Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Висновки__. В рамках декількох шкіл і напрямів можна виділити два протилежні підходи до ролі

Читайте также:
  1. Висновки і пропозиції вдосконалення законодавства України
  2. Висновки______________________________________
  3. Висновки______________________________________
  4. Висновки______________________________________
  5. Висновки______________________________________
  6. Висновки__________________________________________

В рамках декількох шкіл і напрямів можна виділити два протилежні підходи до ролі держави в економіці. Класичний, а в даний час і неокласичний напрями обґрунтовують здатність ринку забезпечити високу ефективність національної економіки без втручання держави. Інший, представлений кей-нсіанством та його сучасними модифікаціями, проповідує активну роль держави в регулюванні економіки. Незважаючи на принципові розбіжності в підходах, основна частина економістів визнає необхідність економічної ролі держави в перехідний період.

В умовах ринку існує свобода вибору для підприємців та споживачів. Підприємці вільні у виборі економічних ресурсів, виду діяльності, створення підприємств. Споживачі в межах своїх грошових доходів користуються правом вибору товарів та послуг. Головним критерієм вибору є особистий інтерес, який задає напрямок та впорядкованість функціонуванню економічної системи.

Економічна діяльність має деякі обмеження, які на неї накладає суспільство. Вони обумовлені соціально-економічною системою та наявністю суперечностей між особистим інтересом та інтересами суспільства в цілому. З метою їх усунення держава бере на себе контролюючі функції.

Державний контроль над економічною діяльністю здійснюється за наступними напрямками: розміщення та будівництво підприємств, екологічні та санітарні норми, якість та безпека продукції, трудове та соціальне законодавство, а також антимонопольна діяльність.

Економічна діяльність держави в Україні після здобуття незалежності має два основні напрями: І) реформування власності (перехід від одержав-леної до різних форм приватної й колективної власності); 2) запровадження ринкових відносин із збереженням певних форм їх державного регулювання.

Відчуження державної власності в Україні проводилося як у вигляді продажу об'єктів власності, так і у вигляді безкоштовної передачі новим володарям, з переважанням другого способу.

Формування ринку в Україні відбувалося за надто несприятливих умов — теоретичної непідготовленості до реформ, відсутності підтримки серед основної частини населення, непослідовності дій уряду.

До початку XXI століття приватизовані підприємства пройшли період «дозрівання» і показують тепер кращу ефективність, ніж державні. З 2000 р. розпочалось зростання української економіки та деяке покращення рівня життя народу.

Важливою соціальною й економічною проблемою є зайнятість та безробіття. В умовах становлення ринкових відносин і демократизації суспільства сформувалась нова концепція зайнятості. її принципами є добровільна праця та відповідальність держави за створення умов для реалізації прав громадян на працю.

Вибір стратегії в боротьбі з безробіттям визначається її типом. Деякі види безробіття (фрикційне, сезонне) є природними і не вимагають спеціальних заходів. Структурне, циклічне та приховане безробіття потребують активних заходів з боку держави. Українське законодавство на даний час не сприяє вирішенню проблем зайнятості в цілому і безробіття зокрема.


Частина четверга. ДЕМОКРАТІЯ /ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА

Добрі соціальні наслідки приносить система соціального партнерства. Вона передбачає спільну діяльність уряду, підприємців та профспілок з приводу узгодження інтересів та вирішення соціальних та виробничих проблем. Основні принципи соціального партнерства розроблені Міжнародною організацією праці.

В Україні процес формування системи соціального партнерства тільки розпочався і має певні суперечності, зумовлені перенесенням із комуністичного минулого певних стереотипів у ставленні держави до своїх партнерів. Гальмування вказаного процесу викликане відсутністю єдності профспілкових та підприємницьких структур, недосконалістю правової бази та обмеженістю функцій Національної Ради соціального партнерства.

Поняття «тіньова економіка» охоплює всю ту економічну діяльність, яка з якихось причин не враховується статистикою й не потрапляє у валовий національний продукт. її структура включає в себе «неформальний» та «підпільний» сегменти.

Феномен тіньової економіки існує в державах з різними суспільно-економічними системами. В західних країнах пріоритетним напрямом визнається боротьба з підпільним сектором, а щодо неформального проводиться лише підрахунок та моніторинг для коригування соціально-економічної політики.

Виникнення тіньової економіки в Україні пов'язане з надзвичайним одержавленням соціально-економічного життя у попередню епоху — за командно-адміністративної системи — й низкою чинників перехідного періоду, які сприяли активізації та розширенню тіньового сектора. Головною причиною було різке ослаблення державного контролю й неправильна державна політика обмежень у галузі підприємництва. Масштаби тіньової економіки набули загрозливого характеру.

Із зростанням тіньової економіки відбулося оформлення організованої злочинності та їх зрощення. Поряд з використанням загальнокримінальної злочинності для «прикриття» своєї діяльності, тіньовики звернулися за «послугами» до осіб у владних структурах, що істотно розширило масштаби корупції. В Україні цьому сприяла також слабкість державних структур в умовах становлення державності.

На сьогодні масштаби тіньового сектору загрожують нормальному функціонуванню національної економіки. У зв'язку з цим намічена розробка та реалізація програми економічної безпеки. її магістральним напрямком повинна стати локшизація тіньової злочинності й легалізація та залучення в офіційну економіку тіньовиків, не пов'язаних з кримінальним бізнесом. Правильна стратегія боротьби з тіньовою економікою, поряд з економічною стабілізацією, здатна забезпечити локалізацію тіньової діяльності.

Контрольні запитання

10. Яка з форм власності найбільшою мірою сприяє розвитку демократич
ної організації суспільства?

11. Чому ринкова економіка є складовою частиною демократичної систе
ми?

12. Вкажіть два протилежних підходи вчених-економістів до питання про
економічну роль держави.

13. Які ідеї лежать в основі кейнсіанства?

14. В чому суть концепції монетаристів?

15. Чому обмежується свобода економічної діяльності? Назвіть основні
напрями державного контролю.

16. Охарактеризуйте особливості приватизації в Україні.

17. В чому суть розбіжностей у поглядах щодо шляхів реформування еконо
міки в Україні? В якому питанні думки економістів збігаються?

18. Назвіть найбільш типові моделі переходу до ринку. Яка з них, на вашу
думку, найбільше відповідає потребам України? Чому?

 

1. Що таке «соціальне партнерство»?

2. Яку користь може принести запровадження механізму соціального
партнерства в Україні?

3. Які причини та особливості виникнення і функціонування тіньової
економіки в Україні?

4. Як тіньова економіка співвідноситься з організованою злочинністю та
корупцією?

5. Що складає стратегію боротьби з тіньовим сектором в західних держа
вах та Україні?


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)