|
Читайте также: |
У юридичній літературі кримінальні посягання, про які йдеться в розділі XIII «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення» Особливої частини КК України отримали назву «злочини проти здоров’я населення». Це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що створюють загрозу заподіяння шкоди чи заподіюють фактичну шкоду здоров’ю невизначеного кола осіб. Виходячи з цього, родовим об’єктом злочинів, передбачених розділом XIII Особливої частини КК України, є здоров’я населення. Безпосередні об’єкти згадуваних злочинів - суспільні відносини у сфері убезпечення населення від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих і отруйних речовин, одурманюючих засобів, радіоактивно забрудненої продукції, токсинів, поширення та розповсюдження епідемій. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами можуть бути інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансово-кредитної системи, право власності, громадський порядок, суспільна моральність тощо.
Обов’язковою ознакою злочинів проти здоров’я населення (крім порушення правил боротьби з епідеміями - ст. 325) є наявність предметів, які становлять підвищену небезпеку для здоров’я людей. У деяких злочинах ці предмети можуть бути знаряддям (наприклад, ст. 314) чи засобом учинення злочину (наприклад, ст. 316). Такі предмети - це:
1) наркотичні засоби (статті 305, 307-309, 315, 320) - внесені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров’я населення при зловживанні ними. Наркотичні засоби рослинного походження - похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики - це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто кустарних) із різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фенамін, фентаніл та ін.). Зловживання наркотичними засобами призводить до захворювання на наркоманію;
2) психотропні речовини (статті 305, 307-309, 315, 320) - це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, природні матеріали, здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулювальний вплив на центральну нервову систему чи викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення або поведінки, які становлять небезпеку для здоров’я населення при зловживанні ними. До психотропних речовин належать, наприклад, амфетамін, барбітал, діазепам, ЛСД, мескалін, тетрагідроканнабінол, феназепам тощо. Зловживання психотропними речовинами викликає захворювання на токсикоманію;
3) аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин (статті 305,307-309, 315, 320) - це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження не внесені до Переліку, хімічна структура та властивості котрих подібні до хімічної структури й властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Зазвичай, виготовлення наркотиків-аналогів відбувається при створенні нового фармацевтичного препарату, під час якого визначається та вивчається низка речовин, що мають порівнювані властивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою;
4) прекурсори (статті 305, 311,312,320) - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку. Наприклад, ацетон, етиловий спирт, ефедрин, ангідрид оцтової кислоти, соляна та сірчана кислоти, толуол тощо. У Переліку прекурсори згруповано у два списки. Список № 1 містить перелік прекурсорів, обіг яких обмежено та щодо яких встановлено заходи контролю. Йдеться про прекурсори у формі хімічних речовин та їх солей, під час переробки яких можна одержати синтетичні наркотичні чи психотропні речовини: ергометрин, ефедрин, лізергінова кислота, фенілацетон тощо. У Списку № 2 перелічено прекурсори, обіг яких не обмежено, але стосовно них теж встановлено заходи контролю. Ці прекурсори (розчинники, окислювачі й інші хімікати промислового чи побутового призначення) використовуються в процесі виготовлення наркотичних або психотропних речовин (наприклад, ангідрид оцтової кислоти, ацетон, етиловий ефір, калію перманганат, сірчана кислота, соляна кислота);
5) наркотиковмісні рослини (ст. 310) - це снотворний мак і коноплі. Снотворний, чи опійний мак - це різні сорти маку, що містять алкалоїди опіуму (морфін, кодеїн, тебаїн тощо). Поширеним є виготовлення макової соломки. Це зібрані будь-яким способом стебла та коробочки будь-якого сорту снотворного маку (крім власне макового насіння) цілі чи подрібнені аж до порошкоподібного стану. Нерідко з макової соломки різними способами (наприклад, виділенням наркотично активних алкалоїдів водою чи органічними розчинниками) отримують опій екстракційний у розчиненому, смолоподібному чи твердому стані. Конопля (каннабіс) - це однорічна рослина, в якій плодоносні та квітучі верхівки (суцвіття), пилок і смола містять тетрагідроканнабінол - наркотично активний алкалоїд. Наркотичні засоби конопляної групи - це марихуана, гашиш, смола каннабісу, гашишне масло, всі ізомери тетрагідроканнабінолу;
6) кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що використовуються з метою їх відмивання; кошти, здобуті від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що використовуються з метою його продовження (ст. 306);
7) обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 313);
8) місце (кубло, притон чи приміщення) для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317);
9) документи (незаконно виготовлені, підроблені чи незаконно одержані), які дають право на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (ст. 318);
10) рецепт (незаконно виданий) на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319);
11) отруйні та сильнодіючі речовини (ст. 321). Отруйні речовини - це речовини рослинного, тваринного та мінерального походження чи продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викликати гостре або хронічне отруєння чи смерть (наприклад, ангідрид оцтової кислоти, зміїна отрута, миш’як, метиловий спирт, очищена бджолина отрута, ціанистий калій, стрихнін, сулема, атропіну сульфат, різні сполуки ртуті тощо). Сильнодіючі речовини - це речовини синтетичного чи природного походження, зокрема рослини, що справляють небезпечний вплив на організм людини і можуть завдати шкоди її здоров’ю та життю при прийманні їх не в медичних цілях (наприклад, транквілізатори, ефедрин і псевдоефедрин, синтетичний етиловий спирт тощо);
12) місце (кубло, притон чи приміщення) для незаконного вживання одурманюючих засобів (ст. 322);
13) одурманюючі засоби (ст. 324) - це засоби, котрі спричиняють ефект одурманювання, що, зокрема, змінює психіку та поведінку людини, і не належать до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин (наприклад, клофелін, алкогольні суміші з будь-яким умістом клофеліну, хлороформ, ефір, хлоротил, спиртові екстракти рослин, які містять алкалоїди тропанової групи, барбитурато-алкогольну суміш, суміш димедролу з алкоголем тощо);
14) мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326) - це предмети й речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнічні препарати, мікроорганізми, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя та здоров’я людей. До біологічних агентів відносять, наприклад, штами мікроорганізмів, речовини для обробки зерна, інші біологічно активні речовини и предмети-продукти біотехнологій; токсини (ст. 326) - це сполуки (частини білкової природи) бактерійного, рослинного чи тваринного походження, здатні при потраплянні в організм людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів). Особливу небезпеку для здоров’я населення становлять токсичні речовини, що при проникненні в організм людини через органи дихання, травлення або через шкіру можуть викликати затяжні чи хронічні, зокрема й ракові, захворювання;
15) допінг (ст. 323) - це речовини та методи, що їх використовують для підвищення працездатності спортсменів; є потенційно небезпечними для здоров’я та заборонені для вживання Антидопінговим кодексом Олімпійського руху й компетентними органами відповідних спортивних організацій (наприклад, стимулятори, анаболіки, диуретики, пептидні й гликсопротеїдні гормони та їх аналоги тощо);
16) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327) - це продукти рослинного чи тваринного походження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого походження, що має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу, як от пил, або містить радіоактивні частинки в клітинах рослин чи тварин понад допустимий рівень.
Низка складів злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів як кваліфікуючі ознаки передбачає здійснення незаконних дій, якщо їх предметом були особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини, а також наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори у великих і особливо великих розмірах.
Об’єктивна сторона злочинів проти здоров’я населення полягає в порушенні правового режиму обігу зазначених вище предметів, а також в суспільно небезпечному та протиправному заподіянні шкоди здоров’ю населення. Переважна кількість злочинів цієї групи вчиняється як активні дії, а деякі – як бездіяльність (наприклад, ст. 320 «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», ст. 325 «Порушення правил боротьби з епідеміями», ст. 326 «Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами» тощо).
Особливістю більшості диспозицій кримінально-правових норм, які передбачають відповідальність за ці злочини, є те, що вони бланкетні (їхній зміст визначається не тільки вказаними нормами, а й підзаконними актами інших галузей). Зазвичай, вищеназвані злочини з основним складом за конструкцією об’єктивної сторони належать до формальних. Виняток становлять статті 308, 312 і 313 КК. У них деякі склади злочинів можуть належати не тільки до формальних (наприклад, при вимаганні), а й до матеріальних (наприклад, при крадіжці, грабежі, привласненні, шахрайстві чи заволодінні шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем) і усічених (наприклад, при розбої).
Усічені склади злочинів також наявні при організації або утриманні місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 317) та при незаконній організації або утриманні місць для вживання одурманюючих засобів (ст. 322), оскільки ці злочини вважаються закінченими з моменту створення такого місця (організації кубла), незалежно від того, чи почало воно функціонувати. До злочинів з матеріальними складами також належать злочини, передбачені статтями 325-327 КК. Якщо кримінально-правова норма передбачає матеріальний склад злочину, то обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причиновий зв’язок між діянням і наслідком. У разі фактичного заподіяння шкоди необхідно встановити, що певне діяння перебуває в безпосередньому причиновому зв’язку з відповідним наслідком як закономірний його результат.
Суб’єктивна сторона злочинів, які ми розглядаємо, з формальними складами характеризуються прямим умислом. У деяких злочинах для кваліфікації вчиненого важливе значення має встановлення мети (наприклад, при вчиненні незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів). Водночас, деякі злочини, що полягають у порушенні певних правил, можуть бути вчинені з необережності (наприклад, злочини, передбачені статтями 320, 325, 326).
Суб’єкт злочинів проти здоров’я населення в більшості випадків- загальний, тобто будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку. За викрадення (розбій, грабіж, крадіжку) та вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів відповідальність настає з 14-річного віку (ч. 2 ст. 22). У деяких злочинах суб’єктом кримінальної відповідальності є спеціальний суб’єкт: службова особа (ч. 2 ст. 308), лікар (ст. 319), повнолітня особа (статті 323, 324) тощо.
У трьох статтях розділу XIII Особливої частини КК України містяться заохочувальні норми, що передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності певних підстав: коли особа добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги (ч. 1 ст. 307), прекурсори (ч. 4 311) і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочину; добровільно звернулася до лікувального закладу та розпочала лікування від наркоманії (ч. 4, ст 309).
Залежно від безпосереднього об’єкта, особливостей предмета й об’єктивної сторони злочини проти здоров’я населення можна поділити на такі види (групи):
1) злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення (ст. 305-307, 309-311), 320,321);
2) злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами й обладнанням, призначеним для їх виготовлення (ст. 308, 312, 313, 318, 319);
3) злочини, пов’язані з незаконним вживанням наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, одурманюючих засобів, а також допінги (ст. 314-317, 322-324);
4) інші злочини проти здоров’я населення (ст. 325-327).
Питання для самоконтролю
1. Що виступає родовим об’єктом злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення?
2. Що є предметами вищевказаних злочинів?
3. Чим характеризується суб’єктивна сторона злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення?
4. Хто може бути суб’єктом цих злочинів?
5. Чи є місце вчинення злочину обов’язковою ознакою об’єктивної сторони контрабанди?
6. З якого моменту контрабанда вважається закінченим злочином?
7. Які види альтернативних дій передбачає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 306 КК (Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів)?
8. З якого моменту придбання наркотичних засобів вважається закінченим злочином?
9. Чи залежить момент закінчення злочину, передбаченого ст. 308 КК (Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем) від способу вилучення наркотичних засобів?
10. Що є підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1, ст. 309 КК (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту)?
11. З якого моменту злочин, передбачений ст. 310 КК (Посів або вирощування снотворного маку чи конопель) вважається закінченим: при посіві снотворного маку чи конопель та при їх вирощуванні?
12. За чим слід відмежовувати злочин, передбачений ст. 307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) та злочин, передбачений ст. 311 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів)?
13. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 312 КК (Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем)?
14. Як потрібно кваліфікувати дії особи при незаконному введенні в організм наркотичних засобів, якщо умисел винного був спрямований на позбавлення потерпілого життя?
15. Чи потребує додаткової кваліфікації схиляння до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин чи їх аналогів (ч. 2 ст. 315 КК) за ст. 304 КК?
16. Як треба кваліфікувати дії винного якщо особа публічно вживала наркотичні засоби задля особистого задоволення чи з метою шокувати громадськість та порушити громадський порядок або мав на меті збут наркотичних засобів? Що треба враховувати при кваліфікації? Відповідь обґрунтуйте.
17. Хто може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 319 КК (Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин)?
18. У чому виявляється об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 321 КК (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збування або збування отруйних і сильнодіючих речовин)?
19. З якого моменту злочин, передбачений ст. 323 КК (Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу), вважається закінченим?
Практичні завдання:
1. При проходженні митного контролю в міжнародному аеропорту «Бориспіль» у громадянина іноземної держави Т., який щойно прилетів до України, було знайдено та вилучено 15 г героїну та жіночий пістолет «Браунінг» із сімома набоями. Кваліфікуйте дії Т. Відповідь поясніть.
2. За попередньою змовою Б., Г. і Н., використовуючи свої знання в галузі хімії, виготовили 500 г героїну. Цей наркотичний засіб вони продали на базарі невідомим особам, а кошти від реалізації в сумі 90 000 гривень поклали на особисті рахунки у дев’яти відділеннях банку «Інтеркапітал», по 10 000 гривень на кожний із рахунків, маючи на меті продовжувати незаконний обіг наркотичних засобів.
Кваліфікуйте дії зазначених осіб. Відповідь поясніть.
3. Р. купив на базарі в невідомої особи 100 цигарок із начинкою маріхуани (кожна вагою 6 г) для власного споживання та приніс їх додому. Через два дні він був затриманий працівниками міліції, коли палив одну з цигарок на переповненій вболівальниками трибуні стадіону, під час проведення футбольного матчу. Кваліфікуйте дії Р. Відповідь поясніть.
4. Працівник однієї з лабораторій медичного інституту К. безпечно ставився до обліку морфію, за телефонними дзвінкам дозволяв видачу останнього для проведення дослідів. Це призвело до того, що 50 г наркотику було викрадено та реалізовано наркоманам. Дайте кримінально-правову оцінку діям К. Відповідь поясніть.
5. Ж., щоб заволодіти грошима, нібито як наркотичні засоби, збув М. 10 г крейди замість кокаїну, отримавши 1 000 доларів США. М. хотів потім перепродати наркотики іншим особам. Кваліфікуйте дії Ж. та М. Відповідь поясніть.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 91 | Нарушение авторских прав