Мотивованість

Мотивованість – це така мовна форма терміна, яка допомагає зрозуміти поняття, що він позначає, без звертання до тлумачного термінологічного словника. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усвідомленню та запам'ятовуванню терміна. За мовною формою термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.

Повністю мотивованим вважаються одноелементний термін, вибір якого пояснюється його дотермінологічним значенням, і багатоелементний термін, елементи якого теж пояснюються їхніми дотермінологічними значен­нями.

Наприклад, математичні терміни гіпотенуза, трикутник. Мовна форма першого пояснюється метафоричним перенесення найменування об'єкта: у давньогрецькій мові гіпотенузою називалася кривобокість. Форма другого терміна визначається існуванням в українській мові слів три і кут та продуктивної моделі словотворення: основа числівника + основа іменника + суфікс.

Немотивованим вважаємо математичний термін ромб, тому що у перекладі з давньогрецької мови він має значення дзига.

Ідеально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об'єкта та однієї його характерної ознаки. Наприклад, акцизний збір,бюджет поточний, бюджет розвитку, валовий дохід тощо.

Сьогодні велику кількість термінів створюють за допомогою найменування всіх суттєвих ознак об'єкта термінування. Безперечно, що довжина таких термінів може досягати навіть 10 і більше слів. Наприклад, бюджети місцевого самоврядування, грошово-кредитна політика, мінімальний рівень соціальних потреб, облікова ставка національного банку у платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні операції) тощо.

Точність

Однією з найважливіших вимог до семантики терміна є вимога точності. Термін повинен бути точно співвіднесений з означуваним поняттям. Слова і словосполучення, які виражають наукові й технічні поняття, повинні називати найсуттєвіші ознаки своїх об’єктів. Ці ознаки мають бути вибрані за принципом необхідності й достатності для виділення конкретного поняття з ряду близьких.

5. Структура термінів

Перш, ніж розглядати питання про структуру терміна, ми познайомимося з термінологічним поняттям “ терміноелемент ”. На відміну від терміна (що може бути або словом, або словосполученням) терміноелемент може бути як частиною слова [твірна основа, коренева або афіксальна морфема, символи, числа, графічні знаки у символослові (β-розпад, γ-частка)], так і залежним словом у словосполученні. Наприклад, хімічний термін метанол складається з трьох терміноелементів: 1) коренева морфема мет-; 2) суфікс – ан; 3) суфікс – ол. Причому кожний з суфіксів означає певне поняття у хімії (порівн. метилен). Технічний термін коробка передач складається з терміна коробка та терміноелемента передач, що показує родовидовий зв'язок між поняттями. Хімічний термін сірчана кислота складається теж з терміна та терміноелемента, який також відбиває родо-видовий зв'язок між поняттями.

Традиційний спосіб словотворення – основоскладання – сьогодні у термінознавстві значно поширився через те, що, по-перше, постійно поглиблюються наукові знання, що, у свою чергу, впливає на зріст нових наукових дисциплін на стику декількох наук. Їхні назви – складні слова, що побудовано за складною ознакою або за сукупністю ознак. По-друге, у зв'язку з процесом інтернаціоналізації наукової діяльності поширюється вживання грецько-латинських моделей словоскладання, наприклад, такі нові терміни, як біогеохімія, геокріологія тощо.

Інтенсивний науково-технічний розвиток суспільства вимагає розширення термінологічного складу мови. І хоч основою наукової термінології є терміни-слова, наприклад: різання, припуск, похибка, нерівність, перехід, лиття, трудомісткість, властивість, виведення, обвід, отвір, виїмка, відхилення, ступінь (СУМ)тощо, проте терміносистеми наукових понять не обмежуються лише ними, бо переважною більшістю термінологічних одиниць є складені багатокомпонентні терміни. А твірною основою різних типів термінологічних сполук є, звичайно, слова-терміни. Термінологічні багатокомпонентні сполучення, на відміну від слів-термінів, характеризуються вищим ступенем конкретизації лексичних значень слів, бо називають єдине поняття чи реалію.

Термінологічні словосполучення наукової термінології дослідники розглядають як структурний різновид мовних одиниць у системі термінології, бо терміни-словосполучення, як і терміни-слова, виражають єдині й цілісні поняття різних галузей науки і техніки.

Термінологічні словосполучення мають семантичну цілісність, але ступінь її залежить від характеру компонентів і семантичних відношень між ними. Термінологічне значення таких словосполучень зумовлюється наявністю у них не лише номінативної, а й дефінітивної функції. Вони мають можливість якнайтонше і якнайточніше передати значення кожного терміна, тому що кожна одиниця складеного терміна виражає певні видові ознаки. Чим більше ознак поняття знаходить своє відображення в терміні, тим повніше уявлення про позначуване поняття дає термін, тим точніший такий термін, наприклад: номінальний припуск, оброблення різанням, нерівність форми початкової заготованки, шорсткість поверхні, похибка встановлення, розмір проміжної заготованки, мінімальне/максимальне значення припусків, максимальний розрахунковий розмір та інші.

Аналітична деривація, тобто термінотворення складених номінацій, у сучасній термінологічній системі є одним із продуктивних способів. Саме у терміносполуках відображається вся комплексно-структурна складність певної наукової галузі. Термінологічні сполуки є різновидом стійких словосполучень, а компоненти, з яких складається кожна терміносполука, поєднуються за певними лексичними та граматичними законами відповідно до здатності утворювати словосполучення у лексико-семантичному ряді слів.

Запитання і завдання

1. Охарактеризуйте процес становлення та розвитку української термінології.

2. Визначте поняття “термін”, “термінознавство”, “термінологізація”.

3. Назвіть вимоги, що висувають до термінів.

4. Як ви розумієте поняття “однозначність терміна”?

5. Як ви розумієте поняття “повністю мотивований термін”?

6. Як ви розумієте поняття “немотивований термін”?

7. Чому сьогодні основоскладання як спосіб словотворення отримало у термінознавстві значне поширення?

8. Наведіть приклади моделей термінологічних словосполучень.

9. Назвіть типи термінів – абревіатур. Наведіть приклади.

Тема 5

Дата добавления: 2015-11-28