Електроенергетика

Електроенергетика - базова галузь (?) розвитку економіки. У 1990 році Україні належало 18% виробництва електроенергії, 60% експортних постачань СРСР.

Таблиця 9.1. Розміщення електростанцій

Типи електро станцій	Техніко – економічні особливості	Розміщення
Теплові ТЕС, ТЕЦ (ДРЕС)   найбільша частка - до 70%	Працюють на вугіллі, газі, мазуті, дизельному паливі + порівняно швидко і дешево будуються (-) великі витрати палива (-) висока собівартість електроенергії (-) ¼ забруднень довкілля: кислотні опади, парниковий ефект, терикони та ін.
ГЕС, ГАЕС менш 4% виробництва електроенергії	Наявність річок, особливості рельєфу + низька собівартість (у 4 рази нижча, ніж ТЕС) + екологічно чиста + швидкий пуск + гідровузли на водосховищах (-) негативна роль водосховищ на рівнинних ріках -? (-) довго і дорого будуються
АЕС, АТЕЦ до 30% (Франція 75%)	+ невелика кількість палива (1кг урану = 2,5 тис. т вугілля), уранове паливо з Росії (Ангарськ) (-) опромінення малими дозами, забруднення штучними радіонуклідами (-) необхідність збереження ядерного пального, утилізації відходів

4 області - 60% виробництва електроенергії: Київська, Донецька, Запорізька, Харківська обл.

Завдання для самостійної роботи

1.Транспортування палива і енергії.

2.Перспективи розвитку ПЕК.

Лекція 9. Регіональні особливості розвитку і розміщення металургійного комплексу

9.1. Фактори розміщення металургійного комплексу.

9.2.Чорна металургія

9.3. Кольорова металургія

9.1. Фактори розміщення металургії

Металургія визначає економічний потенціал, зумовлює розвиток всього господарства країни, є важливим районоутворюючим чинником: її супроводять галузі, що переробляють відходи.

Фактори розміщення (особливості, що впливають на розміщення):

- високий рівень комбінування (?); стадії виробництва: збагачення сировини ® виплавка металу ® виготовлення прокату ®переробка відходів. Економічна ефективність комбінування____________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________ - високий рівень концентрації виробництва - ________________________________________

- висока матеріаломісткість чорної металургії (1т сталі - 7т сировини і палива) і одержання важких кольорових металів (1т міді -100т руди) ® принцип розміщення їх виробництва - __________________________________________________________________

- висока водомісткість___________________________________________________________

- екологічно брудне виробництво (20% промислових викидів, при відкритому видобутку сировини - руйнування ландшафтів, сільгоспугідь ® необхідність рекультивації земель) ® при розміщенні враховувати екологічний фактор.

9.2.Чорна металургія

Чорна металургія включає: видобуток, збагачення руд, коксохімічне виробництво, виробництво чавуну, сталі, прокату, феросплавів, електрометалургію, порошкову металургію.

Значення - ______________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Найбільша базова галузь промисловості України, галузь міжнародної спеціалізації, значні експортні можливості. У 2002 році - 7 місце в світі за обсягом виробництва чорних металів. У 1990 році в Україні: 48% видобутку залізної руди, 72% видобутку марганцевої руди, 50% виробництва чавуну, 35% готового прокату СРСР.

Фактори розміщення:

- Більшість підприємств - комбінати (80 %) Металургійний комбінат повного циклу: чавун ®сталь ®прокат + хімічне виробництво на відходах коксування вугілля (сірка, фосфор, азот та ін.) + будівельні матеріали із шлаків.

- Висока матеріало-, водомісткість: на 1т чавуну - 1,5 т вугілля, 4 т залізної руди → основний принцип розміщення – сировинний (!) - поблизу залізорудних і вугільних басейнів або між ними, враховується також забезпеченість водою, енергетичний і екологічний фактори.

Сировина: кокс (із коксівного кам'яного вугілля), залізна руда, марганцева руда, флюсові вапняки.

Умови для розвитку чорної металургії в Україні: _________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Металургійні бази України

залізна руда 1. Придніпровська залізна руда:

Кривий Ріг Кривий Ріг Велика Білозерка,

Кременчук Дніпропетровськ Керч

Дніпродзержинськ

Запоріжжя

Нікополь-феросплави

2 Донецька 3 Приазовська

Донецьк

Макіївка Маріуполь

Єнакієве

Стаханов - феросплави

Донбас - коксівне кам’яне вугілля

Нікополь, Токмак - марганцеві руди

Крим, Донбас - флюсові вапняки

Трубопрокат: Нікополь, Новомосковськ, Дніпропетровськ, Харцизьк.

9.3. Кольорова металургія включає: видобуток, збагачення, металургійну переробку руд, виробництво сплавів, дорогоцінних і рідкісних металів, прокат кольорових металів, переробка вторинної сировини і видобуток кольорових каменів. Особливості: комплексне використання сировини і висока здатність до комбінування з іншими галузями. За рахунок власного виробництва потреби країни повністю не забезпечуються. Частина сировини, концентратів і металів імпортується.

Оцінити сировинну базу для кольорової металургії України

Таблиця 9.1. Розміщення галузей кольорової металургії

Метали	Фактори	Принцип	Розміщення
в и р о б н и ц т в о
1. Легкі:
Алюміній Титан Магній			алюміній (20% галузі) - алюм. сплави- магній - титан-магній -
2. Важкі:
Мідь Свинець Олово Цинк Нікель Ртуть			цинк - ртуть- нікель, сплави –
3. Рідкоземельні (цирконій, кобальт, ніобій) – Верхньодніпровський комбінат
п е р е р о б к а
Латунний, мідний прокат	у районах споживання

25% продукції кольорової металургії України - із вторинної сировини: Донецьк, Харків, Одеса, Київ.

Завдання для самостійної роботи

1. Перспективи розвитку металургійного комплексу

Лекція 10. Регіональні особливості розвитку і розміщення хімічного, лісового та будівельного комплексу

10.1. Хімічний комплекс.

10.2. Лісовий комплекс.

10.3. Будівельний комплекс.

10.1. Хімічний комплекс

Значення комплексу _____________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Особливості комплексу__________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Таблиця 10.1. Розміщення галузей хімічного комплексу

	Галузь	Сировина	Принцип розміщення	Розміщення
	Гірничо-хімічна	власні хімічні корисні копалини
-   - -	Основна хімія Мін. добрива Азотні Фосфатні Калійні
	Сірчана кислота
-	Сода, у т.ч. кальцинована	власна кам'яна сіль
-   - - - -   -	Хімія рганічного синтезу, хімія полімерів, нафтохімія Синт. смоли, пластмаси Хімічне волокно Лаки, фарби Синт. барвники Гумоазбестова -шини, покришки; Фармацевтична	нафта, газ, буре вугілля, відходи коксування та інших галузей

Отже, в Україні сформувалися основні райони хімічної промисловості: _________________

_______________________________________________________________________________

10.2. Лісовий комплекс

Умови для розвитку ЛК: Україна - лісодефіцитна країна. Лісові масиви дуже виснажені. У Поліській зоні значні площі лісів радіоактивно забруднені. Чорнобильська аварія вивела з господарського використання більше половини лісових ресурсів. Приріст лісистості лише 0,1% на рік. 80% необхідної деревини імпортується. Сировинна база обмежена, галузь розвивається невисокими темпами. Завдання комплексу - заготівля і переробка деревини.

Таблиця 10.2. Особливості розміщення ЛК

	Галузі	Фактори	Принцип	Розміщення
1.	Лісозаготівля 75% витрат	висока ресурсомісткість	сировинний	90% лісозаготівель:
2.   - -   -   - -	Деревообробка 70% продукції Лісопиляння Виготовлення фанери Виготовлення ДСП, ДВП Меблева
3.   - -	Целюлозно– паперова папір картон
4.	Лісохімія____ _____________ _____________

10.3. Будівельний комплекс

Комплекс включає виробництво будівельних матеріалів, капітальне будівництво та галузі, що їх обслуговують. Продукція: будинки, виробничі об'єкти і споруди, житло й ін.

Значення комплексу - ____________________________________________________

За особливостями розміщення - 2 групи галузей:

I. Орієнтовані на сировину – видобувні галузі і виробництво будівельних матеріалів.

1. Видобуток і виробництво мінеральних будівельних матеріалів - це бутовий камінь, граніт (2 місце в світі після Бразилії), щебінь, пісок, гравій, галька, глина, черепашник та ін. – мінеральна--сировина:____________________________________________________________

2.Виробництво цементу (сировина - мергель, доломіт, вапняки, відходи металургії):_____________________________________________________________________

3.Виробництво облицювальних матеріалів (мармур, граніт, черепашник, вапняк):_______________________________________________________________________________

II. Орієнтовані на споживача - у густонаселених та індустріальних районах.

1. Виробництво залізобетонних виробів (ЗБВ) - 43 % виробництва галузі.

2. Виробництво легких наповнювачів для залізобетонних виробів (ЗБВ)

- керамзит - із легкоплавких глин шляхом термічної обробки

- термозит - жужільна (шлакова) пемза______________________________________________ _______________________________________________________________________________

- спучений перліт, сировина – перліт –Закарпаття; 1 м³ перліту – 6-12 м³ спученого перліту.

3. Виробництво стінових матеріалів (цегла, блоки), виробництво шиферу.

4. Виробництво скла: віконне, армоване, електротехнічне, оптичне, загартоване, поліроване, кольорове, архітектурно - будівельне скло, скловидний мармур_________________________________________________________________________

5. Фарфоро-фаянсова (будівельна кераміка, облицювальна плитка, сантехніка): _______________________________________________________________________________

6. Виробництво будівельного вапна, гіпсу, крейди, м’якої покрівлі (толі, руберойду, пергаміну)._____________________________________________________________________

Висновок: ______________________________________________________________________

Завдання для самостійної роботи

1. Побудувати схему галузевого складу хімічного комплексу України.

2. Перспективи розвитку хімічного, лісового та будівельного комплексу.

Лекція 11. Регіональні особливості розвитку і розміщення машинобудівного комплексу(МБК)

11.1. Значення і передумови розвитку МБК:

11.2. Розміщення галузей машинобудування.

11.1. Значення і передумови розвитку МБК:

МБК – сукупність галузей обробної промисловості, що виробляють машини, устаткування, обладнання, прилади та пов’язану з ними продукцію (товари, послуги, тощо). Включає близько 60 галузей і є галуззю міжнародної спеціалізації України. На МБК припадає 18% вартості виробничих фондів, 12% загального обсягу промислової продукції [18]. У 1990 р. частка України в загальносоюзному виробництві складала: 100% роторних екскаваторів, кукурудзозбиральних комбайнів, 97% тепловозів, 95% вугільних комбайнів,

50 % силових трансформаторів, 45% металургійного устаткування, 35% електродвигунів змінного струму, 25% засобів автоматики, 23% тракторів.

Значення МБК: від рівня розвитку МБ залежить_______________________________

_______________________________________________________________________________

Передумови розвитку МБ в Україні:________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Форми організації виробництва Машина містить велику кількість вузлів, деталей і механізмів (електровоз – 210 - тис., літак -120 тис.). Тому для МБ характерний високий рівень спеціалізації (спеціалізація повузлова, подетальна) і кооперування, широкі внутрішньо - і міжгалузеві зв'язки.

Рис. 11.1. Внутрішньо- і міжгалузеві зв'язки машинобудування

метали (чорна і кольорова металургія)

скло (будівельний комплекс)

тканини (легка промисловість)

МБ завод повного циклу 1. Заготовка деталей (відливка, кування, штампування) 2. механічна обробка на верстатах 3. складання

двигуни вузли, деталі механізми електротехніка електроніка та ін. (машинобудування)

гумовотехнічні вироби синтетичні матеріали пластмаси лаки, фарби та ін. (хімічна промисловість)

Висновок: значимість транспортного фактора для розвитку МБ ________________________

11.2. Розміщення галузей машинобудування

Таблиця 11.2.Розміщення галузей машинобудування

галузь	фактори і принципи	основні райони і центри
I Важке МБ - металургійне - гірничо-шахтне - гірничо-рудне - підйомно-транспортне - енергетичне II Загальне МБ 1.Транспортне - тепловози - електровози - вагони - цистерни, металеві вагони -суднобудування 2. сільсько господарське III Середнє МБ - автомобільне - авіабудування - космічне - трактори - верстати IV Приладо- будування, станко-інструмент МБ -електротехнічне - радіотехнічне - телевізори - станкоінструм. устаткування для галузей: - хімічної - будівельне і шляхове - будівельних матеріалів - харчової - легкої

Висновок ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання для самостійної роботи

1.Перспективи розвитку машинобудівного комплексу.

Лекція 12. Регіональні особливості розвитку і розміщення агропромислового комплексу

12.1. Структура АПК. Роль АПК в господарстві країни.

12.2. Основна ланка АПК – сільське господарство.

12.3. Виробнича інфраструктура АПК. Харчова промисловість.

12.1. Структура АПК, роль АПК у господарстві країни

АПК – поєднання всіх галузей господарства, що беруть участь у виробництві, переробці і збуті сільськогосподарської продукції (понад 100 галузей).

Роль АПКу господарстві країни___________________________________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________ У 1990р. частка України в загальносоюзному виробництві: 60% цукру, 30% рослинної олії, 25% тваринних жирів, 30 % овочів, 24% м'яса, 28% картоплі, молочних консервів, 21% зерна.

1 Сільське господарство

рослинництво

тваринництво

II виробнича інфраструктура (40 %) III сервісні галузі АПК(15%) _____________________________ ______________________________________ _____________________________ …………………._____________________________________

_____________________________ _____________________________________

Рис.12.1.Схема структури АПК

12.2.Основна ланка АПК– сільське господарство (аграрний сектор)

Умови для розвитку сільського господарства:___________________________ _______________________________________________________________________________Склад сільськогосподарських угідь (70% земельних ресурсів України):__________________

_______________________________________________________________________________

Потребують меліорації (поліпшення, підвищення родючості):__________________________ _______________________________________________________________________________

У складі сільського господарства 52 % вартості продукції виробляється в рослинництві; 48 % - у тваринництві.

Таблиця 12.1.Розміщення галузей рослинництва

Культура	Умови	Розміщення
Зернові (42-47% площ) 1. озима пшениця (50% площ зернових) 2. озиме жито 3. кукурудза на зерно 4. круп'яні: - гречка, овес - просо, ячмінь - рис - зернобобові (продовольчі і кормові) - горох, квасоля, віка, соя, люпин
Технічні 1. цукровий буряк 2. масляничні: соняшник; льон-кудряш, соя 3. волокнисті: льон-довгунець 4. хміль 5. тютюн 6. ефіромасляничні 7. лікарські
овочівництво картопля	волога, легкі ґрунти
баштанні	тепло
садівництво, плодово-ягідні	тепло, волога
виноградарство	тепло

Тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом і іншими галузями АПК: комбікормовою, фармацевтичною, мікробіологічною промисловістю, сільськогосподарським машинобудуванням.

Значення тваринництва: __________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Структура кормової бази → спеціалізація тваринництва. Половина всіх витрат галузі припадає на забезпечення кормів. Розвиток і розміщення тваринництва визначається наявністю кормової бази і залежить від кормовиробництва:

- польове кормовиробництво (основа кормової бази):_________________________________ _______________________________________________________________________________- лучно-пасовищне - _____________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

- промислове виробництво кормів - ________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Таблиця 12.2.Розміщення тваринництва

галузь	розміщення
скотарство (ВРХ) - молочне; - вирощування молодняку; - м'ясо – молочне - м'ясне
свинарство
вівчарство
птахівництво
бджільництво
шовківництво
звіринництво
ставкове рибоводство

Розвинені також козівництво, кролівництво, конярство та ін.

Сільськогосподарські зони України - території, на яких переважають певні галузі сільського господарства. Залежно від природних умов, потреб населення і промисловості; географічного положення сільськогосподарських і переробних підприємств, забезпеченості трудовими ресурсами, транспортом сформувалися основні сільськогосподарські зони:

1. Поліська - ___________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Лісостепова - ________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Степова - ____________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

4. Передгір’я і гірські райони Українських Карпат –_________________________________ _______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

5. Передгір’я і гірські райони Криму -______________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Приміський тип господарства: ________________________________________________

12.3. Виробнича інфраструктура АПК. Харчова промисловість

ІІ ланка АПК – виробнича інфраструктура - заготівля, збереження, транспортування, переробка (харчова промисловість) і реалізація сільськогосподарської продукції.

Харчова промисловість, за вийнятком виробництва солі та морепродуктів, переробляє сільськогосподарську сировину, тому розглядаємо її в складі АПК. Налічує 40 галузей. За вартістю валової продукції (близько 20%) займає третє місце після металургії, машинобудування і металообробки.

Таблиця 12.4.Розміщення основних галузей харчової промисловості

Галузь	Фактори і принципи розміщення	Розміщення (провідні центри)
Цукрова - ІІІ місце в Європі, 3% світового виробництва (2001 р.)	Малотранспортабельна сировина, висока матеріаломісткість (1 т цукру = 7–8 т буряків) →?
М'ясна (І місце - яловичина)
Молочна
Борошномельно- круп'яна
Олійножирова (рослинні жири) 90%-соняшнику	Висока матеріаломісткість (1т рослинної олії = 3–8 т насіння) →?
Плодо овочеконсервна

Розвинені також хлібопекарська, макаронна, кондитерська, виноробна, спиртова і лікеро-горілчана, крохмале-патокова, тютюново-махоркова промисловість, виробництво пива і безалкогольних напоїв. Рибна промисловість розвинена в портах Чорного та Азовського морів.

Поряд з харчовою промисловістю розвивається комплекс з переробки її відходів: в цукровому виробництві - одержання спирту, вітамінів, кормових і хлібопекарських дріжджів, в борошномельному - комбікормів, в м‘ясному і молочному - медичних препаратів, казеїну, тощо.

Завдання для самостійної роботи

1. Проблеми й перспективи розвитку АПК України

Лекція 13. Розміщення галузей виробництва товарів народного споживання (ТНС) та галузей соціальної сфери

13.1.Склад і значення комплексу.

13.2. Легка промисловість, регіональні особливості її розміщення.

13.3.Галузі соціальної сфери (сфера послуг).

13.1.Склад і значення комплексу

Склад комплексу: промислові галузі (виробництво непродовольчих ТНС), галузі соціальної сфери. Це заклади, установи, підприємства виробничої та невиробничої сфер, що задовольняють матеріальні та духовні потреби людей з метою підвищення їх життєвого рівня.

I. Промислові галузі - близько 20 - виробництво непродовольчих ТНС:

- виробництво побутових машин і приладів, теле -, радіоапаратури, легкових автомобілів, мопедів, велосипедів; меблів; фармацевтичних препаратів, лакофарбових виробів, побутової хімії; посуду; товарів культурно - побутового і господарського призначення; легка промисловість і ін. Вони об'єднані за єдиною ознакою: їх продукція розрахована на спільного споживача - населення.

II. Соціальна сфера (сфера послуг) пов’язана з матеріальним виробництвом. Її основні складові: житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівля і громадське харчування, культурно-освітня сфера, пасажирський транспорт і зв'язок, послуги санаторно-курортних, туристських, фізкультурних закладів - задовольняють потреби населення в тих благах, що споживаються не в якості речі, а у вигляді діяльності.

Значення комплексу:_____________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13.2. Легка промисловість, регіональні особливості її розміщення

Головна роль серед промислових галузей комплексу належить легкій промисловості (близько 30 галузей).

Фактори розміщення: висока трудомісткість; 75% зайнятих – жінки; невеликі розміри підприємств; не потребує багато енергії і води; високий рівень комбінування. Текстильний комбінат повного циклу - I прядіння II ткацтво III обробка (економічна ефективність комбінування -?)

Відходи первинної переробки великі → первинна переробка орієнтується на сировину, принцип розміщення кінцевих стадій галузей - споживчий.

Таблиця 9.7. Розміщення основних галузей легкої промисловості

	Галузь	Розміщення
1- - - - -	Текстильна- 48%продукції бавовняна 50% тканин вовняна шовкова лляна конопледжутова Швейна Шкіряна та взуттєва Трикотажна

Розвинені такожхутряна, килимова промисловість, виробництво нетканих матеріалів, галантерейних виробів та ін.

Найбільш розвинені галузі ЛП у Київській, Донецькій, Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Херсонській, Одеській областях.

У цілому рівень розвитку легкої промисловості в Україні невисокий. Недостатня кількість, асортимент і якість товарів, що випускаються.

13.3. Галузі соціальної сфери (сфера послуг)

Принципи сучасного розміщення об’єктів соціальної інфраструктури: _______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання для самостійної роботи

1. Розвиток і розміщення галузей соціальної сфери (сфери послуг).

2. Проблеми і перспективи розвитку галузей виробництва товарів народного споживання (ТНС).

3. Завдання соціального комплексу.

Лекція 14. Розміщення галузей транспортного комплексу (ТК)

14.1. Значення, особливості ТК.

14.2.Регіональні особливості розвитку та спеціалізація видів транспорту.

14.1. Значення, особливості ТК

ЗначенняТК - __________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Усі види транспорту взаємодіють, утворюючи транспортну систему.

Транспортна система - поєднання взаємопов‘язаних видів транспорту, об’єднаних між собою транспортними вузлами.

Транспортний вузол - населений пункт, де сходяться (перетинаються або розгалужуються) декілька (не менше 3-х) ліній магістрального транспорту і здійснюється обмін вантажами між ними. Значні транспортні вузли України: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Донецьк.

При виборі транспорту враховують: техніко-економічні особливості, що впливають на собівартість: швидкість, вантажопідйомність; вплив природних умов.

Транспорт матеріальних цінностей не виробляє, але тісно пов'язаний із матеріальним виробництвом, впливає на його собівартість (при транспортуванні продукція дорожчає).

В Україні розвинуті всі види транспорту.

Вантажообіг - кількість вантажів, перевезених за певний період на певну відстань (тоно-кілометри) - основний показник роботи вантажного транспорту.

Пасажирообіг- _________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Таблиця 9.8.Вантажообіг і пасажирообіг видів транспорту України (%)

Вид транспорту	Вантажообіг	Пасажирообіг
Залізничний Морський Річковий Автомобільний Повітряний Трубопровідний

Проаналізувати таблицю

14.2.Регіональні особливості розвитку та спеціалізація видів транспорту

Наземний (сухопутний) транспорт: залізничний, автомобільний.

Залізничний транспорт України має вирішальне значення в забезпеченні економічних зв'язків, найбільш масовий вид транспорту. Загальна довжина залізниць = 23 тис. км, із них 1/3 - електрифіковані. За загальною довжиною колії - четверте місце у світі після Росії, США і Канади.

Умови для його розвитку в Україні -________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(+) діє постійно, незалежно від погоди, сезону і клімату; порівняно висока швидкість; можна будувати в будь-якому напрямку;

(-) дороге будівництво, обслуговування й утримання; обмежена пропускна спроможність.

Найбільша густота (?) залізниць: Донбас, Придніпров'я, Західна Україна.

Найменша - Полісся, Південь Степу.

6 залізниць: Південно-Західна (центр – Київ), Придніпровська (Дніпропетровськ) - взаємодіють з річковим транспортом;

Донецька, Південна (Харків) - з автомобільним і морським;

Львівська, Одеська - з річковим і морським; експортно-імпортні перевезення

Найбільші залізничні вузли: ______________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Спеціалізація: 75 % у структурі перевезень -_________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Автомобільний транспорт. В Україні розгалужена мережа автодоріг. Загальна їх довжина більше 160 тис. км, у т.ч. із твердим покриттям 150 тис. км. Умови в Україні: _______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

(+) велика маневреність і швидкість, вантажі - безпосередньо до споживачів→ зручний для перевезень на короткі відстані (будівництво, АПК) термінових і малогабаритних вантажів; для перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший; для масових перевезень вантажів на невеликі відстані, для технологічних перевезень (всередині підприємства);

(-) собівартість перевезень вища, ніж на залізничному - один із найдорожчих (великі експлуатаційні витрати); мала вантажопідйомність; екологічні проблеми.

Найважливіші автомагістралі: ____________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спеціалізація: __________________________________________________________________

_______________________________________________________ ________________________

Водний транспорт: морський, річковий.

(+) використовує природні шляхи сполучення - невеликі витрати на їх обладнання; небагато палива ® низька собівартість при перевезеннях на великі відстані; перевезення новими типами суден «море-ріка-море», контейнеровози, ліхтеровози) знижують собівартість перевезень ® найбільш дешевий для масових і об’ємних вантажів, що не потребують термінової доставки;

(-) низька швидкість руху; сезонність роботи; напрямок не завжди збігається з необхідним; екологічні проблеми (аварії, забруднення вод).

Морський транспорт. Умови в Україні - ___________________________________

_______________________________________________________________________________

Загальна довжина морської берегової лінії України понад 2000 км.

У складі морського транспорту України: Чорноморське (ЧМП), Азовське (АМП), Українське Дунайське (УДП) пароплавства.

Чорне море. Головні порти: ______________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Порти «ріка - море» - ____________________________________________________________

Паромні переправи: _____________________________________________________________

Азовське море: _________________________________________________________________

Українське Дунайське пароплавство (УДП:) ________________________________________

Вантажі: _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Річковий транспорт тісно взаємодіє з залізничним і морським. Загальна довжина судноплавних ділянок річок - 4,4 тис. км; експлуатується близько 3,2 тис. км. Найбільші річкові порти:

Дніпро, Десна, Прип'ять _________________________________________________________

Південний Буг___________________________________________________________________

Сіверський Донець ______________________________________________________________

Дністер _______________________________________________________________________

Дунай _________________________________________________________________________

Вантажі: ______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Повітряний транспорт. Роль у вантажо- і пассажирообігу -?

(+) велика швидкість, мало залежить від рельєфу;

(-) дуже дорогий, мала вантажопідйомність, залежність від метеоумов;

® для перевезення пасажирів, для термінових, цінних вантажів, пошти.

Найбільші аеропорти: ___________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Трубопровідний транспорт:

(+) будується в 3-5 разів швидше і дешевше, ніж залізничний; не залежить від погоди і сезону; робота безперервна, без зупинок; зв'язок по найкоротшій відстані; невеликі витрати матеріалів ® низька собівартість перевезень.

(-) транспортування, в основному, рідин і газів;

Найбільша густота на Заході і Сході; 35 тис. км газопроводів великого діаметру, 4 тис. км нафтопроводів, 4,5 тис. км нафтопродуктопроводів. Україна - один із наймогутніших у світі транспортувальників нафти і газу з Росії і Туркменії в Європу.

Вантажі: ______________________________________________________________________

Розробки: транспортування подрібненого вугілля, руди (з водою).

Нафтопроводами (НП) поставляється 93,6% усієї споживаної нафти; 12 магістральних нафтопроводів (2,6 тис. км), транзит через Україну в Європу. НП «Дружба»; Гнідинці - Прилуки (Чернігівська обл.); Кременчук - Черкаси; Самара – Лисичанськ - Кременчук - Херсон - Одеса (сибірська нафта) і ін. Розширення нафтотерміналу в Одесі - трансєвразійський нафтотранспортний коридор - НП Одеса - Броди (Львівська обл.) – 674 км.

Газопроводи (ГП) Шебелинка – Харків, Шебелинка – Київ, Шебелинка - Одеса – Кишинів, Транзит: ГП «Союз», Уренгой – Ужгород, Ставрополь (Росія) – Луганськ, «Братерство» – з Долини (Івано-Франківська обл.) до Угорщини і Словаччини, «Прогрес» – з Росії до Західної Європи.

Продуктопроводи – аміакопровод Тол‘яті (Росія) – Горлівка – Одеса.

Завдання для самостійної роботи

1.Можливості формування морегосподарських комплексів в Україні.

2. Проблеми і завдання транспортного комплексу.

3. Шляхи розв‘язання екологічних проблем транспортного комплексу.

Лекція 15. Економіка України як єдність регіональних систем

15.1. Сутність регіональної економіки.

15.2. Основні передумови регіонального економічного розвитку.

15.3. Економічна система регіону як ланка єдиного господарського комплексу.

15.4.Стан та перспективи розвитку економіки регіонів України.

15.1. Сутність регіональної економіки

В національній економіці формуються регіональні господарські системи, посилюється децентралізація соціально-економічної діяльності. Регіони безпосередньо реалізують соціально-економічну політику держави і стратегію національного розвитку. Зростає самоуправління, адміністративні повноваження і господарська самостійність регіонів. Господарство на певній території набуває форм складної регіональної економічної системи з сукупністю взаємозумовлених зв'язків і процесів. Регіональна економіка вирішує питання просторового розвитку національного господарства.

Регіональна економіка – це__________________________________________________

________________________________________________________________________________

Регіон (лат. rеgіо - територія, місцевість, область, район) _________________________

Найбільш поширені регіони або територіальні частини (таксони) в Україні:

1.адміністративно-територіальні одиниці:_________________________________________

2. інтегральні економічні райони, виділені на основі________________________________

_____________________________________________________________________________

3. регіони різних типів: «Буг»та «Карпатський»; прикордонні регіони, вільні (спеціальні) економічні зони.

15.2. Основні передумови регіонального економічного розвитку

Кожний регіон максимально використовує власні переваги, розвиваючи галузі спеціалізації.

Спеціалізація виробництва регіону - ________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Кооперування між регіонами -______________________________________________________

Територіальна концентрація виробництва (локалізація економічної діяльності на обмеженій території) дозволяє _______________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Рівень територіальної концентрації визначається _____________________________________

________________________________________________________________________________

Передумови регіонального розвитку - природно-ресурсний та соціально-економічний потенціал, який при залученні до господарської діяльності стає продуктивною силою економічного розвитку. Головний і найбільш активний фактор виробництва - трудові ресурси. Ефективне використання трудових ресурсів визначає результативність економічної діяльності регіону. Виробничий потенціал регіонів – сукупність його підприємств, що утворюють територіально-виробничі комплекси різних типів: галузеві і міжгалузеві; за територіальними ознаками - точкові (промислові пункти, центри), локальні (промислові вузли), регіональні (промислові агломерації, економічні райони), зональні - спеціальні (вільні)) економічні зони тощо.

Рівень розвитку економіки регіону визначається _____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15.3. Економіка регіону — ланка єдиного господарського комплексу

Регіоналізація економіки - наслідок децентралізації господарської діяльності й управління та підвищення ролі місцевого самоврядування, поєднання інтересів регіонів із загальнонаціональними.

Економіка регіону – це ланка господарського комплексу країни, розміщена на певній частині її території, де взаємодіють усі суб'єкти господарювання, здійснюється саморегуляція через попит і пропозицію, рівень конкуренції, форми власності.

Економіка окремого регіону є часткою економік інших регіонів і, таким чином, національної економіки країни в цілому. Кожен регіон поділяється на субрегіони згідно з адміністративно-територіальним поділом чи територіальним поділом праці, станом ринків праці, товарів, послуг тощо.

Економіка конкретного регіону виступає для нього макроекономічним середовищем, має єдину на національному рівні монетарну систему, вплив інфляційних чинників, валютні курси, транспортну систему тощо.

Регіон, навіть найбільш розвинутий, не може виконувати функції господарського регулювання для інших регіонів. Через регіони здійснюється управління економікою країни з урахуванням місцевої специфіки, взаємодія економіки регіону з загальнонаціональною економікою. Управління господарством регіону передбачає комплексний розвиток і задоволення соціально-економічних потреб населення. Комплексний розвиток регіону - розвиток виробничих і соціальних комплексів з інфраструктурними блоками: будівельний, житлово-комунальний, соціально-культурний, оздоровчий, освітній, торгово-сервісний, побутового обслуговування та ін. Господарство регіону має розвиватись на базі регіональної та муніципальної власності, місцевих бюджетів, ефективного використання місцевих ресурсів тощо. Регіональні суб'єкти наділені значними повноваженнями і можливостями внутрішньорегіонального управління, вони несуть відповідальність за реалізацію загальнодержавної регіональної соціально-економічної політики, самовідтворення і розвиток, самозабезпечення основних стандартів життєдіяльності населення. Економіка кожного регіону має свою структуру, механізми управління і функціонування.

Регіони неоднакові за своїм економічним потенціалом: формуються регіони-донори і дотаційні регіони.

У депресивних регіонах втрачається здатність відтворення економічних чи соціальних процесів. Вони не можуть самостійно вийти з цього стану, тоді держава може підтримувати розвиток регіону, перерозподіляючи ресурси через податкові, фінансові механізми, бюджетне регулювання, трансферти, надання дотацій. Перерозподіл загальнонаціонального багатства з метою підтримки окремих регіонів свідчить про єдність господарського комплексу країни, де економіка кожного регіону виступає як окрема ланка.

Отже, економіка регіону – це система взаємодій_________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання для самостійної роботи

1. Диференціація регіонів за рівнем розвитку продуктивних сил.

2. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку.

Скласти характеристику економічних районів України за планом:

1). склад;

2). оцінка економіко-географічного положення: положення району відносно об'єктів, що знаходяться за його межами і мають економічне значення – в якій частині країни; відносно інших районів і країн (сусідське положення), значних сировинних, енергетичних і промислових баз, відносно транспортних шляхів (у т.ч. вихід до морів) та джерел водопостачання;

3). оцінка природних умов і ресурсів - наскільки рел‘єф, мінерально-сировинні ресурси, клімат, водні ресурси, грунти сприятливі для розвитку господарства;

4). населення (чисельність, середня густота, рівень урбанізації, особливості демографічної ситуації), трудові ресурси;

5). промисловість (галузі спеціалізації і центри);

6). сільське господарство (галузі спеціалізації);

7). транспорт (густота транспортної мережі, провідні види транспорту, найбільші транспортні вузли);

8). економічні зв'язки (ввіз, вивіз);

9). перспективи (економічний прогноз) розвитку.

Результати роботи оформити у вигляді таблиць (додаток).

Лекція 16. Міжнародні економічні зв'язки України

16.1. Зовнішні економічні зв'язки (ЗЕЗ), їхні основні форми.

16.2.Спеціалізація України в системі МТПП.

16.1.ЗЕЗ, їхні основні форми

Зовнішні економічні зв'язки - сукупність господарських зв'язків, що формуються на основі міжнародного поділу праці (МПП). Міжнародний поділ праці – процес спеціалізації окремих країн на виробництві певної продукції чи наданні послуг у світовому масштабі. Кожна країна світу спеціалізується на тому виробництві, для якого вона має найбільш сприятливі умови, і національна вартість котрого нижча, ніж інтернаціональна. У виробництві продукції спеціалізації країна повинна мати певні переваги перед іншими країнами світу: _________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Форми ЗЕЗ :_____________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Центральні органи управління ЗЕЗ - Верховна рада України, Кабінет Міністрів, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків.

16.2. Спеціалізація України в системі МТПП

На основі МТПП сформувалася міжнародна спеціалізація України, обумовлена розмірами її території, чисельністю населення, природними умовами, забезпеченістю природними ресурсами, геополітичним положенням, рівнем розвитку продуктивних сил.

У системі МТПП Україна спеціалізується на експорті: ________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Структура експорту 2005р.: 87,6% - сировина, матеріали, продукція початкових стадій переробки; частка продукції машинобудування – 13,6% (Швеція - 39%, Італія - 26%, Фінляндія - 24%). Розміри експорту недостатні! Низька конкурентна спроможність вітчизняних товарів.

50% експорту: Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Одеська обл.

Прямі зв'язки зі 180 країнами світу (2004), 132 із них мають дипломатичні відносини з Україною.

Імпорт: _______________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Проаналізувати структуру експорту та імпорту_______________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання для самостійної роботи

1. Транзитний потенціал України і можливості його використання.

2. Перспективи розвитку ЗЕЗ

3. Експортний потенціал України та її регіонів.

4. Скласти схему зовнішньої торгівлі України.

Лекція 17. Фактори сталого розвитку продуктивних сил України та її регіонів

17.1. Проблеми розміщення продуктивних сил України та її регіонів.

завдання регіонального розвитку України.

17.2. Шляхи підвищення ефективності розміщення продуктивних сил.

17.1. Проблеми розміщення продуктивних сил України та її регіонів

Внаслідок порушення основних принципів розміщення продуктивних сил регіонів України склалися такі проблеми :__________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Нераціональне розміщення продуктивних сил регіонів → економічні втрати, зниження суспільної ефективності праці.

17.2. Шляхи підвищення ефективності РПС України та її регіонів:

▪ Інноваційний розвиток: _________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________▪ Структурна перебудова господарства:_____________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мета: входження України до числа технологічно розвинутих країн світу.

▪ Зниження енерго- і ресурсомісткості виробництва (суспільне виробництво України найбільш енергомістке в Європі, а ефективність використання енергії в 6-9 разів нижча, ніж у технологічно розвинутих країнах).

▪ Нові промислові підприємства розміщувати строго з урахуванням основних принципів РПС, переважно в західних і південно-західних частинах країни, у Поліссі, тому що тут: _______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

В цих частинах країни склалися сприятливі умови для розвитку ________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

▪ Винесення небезпечних виробництв із густонаселених районів і створення вахтових селищ для їхнього обслуговування.

▪ Створення маловідходних, замкнутих екологічно безпечних виробництв.

Завдання для самостійної роботи

1. Основні проблеми і завдання регіонального розвитку України

Модуль 2. Екологія

Лекція 1. Наукові засади раціонального природокористування

1.1. Екологія як наука.

1.2. Стадії взаємодії суспільства і природи.

1.3.Еволюція принципів природокористування.

1.4. Еколого-економічні засади раціонального природокористування.

1.5. Перспективні напрями раціонального природокористування.

1.1. Екологія як наука

Оikos (гр.) – житло, помешкання, навколишнє середовище, довкілля, умови існування. Термін введено в науку ЕрнстомГеккелем у 1866р. для позначення «науки про місце помешкання» - суто біологічної науки про умови існування рослин і тварин в природі, про взаємовідносини, взаємозв’язки і взаємодію організмів та їх популяцій з довкіллям.

В 19 ст. екологія розвивається як самостійна наука про принципи взаємовідносин живих організмів між собою і з навколишнім середовищем, як органічним, так і неорганічним.

Систематичні дослідження – з початку 20 ст. В другій половині 20 ст. стрімко посилився вплив людини на природу → екологія набула особливого значення як наукова основа раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища.

М.Ф.Реймерс: Екологія – наука про взаємовідносини живих організмів, в т.ч. людини, між собою і з навколишнім середовищем, про вплив господарської діяльності людини на природу.

Сьогодні природокористування та охорона довкілля набули винятково важливого значення для забезпечення життєдіяльності і здоров'я людей. Це пояснюється закономірностями антропогенного впливу на довкілля, які вивчає прикладна екологія. Три основні напрями прикладної екології: раціональне природокористування, захист довкілля від антропогенних забруднень та екологічна безпека стабільного функціонування природних екосистем.

Надвисокі темпи зростання чисельності населення планети та його потреб призвели до використання величезних обсягів природних ресурсів і утворення відходів → вичерпання й забруднення води, ґрунту і повітря. Зміни в довкіллі набули загрозливого характеру для подальшого існування людської цивілізації та супроводжуються екологічними кризами. Взаємодія людського суспільства з природою вимагає екологічних знань → цілеспрямоване поліпшення довкілля, збереження єдності з природою.

Вплив антропогенних факторів спричинив глобальні екологічні проблеми:

літосфера:а) геологічне середовище ________________________________________________ ________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

б) ґрунти ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

гідросфера _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

атмосфера _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________

біосфера __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

→ деградація екосистеми та глобальна екологічна криза в біосфері Землі.

Екологічна криза спричинена також низьким рівнем екологічної культури і свідомості людини у ставленні її до природи та неспроможністю спрогнозувати катастрофічні наслідки антропогенної діяльності. Тому в Україні запроваджено вивчення екології на всіх рівнях освіти.

Одним із основних завдань прикладної екології є _______________________________

Дата добавления: 2015-12-08