Послідовність та способи рейтингової оцінки фінансового стану підприємств

Відсутність системності у виборі фінансових показників та обмеженість їх складу знижують якість оцінки фінансового стану підприємства. Виникає проблема порівняння фінансового стану одного підприємства у різні періоди та стану різних підприємств. Тому необхідно застосовувати спеціальні методики, які дозволяють проводити рейтингову оцінку стану підприємств.

Алгоритм рейтингової оцінки фінансового стану підприємств:

1. Здійснюється відбір n найбільш значущих показників для оцінки фінансового стану підприємства, на основі чого формується матриця значень а_ij; i=1,2…n; j=1,2…m,

де i – індекс підприємства (рядок матриці);

j – індекс показника фінансового стану (стовбець матриці).

2. У рядку (m+1) формується еталонне підприємство шляхом відбору максимальних значень показників за відповідними стовбцями матриці:

a_{(m+1) j} = а_{max j},

де а_{j max} – максимальне значення j-го показника.

3. Здійснюється переведення показників фінансового стану а_ij у безрозмірні (стандартизовані) величини а^*_ij для забезпечення їхньої співставності:

а^*_ij = а_ij / а_{max j},

4. Для кожного підприємства розраховується рейтингова оцінка (R_i) одним з описаних нижче способів.

5. Проводиться упорядкування (ранжування) підприємств у порядку зменшення або збільшення рейтингової оцінки.

Способи розрахунку рейтингу підприємства:

1. Спосіб сум передбачає сумування значень оціночних показників по кожному об’єкту дослідження.

Може бути використана проста та зважена оцінка фінансового стану підприємства.

Рейтингова оцінка способом простої суми визначається наступним чином:

,

де R_i – комплексна (рейтингова) оцінка;

а^*_ij – j-тий безрозмірний показник по i-му підприємству.

При простій оцінці передбачається, що кожний фактор фінансового стану однаково важливий, але звичайно їхні значущість різна. Тому коректніше використовувати оцінку фінансового стану підприємства, зважену за ступенем значущості кожного фактора (р_j):

.

Найбільша оцінка показує лідера. Якщо розходження між лідером та досліджуваним підприємством складають більш ніж 20%, це свідчить про тяжке положення підприємства.

2. Спосіб відстаней дозволяє врахувати не лише абсолютні значення оціночних показників, але й ступінь їхнього наближення до оптимального значення (еталонного підприємства):

,

де а_{max j} – максимальне значення j-го показника.

Оцінка може проводитися і у стандартизованому вигляді:

.

Якщо необхідно врахувати вагомість показників (р_j), то:

.

Зважена оцінка також може проводитися у стандартизованому вигляді. В цьому випадку розрахунок комплексної оцінки проводиться за наступною формулою:

.

Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням R_i.

3. Спосіб квадратів сум визначає рейтингову оцінку підприємства за ступенем його віддаленості не від еталонного підприємства, а від початку координат:

,

.

Найвищий рейтинг має підприємство з максимальним значенням R_i.

4. Спосіб суми місць (рангів) заснований на присвоєнні кожному показнику, в залежності від його рівня, певного місця (рангу): 1, 2, 3 і т. д. Найкраще значення показника отримує ранг 1. По кожному підприємству визначається загальна сума місць, отриманих ним при ранжуванні фінансових показників:

R_i = Σ r_ij,

де r_ij – ранг j-того оціночного показника по i-му підприємству.

Найвищий рейтинг має підприємство, яке отримало меншу суму місць.

Дата добавления: 2015-11-26