Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пояснювальна записка 2 страница

Читайте также:
  1. A) жүректіктік ісінулерде 1 страница
  2. A) жүректіктік ісінулерде 2 страница
  3. A) жүректіктік ісінулерде 3 страница
  4. A) жүректіктік ісінулерде 4 страница
  5. A) жүректіктік ісінулерде 5 страница
  6. A) жүректіктік ісінулерде 6 страница
  7. A) жүректіктік ісінулерде 7 страница

2. 9,7x10 12

3. 4,5x10 12

4. 12x10 12

5. 2,8x10 12

27.При підрахунку еритроцитів в камері Горяєва кров розводять:

1. В 200 разів

2. В 4 рази

3. В 50 разів

4. В 20 разів

5. В 10 разів

28.Зсув лейкограми ’’вліво” спостерігається при:

1. Сепсисі

2. Цукровому діабеті

3. Інфекційному гепатиті

4. Туберкульозі

5. Черевному тифі

29.Нормальний вміст сегментоядерних нейтрофілів у лейкоцитарній формулі:

1. 1-6%

2. 47 - 72 %

3. 0-5%

4. 19-37%

5. 3-11 %

30.Зниження в крові еритроцитів і гемоглобіну буде при:

1. Анемії

2. Черевному тифі

3. Сепсисі

4. Грипі

5. Гострих респіраторних захворюваннях

31.Вказати патологію в наступних показниках:

1. Еритроцити - 4,2 х 1012

2. Гемоглобін - 130 г/л

3. Колірний показник - 0,9

4. Лейкоцити - 12 х 109

5. ШОЕ - 10 мм/год

32.ШОЕ прискорюється при:

1. Запальних процесах

2. Еритремії

3. Анафілактичному шоку

4. Холері

5. Опіках

33.Яка з перелічених клітин відповідає таким морфологічним особливостям: округла, діаметром 8-13 мкм, цитоплазма рожева, в якій рожево-фіолетова пилоподібна зернистість, ядро поділене на 2-5 сегментів?

1. Базофіл

2. Еозинофіл

3. Нейтрофіл сегментоядерний

4. Метамієлоцит

5. Нейтрофіл паличкоядерний

34.Процес утворення еритроцитів:

1. Гемопоез

2. Лейкопоез

3. Тромбоцитопоез

4. Еритроцитопоез

5. Еритроцитоз

35.Вкажіть реактиви, що використовуються для визначення еритроцитів:

1. 3% ацетатна кислота

2. 5% цитрат натрію

3. 0,9% NaCl

4. Трансформуючий розчин

5. 3% NaCI

З6.Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті в нормі:

1. 28-33 пг

2. 20-25 пг

3. 45-50 пг

4. 18-23 пг

5. 38-43 пг

37. Лейкоцитоз - це:

1. Кількість лейкоцитів в 1 л крові

2. Збільшення лейкоцитів в 1 л крові

3. Зменшення лейкоцитів в 1л крові

4. Збільшення еритроцитів

5. Процес утворення лейкоцитів

38.Формула для розрахунку лейкоцитів в 1л крові:

1.

2.

3. 6/л

4. 6/л

5.

39.Вкажіть квадрати сітки Горяєва, де підраховують лейкоцити:

1. У 100 великих не розграфлених квадратах

2. У 25 великих квадратах

3. У 16 маленьких квадратах

4. У 5 великих квадратах по діагоналі

5. У 100 розграфлених квадратах

40.При алергійних хворобах спостерігається:

1. Нейтрофільоз

2. Моноцитоз

3. Еозинофілія

4. Еозинопенія

5. Лімфоцитоз

41.Мазки крові фіксують метиловим спиртом:

1. 5 - 10 хв

1. З-5 хв

2. Декілька секунд

3. 20 - 30 хв

4. 10-15 хв

42.Для визначення ШОЕ використовують реактив:

1. 0,9% NaCI

2. Трилон Б

3. 3% ацетатну кислоту

4. Трансформуючий розчин

5. 5% цитрат натрію

43.Всі ростки кровотворення починаются з:

1. Сегментоядерного нейтрофіла

2. Мегалобласта

3. Промієлоцита

4. Мієлобласта

5. Стовбувої кровотворної клітини

44.Основна функція тромбоцитів:

1. Протизапальна

2. Газообмінна

3. Гемостазу

4. Трофічна

5. Живильна

45.До еритроцитарного ростка кровотворення належить:

1. Базофіл

2. Промієлоцит

3. Ретикулоцит

4. Пролімфоцит

5. Мегалобласт

46.Нормоцит відноситься до:

1. II класу схеми кровотворення

2. III класу схеми кровотворення

3. IV класу схеми кровотворення

4. V класу схеми кровотворення

5. І класу схеми кровотворення

47.Гемоглобін в нормі у чоловіків:

1. 10 г/л

2. 95 г/л

3. 150 г/л

4. 100 г/л

5. 112 г/л

48.Еритроцитопенія - це:

1. Збільшення кількості еритроцитів

2. Кількість еритроцитів в 1 л крові

3. Збільшення ретикулоцитів

4. Вид лейкозу

5. Зменшення еритроцитів

49.Відносний лейкоцитоз спостерігається при:

1. Запальних процесах

2. Малярії

3. Черевному тифі

4. Бруцельозі

5. Рениті

50.Зсув лейкограми «вліво» - це:

1. Зменшення паличкоядерних нейтрофілів

2. Збільшення паличкоядерних нейтрофілів

3. Кількість паличкоядерних нейтрофілів в нормі

4. Лейкограма в нормі

5. Збільшення сегментоядерних нейтрофілів

51.Сповільнена ШОЕ буде при:

1. Абсцесі легень

2. Перитоніті

3. Еритремії

4. Гострому лейкозі

5. Анемії

52.Яка з перелічених клітин відповідає таким морфологічним особливостям: діаметр 8- 12 мкм, цитоплазма рожева з фіолетовим відтінком з великою темно-фіолетовою зернистістю, неоднаковою за формою і величиною, яка нерівномірно накладається на ядро, ядро темно-фіолетове чи брудно-сіре у вигляді метелика або листка клена

1. Еозинофіл

2. Нейтрофіл сегментоядерний

3. Моноцит

4. Нейтрофіл паличкоядерний

5. Базофіл

53.Родоначальна клітина моноцитарного ряду:

1. Пронормоцит

2. Моноцит

3. Монобласт

4. Пронормоцит

5. Нормоцит

54.Мазки крові забарвлюють методом:

1. Май-Грюнвальда

2. Крюкова-Папенгейма

3. Вороб’йова

4. Черткова

5. Салі

55.Вкажіть реактив, який використовують для визначення гемоглобіну геміглобінціанідним методом:

1. 3% NaCl

2. 3% ацетатна кислота

3. 5% цитрат натрію

4. Трансформуючий розчин

5. Буферний розчин

56.Еритроцити в нормі у жінок:

1. 3,7-4,7 х 1012

2. 4,0-5,1 х 1012

3. 4-9 х 1012

4. 2,5-3,5 х 1012

5. 5,7-6,7 х 1012

57.Для підрахунку еритроцитів в камері Горяєва кров розводять:

1. В 0,4 мл реактиву

2. В 4 мл реактиву

3. В 5 мл реактиву

4. В 0,02 мл реактиву

5. В 25 мл реактиву

58.Вкажіть одиниці обчислення середнього вмісту гемоглобіну в одному еритроциті:

1. Грами

2. Міліграми

3. Грами на літр

4. Проценти

5. Пікограми

69.Низький колірний показник спостерігається:

1. При нормохромній анемії

2. При гіперхромій анемії

3. При гіпохромній анемії

4. При апластичній анемії

5. При В12-фолієводефіцитній анемії

60.Кількість лейкоцитів в нормі:

1. 4-9x109

2. 20-30 х 109

3. 4-5 х 109

4. 3,7-4,7 х 109

5. 2,5-3,7x109

61.Гемоглобін розраховують за формулою:

1.

2.

3. 6/л

4. 6/л

5.

62.Назвіть сучасний метод підрахунку еритроцитів і лейкоцитів:

1. В камері Горяєва

2. В мазках крові

3. В гемоаналізаторах

4. На ФЕКу

5. Мікроскопічний

63.Нормальиий вміст паличкоядерних нейтрофілів у лейкограмі:

1. 19-37%

2. 0-1%

3. 0,5-5%

4. 3-11%

5. 1-6%

64.Вказати паталогію в наступних показниках крові:

1. Еритроцити-4,2х1012

2. Гемоглобін- 130 г/л

3. Колірний показник-0,9

4. ШОЕ- 25мм/год

5. Лейкоцити- 8,5x109

 

 

Ситуаційні задачі

 

Задача 1

У п’яти великих квадратах сітки Горяєва підраховано 365 еритроцитів.

1. Розрахувати кількість еритроцитів в 1л крові.

2. Оцінити результат.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Задача 2

Під час дослідження крові одержали результати: гемоглобін - 135 г/л, еритроцити - 4,5х 10 12/л

1. Розрахувати колірний показник крові та середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті.

2. Оцінити результат.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Задача З

У 100 великих квадратах сітки Горяєва підраховано 150 лейкоцитів.

1. Розрахувати кількість лейкоцитів в 1 л крові.

2. Оцінити результат.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Задача 4

Під час підрахунку лейкоцитарної формули отримали результати: паличкоядерні нейтрофіли - 4%; сегментоядерні нейтрофіли - 47%; еозинофіли - 5%; базофіли - 1%; лімфоцити

- 35%; моноцити - 8%; загальна кількість лейкоцитів в 1 л крові - 10х109/л.

1. Розрахувати абсолютну кількість окремих видів лейкоцитів.

2. Оцінити результат.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Задача 5

Хворого віком 47 років госпіталізовано з діагнозом гострої пневмонії. Під час дослідження крові одержали наступні результати: лейкоцити - 15x109/л; паличкоядерні нейтрофіли - 16%; сегментоядерні нейтрофіли - 62%; еозинофіли - 0,5%; базофіли - 0%; моноцити - 10,5%; лімфоцити - 11%; ШОЕ - 24 мм/год.

Які відхилення від норми спостерігають в аналізі крові?

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Задача 6

Хвору віком 25 років госпіталізовано у зв’язку з нападом бронхіальної астми. Під час дослідження крові одержали наступні результати: лейкоцити - 6х109/л; паличкоядерні нейтрофіли - 5%; сегментоядерні нейтрофіли - 50%; еозинофіли - 18 %; базофіли - 0%; моноцити - 5%; лімфоцити - 22%)

Які відхилення від норми спостерігають в аналізі крові?

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Задача 7

Лаборант набрав кров і провів дослідження в такій послідовності: спочатку вніс кров у пробірку з трансформуючим розчином, цим же капіляром Салі - в пробірку з 3% ацетатною кислотою, далі з 3% розчином NaCl. В аналізі отримав такі результати: гемоглобін-140г/л; лейкоцити- 6,4x109/л; еритроцити- 3,1 х 1012/л.

Оцінити і обгрунтувати дані показники.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Задача 8

Два лаборанти досліджували кров одного хворого: перший отримав 3,2x1012/л еритроцитів, другий-4,6х1012/л еритроцитів. При їх підрахунку в камері Горяєва у першого в сітці було багато бульбашок повітря і кров у бороздках камери.

Хто з лаборантів правий і чому?

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Задача 9

При аналізі крові вагітної жінки лаборант визначив ШОЕ 25мм/год.

Оцінити даний показник.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Задача 10

Лаборант набрав кров на загальний аналіз у відділенні лікарні. Далі пішов через двір, де був мороз, у приміщення лабораторії. Зробив аналіз крові. У результаті при перевірці ШОЕ еритроцити не осіли.

 

Оцінити і обгрунтувати даний результат ШОЕ.

Відповідь:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Для нотаток

 

Підпис викладача:_____________

 

Дом. завдання: “Реакція ізогемаглютинації. Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів)”

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень” с.99-103.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.53-57.

Навчальна практика № 5.

Дата:______________

Тема:. Реакція ізогемаглютинації. Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів).

Мета: Оволодіти методикою визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів).

Література: 1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.64.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.37-38.

Знати:

1. Важливість визначення груп крові в медицині.

2. Поняття антиген і антитіло і як вони взаємодіють.

3. Поняття аглютиніни і аглютиногени, де вони знаходяться.

4. Характеристику груп крові.

5. Методики визначення групи крові і можливі помилки при їх визначенні.

Уміти:

1.Визначати групи крові за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагентів).

2. Оцінювати результати.

ПЛАН:

1. Обладнання робочого місця для визначення груп крові.

2. Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл.

3. Причини помилок при визначенні груп крові.

Забезпечення заняття:

Моноклональні антитіла (анти- А, анти-В, анти-АВ), ізотонічний розчин натрію хлориду, білі пластинки, склограф, годинник, предметне скло або скляні палички, очні піпетки, 70% спирт, стерильні набори, стерильні скарифікатори, дезрозчини.

Проведення поточного контролю теоретичних знань студента:

1. Що таке антиген і антитіло, як вони взаємодіють?

2. Яке значення має визначення групової належності?

3. Чим відрізняється кров людей за системою АВО?

4. Що таке аглютиніни і аглютиногени, де вони містяться?

5. Що таке реакція ізогемаглютинації і коли вона наступає?

6. Чи може бути в крові однієї людини однакові (однойменні) аглютиніни і аглютиногени?

7. Чи змінюється на протязі життя група крові?

8. Де ще, крім клінічної медицини має значення визначення груп крові?

9. Що лежить в основі визначення групової належності?

10. Який склад антигена і які є його різновиди?

11. Які загальні властивості антитіл, що таке титр антитіл?

12. Охарактеризуйте першу групу крові.

13. Дайте характеристику другій групі крові.

14. Що характерно для третьої групи крові?

15. Охарактеризуйте четверту групу крові.

16. Які вимоги до застосування моноклональних антитіл?

17. Що потрібно знати при переливанні крові, що таке універсальний донор, універсальний реціпієнт?

18. Що буде при переливанні несумісної за групою крові?

19. Які можуть бут и помилки при визначенні груп крові?

 

ХІД РОБОТИ:

І. Обладнання робочого місця для визначення груп крові:

1. Визначення груп крові проводити у приміщенні з добрим освітленням при температурі 15-20°С.

2. Підготувати флакони з моноклональними антитілами (МКА): анти-А, анти-В, анти-АВ.

3. Підготувати білі пластинки, або скло, піпетки, ізотонічний розчин.

ІІ.Визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл.

Даним методом виявляють аглютиногени досліджуваних еритроцитів.

1. На білу пластинку із позначками анти-А та анти-В нанести велику краплю (0,1 мл) тест-реагентів анти-А і анти-В.

2. Поряд нанести маленьку краплю (0,01-0,05 мл) досліджуваних еритроцитів і перемішати з реагентом.

3. Через 20-30 сек. пластинку обережно похитувати та спостерігати 2,5 хв. за ходом аглютинації.

4. У ті краплі, де з’явилась аглютинація, через 1 хв. додати ізотонічний розчин натрію хлориду і перемішати.

5. Оцінити результат:

№ з/п Реакція досліджуваних еритроцитів з тест-реагентами: Анти-А Анти-В Досліджувана кров належить до групи:
1. - - 0(І)
2. + - А(ІІ)
3. - + В(ІП)
4. + + АВ(ІУ)

(+) - аглютинація відбулася, (-) - аглютинація не відбулася.

6. Замалювати результати.

ІІІ. Причини помилок при визначенні груп крові:

1. Неправильне співвідношення МКА і еритроцитів.

2. Недодержування часу спостереження за ходом аглютинації.

3. Не було додано ізотонічного розчину в ті краплі, де спостерігалася аглютинація, щоб перевірити, чи не є аглютинація помилковою.

4. Краплі перемішувались однією паличкою, яку не промивали і не витирали насухо.

5. Пластинка де проводилось дослідження була не чистою або не сухою.

6. Вийшов термін зберігання МКА.

7. Були переплутані корки, якими закривались флакони з МКА.

8. Використовувались гемолізовані еритроцити.

ІV. Занести результати в бланк аналізу.

 

Клінічна лабораторія АНАЛІЗ КРОВІ Відділення________________________________ Прізвище___________________________________ Ім'я________________________________________ По батькові_________________________________ Група крові___________________________________ Резус-належність______________________________ "_____"_______________ 20 _ р. Аналіз виконав _________________

 

 

Для нотаток

 

 

Підпис викладача:___________

Дом.завдання: ’’Визначення груп крові перехресними методами”

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.63-64.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.36-38.

 

Навчальна практика № 6

Дата :_________

Тема: Визначення груп крові перехресним методом.

Мета: Оволодіти методикою визначення груп крові перехресним методом.

Література:

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.63-64.

2. О.С.Манастирська “Клінічні лабораторні дослідження” с.36-38.

Знати: 1. Характеристику груп крові.

2. Можливі помилки при визначенні груп крові.

3. Значення груп крові в медицині.

Уміти:

1. Визначати групу крові перехресним методом.

2. Оцінювати результати.

ПЛАН:

1. Методика приготування стандартних еритроцитів.

2. Визначення груп крові перехресним методом.

3. Оцінювання результатів.

Забезпечення заняття:

1. Моноклональні антитіла (МКА): анти-А,анти-В, стандартні еритроцити (I,II, III груп), ізотонічний розчин натрію хлориду, білі пластинки, склограф, годинник, предметне скло, або скляні палички, очні піпетки, 70% спирт, стерильні набори і скарифікатори, дезрозчини.

Проведення поточного контролю теоретичних знань студента:

1. Яка реакція лежить в основі визначення груп крові?

2. Які групи крові існують?

3. На основі яких ознак розрізняються групи крові?

4. Якими реактивами користуються для визначення груп крові?

5. Які умови необхідні для визначення груп крові?

6. Які можуть бути помилки при визначенні груп крові?

7. Якими методами визначають групи крові?

8. Як визначити групу крові за допомогою моноклональних антитіл?

9. Як оцінювати результат визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл?

ХІД РОБОТИ:

1. Приготувати стандартні еритроцити:

- в три центрифугальні пробірки набрати 0,25-0,5 мл 3,8% цитрата натрію;

- підписати всі пробірки відповідно групам крові (I, II, III);

- у кожну пробірку внести по 2-4 мл крові з відповідними групами (10 донорів);

- процентрифугувати;

-сироватку злити і долити фіз.розчином об’єм злитої сироватки;

- стандартні еритроцити зберігають в холодильнику 2-3 доби.

2. Зробити прокол шкіри пальця і набрати кров у центрифугальну пробірку, процентрифугувати для відділення сироватки.

3. На білу пластинку верхньої частини з відповідними позначками нанести по одній краплі (0,1 мл) МКА: анти-А, анти-В.

4. На нижню частину пластинки з позначками: 0(І),А(ІІ), В(ІІІ) нанести по маленькій краплі стандартні еритроцити (0,01 мл).

5. Із пробірки з відцентрифугованою досліджуваною кров’ю піпеткою набрати сироватки і по одній великій краплі нанести на стандартні еритроцити.

6. Цією ж піпеткою набрати з дна пробірки еритроцити досліджуваної крові і нанести по одній маленькій краплі поруч з кожною краплею МКА.

7. Сироватку перемішати з еритроцитами сухими окремими паличками або різними кутами предметного скла.

8. Обережно, легко похитувати пластинку, далі залишити на 1-2 хв. в спокої і знову похитувати.

9. На протязі появи аглютинації, але не раніше 3 хв., у ті краплі, де наступила реакція, додати по 1 краплі фіз.розчину і продовжувати нагляд при похитуванні до 5 хвилин.

10. Оцінити результати.

0(І) – негативна реакція з МКА (анти-А і анти-В)вказує на відсутність

аглютиногенів.

Сироватка досліджуваної крові з стандартними еритроцитами групи 0(І) дає негативну реакцію; а з еритроцитами груп А(ІІ), В(ІІІ) - позитивну. Це вказує на наявність аглютинінів α і β та належність досліджуваної крові до групи 0(І).

А(ІІ) – позитивна реакція з МКА (анти-А) вказує на наявність аглютиногена А.

Сироватка досліджуваної крові з стандартними еритроцитами груп 0(І), А(ІІ) дає негативну реакцію; з еритроцитами групи В(ІІІ) - позитивну. Це вказує на наявність аглютиніна β та належність крові до групи А(ІІ).

В(ІІІ) – позитивна реакція з МКА (анти-В) вказує на наявність аглютиногена В.

Сироватка досліджуваної крові з стандартними еритроцитами груп 0(І), В(ІІІ) дає негативну реакцію, а з еритроцитами групи А(ІІ) - позитивну. Це вказує на наявність аглютиніна α та належність крові до групи В(ІІІ).

AB(ІV) - позитивна реакція з стандартними сироватками вказує на наявність

аглютиногенів АВ. Сироватка дослідної крові з стандартними еритроцитами всіх

трьох груп дає негативну реакцію. Це вказує на відсутність аглютинінів та

належність крові до групи AB(IV).

11. Замалювати результати.

Трактування результатів визначення груп крові перехресним методом.

МКА Стандартні еритроцити Група крові
Анти-А Анти-В І ІІ ІІІ
- - - + + О (І)
+ - - - + А (ІІ)
- + - + - В(ІІІ)
+ + - - - АВ(ІV)

12.Занести результати в бланк аналізу.

 

Клінічна лабораторія АНАЛІЗ КРОВІ Відділення________________________________ Прізвище___________________________________ Ім'я________________________________________ По батькові_________________________________ Група крові___________________________________ Резус-належність______________________________ "_____"_______________ 20 _ р. Аналіз виконав _________________

 

Для нотаток

 

Підпис викладача:___________

 

Дом. завдання: "Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D)"

1. Плотнікова К.С.” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.66.

Навчальна практика № 7.

Дата: _________________

Тема: Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D).

Мета: Оволодіти методикою визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D).

Література:

1. К.С.Плотнікова ” Практикум з клінічних лабораторних досліджень”с.66.

Знати: 1. Поняття резус-фактор.

2. Важливість визначення резус-фактора в медицині.

Уміти: 1. Визначати резус- фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти-D).

ПЛАН:

1. Обладнання робочого місця для визначення резус- фактора.

2. Визначення резус- фактора за допомогою моноклональних антитіл.

3. Причини помилок при визначенні резус- фактора.

Забезпечення заняття:

1. Тест- реагент анти-D, ізотонічний розчин натрію хлориду, склограф, годинник, мікроскоп, лупа, дезрозчини, 70% спирт, стерильні набори та скарифікатори. Проведення поточного контролю теоретичних знань студента:

1. Які антигени містяться на еритроцитах?

2. Чому антиген має назву резус-фактор?

3. Хто вперше відкрив резус-антиген?

4. Як називаються люди, що не мають резус-антигена?

5. Як називаються люди, що мають резус-антиген?

6. Що відбувається, якщо резус-негативному реціпієнту влити кров резус- позитивного донора?

7. Чому в акушерській практиці важливо знати резус-належність?

8. Якими методами користуються при визначенні резус-належності?

9. Який принцип методу визначення резус- фактора за допомогою моноклональних антитіл?

ХІД РОБОТИ:

І. Обладнання робочого місця для визначення резус-фактора:

> МКА анти-D;

> 0,9% розчин хлориду натрію;

> предметні скельця або палички;

> лупа;

> білі пластинки.

II. Визначення резус-фактора за допомогою моноклональних антитіл (тест-реагенту анти D-).

1. На білу пластинку нанести краплю реагента анти-D.

2. Поряд нанести маленьку краплю досліджуваних еритроцитів (співвідношення реагент:еритроцити становить 10:1) і перемішати скляною паличкою.

3. Через 20-30 сек. пластинку обережно похитувати і спостерігати за ходом реакції протягом Зхв.

4. Оцінити результат: якщо є аглютинація, то еритроцити резус-позитивні, якщо немає, - еритроцити резус-негативні.

5. Замалювати результати.

6. Для контролю взяти стандартні резус-позитивні і резус-негативні еритроцити по краплі і нанести по великій краплі реагента, перемішати.

4. Контроль порівняти з досліджуваною пробою.

III. Причини помилок при вивченні резус-фактора:

1. Неправильне співвідношення між МКА і еритроцитами.

2. Недотримання часу необхідного для проведення реакції.

3. Використання гемолізованої крові.

4. Використання протермінованих МКА.

5. Використання забрудненого посуду.

IV. Занести результати в бланк аналізу.

 

 

Клінічна лабораторія АНАЛІЗ КРОВІ Відділення________________________________ Прізвище___________________________________ Ім'я________________________________________ По батькові_________________________________ Група крові___________________________________ Резус-належність______________________________ "_____"_______________ 20 _ р. Аналіз виконав _________________

 

V. Вирішити тести, ситуаційні задачі.

 

 

Задача 1

При визначенні груп крові перехресним методом лаборант отримав такий результат: реакція ізогемаглютинації відбулася із МКА анти-В та зі стандартними еритроцитами другої групи. Яка буде група досліджуваної крові?


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.058 сек.)