|
Читайте также: |
У кримінальному праві злочинами проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (сексуальними чи статевими злочинами) називають суспільно небезпечні й протиправні посягання на статеву волю та статеву недоторканість особи, на умови нормального морального розвитку неповнолітніх і на нормальний уклад у статевих відносинах. Родовими та безпосередніми об’єктами сексуальних посягань є статева свобода та статева недоторканість особи, тобто права, свободи й інтереси в сфері статевого життя, наявний у суспільстві уклад статевих відносин.
Під статевою свободою розуміють право повнолітньої та психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, котра з огляду на певні обставини не є носієм статевої свободи, всупереч справжньому волевиявленню такої особи
чи ігноруючи його.
Деякі статеві злочини можуть мати додатковий факультативний безпосередній об’єкт, яким є нормальний фізичний і психічний розвиток дітей та підлітків, здоров’я, честь і гідність особи тощо. Наприклад, розбещення неповнолітніх здатне викликати в потерпілих від цього злочину різні статеві збочення, а передчасний (до досягнення статевої зрілості) вступ у статевий зв’язок може завдати серйозної шкоди здоров’ю неповнолітньої особи.
Потерпілими від сексуальних злочинів можуть бути особи будь-якої статі (жінки або чоловіки), яким властиві відповідні ознаки, зокрема, недосягнення певного віку (неповнолітні - ч. З ст. 152, ч. 2 ст. 153; особи, що не досягли 16-річного віку - ч. 1 ст. 156; малолітні - ч. 4 ст. 152, ч. З ст. 153, ч. 2 ст. 156), перебування в матеріальній або службовій залежності від винного (ст. 154), недосягнення статевої зрілості (ст. 155), родинні зв’язки з винним (ч. 2 ст. 155, ч. 2 ст. 156).
Об’єктивна сторона статевих злочинів характеризується діянням у формі дії. За конструкцією основні склади цих злочинів - формальні, крім примушування до вступу в статевий зв’язок, яке є злочином із усіченим складом. Особливо кваліфіковані склади зґвалтування (ч. 4 ст. 152) і насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ч. З ст. 153), а також кваліфікований склад примушування до вступу в статевий зв'язок з особою, яка не досягла статевої зрілості (ч. 2 ст. 155), є формально-матеріальними, тобто настання небезпечних наслідків (особливо тяжких наслідків - ч. 4 ст. 152, ч. З ст. 153); безплідності чи інших тяжких наслідків - ч. 2 ст. 155) є однією з альтернативних ознак у відповідних частинах зазначених статей.
Суб’єктом сексуальних злочинів є фізична осудна особа (як чоловічої, так і жіночої статі), що досягла 14-річного віку (статті 152 і 153) або 16-річного віку (статті 154-156). Спеціальними суб’єктами в цих злочинах є особи, котрі раніше вчинили будь-який зі злочинів, передбачених статтями 153-155 КК (ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 153), особи, від яких жінка чи чоловік матеріально або службово залежні (ст. 154), батько, матір або особа, що їх замінює (ч. 2 ст. 155, ч. 2 ст. 156).
Суб’єктивна сторона сексуальних злочинів передбачає вину у формі умислу, вид умислу - прямий. Це означає, що винний усвідомлює ознаки, властиві потерпілій особі, та суспільно небезпечний характер дій, що їх бажає вчинити. У деяких випадках, зокрема при зґвалтуванні неповнолітньої чи малолітньої особи, зґвалтуванні, що спричинило особливо тяжкі наслідки, при статевих зносинах з особою, котра не досягла статевої зрілості, психічне ставлення суб’єкта злочину до зазначених обставин може мати елементи необережної вини, та в цілому ці злочини залишаються умисними.
Неодмінною умовою правильної кваліфікації злочинів, передбачених статтями 152-156 КК, є з’ясування їхніх мотивів. Переважають у цій групі злочинів сексуальні мотиви -прагнення до задоволення статевої потреби. Деякі вчені (наприклад, І. Лановенко)зазначають, що статеві злочини можуть учинятись і з мотивів статевого садизму. У разі нездійснення точного встановлення мотивів у сексуальних злочинах, посягання на свободу та недоторканість потерпілої особи, вчинені з хуліганських або інших мотивів (наприклад, із корисливих мотивів, із помсти та ін.), будуть кваліфікуватися за іншими статтями КК.
На кваліфікацію сексуальних злочинів упливає низка різних обставин:
1) повторність (ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 153);
2) вчинення попередньо якогось зі злочинів, передбачених статтями153-155 (ч. 2 ст. 152), а також статтями 152 або 154 КК (ч. 2 ст. 153);
3) скоєння злочину групою осіб (ч. З ст. 152, ч. 2 ст. 153);
4) учинення злочину щодо неповнолітньої особи (ч. З ст. 152, ч. 2 ст. 153);
5) вчинення злочину щодо малолітньої особи (ч. 4 ст. 152, ч. З ст. 153, 4.2 ст. 156);
6) спричинення злочином особливо тяжких наслідків (ч. 4 ст. 152, ч. З ст. 153), безплідності чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 155);
7) учинення злочину з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи чи її близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її чи близьких родичів (ч. 2 ст. 154);
8) скоєння злочину батьком, матір’ю чи особою, що їх замінює
(ч.2ст. 155, ч.2 ст. 156).
Залежно від того, чи застосовується під час скоєння злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи фізичне та психічне насильство, всі їх можна поділити на два види (групи):
1) насильницькі статеві злочини (статті 152,153,154);
2) ненасильницькі статеві злочини (статті 155,156).
Питання для самоконтролю
1. Що є об’єктом злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи?
2. У чому полягає об’єктивна сторона злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи?
3. Хто може бути суб’єктом злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи?
4. Чим характеризується суб’єктивна сторона вищевказаних злочинів?
5. Як кваліфікується зґвалтування або замах на нього, пов’язане з умисним вбивством?
6. Які розрізняють види безпорадного стану?
7. У чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 153 КК (Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом)?
8. У чому виявляється суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 154 КК (Примушування до вступу в статевий зв’язок)?
9. З якого моменту злочин, передбачений ст. 155 КК (Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості), вважається закінченим?
10. У чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 156 КК (Розбещення неповнолітніх)?
Практичні завдання:
1. 3. познайомився з. Ю. та запросив її відвідати його дачу. Увечері в дачному будинку 3. намагався зґвалтувати Ю., але та почала його відштовхувати й голосно кричати. Перешкоджаючи опору потерпілої, 3. декілька разів ударив її, а потім задушив. Кваліфікуйте дії 3. Відповідь поясніть.
2. Ш. і У, що випадково познайомилися в кафе з Я. (19 років), силою затягнули останню до підвалу та разом зґвалтували. Під час слідства було встановлено, що на момент вчинення злочину Ш. виповнилося 17, а У. - 13 років. Кваліфікуйте дії Ш. та У Відповідь поясніть.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав