Домашнє завдання. Повторити лекційний матеріал.

Повторити лекційний матеріал.

Письмово вирішити ситуації, подані у Додатку 1.

Самостійно опрацювати питання правових наслідків відкриття провадження у цивільній справі

1. Порядок пред’явлення позову

Пред'явлення позову здійснюється шляхом подання позовної заяви. Позовна заява є формою (зовнішнім вираженням) позову. Звернення до суду із позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин та породжує обов'язок суду розглянути і вирішити його по суті.

Реєстрація позовної заяви та доданих до неї документів відбувається у порядку, встановленому розділом 2 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.

Працівник апарату суду, на якого Посадовою інструкцією покладено обов'язки щодо приймання судових справ і кореспонденції, у день їх надходження перевіряє цілісність конвертів і відповідність їх адресування, перевіряє відповідність вкладень до опису (наявність додатків до документа), проставляє на правому нижньому чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа до судової справи (матеріалу), першої сторінки листа чи іншого документа реєстраційний штамп суду, у якому зазначає дату надходження матеріалу в суд і реєстраційний номер згідно з журналом реєстрації вхідної кореспонденції.

Поз.заяви, заяви та скарги, отр-ні під час приймання громадян, відповідно до графіка приймання громадян невідкладно передаються працівнику, відповідальному за приймання суд.справ і кореспонденції, для реєстрації в журналі вхідної кореспонденції та у відповідних обліково-статистичних картках чи реєстраційних журналах, після чого передаються за призначенням для попереднього розгляду чи розгляду по суті.

Особа, яка подала матеріали чи документ до суду, управі представити додаткову копію матеріалів (документа), на 1-й сторінці яких на її прохання проставляється штамп суду " Отримано ", зазначаються дата отримання матеріалів (документа), посада і прізвище особи, яка прийняла матеріали (документ), після чого копія повертається.

Позовні заяви, скарги, подання та інші процесуальні документи, що подаються до суду і м.б. предметом суд.розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС), що зд-ся працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: - дата надходження документів, - інформація про предмет спору та сторони у справі, - прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, - інформація про рух судових документів, - дані про суддю, який розглядав справу тощо. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи зд-ся АСДС під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ запроваджується наказом голови суду. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з АСДС не допускається, крім випадків, установлених законом. Для реєстрації та обліку судових справ у суді вст-ся перелік індексів:"2" - цивільні справи позовного провадження, позовні заяви;"2-з" - заяви про забезпечення позову, доказів у цивільних справах до подання позовної заяви;"2-н" - цивільні справи наказного провадження, заяви про видачу судового наказу;"2-о" - цивільні справи окремого провадження, заяви окремого провадження;"2-п" - заяви про перегляд заочного рішення;"2-с" - заяви про скасування судового наказу;"4-с" - скарги на дії або бездіяльність держ.виконавця чи іншої посадової особи ДВС, що розглядаються в порядку цивільного судочинства;"6" - справи щодо розгляду питань у порядку виконання судових рішень у цив.справах (клопотання про скасування рішень третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу, клопотання про видачу виконавчих листів за рішенням третейського суду, заяви про видачу дублікатів виконавчих листів чи судових наказів); "8" - заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення, ухвали суду чи судового наказу, що набрали законної сили, у цивільних справах тощо. Номер судової справи та інших матеріалів, розгляд яких передбачається ЦПЗ, складається з відповідного індексу та порядкового номера обліково-статистичної картки на судову справу чи реєстраційного журналу із зазначенням через дріб 2-х останніх цифр поточного року. Номер проставляється на обгортці судової справи або матеріалу. Н-д: N 1-30/06, де: 1 - індекс кримін.справи, 30 - номер справи, 06 - рік;цивільна справа позовного провадження - N 2-20/06;справа про адміністративне правопорушення - N 3-26/06 тощо.Після реєстрації всі справи і матеріали, що підлягають розгляду відповідно до ПЗ, передаються суддям.Передавання справ і матеріалів судді здійснюється під підпис у контрольному журналі судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді. Такий журнал ведеться окремо щодо кожного судді. Записи в журналі здійснюються у міру передавання справ і матеріалів. Розподіл їх за формами судочинства, категоріями справ тощо забороняється.

2. Позовна заява і її реквізити

За формою позовна заява є письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Текст може бути надрукований або написаний від руки. Колір чорнила може бути будь-яким.

ЦПЗ не передбачає обов'язкової форми (шаблону) позовної заяви. Однак закон встановлює обов'язкові її реквізити. Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПКУ позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява (залежить від того, до якої судової системи, ланки він належить. Якщо, н-д, треба відобразити найменування районного суду, то спочатку пишуть, до якого району він належить, а також якого міста цей район - Залізничний районний суд міста Львова); 2) ім'я (найм-ня) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо поз.заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий (зазначення лише ініціалів замість імен не відповідає вимогам закону. Найменування ю.о. включає в себе організаційно-правову форму та назву. Точні і вірогідність відомостей про позивача, відповідача, їх представників має значення для їх повідомлення та забезпечення їх явки у судове засідання);3) зміст позовних вимог (це певна форма захисту, яку просить позивач від суду – н-д, встановлення права власності на земельну ділянку); 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру (визначається в гривнях. Порядок визначення ціни позову визначається ст.80 ЦПК); 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (тобто вказівка у позовній заяві на фактичну підставу позову, але закон не вимагає посилання на норму права, що регулює спірні правовідносини (правову підставу позову). Однак при зверненні до суду прокурора, адвоката, юрисконсульта в їх заяві має міститися і правова підстава позову. До цього їх зобов'язує професійна етика. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не посилання позивача на певну норму закону); 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування (це вказівка на конкретні засоби доказування по кожній наведеній мотивації. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог);7) перелік документів, що додаються до заяви (цей перелік визначається позивачем; н-д, до заяви про розірвання шлюбу додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог).Позовна заява має бути підписана особою, яка її подає. Розгляд анонімних позовних заяв не допускається. Зазначення часу подання свідчить про пред'явлення позову у межах строків позовної давності і забезпечує своєчасний розгляд. Водночас днем подання заяви до суду є не дата, написана на позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Якщо позивач звільнений від сплати суд.збору, то у поз.заяві доцільно вказати на це з посиланням на конкретну норму закону, яка надає такі пільги. Якщо він не звільнений від сплати суд.збору, але у зв'язку із скрутним фінан.становищем не може його заплатити, то він повинен додати до поз.заяви клопотання про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати суд.збору.

Судовий збір сплачується за місцем знаходження відповідного суду і зараховується до місцевого бюджету. Документи про сплату судового збору та витрат на ІТЗ судового процесу подаються суду в оригіналі. Державне мито сплачується до подання позовної заяви до суду у розмірі залежно від ціни позову, вказаної заявником.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, у заяві мають бути зазначені правові та фактичні підстави такого звернення.

Разом із позовною заявою суду подається її копія та копії всіх документів, що додаються до неї. Кількість таких комплектів має відповідати кількості відповідачів і 3-х осіб. Для співпозивачів, а також представників відповідачів, прокурора та інших осіб, які залучаються до участі у справі, копії документів не додаються. Подання копій позовної заяви необхідно для того, щоб вручити їх відповідачам і третім особам ще до початку розгляду справи по суті. Своєчасно одержавши копію позовної заяви, відповідач зможе підготуватися до захисту проти вимог позивача, зібрати необхідні докази, представити заперечення проти позову.

На відміну від ГПК, ЦПК не встановлює обов'язку позивача надсилати копію позовної заяви відповідачеві. Це робить суд за рахунок коштів, виділених на утримання суду. Вимоги подавати разом із позовною заявою конверти, папір, поштові марки та інші речі є неправомірними.

Виняток із загального правила: обов'язок щодо подання копій документів не поширюються на позови:

· що виникають із трудових правовідносин;

· про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю ф.о., незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

У цих випадках законодавець встановлює пільговий режим для позивачів з метою створення їм максимального доступу до правосуддя.

3. Наслідки недотримання реквізитів позовної заяви

Тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, – це залишення позовної заяви без руху (ст.121 ЦПКУ).

Найбільш типовими помилками, які є причиною для залишення позовної заяви без руху, є неправильна сплата державного мита (в неповному розмірі або на помилкові рахунки; неповно зазначені прізвище, ім'я та по батькові (найменування) сторін (замість імен — ініціали); неподання оригіналів документів про сплату державного мита (копії не допускаються); неправильне об'єднання позовних вимог; відсутність у позовній заяві конкретизованих вимог позивача; відсутність відомостей про ціну позову; неподання копії документів у потрібній кількості.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається судом з урахуванням необхідного часу для повідомлення позивача про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправленням, але цей строк не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем відповідної ухвали.

Заява не м.б. визнана неподаною, залишеною без руху або повернутою з мотивів ненадання доказів (!!!).

Питання про залишення позовної заяви без руху вирішується ухвалою суду, в якій зазначається яку саме вимогу закону не дотримав позивач.

Якщо позивач виправить зазначені суддею недоліки у межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання. В протилежному випадку - заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви - процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті позивачем. Підстави ці є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають:

1) позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову. У ЦПК 1963р. такої підстави не було. Позивач не міг вимагати повернення йому позовної заяви, а міг лише відмовитися від позову. Це робило неможливим повторне звернення до суду. Звертає на себе увагу те, що закон встановлює чіткі часові межі, коли позивач може звернутися із заявою про повернення позову, — до відкриття провадження у справі. У разі надходження такої заяви суд зобов'язаний повернути позовну заяву;

2) заяву подано недієздатною особою. На стадії відкриття провадження суд може з'ясувати обсяг дієздатності лише за віком позивача. Однак у поз.заяві вік не зазначається. Тому ця підстава для повернення позовної заяви реально не м.б. вст-на судом. Недієздатність відповідача не м.б. перешкодою для виникнення процесу у справі, оскільки його інтереси завжди захищає законний представник, який повинен мати відповідні повноваження на ведення справи, що підтверджується окремим документом, який додається до справи;

3) заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Це випадки, коли позовна заява підписується представником, але довіреність до матеріалів не додається або повноваження оформлені неналежно (н-д, довіреність не містить дати її видачі). В цьому випадку суддя не має підстав для залишення позовної заяви без руху, а зобов'язаний саме повернути її без розгляду;

4) справа непідсудна цьому суду;

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною 1 року без дотримання вимог, встановлених СК. Відповідно до ст.110 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не м.б. пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом 1 року після народження дитини, крім випадків:

· коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини;

· якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою;

· якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним;

6) заява подана без дотримання порядку, передбаченого ч.3 ст.118 ЦПКУ, тобто заява, подана позивачем щодо тих вимог, які розглядаються в порядку наказного провадження, м.б. подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Законодавець передбачає, що в разі зникнення обставин, які стали підставою для повернення позовної заяви, особа може повторно звернутися з аналогічним позовом.

4. Прийняття позовної заяви

Відкриття провадження у справі тягне за собою матеріально-правові та процесуально-правові наслідки. До матеріально-правових належать:

· переривання перебігу строку позовної давності, з моменту прийняття позовної заяви позовна давність починається заново;

· аліменти присуджуються з моменту відкриття провадження (ст.79 СК);

· добросовісному власнику (відповідачу) відшкодовуються витрати щодо утримання спірного майна у разі його відчуження;

· майно вважається спірним і може бути обмежено в обороті шляхом забезпечення позову за правилами статей ЦПК.

Процесуально-правові наслідки такі:

· цив.справа вважається порушеною і не заст-ся правила альтернативної підвідомчості;

· виникають цивільно-процесуальні правовідносини, отже, і передбачені законом процесуальні права та обов'язки;

· боржник і кредитор стають сторонами;

· допускається забезпечення позову;

· не допускається пред'явлення тотожного позову.

Недопустима відмова у відкритті провадження у справі з мотиву пред'явлення позову неналежним позивачем чи до неналежного відповідача.

Про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження суддя виносить ухвалу. Суд повинен постановити ухвалу не пізніше 3-х днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків. Цей строк обчислюється не з дня передачі матеріалів конкретному судді, а з дня їх надходження до суду. Днем надходження матеріалів до суду вважається дата їх реєстрації в канцелярії суду. Оскільки ухвала про відмову у відкритті провадження перешкоджає подальшому розгляду цивільної справи, вона може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами ст.293 ЦПК.

Перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До них належать:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Заява підлягає розгляду в суді, якщо:

o особа, яка звертається з вимогою про судовий захист, є правоздатною, юр.заінт-ю у цій справі;

o її вимога підвідомча суду;

o захист цієї вимоги законом не забороняється. Так, н-д, закон не дозволяє подання заяви про розлучення чоловіком, якщо його дружина вагітна або має дитину віком до 1-го року;

o вимога не належить до числа байдужих для права. До байдужих для права належать, н-д, вимоги про стягнення карткового боргу, боргу за парі тощо. В юрид.л-рі часто стверджують, що відмовляти у відкритті провадження у такій справі за цими підставами можна тільки тоді, коли захист права законом прямо заборонений, а якщо вимоги не мають правового характеру, то такі вимоги треба приймати і відмовляти у задоволенні позову. Однак це суперечить принципу процесуальної економії. Більше того, прийняття таких вимог до розгляду суду суперечить змісту ст.15 ЦПК, яка відносить до підвідомчості суду правові спори, правові вимоги;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Ця підстава для відмови у відкритті провадження спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. У цих випадках спір остаточно розв'язано судом або безпосередньо сторонами під контролем суду і повторне звернення до суду не допускається.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них збігаються сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не має права відмовити у відкритті провадження у справі.

Позови, в яких не збігаються сторони, але які ґрунтуються на тих самих підставах і містять ті самі вимоги (предмет позову), називаються аналогічними (н-д, кожен з акціонерів має право оскаржити рішення загальних зборів акціонерів і вимагати визнання його недійсним у зв'язку з порушенням порядку скликання зборів. Суд не вправі відмовити у відкритті провадження десятому акціонеру, якщо в цьому чи в іншому суді вже вирішено дев'ять аналогічних справ);

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однією із засад ЦПП є положення про те, що з конкретним позовом до суду можна звертатися лише 1 раз. Позивач не має права одночасно порушити одну й ту саму справу у декількох судах. Розгляд і вирішення тотожних справ одночасно у різних судах суперечить загальним принципам правосуддя. На час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не зобов'язаний і фактично не може перевіряти, чи є тотожна справа в суді. Найбільш ймовірним джерелом надходження цієї інформації є, насамперед відповідач. Тому про наявність тотожної справи суд найчастіше дізнається під час попереднього судового розгляду і у разі підтвердження цього факту залишає заяву без розгляду (п.4 ч.1 ст.207 ЦПК);

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим. Ця підстава для відмови у відкритті провадження у справі базується на попередньому принципі. Якщо спір між сторонами вже розглянутий і вирішений третейським судом, то повторне звернення до суду з тотожною вимогою не допускається. Рішення третейського суду має ті самі властивості, що й рішення суду. Зокрема, ст.50 ЗУ "Про третейські суди" передбачає обов'язковість рішення третейського суду. Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню у порядку, вст-му ЗУ "Про виконавче провадження".

Звернення до суду з вимогами, які розглянуті і вирішені третейським судом, допускається лише у випадках, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання цього рішення (а це означає, що реальний захист порушених прав позивача не відбувся) або якщо після скасування рішення третейського суду розгляд справи в тому самому третейському суді є неможливим;

5) після смерті ф.о., а також у зв'язку з припиненням ю.о., які є однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Законодавець передбачав саме ті правовідносини, які мають особистий характер.

Додаток 1

Ситуація 1

До місцевого суду Франківського району м.Львова звернулася гр.Адашева Г. з позовом про звільнення від арешту половини вартості автомобіля «Жигулі», що був нажитий в період шлюбу із засудженим Адашевим К. і конфіскований як засіб, призначений для приховування предметів контрабанди. Суддя відмовив у прийнятті заяви, мотивуючи це тим, що за вироком суду автомобіль конфіскований і звернутий в дохід держави, тобто вже вирішено питання про його долю.

Гр.Адашева звернулася за порадою до адвоката.

Дата добавления: 2015-11-28