Правова держава

суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка ґрунтується на принципі верховенства права, дотримання закону, поважання особи й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Правовою вважається така держава, в якій визнано пріоритет прав людини перед правами будь-якої спільноти (класу, нації), прав народу перед правами держави, а визначальним пунктом громадянського регулювання є інтереси особи. Сутність правової держави полягає ще й у дотриманні закону тими, хто перебуває при владі, у взаємній відповідальності держави та громадян одне перед одним. Правова держава — необхідна умова і найважливіша засада вільного існування людей у демократичному суспільстві. Де-

мократична правова держава та іі уряде ці мають діяти в інтересах усіх верств н селення, бути нейтральними арбітрами протистоянні громадсько-політичних п зицій, гарантувати належне використаі ня інституцій та процедур виявлення здійснення волі народу. У правовій де] жаві громадяни можуть робити все те, ц не заборонено законом; політичні діячі і можуть користуватися прерогативами, я їм не надані законом; діє незалежна си(тема судової влади.

ПРАВОСУДДЯ

- основна функція судової влади, що здій
снюється судами, суддями, які наділе*
для цього спеціальними повноваження
ми; діяльність суду щодо належного роз
гляду кримінальних, цивільних справ т
справ про адміністративні правопору
шення з дотриманням процесуальноп
порядку; застосування на основі закон;
державного примусу до осіб, які здійсни
ли злочини та правопорушення, чи вип
равдання невинних.

ПРЕДСТАВНИЦЬКА ДЕМОКРАТІЯ

2.3. форма народоправства, за якої громадяни
не беруть безпосередньо участь у прий
нятті державних рішень, а доручають це
своїм представникам (делегатам, депута
там), уповноважують їх репрезентувати й
відстоювати свої інтереси, делегують своє
право на належну їм частку влади і, таким
чином, через своїх обранців впливають на
управління державою.

2.4.

ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА

порядок проведення виборів, коли голосування проводиться у багатомандатних виборчих округах за партійними списками, а його результати визначають у спосіб, відповідно до якого партія отримує кількість мандатів, що є пропорційною до кількості здобутих нею голосів.

РЕСПУБЛІКА

2.5. (від лат. res — справа і publicus — суспіль
ний, всенародний) — найбільш пошире
на в сучасному світі форма державного
правління, за якої глава держави й усі
органи влади є виборними і змінювани
ми, виконавча влада є похідною від
представницького органу або виборців,
а громадяни повною мірою володіють
громадянськими й політичними права
ми та свободами, мають можливість
впливати на владу та її рішення. Респуб
ліканська форма державного правління
передбачає визнання народу носієм вер
ховної влади, сувереном, який делегує
державницькі повноваження своїм
представникам на строго визначений
термін. Розрізняють президентську та
парламентську республіки.

2.6.

Дата добавления: 2015-11-26