Читайте также:
|
Різноманітна спільна діяльність робить життя дитячого колективу цікавим, сприяє налагодженню стосунків між первинними колективами, загальношкільним і первинними колективами. Об’єднують колектив цікаві конкретні справи, що потребують узгоджених дій його членів. Наприклад, генеральне прибирання класу, чергування класу по школі, збір макулатури, робота на пришкільних ділянках, гра (подорож по країні Барвінчат, Козачат) тощо. Вихователь повинен враховувати інтереси учнів, залучати всіх дітей до спільної діяльності.
Для того, щоб спільна діяльність сприяла розвитку колективу, важливо враховувати та забезпечити такі педагогічні умови:
— створення учням можливості самим планувати, організовувати та оцінювати наслідки своєї діяльності;
— допомога учням в осмисленні морального сенсу їх діяльності (для добра, для людей, для Батьківщини, а не заради перемоги в змаганні чи "цінного подарунка");
— розвиток у процесі діяльності таких рис, як взаємодопомога і вимогливість один до одного.
Формування традицій.
Для скріплення колективу учнів велике значення має створення і збереження шкільних традицій як неписаних законів, що роблять життя колективу змістовним, цілеспрямованим. А.С.Макаренко казав: "Ніщо не скріплює колектив, як традиції".
Традиції – це форми діяльності та поведінки, звичаїв, правил, які передаються з покоління в покоління. Справжній колектив завжди багатий хорошими традиціями, якими пишаються вихованці.
Виділяють три типи традицій:
- традиційні масові заходи (шкільні свята, олімпіади, збори);
- традиції проведення церемоній (традиція першого і останнього дзвоника, випуск);
- традиції, які стосуються поведінки дітей (наприклад, точність – все починати вчасно, взаємодопомога, чесність та ін.).
Шкільні традиції виховують в учнів почуття обов'язку, честі, гордості за колектив, його успіхи в навчанні та праці.
Принцип паралельної дії.
Сприяє згуртуванню учнівського колективу обґрунтований і використовуваний А.Макаренко принцип паралельної дії – вимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування. Цю методику можна використовувати вже на другій стадії розвитку колективу.
Громадська думка.
Громадська думка формується переважно на третій стадії розвитку колективу. Формою її вияву є загальні збори колективу, на яких вирішуються всі важливі справи, проблеми, порушення норм поведінки та ін.
Організація дозвілля учнів – колективні відвідування кіно, театру, організація екскурсій, турпоходів, підготовка до проведення шкільних свят, ранків, участь у художній самодіяльності й інших заходах – допомагає об’єднати учнів у повноцінний колектив.
Згуртованість в діяльності педагогів – це єдність вимог педагогів до учнівського колективу. А Макаренко вважав, що у згуртованому педагогічному колективі кожен педагог насамперед дбає про згуртованість загальношкільного колективу, відтак про справи свого класу й лише потім – про власний успіх.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 32 | Нарушение авторских прав