Закон України «Про власність» від 07.02.1991 р.

1. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затв. постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 16.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 25.09.1981 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна».

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 25.12.1992 р. «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності».

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 28.05.2004 р. «Про деякі питанням застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб»».

ВАРІАНТ 17

Тема: Шахрайство (ст. 190 КК України)

План

1. Поняття та ознаки шахрайства.
2. Об’єкт шахрайства. Предмет шахрайства.
3. Об’єктивна сторона шахрайства.
4. Суб’єкт шахрайства.
5. Суб’єктивна сторона шахрайства.
6. Відмежування шахрайства від суміжних злочинів.
7. Проблеми кваліфікації шахрайства.

Література

1. Альошин Д.П. Вчинення розкрадань за попереднім зговором групою осіб // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х. – 2000. – Вип. 11. – С. 77-83.
2. Воронич С.А. К вопросу о способах мошенничества и их классификация. – Актуальні проблеми держави та права / Одеська національна юридична академія. – О. 1998. – Вип. 5. – С. 46-50.
3. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества. – М., 1974.
4. Володько Н.В. Квалификация преступлений против личной собственности граждан. – К., 1980.
5. Дудоров О.О. Відповідальність за злочини проти власності: Навч. посібник. – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2000.
6. Ємельянов В.П. Кваліфікація злочинів проти власності. – Х., 1996.
7. Емельянов В.П. Защита права собственности уголовным законом. – Х.: ВМП «Рубикон», 1996.
8. Загороднюк С.О. Удосконалення законодавства про злочини проти власності // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1999. – Вип. 1 (6). – С. 143-146.
9. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К., 1996.
10. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навч. посібник – К., 2002.
11. Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имущества. – М., 1971.
12. Кундеус В.Г. Поняття викрадення у кримінальному праві // Право України. – 2002. - № 8. – С. 106-109.
13. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К., 1996.
14. Навроцький В.О. Злочини проти власності: Лекції для студ. юрид. фак. ЛДУ ім. І.Франка. – Л., 1997.
15. Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. – Х., 1977.
16. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. – Х., 1975.
17. Репешко П. Кримінально-правовий захист права власності в Україні // Право України. – 1997. - № 6. – С. 36.
18. Смаглюк О. Визначення місця розкрадання чужого майна у кримінальному законодавстві та встановлення його об’єкта // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 10. – С. 71-73.

19. Тишкевич И.С. Уголовная ответственность за посягательства на социалистическую собственность. – Минск, 1984.

Нормативний матеріал

Закон України «Про власність» від 07.02.1991 р.

Дата добавления: 2015-11-26