Читайте также:
|
Об'єктом соціальної політики є також соціально-демографічні групи, кожна з яких має свої специфічні проблеми, шо вимагають особливого підходу до їх розв'язання: жінки, молодь, люди похилого віку.
Соціальна політика стосовно жінок та сім'ї. Жінки складають групу, що є носієм багатьох психологічних, фізіологічних та соціальних особливостей, які необхідно всебічно враховувати в соціальній політиці. З жінкою пов'язані демографічні процеси зростання населення, на ній сфокусовані питання сім'ї та піклування про нове покоління. Жінка інтегрована у подвійну трудову зайнятість — у сфері професійної праці і в домашньому господарстві сім'ї.
У Доповіді четвертої Світової конференції про становище жінок (Пекін, 4-15 вересня 1995 р.) запропонована загальносвітова стратегія розв'язання проблем жінок. Базовим ланцюгом реалізації цієї стратегії є створення належних умов для жінок у сфері професійної трудової зайнятості з більш повним урахуванням дітородної функції і сімейних обов'язків (згідно із структурою демоекономічних функцій домашнього господарства)4*.
В загальній чисельності населення України частка жінок дорівнює 53,5%, чоловіків — 46,5%49. Тривалість життя жінки - 73,2-71 рік, чоловіків — 62,8-57. Рівень освіченості жінок майже такий самий, як і в чоловіків (серед спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою жінки становлять 60%). Частка жінок серед зайнятих робітників і службовців перевищує частку чоловіків. Проте внаслідок поширення безробіття вона зменшилась. Найбільш значні розбіжності за статевою ознакою спостерігаються у співвідношеннях
48 Четвертая Всемирная конференция по положеннюженшин. — Пекин: ООН, 1995. — С. 202.
49 Україна: людський розвиток. - С. 6.
Частина четверта. ДЕМОКРАТІЯ /ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА
заробітної плати чоловіків і жінок, в позиціях на ринку праці, у сфері управління. Статистика свідчить, що заробітна плата жінки становить 80,8% заробітної плати чоловіка. Доволі низькими є показники участі жінок в управлінській діяльності. В законодавчих органах кількість жінок складає 8-12%; на адміністративних і управлінських посадах (серед державних службовців) — 43%; на посадах спеціалістів і технічних працівників (серед державних службовців) — 75,7%. Таким чином, хоча жінки широко представлені серед спеціалістів, вони рідко обіймають високі посади.
За даними спеціального обстеження МОП (обстеженням охоплено 566 підприємств із загальною кількістю робітників і службовців 538,7 тис. осіб), серед управлінців і керівників питома вага жінок не перевищує третини, серед кваліфікованих робітників складає половину, а серед некваліфікованих їх є переважна більшість — 66,6% некваліфікованих робітників в Україні становлять жінки50.
Показник співвідношення статевих груп в Україні, який включає в себе рівень тривалості життя жінок, рівень їх освіти, зарплати, прибутків, зайнятості, участі в управлінні (індекс тендерного розвитку) виводить Україну на 47 місце серед 130 країн світу. Це свідчить про необхідність практикування тендерного підходу, здійснення соціально-демографічної експертизи законопроектів як у соціальній сфері життя, так і в економічній.
Молодь як специфічна група в соціальній структурі України. Кількісні параметри молодіжної групи зумовлені загальною демографічною ситуацією в країні. Якщо чисельність населення України на початок 1996 р. становила 51,3 млн осіб, то зараз цей показник скоротився до рівня менше 49 млн. Від 1993 р. в Україні триває процес скорочення загальної чисельності населення51.
Цей факт позначається на чисельності вікових груп. Зокрема, відбувається відносне скорочення наймолодших вікових груп. Кількість дітей віком до 6 років скоротилась з 8,7% в 1989 до 7,6% в 1997 р. Група молоді від 6 до 18 років становить 20% від усього населення України, а від 18 до 28 років - 22%.
Дослідження молоді, проведене соціологами в 60-70-их pp. XX ст., виявило певні специфічні риси, пов'язані з віковою психологією цієї групи. Соціальний портрет молоді утворюють: життєві плани покоління і його ціннісні орієнтири; рівень освіти; професійна підготовка молоді; рівень зайнятості молодих; їх місце на ринку праці. Згідно з висновками І. Кона, В. Ядова, А. Здравомислова, С. Іконніковоїта ін. у життєвих планах молоді завжди переважав мотив продовження освіти. Трудова мотивація посідала третє або
Матеріали міжнародної конференції «Соціальна політика України в контексті економічних реформ». - Київ. Пр. ООН, 1995. - С. 49. 51 Україна. Людський розвиток. - 1999. - С. 6.
четверте місце в ціннісній шкалі. Які зміни простежуються в умовах сучасних інституційних перетворень у нашому суспільстві?
Опитування, проведене в чотирьох регіонах України на початку 90-х років, показало напрям трансформування ціннісних орієнтацій молоді52. Збереглась престижність освіти. Близько 70% випускників шкіл мали бажання продовжувати навчання, 20% хотіли б працювати і вчитись, 10% - тільки працювати. У 1996 р. Науково-дослідний центр з проблем зайнятості та ринку праці НАН України провів опитування близько 3 тисяч молодих людей, яке також показало, що близько 88% випускників шкіл планують учитися далі". Фактично, заданими статистики, 40% молодих людей продовжують освіту в вищих навчальних закладах, 20% — в технікумах і ще 20% — у професійно-технічних училищах. Щороку 1,5 млн покидають стіни навчальних закладів, але потреба робочої сили складає лише 40 тисяч, з них службовців — 8 тис.
Обираючи професію, молоді люди бажають мати високий дохід (30,8% опитуваних), 26,4% хотіли б працювати за отриманою професією, 23,1% орієнтовані на цікаву роботу і 13,8% — на роботу, що забезпечує престиж та кар'єру. Реальна ж картина зайнятості молодих людей не відповідає цим намірам. У структурі тих, хто шукає роботу через служби зайнятості, молодь становить 39,4%. У сфері бізнесу зайнято 3,4% молодих людей (тоді як 48,4% опитуваних випускників шкіл мріяли стати власниками підприємств). Соціальним наслідком безробіття і низького матеріального становища молоді є зростання серед неї девіантної поведінки. Фахівці стверджують, що зниження зайнятості на 1% веде до зростання злочинності майже на 10%. Майже 60% злочинів скоюють люди віком до 30 років.
Проблеми, пов'язані з цією соціальною групою, перебувають у центрі молодіжної політики. При Президентові діє дорадчий орган — Національна рада з питань молодіжної політики, у складі уряду — Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України з аналогічними структурами в обласних держадміністраціях. Певну роль відіграють структури та організації, що утворюються в межах громадянського суспільства. В Україні діє 700 регіональних молодіжних організацій і 20 загальнонаціональних, що об'єднують 700 тисяч молодих людей з 11 млн молоді країни (дані Міністерства юстиції і Міністерства статистики). Найвпливовіші з них утворили координаційний орган — Український національний комітет молодіжних організацій. Головною метою державних і громадських організацій у справах молоді є координація зусиль різних інститутів суспільства (правових, політичних, економічних, культурних, релігійних, науково-освітніх та ін.), спрямованих
52 Молодь України: для неї і про неї. - Київ, 1993. - С. 49-50.
53 Фриндюк І., Аншина Н, Молодіжна політика зайнятості в Україні // Україна: аспекти
праці. - 1996. - №4. - С. 46.
частина четверта. дсмикнА І їй /ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА
на генетичне й соціальне збереження та духовно-культурний розвиток покоління, від якого залежить майбутнє України.
Люди похилого віку і їх соціальний захист. Іншою віковою групою, що потребує особливої уваги в аспекті соціальної політики, є літні люди. Демографічні зміни, викликані значним скороченням народжуваності, а також зростанням смертності населення працездатного віку спричинили збільшення частки літніх людей в загальній чисельності населення України. Зокрема, кількість пенсіонерів за останні 25 років збільшилась в Україні з 8,9 до 14,5 мільйонів чоловік. На кожного зайнятого в сучасній Україні припадає 0,7 осіб пенсійного віку. На кожну тисячу людей працездатного віку (а далеко не всі вони зайняті) демографічне навантаження становить 794 особи, у тому числі дітей — 393, осіб старшого працездатного віку — 40 J.
Пенсії за віком в Україні чоловіки отримують з 60 років, а жінки з 55. Умови призначення та розмір пенсії, згідно з законом «Про пенсійне забезпечення», передбачає 55% заробітку (але не нижче мінімального розміру пенсії плюс 1% за кожний рік роботи понад 25 років (чоловіки) та 20 років (жінки), але не більше 75% заробітку. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету (згідно з межею ма-лозабезпеченості).
Більшість пенсіонерів в Україні належать до категорії мало- або незабез-печених людей54.1 для більшості з них пенсія не є єдиним і головним джерелом поточних доходів. 15% пенсіонерів зайняті працею в формальному секторі економіки. До цього треба додати самозайнятість людей похилого віку і їх працевлаштування у неформальному секторі. Проблема зайнятості людей похилого віку має економічний, психологічний та соціальний виміри.
Система соціального захисту літніх людей в Україні має багато недоліків. Досвід країн з ринковою економікою свідчить, що доцільно створювати різноманітні фінансові та управлінські механізми, які давали б можливість програмам забезпечення літніх людей виконувати функції накопичення, перерозподілу і страхування доходів. У тих західних країнах, де частка населення похилого віку досить велика (Австрія, Велика Британія, Канада, Нідерланди), існує політика резервування робочих місць для літніх людей і заборонена вікова дискримінація. В таких країнах частка працюючих пенсіонерів також складає 66-77 відсотків людей пенсійного віку.
Пенсійне забезпечення в Україні грунтується на принципі солідарності, який іноді ще називають «договором поколінь», враховуючи, що нинішні платники внесків до пенсійного фонду фінансують нинішніх пенсіонерів. Система соціального страхування фінансується за рахунок сплати внесків працедавцями та найманими працівниками, виходячи із суми заробітку, яка
Рівень їхнього матеріального забезпечення визначають згідно з фінансовим коефіцієнтом, який розраховують як відношення величини пенсії до розміру середньої заробітної плати.
підлягає оподаткуванню. 13 квітня 1998 року Президент України підписав Указ «Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення», згідно з яким існуюча «солідарна» система буде доповнена персоніфікованими, накопичувальними рахунками і добровільними пенсійними заощадженнями, тобто в Україні має бути запроваджена трирівнева пенсійна система.
Проблема захисту літніх людей пов'язана не тільки з пенсійним забезпеченням, але й із соціальним обслуговуванням. З цією метою в Україні створені територіальні центри соціального захисту, які здійснюють адресну допомогу одиноким людям похилого віку.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав