Крапка з комою. , - між підрядними реченнями, якщо вони пошлирені, хоча б

, - між підрядними реченнями, якщо вони пошлирені, хоча б

де; одне з них має власні розділові знаки (ускладнене),

де. далекі за змістом.

Думали ви коли-небудь про те, де і як будуть жити наші нащадки, якщо залишимо їм - як результат нашої безпорадності чи, можливо, навіть нашого божевілля - спаплюжену землю й воду; де і як вони будуть продовжувати рід людський і життя на планеті і яких зусиль від них це вимагатиме.

Двокрапка.

. - якщо друга частина коментує першу:

’ як:

Зроблять, якщо захочуть: час лікує, а життя міркує.

Тире.

4.1. - - для інтонаційного виділення.

то.

А що пшеницею обсипали – то це такий звичай.

4.2. – головна частина стоїть після

(А хто…) - підрядної і містить висновок або наслідок.

А хто не зможе зразу відповісти – тікай.

Кома й тире.

5.1.,

як, -.

5.1.1. Між двома підрядними частинами для інтонаційного членування речення:

Виростуть діти та й підуть долю шукати, де і скільки б не шукали – ще зостануться шляхи.

5.1.2. Перед словом, яке повторюється, щоб зв'язати з ним нову частину або подальший

фрагмент тієї ж частини:

Сумно стало й одиноко, ніби опинився я на безлюдному острові серед океану, де щез час і

люди, де тільки хвилі й небо, - ніби вийшов у люди із зав’язаними очима і давно вже не можу

їх розкрити, щоб побачити світ.

5.2.,, -.

де

- якщо перша частина закінчується підрядним реченням, а у другій указується на висновок, наслідок дії:

Зберуться – яке там у них господарство - знімуться, коли їм заманеться,- і щезнуть з очей,

ніби й не було їх тут ніколи.

** Кома й тире між реченнями із сурядним і підрядним зв’язком ставляться при збігові знаків

за таких умов:

* перша частина закінчується

- підрядним реченням;

- відокремленими означеннями (прикметники, дієприкметники, дієприкметникові звороти);

- відокремленими обставинами (дієприслівникові звороти, одиничні дієприслівники);

- обставинами часу, місця, дії;

- обмежувальними уточнювальними зворотами тощо,

- вставними словами, словосполученнями, реченнями;

- порівняльними зворотами.

* коли у другому реченні вказується на:

- висновок або наслідок дії;

- несподіваний результат дії;

- протиставлення першій частині;

- порівняння;

- починається словами то, це, значить, ось, якими речення приєднується до першої частини;

- інтонаційно виділяється.

Ті, хто стояв далеко від нього у цьому величезному натовпі (підряднеречення ), - (вставне речення) не мало значення гримів при цьому грім чи спалахували блискавки - чули його слова так само ясно, як і ті, що стояли з ним поруч.

Діти, набігавшись на вулиці, зайшли в будинок, веселі, галасливі (відокремлені означення ), - (несподіваний результат ) і враз вони стихли, зачаровані виглядом дивної істоти.

Дата добавления: 2015-11-26