Технологія виконання

Стійкість, надійність і довговічність збірних будинків споруд багато в чому залежать від якості виконання робочих стиків збірних елементів і конструкцій та їх замонолічування.
B залежності від кількості та виду сполучених елементів з'єднання діляться на стики, вузли і шви. З'єднання між собою в одному місці двох конструктивних елементів (наприклад, колони c фундаментом) називається стиком, а трьох і більше елементів - вузлом. Прикладом останнього може служити з'єднання колони, ригелі і плит перекриттів в багатоповерхових каркасних будівлях. Швом називають місце контурного з'єднання (стикання) між окремими конструктивними елементами, наприклад плитами покриттів, стіновими панелями тощо.
Залежно від місця складання конструкцій стики й вузли бувають заводські, укрупнювального і монтажні. Укрупнювальне з'єднання виконуються на майданчиках укрупненого, монтажні - при монтажі конструкцій на об'єкті.
По виду розрахункового навантаження і конструктивному рішенню стики й вузли поділяються на несучі та не несучі. Несучі сполуки можуть бути шарнірними і жeсткімі. За способом закріплення конструкцій між собою з'єднання діляться на «сухі», замоноліченими і змішані.
З'єднання за допомогою зварювання, болтів або заклепок ставляться до (сухим). Замоноліченими називаються сполуки, де проміжки між конструктивними елементами закладаються бетоном, розчином, пластичними масами та іншими матеріалами. При влаштуванні таких сполук в більшості випадком, необхідна установка опалубки для укладання замонолічуванного матеріалу і витримування його в певних умовах до набору необхідних властивостей.
Змішані з'єднання найбільш складні. B них конструктивні елементи спочатку зварюються або з'єднуються болтами (заклепками), а потім замонолічуються. Щоб запобігти корозії, на металеві елементи з'єднань наносять до замонолічування антикорозійні покриття.
Сполуки збірних залізобетонних колон одноповерхових промислових будівель з фундаментами стаканного типу замонолічівають бетоном після вивірки і закріплення колон c допомогою монтажних пристосувань. Для забезпечення можливості подальшого вилучення клинових вкладишів останні до бетонування закривають кожухами, які знімають після початку схоплювання бетону. Клас бетону приймається за проектом, але не нижче В15. Клинові вкладиші витягують після досягнення бетоном міцності, зазначеної в ППР, а в разі відсутності вказівок - при 70% проектної міцності. Гнізда від вкладишів закладають бетоном. Замість клинових вкладишів можлива установка бетонних або сталевих клинів.
Стик підкранових залізобетонних балок c колонами забезпечується з'єднанням зварюванням закладних деталей. Зварювання виконує дипломований зварювальник у відповідності з проектом: довжина шва, висота катета шва. Це - робочий стик, що сприймає всі розрахункові навантаження.
Після цього ланка бетонників замонолічівають стик дрібнозернистим бетоном на швидкотвердіючу цементі, що розширюється.
Більш докладно технологія процесу буде розглядатися тут.
Для замонолічування стику бетоном встановлюють інвентарну опалубку, що складається з трьох щитів-накладок (дві бічні і одна передня) і затискних ско. Зібрана опалубка закріплюється на стику затискними гвинтами. Розпалубку виробляють при наборі бетоном 50% проектної міцності.
Стик залізобетонної ферми або балки виконується на зварюванні. Попередньо будівельна конструкція закріплюється анкерними болтами в голові колони, a після остаточної вивірки положення конструкцій опорний лист ферми зварюється c заставної деталлю на колоні двома бічними швами.
Плити покриття з'єднуються із кроквяними конструкціями (балки, ферми) шляхом приварки закладних деталей ребер плити в місцях обпирання до закладних деталей верхнього поясу кроквяних конструкцій. Перша змонтована плита приварюється в чотирьох опорних місцях, а наступні - не менш ніж у трьох. Шви замонолічівают бетоном або розчином марки, зазначеної в проекті, але не нижче М50. Для запобігання витікання розчину або цементного молока в нижній частині шва прокладають палять з покрівельного матеріалу (руберойд, пергамент та ін.)
При зведенні каркаса багатоповерхових будівель істотно підвищуються вимоги до точності збірки конструкцій і значно зменшуються допуски. Для їх зведення вільний метод монтажу, застосовуваний для одноповерхових промислових будівель, не використовується. При збірці багатоповерхових будівель використовуються спеціальні механічні пристрої - кондуктори: одиночні, групові, а також високоточні системи рамно-шарнірних індикаторів на 8... 12 колон (РШИ). Системи РШИ дозволяють виключити операцію вивірки колони. Після постановки колони в гніздо РШИ виконується робочий стик. Точність установки колони забезпечується інструментальної вивірянням всієї системи РШИ і жорсткістю її каркаса.
При рамно-в'язевий схемою будівель жорсткість з'єднання ригелів c колонами досягається наступним чином. Зварюють між собою закладні деталі в нижній частині і арматурні випуски у верхній частині ригеля. Зазор в нижній зоні стику між ригелем і колоною зачеканивають жорстким бетоном або розчином. Потім на вузол встановлюють і закріплюють інвентарну металеву опалубку і залишилася, порожнину заповнюють бетоном класу не нижче В15.
З'єднання плит перекриттів з ригелем і між собою забезпечується приварюванням закладних деталей на нижній частині ребер у місцях обпирання і у верхній частині опорних полиць ригеля з наступним замонолічуванням швів між плитами і навколо колон батоном. Міжколонні і крайні плити, розташовані вздовж стін будівлі, приварюють до ригелів в чотирьох місцях і з'єднують між собою по верху решт поздовжніх ребер сталевими накладками.
Решта плити, крім однієї останньої плити прольоту, приварюють у двох (при закріпленні на полиці) або в трьох (при закріпленні на верх ригеля) місцях.
Конструктивні рішення стиків колон по висоті можуть бути зі сталевими оголовками і без оголовків.
Стик колон зі сталевими оголовками виконують у наступному порядку. Після вивірки та закріплення з'єднуються частин до сталевих оголовків колон приварюють арматурні накладки. Потім зазор між торцями колон зачеканівають і до накладок приварюють по периметру арматурну сітку.
Зовнішні стінові панелі в каркасних будівлях можуть бути самонесучі або навісні. Самонесучі панелі спираються один на одного. Вертикальні навантаження передаються на рандбалки, горизонтальні - на колони через приварюванні до них кріпильні куточки або стрижні з накладками. Навісні панелі після установки на опорні столики приварюють зверху і знизу до сполучних деталей колон.
Горизонтальні і вертикальні шви стінових панелей закладають цементним розчином. При підвищених експлуатаційних вимогах шви герметизують зовні пружною прокладкою і мастикою. Замонолічування швів виконують у наступному порядку. Перед монтажем черговий верхній панелі розстеляють розчин по горизонтальній поверхні нижче встановленої суміжній панелі. Після установки і закріплення верхньої панелі навішують опалубку на вертикальний стик і заливають його розчином. З внутрішньої сторони шви між панелями розшиваються або затираються цементним розчином.
Герметизацію і захисне покриття зовнішніх швів виконують з навісних колисок.

Використана література…

Література…

Іщенко І.І. «Технологія кам’яних і монтажних робіт». Київ 1991

Сайти…

1. http://zavantag.com

2. http://ru.wikipedia.org

3. https://www.google.com.ua

4. http://translate.google.com.ua

Дата добавления: 2015-12-08