|
Читайте также: |
Зрозуміло, що це не так просто.
Не менш складним є питання переміщення, скажімо, традиційно більш консервативного сільського населення до міст (або навпаки), корінного населення до районів, де, на думку правлячих кіл, "завеликі" проценти етносів-мігрантів.
Наприклад, організувати під час проведення виборів навчання військових запасу або цивільної оборони для осіб, які мають владу, значно простіше. Досвід показує, що цим методом виборчої інженерії в Україні користувалися її колишні керівники під час виборчої кампанії до Верховної і місцевих Рад народних депутатів 1990 р. Дехто з них переміг на виборах, позаяк організувати "правильне" голосування на закритих від спостерігачів виборчих дільницях значно простіше, ніж на звичайних.
Маючи інформацію про традиції голосування на виборах, референдумах, під час опитувань в окремих виборчих округах і в країні загалом, правляча еліта часто-густо використовує такий випробуваний метод, як маніпулювання кордонами виборчих округів.
У цьому випадку правлячі кола можуть йти двома шляхами:
• об'єднанням районів, де мешкають прихильники кандидата, в округи з гарантованою перемогою за рахунок збільшення "своїх" голосів;
• поділом районів, де мешкають прихильники опонентів, на округи, де їхні голоси розчиняться в більшості "своїх" голосів.
2.Слід зазначити, що проблема конструювання виборчих округів є досить-таки складною. До того ж вона потребує врахування співвідношення кількості населення в кожному окрузі. Крім того, не можна забувати й про кордони адміністративно-територіального поділу, специфічні інтереси різних соціальних груп населення (за віком, національністю, родом занять тощо). Виходячи з цього стає зрозумілою складність, на перший погляд, "простого" завдання виборчої інженерії. Якщо нею займаються професійні апаратники, фахівці з виборчих процедур і менеджери виборчих кампаній, які мають відповідні знання й досвід розв'язання проблем виборчої інженерії, це гарантує суттєву перевагу правлячим колам під час проведення виборів. Іще один аспект, на який треба звернути увагу, стосується вибору часу для проведення виборів парламенту, президента, місцевих органів влади. Якщо, скажімо, певна партія або виборчий блок щойно перемогли, наприклад на президентських виборах, цілком логічним кроком для них буде якнайшвидше провести парламентські вибори, аби використати позитивний потенціал першої перемоги. Це також є досить вагомим і ефективним інструментом політичної боротьби, який часто використовується поряд з методами виборчої інженерії.
Тема 17 «Маркетинговий менеджмент виборчої кампанії»
План:
1.Кількісний та якісний склад “кандидатської” команди. Структура команди.
2.Збір інформації для аналізу політичної ситуації.
3.Загальні вимоги до стратегії виборчої кампанії. Стратегія виборчої кампанії.
4.Створення передвиборних коаліцій.
5.Спеціальні елементи стратегії виборчої кампанії.
1. Процес організації й проведення виборчої кампанії потребує, крім усього іншого, добре зорганізованої команди професіоналів у галузі політичних технологій, політології, соціології, соціальної психології та менеджменту, покликаної займатися матеріально-фінансовим забезпеченням кампанії, організаційними, політико-ідеологіч-ними та багатьма іншими питаннями.
За розподілом функцій у команді виокремлюють тих, хто готує матеріали для кандидата і хто займається поточними організаційними проблемами. Це дає змогу кандидатові зосередитися на стратегічних питаннях.
Загалом найближче оточення кандидата за кількістю має не перевищувати семи-дев'яти осіб. Хоча, звичайно, дехто може ефективно керувати й більшою кількістю людей одночасно. В ідеалі команда кандидата має бути своєрідним прототипом майбутньої урядової команди (якщо це президентські вибори). Хоча на практиці не завжди так буває.
Патронажну частину команди, як правило, складають один-два менеджери, радники з економіки, внутріполітичних питань, проблем зовнішньої політики, прес-секретар і фахівець з іміджу. Апаратна частина, яку очолює головний менеджер, впроваджує в життя стратегічні й тактичні задуми її інтелектуального центру команди, вирішує конкретні питання політичного рекламування тощо.
Офіційною частиною команди кандидата після його реєстрації є довірені особи, які мають юридичні повноваження представляти кандидата у відносинах з виборчими комісіями, органами влади та засобами масової інформації.
Українське законодавство 1994 p. дозволяло кандидатові в президенти мати до 30 довірених осіб, кандидатові в мери та губернатори (голови відповідних рад народних депутатів) — до 10, кандидатові в депутати парламенту — до 5, а кандидатові до місцевих органів влади — до 3 довірених осіб.
2. Функціонально команда, кандидата має мати такі структурні підрозділи (розглянемо на прикладі передвиборного штабу 42-го Президента США Б. Клінтона): групи політичного аналізу, преси, планування, поширення матеріалів, підготовки статей і виступів, роботи зі штатами, організації масових заходів, служба редагування вже підготовлених виступів і заяв (у складі психологів, прав-ників, мовників та інших спеціалістів), а також “бригада швидкого реагування” (її завданням є організація відгуків на події, заяви та дії конкурентів).
3.Під час організації виборів бажано утворити неформальні групи підтримки:
ü група прихильників у складі популярних представників творчої та наукової інтелігенції може діяти як “фігура ретранслятора”;
ü група організаційно-методичного та наукового забезпечення у складі психологів, спеціалістів з політичного менеджменту й маркетингу, засобів масової інформації, художників і поліграфістів, прихильників; покликана розробляти необхідні матеріали, рекомендації та зразки наочної агітації;
ü група швидкого реагування — оперативно вивчає громадську думку з метою дослідження динаміки рейтингу популярності кандидата, окремих положень його програмних настанов та особливостей формування політичного іміджу.
4.До початку передвиборчої кампанії слід мати об'єктивну інформацію для аналізу політичної ситуації в країні, виборчому окрузі:
§ історичні та географічні особливості округу;
§ соціально-демографічна характеристика округу;
§ соціально-економічна структура, стан її розвитку,
§ проблеми та перспективи розвитку промисловості, сільського господарства, сфери послуг та ін.;
§ транспортна мережа;
§ діяльність політичних партій, громадських організацій, груп тиску, неформальних структур;
§ карта округу з межами виборчих дільниць, кварталів, вулиць з кількістю виборців;
§ політичні традиції голосування виборців на попередніх виборах, референдумах, опитуваннях громадської думки;
§ наявність впливових осіб (неформальних лідерів);
§ найвпливовіші засоби масової інформації, їх адреси, телефони;
§ досьє на конкурентів.
5.Основні положення стратегії виборчої кампанії базуються на результатах аналізу політичної ситуації. Якщо перший стратегічний крок (вибір округу) здійснено, слід вдатися до таких процедур:
· порівняти сильні й слабкі сторони кандидата і його опонентів з урахуванням політичної ситуації в окрузі та країні загалом;
· проаналізувати демографічну, історичну, географічну, економічну, соціальну ситуацію у виборчому окрузі;
· визначити принципово важливі питання для виборців певного округу і сформулювати у своїй програмі відповіді на них;
· сформулювати основні принципи виборчої кампанії та засоби їх реалізації (стратегію й тактику організації виборів).
5.При виробленні програми кандидата слід врахувати:
o програма має містити відповіді на найактуальніші для виборців проблеми;
o структура її може бути довільною, але здебільшого в ній має бути до дев'яти змістових блоків;
o виробляючи програму, спочатку до неї вносять “все, що треба”, а потім відкидають “все, що можна”;
o виклад і поліграфічне відтворення програми мають урахувати рівень загальної, політичної та психологічної культури виборців.
На цьому етапі бажано передбачити, якими слабкими місцями можуть скористатися конкуренти, намагаючись створити негативний імідж програмі та кандидатові. Водночас слід передбачати ймовірні тенденції розвитку інтересів, політичної культури виборців.
Стратегія виборчої кампанії здебільшого базується на таких елементах:
ü декларування причетності до певної політичної партії, передвиборчого блоку, владної структури, політичного лідера тощо;
ü створення міжособистісних контрастів кандидатів;
ü створення ідеологічного контрасту кандидатів;
ü ставка на базову проблему;
ü формування позитивного іміджу кандидата;
ü створення негативного іміджу конкурентів;
ü утворення передвиборчих коаліцій;
ü ставка на владні структури;
ü ставка на суспільно-політичні структури;
ü ставка на засоби масової інформації;
ü деморалізація конкурентів.
Якщо стратегія кампанії покликана дати відповідь на запитання “що треба робити?”, то тактична частина плану має дати відповідь на запитання “як?” і “коли?”.
Реалізація тактичних аспектів виборчої кампанії пов'язана з розв'язанням таких проблем:
§ добір і організація роботи “апаратної” команди;
§ складання графіка роботи кандидата (виступи перед виборцями, записи промов на телебаченні, радіо, зустрічі з впливовими людьми тощо.);
§ стеження за діями конкурентів й організація протидії;
§ підготовка та організація виступів кандидата в ЗМІ (тексти, зовнішність, форми подачі матеріалів);
§ створення рекламної друкованої, відеопродукції;
§організація проблем матеріально-фінансового, транспортного забезпечення кампанії;
§ налагодження контактів з громадськістю, суспільно-політичними структурами та впливовими людьми в окрузі.
Усі ці питання мають вирішуватися одночасно конкретними виконавцями з команди кандидата.
У політичне, інформаційно розвинених країнах існує можливість використовувати під час виборчих кампаній найсучасніші технології політичної комунікації. До них належать кабельне телебачення, відеотехнології, відео-продукція, телеконференції, “свідчення” відомих людей про кандидата, репортажі про його діяльність тощо.
Тема 18 «Організація та проведення рекламної кампанії»
План:
1.Організація зв’язків з громадськістю.
2.Спеціальні заходи прес-служби: проведення прес-конференцій, брифінгів, підготовка прес-релізів,
3.Політична телевізійна реклама.
4.Друкована реклама.
1.Більшість сучасних, в тому числі регіональних, кампаній починаються і розвиваються за допомогою реклами. Кандидати і організатори їх передвиборчих кампаній мають у своєму розпорядженні велику кількість всіляких засобів і прийомів, за допомогою яких проводиться рекламна кампанія. Мова може йти про брошурах, бюлетенях, анкетах, листах, рекламних щитах, плакатах, наклейках, сірникових коробках, значках, рекламі в газетах їм журналах і, звичайно, на телебаченні і радіо. Цей список може бути нескінченним. Організатори передвиборних кампаній використовують практично всі технологічні прийоми і новинки, які можуть більш ефективно донести їх ідеї до виборців.На самому початку кампанії її організатори повинні розробити план всієї рекламної діяльності, який може бути складовою частиною тактичного плану. Саме згідно йому повинні будуть розподілятися кошти і закуповуватися час і рекламні площі в засобах масової інформації. Звичайно, можуть виникати ситуації, коли кампанія буде змушена відхилитися від складеного плану. Тим не менш, такі плани складаються як можна раніше, і їх намагаються дотримуватися в ходу всієї кампанії, вносячи зміни в міру необхідності.Складно переоцінити переваги попереднього планування. Рішення, які приймаються в ранніх стадіях кампанії, зазвичай більш раціональні і холоднокровні, як правило, вони більш об'єктивні і грунтуються не на припущеннях, а на перевірених фактах. Якщо рішення приймаються в розпал сутички, навздогін подіям, що відбуваються, то вони виявляються менш продуманими, коштують дорожче і рідше приводять до успіху.
2.Список найбільш ефективних форм політичної реклами:- Позитивну думку виборців про кандидата- Публічна заява видних політиків і авторитетних кампаній про підтримку кандидата- Сприятлива безкоштовна політична реклама в засобах масової інформації- Хороші виступи на різних форумах і політичних дебатах- Розповсюдження агітаційних матеріалів кандидата- Звернення до виборців із закликом голосувати за кандидата- Розповсюдження агітаційних матеріалів по домівках з одночасною агітацією на користь кандидата- Поширення агітаційної літератури добровільними помічниками по поштових скриньках- Агітаційна кампанія, здійснювана поштою і спрямована на певні групи виборців- Загальна агітаційна кампанія по пошті - найкращий спосіб - ілюстрований агітаційний матеріал- Політична кампанія в невеликих округах - радіореклама- Проведення політичної реклами на телебаченні- Підготовка рекламних щитів для установки у дворах будинків і рекламних щитів розміром 1м х 1м 1м х 2м- Політична реклама в газетах- Підготовка бамперна наклейок- Агітаційні стенди- Значки і невеликі сувеніриДетальніше зупинимося на деяких формах рекламних кампаній.Наочна агітація і сувенірна продукціяУ поняття наочної агітації, яка ще називається графічної, зазвичай включають вивіски, плакати, таблички, рекламні щити, транспаранти, наклейки, значки і т.д. Її ефективність особливо велика, коли:- Необхідно домогтися впізнаваності й популярності імені кандидата;- Потрібно дуже швидко створити певне уявлення про кандидата.Якщо ці завдання входять в список стратегічних чи тактичних цілей кампанії, то треба продумати варіанти її використання. Зазвичай в наочної агітації використовується лише кілька слів, як правило, ім'я або девіз кандидата, основна ідея кампанії: «Єльцин - наш Президент», «Голосуй, або програєш!»Наочна агітація дуже важлива для підтримки духу та ентузіазму прихильників кандидата. Якщо агітаційні матеріали лунають на заходах, мітингах і т.п., то вони будуть надихати активістів та співробітників кампанії, створювати зв'язок між кандидатом та його прихильниками. У багатьох кампаніях сотнями закуповуються значки, наклейки і плакати не тільки для підняття духу своїх співробітників, але і для підняття духу кандидата!Невеликі витрати на наочну агітацію часто виправдовуються значним поліпшенням настрою і працездатності співробітників кампанії і добровольців. Якщо роботу по розміщенню наочних матеріалів провести правильно, то це змусить виборців повірити в можливості і сили кандидата. Більшість консультантів буде проти поступової роздачі плакатів і наклейок. Замість цього необхідно зробити зусилля, щоб вони розійшлися в великих кількостях і одночасно.Агітаційні листівки. Їх можна розділити:1. за способом передачі інформації - на настінні і призначені для роздачі в руки,2. за змістом - на агітаційні та презентаційні.Окремо виділяються сигнально-інформативні невеликого формату й обсягу інформують про існування кандидата і закликають голосувати за нього.Настінна складається, як правило, з 10-15 пропозицій та 2-3 гасел.Листівка призначена для роздачі в руки, містить або біографію кандидата, або його програму. Обсяг такої листівки 20 -30 пропозицій.Агітаційні - впливають на підсвідомість, прагнучи спонукати виборця проголосувати за даного кандидата.Презентаційні листівки відповідають на два питання: хто кандидат і навіщо він потрібний виборцям даного округу. Містять до 25 пропозицій. Загальна кількість не перевищує 20% від загального обсягу листівок.У листівках не використовуються важко вимовні слова, двозначні скорочення, заперечення, сполучники та прийменники. Листівки з карикатурами на політичних опонентів, як правило, погано сприймаються, а деколи викликають реакцію духу протиріччя.Плакати. Для розклеювання на стінах, крім листівок використовуються плакати, формат звичайного плаката А3-А2, він містить - велику фотографію кандидата і слоган кампанії. Необхідно відзначити що, зараз в країнах Заходу ці форми агітації втрачають колишнє значення. Це пов'язано з все зростаючою роллю телебачення.Поштова розсилка. Цей вид політичної реклами, який часто називають «direct mail», дозволяє бути виборчим і конкретним у зверненні до кожного виборця. Кандидат може викласти свої погляди на трьох або чотирьох сторінках, що дає можливість розгорнутого розмови. Часто поштові кампанії використовуються як ефективний засіб залучення додаткових грошових коштів.Ефективна поштова кампанія вимагає, перш за все, ретельно вивірених списків виборців. Якщо Ви вже з самого початку використовуєте ці списки, то, звичайно, знаєте, хто глава сім'ї в квартирі, скільки йому років, скільки у нього дітей, чим він займається і які проблеми він вважає найважливішими. Подібна інформація абсолютно необхідна для складання особистого листа, який може справити сприятливе враження на виборця. Кожному виборцю посилати такий лист не потрібно. Необхідно, щоб одне потрапило в родину або хоча б на одну сходову клітку. Сусіди будуть обмінюватися думками, і ваша інформація буде доведена до жителів.Зазвичай вважається, що для міста охоплення прямою розсилкою 20% виборців цілком достатній. Однак місцеві особливості можуть скорегувати ці цифри. Наприклад, в ході президентської кампанії О.Лебедєв було розіслано близько 1,5 мільйона листів.Слід, однак, пам'ятати що конкуренти також можуть використовувати агітацію за допомогою листів. У цьому випадку вам треба ретельно вивіряти момент їх напрямки, щоб агітаційний ефект не був погашений листами суперників.Потенціал використання поштової кампанії на регіональному та місцевому рівні досить високий
3..Використання телебачення у виборчих кампаніях.З розвитком інформаційних технологій все більшу роль в агітаційній кампанії відіграє телебачення. Першим президентом який використовував телебачення був Рузвельт, це сталося ще в 1936 році. У 1996 році, президентські вибори в США продемонстрували повний тріумф телебачення, і торжество американських технологій - коли мінявся не сам кандидат, а його образ на телеекрані. В рамках одного з соціологічних опитувань проведеного в Америці, з'ясовувалося, звідки виборці черпають інформацію про політиків? В результаті були отримані такі відповіді:- З теледебатів (60%);- З ток-шоу (45%);- Партійні з'їзди, служили джерелом інформації у 25%.Під час виборів телебачення використовується для: розміщення прихованої політичної реклами, теледебатів, телезвернень, участі в ток-шоу.
4.У всіх країнах, де є державні канали, правлячі партії мають на них режим найбільшого сприяння.Існує кілька моментів проведення виборчої рекламної кампанії з використанням ЗМІ, які необхідно враховувати:а) реклама в ЗМІ вимагає великих фінансових, часових, людських, інтелектуальних і енергетичних витрат;б) незважаючи на велику ефективність реклами в ЗМІ, будувати тільки на ній всю виборчу кампанію не можна;в) всі сучасні ЗМІ представляють лише прекрасну можливість донести образи та ідеї кандидатів до електорату і частота появи кандидата в ЗМІ не є при цьому самоціллю.Реклама в ЗМІ в більшості кампаній виконує основну пропагандистську та агітаційну функцію. На жаль, реклама в ЗМІ коштує дуже дорого, тому необхідно ретельно вибирати напрямки і час її використання. Необхідно закуповувати час на ТБ і смуги в газетах якомога раніше.У більшості країн процес і порядок проведення виборчих кампаній регламентується законодавчими нормами. Наприклад, що відрізняється великою строгістю виборче право Японії забороняє робити подарунки виборцям, залучати їх обіцянкою просування по службі, обходити будинки виборців з метою передвиборчої агітації і т.д. Досить регламентовано використання засобів масової інформації, особливо телебачення і радіо. Так, законодавчо встановлюються загальний період часу відведеного на ЗМІ для ведення виборчих кампаній, принципи його розподілу між партіями і кандидатами, складається розклад, згідно з яким загальний час розбивається по днях виборчої кампанії.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав