Постачання енергетичними та іншими ресурсам через приєднану мережу

Поняття договору постачання енергетичними та іншими ресурсам через приєднану мережу. Необхідним елементом життя людства, обов’язковою умовою розвитку економіки є постачання електричної та теплової енергії, газопостачання, водопостачання та ін. Правовою формою, яка опосередковує споживання енергетичних та інших ресурсів є договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу відноситься до окремого виду договору купівлі-продажу, так як містить в собі всі ознаки даного договірного зобов’язання. Однак даний договір володіє настільки специфічними властивостями, що це вимагає особливого його правового регулювання.

Правове регулювання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу здійснюється ЦК України (ст. 714). Зокрема, до даного договору можуть застосовуватися загальні положення про купівлю-продаж, положення про поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Крім того, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Правила енергопостачання, також, містяться в ГК України (ст. 275-277). В Законі України від 1 липня 1994 року “Про енергозбереження” закріплені правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян. Закон України від 16 жовтня 1997 року “Про електроенергетику” визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Так, у Законі України “Про електроенергетику” зазначається, що регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, які викликані об'єктивними умовами функціонування галузі, а саме: а) постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживанням електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України; б) централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України.

Державне управління в електроенергетиці здійснюють органи виконавчої влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України. А безпосередньо державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, формування тарифної політики, встановлення порядку здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії та відповідальності за порушення ними умов і правил здійснення діяльності на оптовому ринку електричної енергії. А органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія регулювання електроенергетики України.

Купівля і продаж електричної енергії здійснюється на оптовому ринку електроенергії України, учасниками якого є суб’єкти підприємницької діяльності, що продають і купують електричну енергію на підставі договорів.

Правила оптового ринку електричної енергії України є невід'ємною частиною договору і визначають механізм функціонування оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами, правила формування ринкової ціни на електричну енергію.

Оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням таких вимог:

Ø всі суб'єкти підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії мають рівноправний доступ до оптового ринку електричної енергії України та послуг електричних мереж після отримання відповідної ліцензії на право здійснення цих видів діяльності;

Ø електрична енергія продається та купується за Правилами оптового ринку електричної енергії України;

Ø ціни на електричну енергію генеруючих компаній та оптові ціни визначаються за Правилами оптового ринку електричної енергії України;

Ø всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії.

Користування енергією та іншими ресурсами допускається лише на основі договору, що укладається між постачальною організацією та споживачем.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 ЦК України).

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами є консенсуальний, двосторонній та відплатний.

Елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсам через приєднану мережу. Із визначення поняття договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу випливають наступні його характерні риси:

По-перше, предметом договору є енергетичні та інші ресурси. Так, до енергії відносять електричну чи теплову енергію, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. А до інших природних ресурсів – газ, нафту, нафтопродукти, воду тощо. Тобто предметом даного договору є природні ресурси, які можуть бути поставлені та використані лише за допомогою спеціальної мережі. Специфіка даного товару обумовлена рядом суттєвих особливостей його обігу, а саме: безперервність процесів виробництва, транспортування і споживання енергетичних та інших ресурсів, обмежена можливість її зберігання, вплив діяльності споживачів на якість товару, наявність єдиних систем постачання в масштабі країни.

По-друге, сторонами даного договору є постачальник та споживач (абонент). Так, енергопостачальниками є учасники оптового ринку електричної енергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам. Ними можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні. А споживачі енергії - це суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

По-третє, постачання енергетичними та іншими ресурсами здійснюється через приєднану мережу. Так, мережа (електрична чи теплова) - це сукупність енергетичних і трубопровідних установок для передачі та розподілу електричної енергії, гарячої води та пари. Тому, у разі продажу природного газу в балонах договір оформляється або як купівля-продаж, або як поставка.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами відноситься до публічних договорів, так як постачальники, що здійснюють постачання енергетичними та іншими ресурсами на закріпленій території, не мають права відмовити споживачеві, який розташований на цій території, в укладенні договору. Також, постачальники, які здійснюють діяльність з передачі енергетичних та інших ресурсів з використанням власних мереж, зобов'язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб'єктів підприємницької діяльності, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності та уклали договір на передачу енергетичних та інших ресурсів. Однак, вимагати його укладення споживач має право лише за наявності у нього необхідного обладнання, яке приєднане до мережі.

Законодавець допускає укладення договору субспоживання, за яким споживач (абонент) відпускає енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника. При цьому, абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, кількість енергетичних та інших ресурсів, їх якість, режим їх використання, обов’язок забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання, а також про оплату та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання.

Умова про кількість відноситься до істотних умов договору, якщо споживачем є юридична особа або фізична особа – підприємець. При цьому, в договорі обумовлюється межа кількості енергетичних та інших ресурсів (ліміт), які мають право споживач одержувати. Фактична кількість енергетичних та інших ресурсів, як правило, менша встановленого договором максимуму і визначається відповідно до показників лічильника. У разі споживання абонентом більшої кількості енергетичних та інших ресурсів, ніж це передбаченого договором, останній зобов’язаний відшкодувати додаткові витрати постачальнику.

Фізична особа, яка використовує енергетичні та інші ресурси для задоволення побутових потреб, має право одержувати їх в будь-якій необхідній йому кількості. Тобто, для такого договору умова про кількість не є істотною.

Якість енергетичних та інших ресурсів, що поставляються споживачеві, повинна відповідати вимогам нормативних документів. Окремі показники якості можуть встановлюватися в договорі за згодою сторін, зокрема напруга електроенергії, температура гарячої води, тиск газу та ін.

Умова про оплату та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання є обов’язковою умовою як у разі укладення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами оптовим постачальником із постачальником, так із постачальником і споживачем. Наприклад, для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання, який доводиться до відома споживачів Національною комісією регулювання електроенергетики України. Споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на:

Ø поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;

Ø поточний рахунок підприємства, яке здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;

Ø поточний рахунок енергопостачальника.

Роздрібна ціна на електричну енергію формується енергопостачальниками згідно з умовами і правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Тарифи на передачу і постачання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами регулюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами укладається на строк, що визначається безпосередньо за домовленістю між сторонами, незалежно від суб’єктного складу (чи укладається із фізичною особою для задоволення побутових потреб, чи із юридичною особою або фізичною особою – підприємцем для здійснення підприємницької діяльності). За даним договором постачальник зобов’язаний забезпечити безперервність постачання енергетичними та іншими ресурсами споживача, тому, у разі відсутності заяви про припинення договору, договір вважається продовженим на той же строк. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень.

Форма та порядок укладення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами залежить від особи споживача (абонента) і мети використання товару. Так, договір постачання укладений постачальником із юридичною особою або фізичною особою (підприємцем) завжди укладається в письмовій формі. Якщо споживачем є фізична особа, яка використовує енергетичні та інші ресурси для задоволення побутових потреб, договір вважається укладеним з моменту першого фактичного підключення абонента до мережі у встановленому порядку. Однак на цій підставі його не можна віднести до категорії реальних договорів, так як підключення до мережі ще не свідчить про фактичну передачу товару і тому обов’язкове письмове оформлення договору.

Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсам через приєднану мережу. Зміст договору постачання енергетичними та іншими ресурсами становлять права та обов’язки сторін. Найголовніші права та обов’язки сторін визначаються у договорах, що укладаються згідно із типовими договорами.

Головним обов’язком постачальника є надання енергетичних та інших ресурсів споживачеві (абоненту) за допомогою технічних засобів передачі: а) в обумовленій кількості; б) з дотриманням погодженого режиму постачання; в) встановленої якості.

Так, постачальник зобов’язаний поставити енергію споживачеві – юридичній особі або фізичній особі – підприємцю в кількості, яка передбачена в договорі. Якщо енергію було недопоставлено з вини енергопостачальника, то вона підлягає поповненню на вимогу абонента. А якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв'язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін.

Режим постачання енергетичними та іншими ресурсами, тобто кількість та якість енергетичних та інших ресурсів, що постачаються в різний час, визначається за домовленістю між сторонами. За загальним правилом, постачання повинно проводитися безперервним наданням енергетичних та інших ресурсів споживачеві. Однак, в договорі можуть передбачатися й умови про припинення постачання, наприклад, проведення капітального та планово-профілактичного ремонту систем газопостачання; виявлення самовільних встановлених приладів; порушення споживачем правил безпеки систем постачання та ін. Крім того, постачання енергетичних та інших ресурсів може припинятися постачальником в односторонньому порядку для попередження або ліквідації аварій.

Постачальник зобов’язаний поставляти споживачеві енергетичні та інші ресурси через приєднану мережу, які за якістю повинні відповідати певним вимогам. Так, якість електроенергії визначається напругою (у вольтах) і частотою (у періодах за секунду), які підтримуються на межі електромереж електропостачальної організації та споживача. Теплова енергія характеризується тиском і температурою пари або води. Якість газу, що подається у магістральні газопроводи, має відповідати вимогам стандарту. Газ подається очищеним від газового бензину, нафти і механічних домішок. Хімічне очищення та осушення природного газу здійснює виробник або газопостачальна організація.

В договорах постачання енергетичних та інших ресурсів передбачаються додаткові обов’язки постачальника. Наприклад, за договором постачання електричної енергії фізичним особам, які використовують її для задоволення побутових потреб, електропостачальник зобов’язується: а) надавати інформацію про послуги, пов’язані з електропостачанням та терміни обмежень і відключень; б) гарантувати безпечне користування послугами, пов’язаними з електропостачанням, за умови дотримання споживачем вимог правил безпечної експлуатації внутрішньої електромережі, електроустановок та побутових електроприладів; в) повідомляти споживача письмово або через засоби масової інформації та в місцях оплати за електроенергію про зміни тарифів не пізніше за 5 днів до їх впровадження; г) проводити контрольне знімання показань приладів обліку відповідно до графіків; д) проводити планові повірку, ремонт і заміну приладів обліку; е) розглядати звернення споживача щодо надання послуг, пов’язаних з постачанням електроенергії; є) ознайомити споживача з Правилами користування електричною енергією для населення та провести інструктаж щодо умов безпечної експлуатації приладів обліку.

До прав електропостачальника можна віднести: а) пропонувати споживачеві надання додаткових послуг, пов’язаних з постачанням електричної енергії; б) перевіряти стан приладів обліку та знімати показання відповідно до умов договору; в) встановлювати технічні засоби, які контролюють або обмежують постачання електричної енергії споживачу у межах, передбачених договором; г) вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією. Крім того, електропостачальник має право робити перерву в постачанні електричної енергії або відключати споживача без його згоди, без попередження з послідуючим письмовим повідомленням, а також тимчасово припиняти постачання електроенергії.

Так, електропостачальник має право робити перерву в постачанні електричної енергії або відключати споживача без його згоди у наступних випадках: а) порушення термінів сплати за спожиту електроенергію та інших рахунків електропостачальника; б) недопущення представника електропостачальника до електроустановок споживача для перевірки; в) перевищення дозволеної договором електричної потужності; г) зниження показників якості електричної енергії з вини споживача; д) незадовільного стану електроустановок споживача, яка загрожує аварією, пожаром та небезпекою для життя людей і тварин; е) невиконання приписів електропостачальника.

Електропостачальник має право без попередження споживача з послідуючим письмовим повідомленням споживача відключити останнього уразі: а) самовільного підключення до електричної мережі; б) розкрадання електричної енергії; в) пошкодження приладів обліку та зриву пломби. А тимчасово припинити постачання електроенергії постачальник має право при: а) проведенні планового ремонту електроустановок і електромереж.; б) виникненні режиму електропостачання під час якого проводиться обмеження відпуску електроенергії та потужності; в) внаслідок роботи протиаварійної автоматики.

Відповідно, споживачі електричної енергії мають право на: а) підключення до мережі у разі виконання правил користування енергетичними та іншими ресурсами; б) вибір постачальника енергетичних та інших ресурсів; в) отримання інформації щодо якості енергетичних та інших ресурсів, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання; г) отримання енергетичних та інших ресурсів, якісні характеристики якої визначені державними стандартами; д) відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством; е) якісне обслуговування електричних мереж, розрахункових приладів обліку.

Обов’язками споживача за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами є: а) оплатити вартість прийнятих ресурсів; б) дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання; в) забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Споживач зобов’язаний оплатити прийняті ним енергетичні та інші ресурси. Так як, обов’язку прийняти енергетичні та інші ресурси не існує, споживач оплачує тільки фактично прийняту ним кількість відповідно до даних обліку. Порядок та строки розрахунків за енергетичні та інші ресурси визначаються законодавством або домовленістю між сторонами.

Дотримання передбаченого договором режиму використання енергетичних та інших ресурсів необхідно для забезпечення інтересів інших споживачів, так як перевитрачання їх одними споживачами може відобразитися на постачанні їх іншим у необхідній кількості. Крім того, внаслідок недотримання споживання енергетичних та інших ресурсів може постраждати і їх якість.

Під забезпеченням безпеки експлуатації енергетичного та іншого обладнання споживачем слід розуміти: а) для споживача юридичної або фізичної особи – підприємця - підтримання в належному технічному стані складових частин приєднаної мережі, що знаходиться в їх володінні; б) для споживача фізичної особи, яка використовує енергетичні та інші ресурси для задоволення побутових потреб – дотримання правил техніки безпеки при використанні енергетичних та інших ресурсів, зокрема утримувати в справному стані відповідні пристрої та прилади (крани, газові та електричні плити, внутрішні електромережі у квартирі тощо).

Крім того, в договорах постачання енергетичними та іншими ресурсами передбачаються додаткові обов’язки споживача. Наприклад, за договором постачання електричної енергії фізичним особам, які використовують її для задоволення побутових потреб, споживач зобов’язується: а) забезпечувати збереження приладів і пломб на них у разі розміщення приладів обліку у квартирі або на іншому об’єкті споживача; б) терміново повідомити електропостачальника про виявлене зовнішнє пошкодження приладу обліку (електролічильника), зриву пломб або його несправну роботу, незалежно від місця його встановлення; в) узгоджувати з електропостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, які здійснюються з метою збільшення споживання електричної потужності; г) надавати розрахункову книжку на вимогу представників електропостачальника для перевірки правильності оплати; д) забезпечувати доступ представників електропостачальника, які пред’явили свої службові посвідчення, до квартири або іншого об’єкта для обстеження приладів обліку, електроустановок та електропроводки; е) оплачувати повірку, ремонт і заміну електролічильника, якщо його пошкодження відбулося не з вини споживача.

Майнова відповідальність за договором постачання енергетичними та іншими ресурсам через приєднану мережу. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору постачання енергетичними та іншими ресурсами настає цивільно-правова відповідальність у формі сплати неустойки (штраф або пеня) або відшкодування реальних збитків. Так, енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю.

Енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією). У разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої знаходяться поза межами показників, зазначених у договорі на користування електричною енергією, енергопостачальник несе відповідальність у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості такої електроенергії.

У разі порушення енергопостачальником, який здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, умов і правил здійснення ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії та інших обов'язків, передбачених Законом України “Про електроенергетику”, враховуючи зобов'язання щодо забезпечення захисту прав споживачів електричної енергії та проведення розрахунків за закуплену енергопостачальником електричну енергію, а також із суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює передачу належної енергопостачальнику електричної енергії, Національна комісія регулювання електроенергетики України застосовує до такого енергопостачальника такі санкції: а) застереження; б) штраф; в) призначення тимчасового керуючого (адміністрації); г) зупинення дії ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території; д) анулювання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії на відповідній території.

Постачальний не несе цивільно-правової відповідальності перед споживачем за припинення постачання або недопостачання енергетичних або інших ресурсів, яке зумовлене: а) дією непереборної сили; б) наявність вини споживача; в) умовами, за яких допускається припинення постачання; г) пошкодження устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення від приєднаної мережі.

Захист прав споживачів енергетичних та інших ресурсів, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються, також, законами України "Про захист прав споживачів", "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Наприклад, за прострочення внесення платежів за електричну енергію; розкрадання електричної енергії, самовільного підключення до електромережі; пошкодження приладів обліку; споживання електричної енергії без приладів обліку; розукомплектування та пошкодження об’єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об’єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам електропостачальника виконувати свої службові обов’язки; не допуск представника електропостачальника до електроустановок споживача..

Споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення) сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Повне або часткове припинення подачі споживачеві електроенергії після попередження його не пізніше ніж за 2 доби допускається у випадках: а) споживання електроенергії без укладення договору або після закінчення строку його дії; б) самовільного приєднання струмоприймачів до мережі електропередавальної організації або збільшення потужності понад договірні величини, обумовлені договорами; в) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок; г) недопущення посадових осіб державних органів, на які покладено відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством, до електроустановок споживача або приладів обліку електроенергії та у деяких інших випадках.

Договір (контракт) міжнародної купівлі-продажу – основа зовнішньоекономічних угод. Загальні і особливі риси договору поставки та договору міжнародної купівлі-продажу. Особливості укладання договору міжнародної купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ЗЕД), зовнішньоекономічний договір (контракт) — це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Ознаками такого договору, що дозволяють виділити його в окрему групи господарських договорів, є:

особливий суб'єктний склад: сторонами в договорі є вітчизняний суб'єкт ЗЕД та іноземний контрагент;

особливості змісту договору: права та обов'язки його сторін щодо здійснюваної ними ЗЕД (зовнішньоекономічних операцій);

обов'язковість врахування типових платіжних умов та типових захисних застережень (передбачається постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»);

при укладенні договорів на реалізацію товарів (купівлі-продажу, поставки) враховувати Правила ІНКОТЕРМС відповідно до ст. 265 ГК та Указу Президента України від 04.04.1994 р. № 567 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»;

спеціальні вимоги щодо права, яке застосовується: 1) при визначенні змісту договору (права та обов'язки сторін договору визначаються правом країни, обраної сторонами при

його укладенні або в результаті подальшого погодження; якщо сторони не погодили це питання, то їх права та обов'язки визначаються правом місця укладання договору, яке визначається законами України (зокрема ст. 6 Закону «Про ЗЕД»); 2) при прийманні виконання (застосовується право країни, обраної сторонами; якщо такого погодження не було - береться до уваги право місця проведення такого приймання);

спеціальні вимоги щодо форми договору: як загальне правило - письмова форма, якщо інше не встановлено законом чи чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України; форма зовнішньоекономічного договору/контракту (в т. ч. модифікація письмової форми) визначається правом місця його укладення (місце укладення договору/контракту визначається відповідно до законів України); форма договорів щодо нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України; вимоги щодо форми зовнішньоекономічного договору визначаються ГК (ст. 382), Законом «Про ЗЕД» (ст. 6), Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2000 р. № 201;

обов'язковість державної реєстрації визначених законом видів зовнішньоекономічних договорів/контрактів, що здійснюється відповідно до встановленого порядку (ст. 383 ГК України; постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 155 «Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металоломом»; Наказ Міністерства економіки України від 29.06.2000 р. № 136 «Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)»; Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 22.12.1999 р. № 602);

особливості порядку розгляду договірних спорів: визначення за згодою сторін з відповідною фіксацією у договорі юрисдикційного органу (державні суди України чи конкретний міжнародний третейський суд/арбітраж, створений на території України чи іншої країни).

Враховуючи положення ст. 4 Закону «Про ЗЕД», зовнішньоекономічні договори можна поділити на кілька видів залежно від предмета договору:

- на експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

щодо надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

кооперації (наукової, науково-технічної, науково-виробничої, виробничої, навчальної та ін.) з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

здійснення міжнародних фінансових операцій та операцій з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

щодо кредитних та розрахункових операцій між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

про спільну підприємницьку діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

про підприємницьку діяльність на території України, пов'язану з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

про організацію та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;

про товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

про орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

щодо здійснення операцій по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

щодо здійснення посередницьких операцій, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших);

інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Регулювання окремих видів зовнішньоекономічних договорів здійснюється в спеціальному порядку. Це стосується таких договорів:

про здійснення товарообмінних (бартерних) операцій (регулювання відносин, що складаються при цьому, здійснюється Законом від 23.12.1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»);

про операції з давальницькою сировиною (Закон України від 04.10.2001 р. «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»);

комісії та консигнації (постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 р. № 445 «Про затвердження порядку віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»).

Використана література

Конституція України // Урядовий кур’єр. – 1996 р. – 8 липня. – с 77

Цивільний кодекс України

Господарський кодекс

Господарське право: курс лекцій /під ред. Пилипенко А.Я., Щербини В.С. – К.: Вентурі, 1996. – 288с.

Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атика, 2004. – 624с.

Єрухимович І.Л. Ціноутворення: Навч.-метод. Посібник. – К.: МАУП, 1998. – 104с.

Основи господарського права /під ред. Пилипенко А.Я., Щербини В.С. – К.: Вентурі, 1996. – 187с.

Підприємницьке право: Підручн. /За ред. О.В. Старцеві/ 2-ге вид., перероб. І допов. – К.: Істина, 2005. – 600 с.

Роїна О.М. Господарський процес: Практичний посібник. (2-ге вид.). – К.: КНТ, 2005. – 208с.

Цивільне право /під ред. Підопригори О., Бобрової Д. – К.: Вентурі, 1996. – Т.1 – с. 416, Т. 2. – с. 480

Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. 408с.

Дата добавления: 2015-11-28