Читайте также:
|
Соціологічні опитування показують, що населення демократичних країн має значний рівень інтересу до політики. Так, у 1990 р. у США цікавилися політикою 61% опитуваних, обговорювали політичні питання з друзями 72%. В інших провідних країнах Заходу цей розподіл був таким: у Канаді — відповідно 58% і 75%, Англії - 49% і 66%, Франції - 38% і 65%, Італії - 29% і 58%, Іспанії — 36% і 52%42. Проте, існують не лише значні відмінності між країнами, а й у межах однієї країни багато залежить від формулювання запитання. Просто «зацікавленість політикою» є значно вищою, ніж «постійна зацікавленість», а «зацікавленість» — це не те саме, що поінформованість та обізнаність щодо фактів політичного життя.
На запитання, як часто американські громадяни спостерігають за політикою, 25% відповіли «більшість часу», 35% сказали «деколи», а 15% відповіли, що «навряд чи спостерігають» взагалі. Навіть під час виборів кількість людей, які стверджують, що вони цікавляться перебігом виборчої кампанії, зазвичай складає 25-30%, тоді як інші 25% кажуть, що їм це «не дуже цікаво». За даними іншого соціологічного обстеження лише 29% респондентів змогли назвати ім'я представника Конгресу США від їхнього округу, тільки 25% знали прізвища сенаторів від свого штату.43
В Канаді відсоток громадян, які підтверджують свою постійну зацікавленість суспільними справами, зазвичай також не перевищує 25% загального числа
Рукавишников В., Халман Л., Зстер П. Вказана праця. - С. 173.
Delli Carpini M.X., Keeter S. Stability and Change in the U.S. Public's Knowledge of Politics
// Public Opinion Quarterly. - 1991. - 55(4). - P. 591-592.
опитуваних. Ще від 1/4 до 1/3 вважають, що вони «не дуже» або «зовсім» не цікавляться цими справами. Близько 1/3 канадських виборців стверджують, що вони ніколи не обговорюють політичних питань та трохи більше як 1/3 роблять це «інколи». Ще одна 1/3 виборців — дискутують з політичних питань «часто»44.
Дані соціологічного моніторингу, який здійснює Інститут соціології НАН України, починаючи з 1994 p., показують, що зацікавленість громадян політикою характеризується у 1994-2000 pp. подібною структурою та певною динамікою (%).
Таблиця 11.2
Рівень політичної зацікавленості в Україні45
| Зацікавленість політикою | 1994 р. | 2000 р. |
| дуже цікавить | ||
| певною мірою цікавить | ||
| зовсім не цікавить |
Як бачимо, рівень зацікавленості політикою залишається менш-більш сталим, а відсоток громадян, які не цікавляться політикою, удвічі перевищує відсоток тих, хто політикою дуже цікавиться. Найбільше налічується осіб, яких політика цікавить тільки до певної міри. Питома вага останньої категорії приблизно в шість разів більша, ніж питома вага політично зацікавлених громадян, яких політика дуже цікавить. За означений період частка тих, хто політикою зовсім не цікавиться, скоротилася, а частка тих, хто цікавиться нею до певної міри, збільшилася.
Наукова література містить багато роздумів про причини таких коливань та порівняно невисокого рівня зацікавленості громадян політичним життям. Існують свідчення, що рівень зацікавленості прямо пов'язаний з освітою. Вищий рівень освіченості уможливлює краще розуміння громадянами їхніх громадянських обов'язків та підвищує інтерес до державних справ.
Спираючись на результати дослідження, яке було проведене у США, американські дослідники Н. Най, Д. Джейн і К. Стелік-Баррі дійшли висновку, що «добре освічені громадяни виявляють істотно вищі рівні розуміння засад демократичного уряду, мають значно кращу здатність ідентифікувати чинних місцевих та національних лідерів і частіше можуть давати правильну відповідь на запитання про поточні політичні факти»4
.46
44 Canadian National Election Study, 1997.
45 Українське суспільство: моніторинг - 2000 p. Інформаційно-аналітичні матеріали.
Київ, 2000.-С. 321.
46 Nie N., Jane J., Sterlik-Barry K. Education and Democratic Citizenship in America.
Chicago, 1996. - P. 31.
Частина третя. ГРОМАДЯНИН, СУСПІЛЬСТВО ЙДЕМОКРАТІЯ
Знання про політику - це «фундамент, на якому будується громадянська компетентність», і вони є «необхідною — якщо не достатньою — умовою відповідного функціонування демократії»47. Якщо це так, то країни, які прагнуть мати ефективну та стійку демократію, не можуть ігнорувати проблему політичної освіти. Однак, соціологічні опитування громадян у країнах розвиненої демократії не дають підстав для надто оптимістичних висновків про реальний рівень їхньої політичної обізнаності.
Американські автори Д. Карпіні та С. Кітер на підставі свого дослідження зробили висновок про те, що «поінформованішими є ті, хто має вищі доходи, ніж люди з нижчими доходами»48. Схожі дані були отримані в Канаді. Національне обстеження виборів 1993 р. показало, що виборці з вищими рівнями освіти і доходів були більш здатними відповісти на актуальні запитання про політику, ніж виборці з нижчими рівнями освіти і доходів49. Люди низького соціоекономічного статусу всюди мають найнижчу політичну обізнаність і заінтересованість.
Ця диференціація характерна також для суспільств, які переходять до демократії. Так, наприклад, соціологічні опитування в Україні на початку 90-х років показували, що люди з вищою освітою більш ніж удвічі регулярніше читають і розмовляють про політику, аніж люди з неповною середньою освітою50. За даними соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України, заможні люди частіше, ніж бідні, читають газети, суспільно-політичні часописи, відвідують бібліотеки, працюють з комп'ютером, спілкуються з іншими людьми, займаються громадською роботою51.
Проблеми врядування у сучасному суспільстві надзвичайно ускладнились. Тому лиш невелика частина громадян глибоко розуміють політичну інформацію та мають достатній досвід, щоб її застосовувати. Дослідження, проведені в західних країнах, показують, що загалом населення має низький рівень політичних знань і не може осягнути сутність державних проблем в усій їх складності та взаємопов'язаності. Як зауважив один аналітик американської політики, для більшості виборців «події політичного життя — це плутанина не пов'язаних між собою фактів»52.
47 Delli Carpini M.X., Keeter S. The Public's Knowledge of Politics // In: Public Opinion, The
Press, and Public Policy. - Westport, 1992. - P. 21.
48 Delli Carpini M.X., Keeter S. What Americans Know About Politics and Why it Matters. - New
Haven. - P. 157.
49 Canadian National Election Study, 1993.
Политическая культура населення Украиньї (результате социологических
исследований). - Київ, 1993. - С. 25.
Українське суспільство: моніторинг - 2000 р. Інформаиінйо-аналітичні матеріали. -
Київ, 2000. - С. 238-239.
Neuman W. Russell. The Paradox of Mass Politics: Knowledge and Opinion in the American
Electorate. - Cambridge, MA, 1986. - P. 18.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 140 | Нарушение авторских прав