Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Попередження про звільнення

Читайте также:
  1. Виконання спеціального завдання з попередження або озкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
  2. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
  3. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
  4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
  5. Звільнення від відбування покарання за хворобою
  6. Звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
  7. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Скорочення чисельності або штату працівників — одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 40Кодексу законів про працю України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв’язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Про категорії працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, про деякі особливості звільнення працівників у зв’язку зі скороченням чисельності або штату, послідовність дій під час звільнення працівників читайте в матеріалі…

Попередження про звільнення

Про звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності або штату на підприємстві, в установі, організації працівники попереджаються не пізніше ніж за два місяці. Відповідно до чинного законодавства сюди враховується час перебування працівника у відпустці, відрядженні, а також період його тимчасової непрацездатності (частина третя ст. 40 КЗпП).

Слід зауважити, що законодавство не забороняє в період попередження про звільнення розірвати трудовий договір на інших підставах, наприклад, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП), в порядку переведення на інше підприємство (п. 5 частини першої ст. 36 КЗпП), за прогул (п. 4 частини першої ст. 40 КЗпП) тощо. Водночас із попередженням про звільнення працівнику має бути запропонована робота на тому самому підприємстві за відповідною професією чи спеціальністю, а за відсутності такої роботи — інша (ст. 492 КЗпП).

Зважаючи на те, що власник чи уповноважений ним орган має право самостійно визначати чисельність і штат працівників, структуру підприємства, законодавством не забороняється здійснювати перегрупування працівників у межах однорідних посад і професій для залишення на роботі найбільш кваліфікованих. Інакше кажучи, під час вивільнення власник або уповноваженийним орган має право здійснити перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, на іншу посаду за його згодою, звільнивши на цій підставі менш кваліфікованого працівника.

Відповідно до статті 43 КЗпП власник або уповноважений ним орган має отримати згоду на звільнення працівника від профспілкового органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Подання з цього питання профспілковим органом розглядається у п’ятнадцятиденний строк і про прийняття рішення власник або уповноважений ним орган інформується у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі неповідомлення у зазначений строк вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору.

Власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу в разі, якщо в рішенні останнього немає обгрунтування відмови в наданні згоди на звільнення працівника.

Слід враховувати, що згода профспілкового органу на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичну силу, якщо не дотримано вимог про участь у засіданні цього органу більше як половини його членів. А також якщо цю згоду отримано на прохання службової особи, яка не наділена правом притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з роботи і не мала відповідного доручення правомочної особи, чи з ініціативи самого профспілкового органу або на інших підставах, ніж зазначалось у поданні власника або уповноваженого ним органу, а потім і в наказі про звільнення (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9).

Зауважимо, що без згоди профспілкового органу законним буде звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві (ст. 431 КЗпП).

Важливим є також положення щодо права власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір лише в межах місяця з дня одержання згоди профспілкового органу (частина восьма ст. 43 КЗпП).

Правові підстави звільнення

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. № 436 – IV власник або уповноважений ним орган має право самостійно визначати штат і чисельність працівників, структуру підприємства. Таким правом він може скористатися в будь-який час, у т. ч., враховуючи потреби виробництва, вносити відповідні зміни. Зміни, а також процедура звільнення працівників за зазначеною вище підставою мають бути здійснені в межах чинного законодавства. Саме на такий підхід зорієнтована постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розглядусудами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9. У пункті 19 зазначається, що суди зобов’язані з’ясувати, розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП, чи справді були зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи дотримано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Звільнення буде законним, якщо власник або уповноважений ним орган:

– справді здійснив скорочення чисельності або штату;

– врахував переважне право на залишення працівника на роботі;

– запропонував працівникові перейти на іншу роботу на тому самому підприємстві;

– надав працівнику гарантії, передбачені чинним законодавством;

– отримав згоду від профспілкового органу (профспілкового представника) на звільнення працівника.

 

 

Розділ 2. Технічне та програмне забезпечення

1.1. Оргтехніка

Сучасна оргтехніка вже давно зайняла своє гідне місце в нашому повсякденному житті. Вона стала невід'ємною частиною офісів і домашніх кабінетів. На зміну друкарським машинкам прийшла високопродуктивна і доступна за вартістю техніка. Залежно від якісних і експлуатаційних характеристик, вона ділиться на два типи: для домашнього і професійного використання.

До оргтехніки відносяться:

– засоби складання, копіювання і оперативного розмноження документів (наприклад, друкарські і стенографічні машини, сканери, принтери, ксерографічні апарати), їх зберігання та автоматичного пошуку (різні картотеки, органайзери, пошукові системи і т. п.);

– пристрої оперативної обробки інформації (персональні комп'ютери, ноутбуки, електронні записники, мікрокалькулятори і пр.);

– креслярсько – конструкторська техніка (наприклад, креслярські прилади, штріховальние прилади, плоттери, графічні дисплеї, різноманітні трафарети);

– засоби для реєстрації та обробки документів (нумератори, читають автомати, СТЕНС, зчитувачі штрих – кодів, пристрої для знищення документів та ін);

– засоби диспетчерського зв'язку і відображення інформації (наприклад, телефонні апарати, переговорні пристрої, факсимільні апарати, мнемонічні схеми, пристрої промислового телебачення, прилади пошуково –викличного сигналізації) і т. д.

Пристрої і пристосування індивідуального користування, що полегшують працю працівників, зайнятих у сфері управління (менеджери, секретарі, референти і т. д.), зазвичай називають малою оргтехнікою. До неї відносяться канцелярські приналежності (пір'яні й кулькові ручки, олівці, фломастери, дироколи, степлери, швидкозшивачі, різні штемпелі, клейові олівці, скотч – стрічки тощо), офісні меблі (столи, стелажі, шафи, крісла та ін), настільні освітлювальні прилади, вентилятори і. д.

До оргтехніки також відносяться:

Передача кольору сканера – це кількість відтінків у відсканованому документі. При роботі з кольоровими зображеннями цей показник повинен бути не менше 24 bit, для роботи з простим текстом і чорно – білими зображеннями достатньо 8 bit.

Сканер використовується для копіювання і перекладу будь – якої графічної інформації у цифровий вигляд. Основними, якісними характеристиками сканерів є швидкість роботи, перенесення кольорів і оптичне дозвіл. Від оптичного дозволу залежить якість відсканованого зображення. Для сканування звичайного тексту і картинок вистачить сканера з оптичним роздільною здатністю в 300 dpi. Сучасні монохромні та кольорові принтери забезпечують дуже високу, якість друку. Вони високопродуктивних, практично безшумні та надійні в експлуатації. Для професійної друку кольорових зображень необхідна велика роздільна здатність. Якщо ж вам важлива швидкість роботи, то вона визначається кількістю друкованих сторінок нахвилину.

Для більш швидкої, якісної та комплексної роботи пов'язаної з копіюванням та печаткою призначені багатофункціональні пристрої, що суміщають в одному апараті функції сканера, копіра й принтера. Вони чудово підходять і для офісів і для домашнього використання. Забезпечують високу якість роботи як з чорно – білими, так і з кольоровими зображеннями і документами. Всі вищевказана техніка має найбільш поширений формат А4.

Ведучими виробники копіювальної техніки є фірми Sharp і Xerox. Будь – яка копіювальна, скануюча та друкованатехніка цих світових лідерів – це незмінно високу якість, надійність та зручність експлуатації.

 

Комп'ютер — багатозначний термін, найчастіше вживається для означення програмно керованого електронного пристрою обробки інформації. Разом з тим, це може бути будь – який механічний, немеханічний (електронний) пристрій (або навіть людина), призначені для проведення обчислень. Обчислення можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі. У вузькому значенні — електронний цифровий програмований пристрій (електронна обчислювальна машина) для проведення обчислень, а також приймання, оброблення, зберігання і видачі інформації заздалегідь визначеним алгоритмом. Наразі практично всі існуючі на сьогодні комп’ютери є електронно – обчислювальними машинами.

Будова сучасного комп’ютера:

Більшість сучасних обчислювальних машин мають блочно – модульну конструкцію: апаратну конфігурацію, необхідну для виконання певних робіт, можна складати з готових вузлів та блоків.

Системний блок являє собою основний вузол, у якому зібрані найбільш важливі компоненти персонального комп’ютера. Основною компонентою є материнська плата. На ній розміщені:

– центральний процесор;

– шини — набір кабелів для передачі даних та сигналів управління;

– оперативна пам'ять — набір мікросхем, призначених для зберігання даних під час їх безпосереднього опрацювання;

– постійна пам'ять — мікросхеми, призначені для постійного зберігання інформації, у тому числі і за вимкненого живлення.

У зв’язку з тим, що багато компонентів можуть бути інтегровані на материнській платі, то не всі вони можуть бути представлені як окремі комплектуючі елементи. Задня панель, як правило, містить панелі плат розширень із роз’ємами, заглушки роз’ємів, вентиляційний отвір вентилятора блоку живлення.

Системна плата є своєрідним «фундаментом» для всіх комплектуючих персонального комп’ютера. Саме в неї вставляються всі основні пристрої: відеокарта, оперативна пам'ять, процесор, жорсткі диски тощо. Інакше кажучи, це платформа, на якій будується вся конфігурація комп'ютера.

На системних платах також зустрічаються інтегровані пристрої, тобто вмонтовані. Прикладом можуть бути системні плати і звмонтованими звуковою івідеокартами.

Центральний процесор — функціональна частина, що призначена для інтерпретації команд. Усіма блоками комп'ютера керує центральний процесор (ЦП). Він також виконує всі програми. Це компактний модуль (розміром близько 5 х 5 х 0,3 см), що вставляється в гніздо на материнській платі. Напівпровідниковий кристал сучасного процесора містить мільйони чи навіть мільярди транзисторів. Центральний процесор — основний компонент комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над даними.

Сьогодні існує два основних виробника процесорів для персональних компютерів і, відповідно, наборів системної логіки (чипсетів)для побудови материнських плат для них — від компанії Intel (Slot 1, Slot 2, Socket 340, Socket 478) і від компанії AMD(Slot A, Socket А). Перша підтримує процесори Intel Pentium II, Pentium ІІІ, Celeron і Pentium 4, а друга — AMD Athlon і Duron. Процесор одного виробника у більшості випадків неможливо використовувати в материнських платах, розрахованих для іншого.

За числом процесорів, що складають центральний процесор, розрізняють однопроцесорні й багатопроцесорні (мультипроцесорні) материнські плати.

Маніпулятор типу «миша», «мишка— один з вказівних пристроїв уведення, який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером.

Миша сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхністола) і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад, у віконному) за допомоги миші користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомогою аналізування рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишею».

У доповнення до декодера переміщення, миша має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки, джойстики,трекболи, клавіші тощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсора в цей час (або складників специфічного інтерфейсу).

Елементи керування миші багато в чому є втіленням ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали як доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила.

Розрізняють декілька типів мишей:

За механізмом керування курсором:

механічна — всередині миші вільно розташована кулька, котра дотикається до поверхні, на якій розташована миша, рух змушує кульку обертатися у відповідний бік, які передаються на два перпендикулярно розташовані валики, оберти яких і перетворюються оптичними сенсорами у сигнали комп'ютера;

оптична— мишу оснащено освітлювачем (лазером) і примітивною «камерою», котра і фіксує рухи миші по поверхні.

За принципом обміну даних з комп'ютером:

дротова — сигнали комп'ютеру передаються за допомогою дротів. Раніше дроти переважно з'єднували мишу із COM або PS/2 портами. Тепер виготовляються USB– миші (які можна за допомогою спеціальних перехідників підімкнути і до згаданих вище портів);

– бездротова (радіомиша) — така миша складається з двох частин: безпосередньо маніпулятора, з вбудованим пристроєм передачі радіосигналів, і пристрою для приймання радіосигналів, який під'єднаний до комп'ютера. Сучасні радіомиші використовують для зв'язку технологію Bluetooth, що дає змогу позбавитися від приймального пристрою, оскільки деякі комп'ютери вже оснащені Bluetooth – адаптером.

Іншими різновидами маніпуляторів, що відтворюють рухи руки, є трекбол і графічний планшет.

Клавіату́ра — сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій.

Клавіша тут виступає як елемент клавіатури, натисканням якого генерується код відповідного знака або ініціюється деяка дія.

Клавіатури використовуються в найрізноманітніших пристроях — друкарських машинах, калькуляторах, мобільних телефонах, а також є однією з комплектуючихкомп'ютера.

1.2. Програмне забезпечення

Для того, щоб звільнити працівника з підприємства секретар повинен надрукувати бланк звільнення. Для цього він користується програмою Microsoft Office Word.

Microsoft Word – це програма для набору тексту, а так само складання різних тек і документів. Іншими словами, Microsoft Word (скорочено Word) – це програма для друкування і оформлення тексту. Ця програма створена для створення текстів різної складності. Ви можете створити статтю, документ, реферат, курсову, диплом і навіть книгу. До того ж, Word дозволяє красиво оформити текст, вибрати стиль і колір шрифту за своїм смаком, додати в нього картинку або фото і навіть скласти таблицю. І звичайно, надруковане можна легко роздрукувати на принтері.

Програма Microsoft Word – це, якщо образно, сучасна друкарська машинка, лише зручніша і функціональна. Коли відкривається програма, ми бачимо перед собою чистий папер, на якому можна друкувати текст за допомогою клавіатури. Програма автоматично додасть листи, якщо ваш текст не поміщається на одному. Також надрукований текст, при необхідності, можна легко коректувати і виправляти помилки.

Також для того, щоб звільнити працівника необхідно у базі даних підприємства на якому працював працівник знищити всі дані про працівника. Для цього секретар користується програмою Microsoft Access.

MicrosoftAccess — система управління базами даних. Має широкий спектр функцій, включаючи зв'язані запити, сортування по різних полях, зв'язок із зовнішніми таблицями і базами даних.

База даних (скорочено — БД) — впорядкований набір логічно взаємопов'язаних даних, що використовуються спільно та призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів. У технічному розумінні включно й система керування БД.

Головне завдання БД — гарантоване збереження значних обсягів інформації (так звані записи даних) та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі. Таким чином, БД складається з двох частин: збереженої інформації та системи керування нею.


 

Розділ 3. Техніка безпеки та охорона праці в офісі

1.1. Правила поведінки в офісі

Все життя ми підкоряємося певним правилам, які існують в кожній сфері нашої діяльності. Тому робоче місце – не виняток. Як і в будь – якому суспільстві, взаємовідносини на роботі регулюються правилами внутрішнього розпорядку, ділового етикету, службових інструкцій, які враховують специфіку діяльності фірми, особливості її взаємодії з партнерами і клієнтами.

Головне завдання правил службової поведінки – створити всі умови для гармонійного поєднання успішної діяльності компанії в цілому і роботи кожного співробітника окремо. Отже. Що роблять люди, переступивши поріг офісу? Правильно – вітаються з усіма.

Причому, вітати потрібно всіх – від вахтера або охоронця до президента компанії – незалежно від рангу та службового становища. Обов'язковою також є дотримання субординації. Наприклад, першим вітає начальника підлеглий, відвідувач першим вітається з працівниками, що входить вітає присутніх, а проходить – стоять у групі людей.

Стиль спілкування керівника із співробітниками зазвичай залежить від загального стилю відносин в колективі. У великих серйозних компаніях начальнику прийнято звертатися до співробітників або по імені-по батькові, або за прізвищем, але з додаванням слів "пан" чи "пані". Не варто звертатися до підлеглих просто по імені, до того ж в скороченому варіанті. Адже в нашій країні так вже історично склалося шанобливо називати людей по імені-по батькові. Якщо вам довелося знайомити один з одним своїх колег, то в цьому випадку стоїть нижче по службових сходах представляють власникові більш високої посади.

Важливим моментом є рукостискання. Якщо воно залишає неприємні відчуття, то, можливо, ваш партнер має негативними рисами характеру. Міцне рукостискання з поглядом очі в очі служить позитивним знаком і сприяє встановленню майбутніх ділових відносин. Чоловіки і жінки на робочому місці знаходяться в рівному становищі, тому представницям прекрасної статі необхідно теж простягати руку при вітанні.

Робоче місце може багато чого розповісти про свого господаря. Вихована людина ніколи не залишає безлад на столі, де разом з важливими діловими паперами можна знайти ще купу сторонніх предметів – гуртки з чаєм 3-денний даності, сумочки, косметички, таблетки, папірці від цукерок і т.д. Не слід займатися макіяжем на робочому місці, а також є за робочим столом, жувати жувальну гумку або колупати в зубах зубочисткою.

Палити можна у спеціально відведеному для цього місці. Некрасиво нишпорити по столах колег, розглядати документи і папери на чужому робочому місці. Виховані люди завжди цікавляться справами своїх співробітників. Їх успіхи повинні щиро радувати, а невдачі засмучувати. Не забувайте вітати їх зі святом, датою в особистому житті або при черговому заохочення від начальства. Забудьте про особисті образи в стінах офісу – симпатії і антипатії не повинні позначатися на ділових відносинах з колегами. Вмійте зберігати таємниці, цінуєте надану вам довіру.

Пам'ятайте, що краще промовчати, ніж сказати зайве. Ніколи не поправляйте шефа в присутності інших, краще сказати йому про його помилки, залишившись наодинці. Для досягнення професійного успіху ви повинні володіти високою культурою мови, вміти грамотно писати і говорити. Забудьте про жаргоні і сленгу, позбудьтеся від слів-паразитів, вони недоречні на робочому місці.

Якщо ви не дотримуєтеся вимог етикету службового поводження, якщо ви конфліктний, агресивний і образливий людина, не сприймаєте критику і демонструєте непередбачувана поведінка, ваша службова кар'єра не отримає бажаного розвитку, як би не був високий рівень вашого професіоналізму.

1.2. Загальні вимоги до роботи секретаря

Професія секретаря займає третє місце в рейтингу професій, або 7,06% попиту. На протязі місяця Центр Зайнятості одержує більш ніж 60 заявок на вакансію секретаря. Зараз користується популярністю "ідеальний секретар”, який вміє поводитися з офісним обладнанням, має навики діловодства, володіє феноменальною пам'яттю на всі номери телефонів, прізвища та посади. Якщо театр починається з вішалки, то будь – який офіс – з секретаря. Секретар – візитна картка керівника.

До якостей роботи особи, яка претендує на посаду секретаря, існують певні вимоги. Ці критерії й обмеження можна розділити на дві категорії: вимоги до ділових людей та особистих якостей.

До ділових якостей належать:

– професійні навички секретарської роботи: висока кваліфікація в галузі стенографії, машинопису, роботи із засобами обчислювальної техніки, у виконанні секретарських обов'язків і організації зв'язку;

– досвід організаторської роботи: високий рівень самоорганізації та організаційних навичок, вміння чітко й оперативно виконувати конторські операції, що повторюються щоденно і забезпечувати їх надійність і постійне досягнення високих результатів;

– ефективність, надійність, готовність приймати на себе відповідальність за рішення поставлених керівником завдань, звільняти керівника від допоміжних операцій;

– уміння забезпечувати надійне та ефективне виконання документацій них і організаційних функцій;

– самостійність, ініціативність: ініціатива у роботі й уміння, не чекаючи вказівок керівника, приймати самостійні відповідальні рішення;

– тактовність, дипломатичність: тактовність, конфіденційність і дипломатичність при відповідях на запити у розмовах по телефону та бесідах із відвідувачами, нерозголошення конфіденційної інформації. Секретар повинен бути комунікативним із працівниками всіх рівнів та вміти досягати сприяння з їх боку у виконанні професійних обов'язків;

– пунктуальність: в підготовці документів, в організації зустрічей, переговорів, нарад, оформленні відряджень;

– лояльність, відданість роботі.

До особистих якостей належать:

– зовнішній вигляд: охайність та уміння одягатись з урахуванням ділової обстановки;

– особливості характеру: чуйність, скромність, добросовісність, працелюбність, люб'язність та увага при веденні телефонних розмов та зустрічей з відвідувачами, почуття гумору;

– вміння адаптуватися: готовність допомогти іншим у будь-який час і особливо у напружених ситуаціях. Уміння швидко переключатися з одного виду робіт на інший, уміння правильно розраховувати час, необхідний для роботи в період великих навантажень;

– інтереси: прагнення до поповнення загальних знань, любов до книг та періодичних видань, живий інтерес до нової інформації та прагнення бути обізнаним із досягненнями в області діяльності свого керівника;

– ввічливість.

1.3. Охорона праці

Охорона праці. — це система правових, соціально – економічних, організаційно–технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально –профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності;

– діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально – профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці;

– дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.

Інструктаж з охорони праці на робочому місці.

Усі працівники під час влаштування на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій у разі виникнення аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

– з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

– з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

– з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або виробничого навчання;

– з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби – іншим фахівцем, на якого наказом по підприємству покладено ці обов'язки.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці, з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

– новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

– який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

– який буде виконувати нову для нього роботу;

– з відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

– до початку трудового або професійного навчання;

– перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за чинними на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені нормативно – правовими актами з охорони праці, що діють у галузі, або роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, але не менше:

– на роботах з підвищеною небезпекою – одного разу на три місяці;

– для решти – робіт одного разу на шість місяців.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

– при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

– при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших чинників, що впливають на стан охорони праці;

– при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

– при перерві в роботі виконавця понад 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 календарних днів.

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно – правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили його потребу.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

– при ліквідації аварії, стихійного лиха;

– при виконанні робіт, на які відповідно до законодавства оформляють наряд – допуск, розпорядження або наказ.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Завершуються вони перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та про допуск до роботи особою, яка проводила інструктаж, робиться запис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали – прошнуровані й скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду – допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді – допуску, а за потребою – в журналі реєстрації інструктажів.

1.4. Загальні вимоги безпеки при роботі на ПК

Працівники допускаються до самостійної роботи після проходження інструктажу на робочому місці за даною професією, стажування і набуття навиків безпечних методів праці.

Під час роботи на комп’ютерах можуть діяти такі небезпечні фактори, як:

– фізичні;

– психологічні.

Електробезпека при роботі

Заходи щодо усунення небезпеки ураження електричним струмом зводяться до правильного розміщення устаткування та електричних кабелів. Інші заходи щодо забезпечення електробезпеки, збігаються з загальними заходами пожежо – та електробезпеки.

В якості профілактичних заходів для забезпечення пожежної безпеки слід використовувати скриту електромережу, надійні розетки з пожежобезпечних матеріалів, силові мережі живлення устаткування виконувати кабелями, розрахованими на підключення в 3-5 разів більшого навантаження, включати й виключати живлення обладнання за допомогою штатних вимикачів. Треба регулярно робити очистку внутрішніх частин комп'ютерів, іншого устаткування від пилу, розташовувати комп'ютери на окремих неспалюваних столах. Для запобігання іскріння необхідно рідше встромляти і виймати штепсельні вилки з розеток.

Освітлення.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

– освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення

– найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єктаіфону;

– необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;
– на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
– в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

– величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
– слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Вимоги до монітору

Основним обладнанням робочого місця користувача комп'ютера є монітор, системний блок та клавіатура.

Робочі місця мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін на відстані 1м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

Робочі місця слід рошташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрану паралельно напрямку погляду. Для уникнення світлових відблисків екрану, клавіатури в напрямку очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів, необхідно використовувати антиполискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах – жалюзі.

Екран дисплея повинен бути розташованим перпендикулярно до напрямку погляду. Якщо він розташований під кутом, то стає причиною сутулості. Відстань від дисплея до очей повинна трохи перевищувати звичну відстань між книгою та очима. Перед екраном монітора, особливо старих типів, повинен бути спеціальний захисний екран. При його відсутності треба сидіти на відстані витягнутої руки від монітора.

Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри. Вони усувають практично всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.

Ще одним моментом, який стосується зору, є необхідність створення неоднорідного поля зору. Для цього можна розвісити на поверхнях (стінах) плакати та картини, виконані у спокійних тонах. Наприклад, пейзажі.

При роботі з текстовою інформацією (в режимі введення даних та редагування тексту, читання з екрану) найбільш фізіологічним правильним є зображення чорних знаків на світлому (чорному) фоні.

Монітор повинен бути розташований на робочому місці так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400–700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб витримувалася однакова відстань очей від екрана, клавіатури, тексту.

Робоча поза

Зручна робоча поза при роботі з комп'ютером забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні. Кут ліктєвого суглоба коливається в межах 70 – 90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови 15 – 20°.

Важливою є форма спинки крісла, яка повинна повторювати форму спини. Висота крісла повинна бути такою, щоб користувач не почував тиску на куприк або стегна. Крісло бажано обладнати бильцями. Його потрібно встановити так, щоб не треба було тягтися до клавіатури. Періодично користувачу необхідно рухатися, вчасно змінювати положення тіла і робити перервиуроботі.

При напруженій роботі за комп'ютером щогодини необхідно робити перерву на 15 хвилин через кожну годину і треба займатися іншою справою. Декілька разів на годину бажано виконувати серію легких вправ для розслаблення.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконується робота на комп'ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів.

Комп’ютерні хвороби

Наслідками регулярної роботи з комп'ютером без застосування захисних засобів можуть бути:

– захворювання органів зору (60% користувачів);

– хвороби серцево – судинної системи (20%);

– захворювання шлунково – кишкового тракту (10%);

– шкірні захворювання (5%);

– різноманітні пухлини.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

– увімкнути систему кондиціювання в приміщенні;
– перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран – під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз, при цьому екран має бути трохи нахиленим, нижній його край ближче до оператора;

– перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана;

– відрегулювати освітленість робочого місця;

– відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки;

– приєднати до системного блоку необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднюють системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати при вимкненому комп'ютері;

– ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: монітор, системний блок, принтер (якщо передбачається друкування);
– відрегулювати яскравість свічення монітора, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не втомлювати очей.

Вимоги безпеки під час виконання роботи:

– необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не опускати її хитання. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися;
– для забезпечення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу ”миша” належить забезпечувати вільну велику поверхню столу для переміщення ”миші” і зручного упору ліктьового суглоба;
– не дозволяються посторонні розмови, подразнюючі шуми;
– періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп'ютера.

Забороняється

– класти будь – яку предмети на апаратуру комп'ютера;
– закривати будь – чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання і виходу з ладу.

Для зняття статичної електики рекомендується час від часу доторкатися до металевих поверхонь.

Вимоги безпеки після закінчення роботи:

– не залишати робоче місце до повного закріплення змонтованого устаткування;
–. у разі виявлення несправних інструменту, пристосувань та механізмів, роботу припинити. Про несправності повідомити керівника робіт.

 

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 190 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.047 сек.)