Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тримати в курсі представників влади, музеїв і археологів.

Читайте также:
  1. Екскурсїі-огляди, розглядання предметів і бесіда про них, екскурсії за межі дошкільного закладу
  2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
  3. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
  4. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
  5. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань.
  6. Курсів навчально-наукового інституту права та психології НАВС
  7. На третьому курсі.

В ідеальному випадку, вступайти в національні пошукові клуби і організації.

Ознайомтеся і дотримуйтесь положення Акта про скарб і Кодексу Практики, записуючи розташування знайдених об'єктів у відповідності зі Схемою рухомих антикварних цінностей і правилами вивезення цінностей.

Завжди негайно повідомляйте, в крайньому випадку, не пізніше 14 днів, про будь знахідки, імовірно є кладами і передавайте їх у відповідності з вказівками слідчого.

Уряд визнає необхідність максимального полегшення для пошуковиків виконання їх законних зобов'язань по Акту. Пошуковики повинні звітувати про знахідки слідчому району, де була знайдена знахідка. Таке повідомлення може бути передано особисто, листом, факсом або телефоном, або по електронній пошті. Слідчий або його представник передає або відправляє автору знахідки письмове повідомлення про те, що він відзвітував про знахідку, і видає подальші інструкції, куди необхідно доставити знахідку. Це може бути сам слідчий, або в більшості випадків, представник влади чи музею, або місцева археологічна служба, або інша відповідна археологічна організація у відповідності з місцевими законами. Слідчий повинен передати відповідну інформацію особі, яка передасть її відповідному національному музею. Шукачі повинні пам'ятати, до того, як знахідка передана, вони повинні дбати про її збереження, як особи, яким знахідка передана на зберігання, не розподіляти знахідку і не передавати її на зберігання іншій особі, крім представників влади, за винятком прямого вказівку слідчого. У будь–яких випадках неможливості передачі знахідки зазначеним чином, слідчі можуть вдатися до допомоги свідків для передачі знахідки в суд. В іншому випадку, слідчий може скористатися положеннями загального права, щоб взяти у володіння знахідку, імовірно є скарбом.

Якщо об'єкт, який може бути скарбом був показаний особі, крім слідчого, представника влади, музею або археологічної організації, наприклад, торговельному дилеру, тоді ця особа повинна нагадати автору знахідки про його законний обов'язок повідомити про знахідку слідчому. Однак, відповідно до Акту, обов'язок повідомляти слідчому лежить виключно на авторі знахідку. Дилери можуть керуватися кодексами їхньої професійної організації (зокрема, Британська Торгова Художня Федерація, Антикварна асоціація дилерів, Британська Асоціація антикварних дилерів, Британська Нумізматична Торгова Асоціація, Асоціація Дилерів по мистецтву та антикваріату та суспільство Аукціонів з образотворчого мистецтва) і приймати до уваги, що якщо їм в руки, випадково або спеціально, потрапить скарб, який не був повернутий, то вони не мають юридичних прав на нього. Більш того, вони можуть бути переслідуватися за законом у відповідності з Актом про крадіжку 1996 р. У разі сумнівів, чи були скарб задекларований чи ні, вони повинні звірятися з Торговим Реєстром Британського Музею або Національних Музеїв і Галерей Уельсу. Уряд визнає необхідність полегшення доступу до інформації про відмовлених скарбах, щоб дилери могли уникнути небажаної покупки незадекларованних скарбів. У разі продажу знахідок, не визнаних скарбами або відмовлених скарбів через відсутність до них інтересу у музеїв, дилери та аукціонні будинки завжди повинні робити відповідні позначки про це в аукціонниках і каталогах. У будь–якому випадку, зазначене джерело, як правило, збільшує вартість продаваного об'єкта. Право на одержання винагороди мають автор знахідки, власник і (або) орендар землі. Коли автор знахідки має дійсний дозвіл від орендаря або землевласника знаходитися на землі, де була знайдена знахідка, з метою пошуку і вилучення артефактів, він отримує винагороду цілком. Обов'язок доведення того, що він мав дозвіл, лягає на автора знахідки. Існує звичайна практика поділу винагороди між автором знахідки і землевласником у відношенні 50:50 в разі, якщо угодою між ними не встановлено інше або якщо винагороду не зменшено.[34]

Таким чином, можна побачити, що держава поряд із контролем за обігом старовинностей, їхнею закупівлею та іншими економічними операціями проводить і політику гнучкості. "Любителям" пропонують правила, дотримуючись яких ті можуть займатися своєю улюбленою справою. Нажаль, у нашій країні пріорітетними вважаються тотальні заборони, що ні до чого позитивного наразі не привели, і скоріш за все, не приведуть, бо тільки озлоблюють тих, проти кого ці заборони направлені. Захищати археологічні пам'ятки треба, але робити це потрібно послідовно. Починати треба не знизу – з копателів, що зазвичай лише виконують чиєсь замовлення, а з тих, у кого потім з'являються величезні колекції старовинних речей, здобутих незаконно.

ВИСНОВКИ

Довгий час охороні археологічних пам'яток надавалося небагато уваги. Але ситуація поступово виправлялася, приходило розуміння необхідності не тільки дослідження, а й захисту археологічного надбання. Але лише 2010 року було прийнято закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини", що надав чітке наукове визначення багатьох важливих термінів, що і буде розглянуто у наступному розділі. Було надано опис понять "археологічна спадщина", "археологічна пам'ятка". Охорона археологічної спадщини розуміється як комплекс заходів, що здійснюються відповідно до законодавства органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями, громадянами, спрямованих на ведення обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікацію, картографування, державну реєстрацію), захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консервацію, реставрацію, реабілітацію та музеєфікацію об’єктів археологічної спадщини, а також поширення знань про археологічну спадщину. Але, нажаль, у Законі нічого немає про боротьбу з чорним ринком старожитностей, про боротьбу з нелегальним (і обмеження легального) обігу речей стародавнього походження.

Проблема захисту археологічної спадщини стоїть зараз дуже гостро. Грабіжницька археологія добре організована. На теренах СНД існує мережа пов'язаних між собою організацій (товариств, фірм, клубів), які спеціалізуються на проведенні несанкціонованих розкопок, їх технічному і інтелектуальному забезпеченні і торгівлі старожитностями та знаряддями, за допомогою яких ведеться грабіжницький промисел. Новий Закон анітрохи не применшив її розповсюдження. Завдяки корупції в правоохоронних органах та органах влади, усі бажаючи (та ті, що мають фінансові можливості) можуть займатися грабіжництвом і далі. Крім того, низьким є і рівень культурної свідомості фермерів, що мають у власності території, які вважаються пам'ятниками археології.

У ситуації, що наразі склалася, можливим виходом з ситуації було б наслідувати англійський шлях, з поступовою легалізацією любительскої археології в певних рамках, та жорстким ударом по чорному ринку старожитностей, суворою відповідальністю за порушення законодавства – без огляду на те, хто знаходиться під увагою правосуддя.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Treasure Act 1996// Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1996/24/contents

2. Абизов В. XV Генеральна асамблея ІКОМОСу // Відлуння віків. – К., 2005. – 2(04). – С. 5–10

3. Гаврилюк С. В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляшшя (ХІХ – початок ХХ ст.).)// РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. –2008. – 536 с.

4. Гершкович Я. П. Хранителі нелегальних старожитностей в Україні // Археологія. – 2005. – № 3. – С. 91–97.

6. Горб К. Потенциальная и прикладная ценность как основа развития особо охраняемых территорий наследия // Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.ecoethics.ru/old/b19/309.html.

7. Закон «Об охране и использовании памятников истории и культуры» от 15 декабря 1978 г. N 51 – Ст. 6 // Режим доступу: http://ecology.gpntb.ru/usefullinks/oficialdoc/zakonrf/zakons_federalzak/zakons_209/.

8. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини" від 9 вересня 2010 р. // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2518–17/page

9. Замятнин С. Н. Первая русская инструкция для раскопок // СА. – 1950. – С. 287–291

10. Козлов Г. Покушение на Искусство //СЛОВО. – М. – 2007 – 560 с.

11. Михайленко Є. М. Поняття археологічна спадщина в сучасному законодавстві та в історії розвитку археології/Є.М. Михайленко//Археологія – 2010. – №4. – C.112–119

12. Мурзін В. Ю. Про збереження культурно–історичних пам'яток у світлі постанов Верховної Ради України/В.Ю. Мурзін//Держава та регіони. Серія: Право. – 2010р. – №2. – C.10–15

13. Мурзін В. Ю. Про порушення Закону України "Про охорону археологічної спадщини" на території Бердянського району/В.Ю. Мурзін// Держава та регіони. Серія: Право та державне управління. – 2012 р. – №1. – С.5–8

14. Опалько Ю. В. Збереження культурно–історичної спадщини в сучасній Україні: проблеми та перспективи/Ю.В. Опалько//Стратегічні пріорітети. – 2007. – № 1. – C.83–88

15. Равикович Д. А. Охрана памятников истории и культуры в РСФСР (1917–1967) // История СССР. – 1967. – № 2. – С. 200–201.

16. Разгон А. М. Охрана исторических памятников в России (XVIII в. – первая половина XIX в.) // Очерки истории музейного дела в СССР. – 1971. – С. 292–366

17. Рудика Н. М. Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони пам’яток археології/Н.М. Рудика// Праці Центру пам’яткознавства. – 2011. – Вип. 19. – С.91–98

18. Рудика Н. М. До питання про охорону пам’яток археології в європейських країнах/Н.М. Рудика// Праці Центру пам’яткознавства. – 2011. – Вип. 20. – С.103–111

19. Рябова В. А. "Черная археология" и история скифского царя Скила"/В.А. Рябова//Восточноевропейский археологический журнал. – 2001. – №2(9)

20. Толочко П. П. Виступ на загальних зборах Національної академії наук України – Вісник НАН України – 2006. – № 7. – С. 44–46.

21. Титова О. М. Деякі актуальні питання збереження культурної спадщини України/О.М. Титова//Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. – 2009. – Вип. 16. – С. 5–10.

22. Тлюняева А. А. Преемственность этнокультурных традиций в глобализирующемся мире // Аналитика культурологии. Электронное научное издание. – 2006. – 2(6). – Режим доступу: http://analiculturolog.ru/component/resource/article/journal/2006/11–6/221–00221.html.

23. Формозов А. А. Археология в Академии наук (к 250–летию АН СССР) // СА. – 1974. – № 2. – С. 3–14

24. Формозов А. А. Очерки по истории русской археологии // Издательство Академии Наук СССР. – М., 1961. – 131 с.

25. Худолей О. С. Актуальні проблеми пам'яткоохоронної справи в Україні на сучасному етапі/О.С. Худолей//Гуманітарний вісник:Зб.наук.пр.– 2010. – №15. – С.40–45

26. Інтернет–форум "Віоліті"// Електронний ресурс. Режим доступу: http://forum.violity.kiev.ua

27. Інтернет–форум "Reibert""// Електронний ресурс. Режим доступу:

http://reibert.info/forum/index.php

28. Сайт "Кладоискатель"// Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.kladoiskatel.ru


[1] Михайленко Є. М. Поняття археологічна спадщина в сучасному законодавстві та в історії розвитку археології/Є. М. Михайленко//Археологія – 2010. – №4. – С.112–114

[2] Гаврилюк С.В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляш-шя (ХІХ – початок ХХ ст.)// РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. –2008. – 536 с.

[3] Гершкович Я. П. Хранителі нелегальних старожитностей в Україні // Археологія. – 2005. – № 3. – С. 91–97.

[4] Разгон А. М. Охрана исторических памятников в России (XVIII в. – первая половина XIX в.) // Очерки истории музейного дела в СССР// Советская Россия. – 1971.– С. 298

[5] Козлов Г. Покушение на Искусство //СЛОВО. – М. – 2007 – С. 152

[6] Гаврилюк С. В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляш-шя (ХІХ – початок ХХ ст.)// РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. –2008. – С. 96

[7] Разгон А. М. Охрана исторических памятников в России (XVIII в. – первая половина XIX в.) // Очерки истории музейного дела в СССР. – 1971. – 7. – С. 341–342

[8] Формозов А. А. Очерки по истории русской археологии // Издательство Академии Наук СССР. – М., 1961. – С. 105–106

[9] Формозов А. А. Археология в Академии наук (к 250–летию АН СССР) // СА. – 1974. – № 2. – С. 9

[10] Гаврилюк С.В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляш-шя (ХІХ – початок ХХ ст.)// РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. –2008. – С. 106,108

[11] Гаврилюк С.В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляш-шя (ХІХ – початок ХХ ст.)// РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. –2008. – С. 72

[12] Гаврилюк С.В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляш-шя (ХІХ – початок ХХ ст.)// РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. –2008. – С. 96,98,100

[13] Равикович Д.А. Охрана памятников истории и культуры в РСФСР (1917–1967) // История СССР. – 1967. – № 2. – С. 200–201.

[14] Михайленко Є.М. Поняття археологічна спадщина в сучасному законодавстві та в історії розвитку археології/Є.М. Михайленко//Археологія – 2010. – №4. – с.112–119

[15] Клейн Л. С. Археологические источники // Издательство Ленинградского университета. – Л., 1978. – С. 38

[16] Закон «Об охране и использовании памятников истории и культуры» от 15 декабря 1978 г. N 51 – Ст. 6 // Режим доступу: http://ecology.gpntb.ru/usefullinks/oficialdoc/zakonrf/zakons_federalzak/zakons_209/.

[17] Клейн Л. С. Археологические источники // Издательство Ленинградского университета. – Л., 1978. – С. 51

[18] Клейн Л. С. Археологические источники // Издательство Ленинградского университета. – Л., 1978. – С. 38

[19] Горб К. Потенциальная и прикладная ценность как основа развития особо охраняемых территорий наследия // Режим доступу: http://www.ecoethics.ru/old/b19/309.html.

[20] Ліньова Є. Міжнародний досвід управління культурною спадщиною // Український музей. – 2005. – № 4 (6). – С. 2.

[21] Пряхин А. Д. Археология и археологическое наследие. – Воронеж, 1995 – C. 24–25

[22] Абизов В. XV Генеральна асамблея ІКОМОСу // Відлуння віків. – К., 2005. – 2(04). – С. 7–8.

[23] Тлюняева А. А. Преемственность этнокультурных традиций в глобализирующемся мире // Аналитика культурологии. Электронное научное издание. – 2006. – 2(6). – Режим доступу: http://analiculturolog.ru/component/resource/article/journal/2006/11–6/221–00221.html.

[24] Пряхин А. Д. Археология и археологическое наследие //Квадрат. – Воронеж, 1995 – C. 25

[25] Пряхин А. Д. Археология и археологическое наследие// Квадрат. – Воронеж, 1995 – C. 5, 21

[26] Гершкович Я. П. Хранителі нелегальних старожитностей в Україні // Археологія. – 2005. – № 3. – С. 91–97.

[27] Постанова від 21 грудня 2005 року № 1255 «Про затвердження Порядку передачі наукової документації з дослідження археологічної спадщини» // Правова охорона культурної спадщини. – К., 2006. – С. 496–497.

[28] Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини" від 9 вересня 2010 р. // Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2518–17/page

[29] Електронний ресурс. Режим доступу: http://reibert.info/forum/showthread.php?t=108456

[30] Електронний ресурс. Режим доступу: http://forum.violity.kiev.ua/viewforum.php?f=102

[31] Електронний ресурс. Режим доступу: http://forum.violity.kiev.ua/viewforum.php?f=79

[32]. Про збереження культурно–історичних пам'яток у світлі постанов Верховної Ради України/В. Ю. Мурзін//Держава та регіони. Серія: Право. – 2010р. – №2. – с.14–15

[33] "Черная археология" и история скифского царя Скила"/В. А. Рябова, И. П. Лежух//Восточноевропейский археологический журнал. – 2001. – №2(9)

[34] Treasure Act 1996. Електронний ресурс: http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1996/24/contents


Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.013 сек.)