосередніх об’єктів, характеру виробництва та суспільно небезпечних наслідків, усі злочини проти безпеки виробництва можна поділити на два види (групи):

1) злочини у сфері охорони праці (ст. 271 і 275);

2) злочини у сфері безпеки при виконанні робіт із підвищеною небезпекою (ст. 272-274)

Питання для самоконтролю

 

1. Що виступає родовим об’єктом злочинів проти безпеки виробництва?

2. Чим характеризується об’єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва?

3. Хто може бути суб’єктом злочинів проти безпеки виробництва?

4. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону вищевказаних злочинів.

5. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 271 КК (Порушення вимог законодавства про охорону праці)?

6. Що є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 272 КК (Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою)?

7. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 274 КК (Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки)?

8. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону та об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 275 КК (Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд)?

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)