Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Частина третя

Читайте также:
  1. Апаратна частина обчислювальної системи.
  2. Експериментальна частина
  3. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  4. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  5. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  6. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  7. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ГРОМАДЯНИН, СУСПІЛЬСТВО Й ДЕМОКРАТІЯ

322

Наступна частина книги присвячена колективним та індивідуальним дійовим особам політики, формам взаємодії між ними, а також чинникам, котрі сприяють або перешкоджають ефективній участі як окремих громадян, так і утворених ними груп у демократичному процесі. Ми почнемо розгляд цих питань з політичних партій — проміжної ланки між державними інститутами влади і суспільством. Адже партії беруть участь у формуванні урядів, складають більшість та опозицію в парламентах і завдяки цьому отримують можливість втілювати в життя свої політичні програми. З іншого боку, саме через партії громадяни залучаються до активної політичної участі. Окрім партій цьому слугують групи інтересів, які здійснюють тиск на владу, не будучи задіяні в ній безпосередньо, та різноманітні громадські організації, рухи й ініціативи, що утворюють складну мережу громадянського суспільства. Найтісніший зв'язок між окремим громадянином, групами та організаціями, які виражають його волю та інтереси, та владою встановлюється під час виборів. Не останню роль в реалізації можливостей громадянина, в його політичній соціалізації відіграють засоби масової інформації. А їхня діяльність з інформування суспільства й встановлення зв'язку між його ланкамиважливий чинник у формуванні політичної культури громадянства та в підтримці або пониженні легітимності політичної влади.

10. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ

10.1. Роль політичних партій у розвитку демо кратії

Політичні партії й сучасна демократія. Сучасну демократію неможливо уявити без політичних партій. Саме через цю інституцію виражається воля різних верств громадян в органах влади, досягається відповідальність урядових структур перед народом. У демократичних країнах є багато різновидів груп, залучених до політичної активності. Головна риса, що відрізняє політичні партії від усіх інших організацій, - це прагнення до заміщення державних посад своїми представниками. Партії є тим містком, який з'єднує різні елементи суспільства та окремого громадянина з владними структурами.

Генезис ліберальної демократії нерозривно пов'язаний із зародженням політичних партій. Політичні угруповання існували ще в античні часи. У період середньовіччя та Нового часу протопартійними інституціями були різноманітні аристократичні об'єднання, таємні товариства, політичні клуби. Але в сучасному розумінні перші політичні партії з'являються у другій половині XIX ст. як наслідок буржуазних революцій, обмеження або ліквідації абсолютних монархій, утвердження конституціоналізму, посилення ролі представницьких органів влади, розвитку робітничого руху.

Бурхливий розвиток політичних партій у XX ст. був обумовлений насамперед поширенням загального виборчого права, формуванням органів влади через вибори. Під впливом цих факторів партії стали організаційними засобами артикуляції та політичного просування інтересів різних груп виборців, їх політичної мобілізації, важливою формою рекрутування та добору політичної еліти. В свою чергу, політична та ідеологічна боротьба партій сприяла розвиткові плюралістичного характеру ліберальної демократії.

Щоб краще розуміти, для чого потрібні політичні партії в демократичному суспільстві, слід проаналізувати, які функції вони повинні виконувати для того, щоб демократична система діяла стабільно та ефективно.

Функції політичних партій у системі представницької демократії. Під

функціями політичних партій розуміють постійно повторювані ролі, які партії виконують в політичній системі суспільства.

Розглядаючи функції політичних партій у системі ліберальної демократії, слід розрізняти головні, явно виражені функції, які випливають з самої суті політичних партій, і приховані (латентні) функції, які виявляють, як партії працюють на користь системи ліберальної демократії, її створення, ефективного функціонування і розвитку. До прямих, явно виражених функцій належать наступні.


„in, oj-oihj IbUIBO ИДЕМОКРАТІЯ

Боротьба за позиції у виборчих органах влади. Партії є своєрідними] «електоральними машинами», які організовують виборчі кампанії своїх кандидатів, надають їм необхідні для цього ресурси (гроші, персонал для проведення виборчої кампанії).

Участь у політичному управлінні. Головна мета будь-якої партії - політична влада. Через своїх представників у законодавчій та виконавчій владі партії впливають на процес прийняття політичних рішень, беруть участь у виконанні управлінських функцій у державі. Таким чином політичні партії мають можливість втілювати на практиці свої передвиборчі обіцянки та програмні завдання.

Вплив на діяльність законодавчої влади партії здійснюють через свої угру-пування в парламенті — фракції. Але статус політичних партій в легіслату-рах — різний. У країнах з парламентською і парламентсько-президентською формою правління партії, які здобули більшість місць у вищому органі законодавчої влади, отримують право на формування уряду. Часто декілька партій створюють коаліцію, що формує склад уряду і підтримує його діяльність у парламенті. їх називають правлячими партіями.

Партії, що залишаються в меншості і протистоять у парламенті і поза його межами політичному курсу правлячих партій, визначають як опозиційні партії. Згідно із законодавством більшості демократичних країн, політична опозиція має офіційний правовий статус. Якщо правлячі партії беруть безпосередню участь у функціонуванні виконавчої влади, то опозиційні партії здійснюють контроль за діяльністю уряду, формулюють альтернативну політичну програму.

Наявність правлячих і опозиційних партій створює механізм політичної відповідальності влади перед виборцями. Правлячі партії постійно зазнають критики з боку опозиції, і це підвищує їхню відповідальність за прийняті рішення, дії та вчинки в органах державної влади й місцевого самоврядування. Крім того, наявність опозиції примушує їх кожного разу відстоювати своє право на здійснення влади на виборах.

Добір політичних лідерів і еліт. Селекція політичних еліт починається всередині партій. Саме партії висувають кандидатів у законодавчі органи влади та обирають лідерів, що змагатимуться за найвищі виконавчі посади. Саме в політичних партіях майбутні законодавці та керівники виконавчих структур демонструють свої політичні й організаційні здібності, випробовують свій потенціал роботи в органах влади. У більшості демократичних партій існують механізми, які дають змогу членам партії брати участь в обранні лідерів. У одних партіях участь у висуванні й обранні лідерів беруть лише найактивніші члени партії, в інших - існують умови для дуже широкої участі будь-кого, хто вважає за потрібне ототожнювати себе з цією партією.

Приховані (латентні) функції також мають велике значення. Вони охоплюють ті види партійної активності, які пов'язують політиків і владні структури, якими вони оволодівають, з народом, масами. Насамперед, це представницька та соціалізуюча діяльність.

Представництво суспільних інтересів. Політичні партії виявляють, обґрунтовують і формулюють інтереси різних соціальних груп у вигляді політичних ідеологій, програм, передвиборчих платформ. Партії транслюють окремі інтереси із сфери громадянського суспільства у сферу політичних рішень, де вони стають фактом політичних вимог. Найчастіше узагальнення й обгрунтування соціальних інтересів відбувається в ідеологічній формі: партії декларують стратегічні цілі та шляхи їх реалізації для всього суспільства, а також формулюють розбіжності з іншими політичними силами'. Слід відзначити, що репрезентація суспільних інтересів відбувається не лише в ідеологічній формі, а й через вплив на прийняття рішень в органах державної влади на користь певних соціальних груп.

Узгодження різних соціальних інтересів. В суспільстві завжди існують різноманітні й різнорідні інтереси. Однією з основних вимог демократії є знаходження способів мирного узгодження розбіжностей у політичних претензіях, що їх висувають різноманітні соціальні групи.

Трансформувати окремі інтереси в ефективні політичні рішення без урахування інших інтересів дуже важко. Потрібно, щоб якнайбільше груп були впевнені, що їхні вимоги враховуватимуться бодай частково, якщо вони виконуватимуть рішення уряду. Отож, партії слугують демократії, якщо вони досягають компромісів, у яких інтереси відмінних груп враховані якнайширше. Партії роблять це тому, що це найкраще слугує їхнім інструментальним цілям — прагненню здобути владу.

Якщо ж партія робить ставку тільки на якусь одну соціальну групу, вона суттєво обмежує свою електоральну базу. Тому більшість політичних партій, виходячи зі своїх ідеологічних позицій, намагаються узгодити і акумулювати різні соціальні інтереси. Партії можуть робити це самостійно, через процес вироблення власної політики й виборчої стратегії, або вони можуть скористатись формуванням блоків чи коаліцій з іншими партіями. В політичних системах, де електоральна підтримка дуже розпорошена, переговори й угоди між партіями є частиною процесу щоденного правління.

Ідеологія є одним із критеріїв класифікації політичних партій, насамперед їх поділу на дві великі групи: ліві та праві. Серед лівих найбільш відомими є соціал-демократичні, соціалістичні та комуністичні партії, а серед правих — ліберальні та консервативні. Докладніше про ці поділи див.: Білоус А. Партійні об'єднання України. — Київ, 1993; Колодій А.Ф. Політичний спектр: про деякі критерії «правих» і «лівих» політичних сил в посткомуністичних країнах // Філософська і соціологічна думка. — 1995. — № 9-10. — С. 3-24.


Частина третя. ГРОМАДЯНИН, СУСПІЛЬСТВО ЙДЕМОКРАТІЯ

Залучення громадян до участі в політиці. Завдяки різноманітній діяльнос
ті політичних партій (передвиборча агітація, залучення громадян до виборів,
пропагандистські кампанії в мас-медіа, масові акції тощо) здійснюється по
літична соціалізація і політична мобілізація громадян, формування у них
якостей і навичок участі у владних відносинах. Партії надають громадянам
можливості (ресурси) для політичної участі, створюють політичну інфра
структуру взаємодії між громадянським суспільством і державними органа- |
ми, між політичними лідерами і пересічними громадянами. І

Забезпечення конкуренції у боротьбі за політичну владу. У демократичному суспільстві шлях до влади пролягає через вибори. Боротьба різних партій на виборах забезпечує плюралістичний характер політичного процесу в системі ліберальної демократії.

Формування громадської думки щодо суспільно важливих питань. Мало від кого з виборців можна очікувати, що у них буде достатньо компетентності та часу, щоб зрозуміти велику кількість і складність рішень, які доводиться приймати сучасним урядам. Якщо громадянам потрібно зробити розумний вибір щодо напрямку політики, який, мабуть, буде найефективнішим чином представляти їхні особисті преференції, то необхідно, щоб хтось пояснив їм проблеми та можливі варіанти політичних рішень. І тому однією з найважливіших функцій, які можуть виконувати партії в умовах демократії, є виховання громадської думки. Партії виконують цю функцію, дебатуючи сутність проблем, які потрібно вирішити, та визначаючи можливий курс для їх розв'язання.

Формування й забезпечення легітимності політичної системи. Сучасні демократичні системи значною мірою виникають і функціонують завдяки діяльності та взаємодії політичних партій. Партії є головним посередником і інструментом взаємодії між громадянським суспільством і державною владою. Політичні партії в умовах демократії каналізують соціальні конфлікти в цивілізоване русло, забезпечують мирний перерозподіл влади між різними політичними силами. Таким чином вони сприяють легітимності демократичної політичної системи, тобто її суспільному визнанню та виправданню прийнятих у її рамках політичних рішень, кадрових чи функціональних змін У структурах влади.

Зазначені функції політичних партій характеризують загальну, нормативну модель їх діяльності у системі ліберальної демократії. Але в кожній демократичній країні є певна специфіка функціонування політичних партій, їх місця і ролі в політичній системі. Особливо це стосується суспільств, що здійснюють перехід від тоталітарних і авторитарних режимів до демократичної системи влади, в тому числі й України. Проаналізуємо, як впливають політичні партії на розвиток і функціонування демократичної системи в Україні.

10.2. Статус і функції політичних партій
у політичній системі України___________________


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.015 сек.)