Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Шляхи формування колективу

Читайте также:
  1. V. Особливості формування собівартості будівельно-монтажних робіт за будівельним контрактом
  2. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації (формування) базових знань
  3. Аналіз і оцінка ефективності формування витрат підприємства
  4. Анкета вивчення соціально-психологічного клімату колективу
  5. В. Сухомлинський про формування гуманної
  6. Весь перелік резервів робочого часу може бути представлений як екстенсивний і інтенсивний шляхи зростання продуктивності праці.
  7. Види колективу

Працездатний і згуртований трудовий колектив виникає не відразу – цьому передує тривалий процес його становлення і розвитку. Успіх цього процесу визначається рядом умов.

Перш за все, мова йде про ясні і зрозумілі задачі майбутньої діяльності, які відповідають внутрішнім цілям і прагненням людей. Тільки в цьому випадку вони погоджуються повністю або частково відмовитись від особистої свободи і підкоритись владі групи.

Другою важливою умовою успішного формування колективу є наявність очевидних переваг спільної діяльності порівняно із індивідуальною.

Далі успіх колектива забезпечує сильний керівник або лідер, якому люди готові підкорятись і за яким згодні піти до поставленої мети.

Нарешті, кожен колектив повинен знайти своє місце в організації, яке буде дозволяти повністю реалізувати свої цілі і не буде заважити робити це іншим.

Початком життя офіційного колективу є юридично оформлене рішення про створення відповідної організації або підрозділу і зарахування відповідно з ним до штату співробітників.

Це рішення визначає його структуру, права, обов”язки і відповідність кожного співробітника.

Для неофіційного колективу “датою становлення” може стати або якась надзвичайна подія, або досягнення певної межі у розвитку ситуації, після якої “так більше жити не можна”. Це породжує вибух емоцій (острах, бажання захистити себе, своє пложення, протест та ін.) і підштовхує людей до поєднання один з одним (в житті часто спостерігаємо випадки, коли слабкі люди об”єднуються для надання опіру).

Колектив складається не відразу. У процесі спільної діяльності люди придивляються один до одного, накопичують інформацію про оточення. В результаті у них виникає симпатія або антипатія, на які впливають збіг або розбіжність основних життєвих інтересів, цілей, цінностей (зрозуміло, люди симпатизують тим, хто поділяє їх погляди, приймає участь у спільному вирішенні складних питань; але навряд чи хтось зазнає добрі почуття до конкурентів), манера поведінки та ін. А вже на основі симпатії або антипатії між людьми виникають достатньо постійні відносини.

Між людьми, які зазнають по відношенню один до одного антипатію, добрих відносин не може бути, що, зрозуміло, заважає ефективній роботі. Для того, щоб запобігти подібній ситуації при формуванні колективу, або хоча б пом”якшити їх, на сьогодні все частіше застосовують змішаний спосіб формування трудових колективів. Він міститься у тому, що спочатку групі осіб, які з професійної точки зору підходять для вирішення певних задач, надають можливість добре пізнати один одного, а потім за допомогою спеціальних методів відбирають тих, хто симпатизує один одному.

Такі методи називають соціографічними. Вони містяться у тому, що кожен член групи повідомляє консультантів про своє відношення до інших (позитивне, негативне, байдуже) і відповідно про бажання або небажання з ними співпрацювати. На основі цієї інформації будують схему взаємовідносин у групі (соціограма) у вигляді сукупності кругляшків із прізвищами, що поєднуються стрілками, які спрямовані до тих, з ким та чи інша людина бажає спільно працювати. Особа, яка отримує найбільшу кількість переваг, стає керівником. Тих, з ким ніхто не побажав співпрацювати, не включають до остаточного складу колективу. Якщо група велика, кількість можливого вибору обмежують, наприклад, трьома.

Можна також побудувати “матрицю переваг” у формі відомої усім турнирної таблиці. У її відповідні клітинки при позитивному відношенні до людини ставлять знак “+1”; при негативному – “-1”; при байдужому – “0”. Підрахунок “очків” також дозволяє легко з”ясувати місце кожного у групі.

Як правило, група, яка складена на основі особистих симпатій, працює більш узгоджено і ефективніше, ніж довільно сформована.

В той же час соціографічний методи містить в собі дві небезпеки. По-перше, у випадку випливу інформації колектив може бути розколотий конфліктом, тому що кожен взнає, що про нього дійсно думають оточуючі, і, по-друге, лідером в результаті опитування стає не та людина, яка найбільш підходить з точки зору інтересів справи, а найпопулярніша.

ВИСНОВОК

Створення офіційного колективу пов”язано з прийняттям відповідного правового акту; неофіційного – з тією чи іншою надзвичайною подією, яка підштовхує людей до поєднання.

Поєднуючись у колектив, люди повинні мати перед собою мету, результати переваги спільної діяльності, бачити своє місце в організації; підкорятись вмілому керівнику.

При формуванні ефективного колективу важливо враховувати взаємні симпатії та антипатії, які виявлять за допомогою соціографічних методів.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)