|
Читайте также: |
3. 
Дергачов О., Полохало В. Метаморфози політичної влади // Політична '
думка. - 1996. -№1.
4. Джанда К. Сравнение политических партий: исследования и теория //
Современная сравнительная политология: Хрестоматия. — Москва, 1997.
5. Кречмер Г. Фракції. Партії в парламенті. - Київ, 1999.
6. Партий и партийньїе системи современной Европьі: Проблемно-тема-
тичиский сб. / РАН; ИНИОН / В.П.Любин (отв.ред.). - Москва, 1994.
7. Право вибору: політичні партії та виборчі блоки / Микола Томенко
Олег Проценко (упорядники). - Київ, 1998.
8. Політичні партії України / Київське наукове товариство ім. Петра Мо
гили; Аналітично-дослідницький центр «АНОД» / Григорій Андрущак
(ред.-уклад.). - Київ, 1998.
9. Українські ліві: між ленінізмом і соціал-демократією / За ред.
О. Гараня, О. Майбороди. - Київ, 2000.
10. Шведа Ю. Ідеологічні особливості партійної системи України // Укра
їнські варіанти. — 1997. — № 1.
11. Шведа Ю. Партії та партійна система України: Навчальний посіб
ник. — Львів, 2001.
12. Яблонський В., Латко Я. Сучасні політичні партії України: Політикам
і початківцям. - Київ, 1999.
13. Gallagher M., Laver M., Mair P. Representative Government in Western
Europe. Ch. 2-3, 5. - New York, 1992.
14. Sartori G. Parties and Party Systems: A Framework for Analysis. —
Cambridge, 1976.
15. Ware A. Political Parties and Party Systems. - Oxford, 1996.
ВИБОРИ, ГРОМАДЯНИН, ДЕМОКРАТІЯ
Вибори як інститут демократії__________
Вибори є невід'ємним атрибутом демократичного суспільства, адже саме шляхом виборів у ньому відбувається відтворення та легітимація владних інститутів. Як уже відзначалося в попередніх розділах, навіть елементарна демократія передбачає, що політичні рішення (у тому числі й щодо того, хто має керувати державою) приймаються більшістю голосів, а кожен громадянин має рівну кількість голосів для прийняття рішень. Цей принцип переважно формулюють у спрощеному варіанті: «Одна людина — один голос», хоча під час виборів виборці не завжди мають один голос. Тож важливо, щоб кожен виборець мав ту саму кількість голосів, що й усі інші виборці.
Реалізація цих принципів при виборах органів влади в різних країнах відбувається в десятках різноманітних типів і їх модифікацій — виборчих або електоральних систем.
Виборчі системи
Виборча система — це сукупність визначених законодавством правил, які регулюють перебіг виборчої кампанії (змагання між партіями і кандидатами та спосіб голосування), а також спосіб визначення переможців і розподілу між ними депутатських мандатів.
Типи виборчих систем. В залежності від того, яким чином розподіляються депутатські мандати між кандидатами чи партіями, розрізняють три типи виборчих систем:
- якщо депутатські мандати надаються тим кандидатам, які отримують від
носну більшість голосів, то такі виборчі системи називають мажоритар
ними системами відносної більшості (в англо-американській традиції їх
прийнято називати плюральними системами);
- якщо депутатські мандати надаються тим кандидатам, які отримали абсо
лютну більшість голосів, то такі виборчі системи називають мажоритар
ними системами абсолютної більшості;
- якщо розподіл депутатських мандатів відбувається пропорційно до час
тки голосів, поданих за певне об'єднання кандидатів (партію, блок пар
тій), то такі виборчі системи називають пропорційними.
Іноді виділяють ще й змішану систему виборів, яка однак не ґрунтується на якомусь окремому принципі визначення переможця виборів, а являє собою певне поєднання принципів пропорційного розподілу однієї частини
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 39 | Нарушение авторских прав