Поняття левериджу та механізм його формування

Процес управління капіталом спрямований на зростання прибутку і характеризується категорією левериджу. В економіці леверидж трактується як деякий фактор, невелика зміна якого приводить до істотної зміни результатів. Існує три види левериджу, що визначаються шляхом перегрупування й деталізації статей звіту про фінансові результати.

З позиції фінансового управління діяльністю підприємства на розмір чистого прибутку впливають:

а) раціональність використання наданих підприємству фінансових ресурсів;

б) структура джерел коштів.

З одного боку, зміна структури собівартості може істотно вплинути на величину прибутку. Інвестування в основні кошти супроводжується збільшенням постійних витрат і зменшення змінних.

З іншого боку, співвідношення власних і позикових коштів теж може впливати на величину прибутку. Використання позикових коштів пов’язане для підприємства з певними витратами.

Види левериджу:

1) виробничий леверидж – потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни структури собівартості й обсягу випуску продукції, це взаємозв’язок між прибутком підприємства до виплати відсотків та податків і витратами виробничого характеру;

2) фінансовий леверидж – потенційна можливість впливапти на прибуток підприємства шляхом зміни обсягу і структури пасивів, це взаємозв’язок між чистим прибутком і величиною прибутку до виплати відсотків та податків;

3) виробничо-фінансовий леверидж – характеризує взаємозв’язок між виручкою, витратами виробничого та фінансового характеру та чистим прибутком.

Рівень виробничого левериджу показує ступінь чутливості прибутку підприємства до виплати відсотків та податків до зміни обсягу реалізації:

Р_ВЛ=ТрП_ДВВП/ТрРП,

де ТрП_ДВВП – темп росту прибутку до виплати відсотків та податків, %;

ТрРП – темп росту обсягу реалізації в натуральних одиницях, %.

Рівень фінансового левериджу показує ступінь залежності чистого прибутку від прибутку до сплати відсотків та податків:

Р_ФЛ=ТрЧП/ТрП_ДВВП,

де ТрЧП – темп росту чистого прибутку, %;

Тр П_ДВВП – темп росту прибутку до виплати відсотків та податків, %.

Рівень виробничо-фінансового левериджу:

Р_ВФЛ=(ТрП_ДВВП/ТрРП)*(ТрЧП/ТрП_ДВВП).

Ефект фінансового левериджу – це зміна рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикових коштів в обороті підприємства. Тобто ефект фінансового левериджу свідчить, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення в оборот підприємства позикових коштів.

Ефект фінансового левериджу може бути як позитивною, так і від’ємною величиною. Позитивний ефект фінансового левериджу виникає у тих випадках, коли позиковий капітал, який отримано під фіксований відсоток, використовується на підприємстві таким чином, що приносить більш високий прибуток, ніж фінансові витрати, тобто доходність сукупного капіталу вища за середньозважену ціну позикових ресурсів.

Ефект фінансового левериджу виникає не тільки за умов платного кредиту, але й безоплатних позикових ресурсів (кредиторської заборгованості).

Розрахунок ефекту фінансового левериджу (ЕФЛ) можна проводити двома способами:

– в умовах стабільності цін:

,

де Р_СК – рентабельність сукупного капіталу, %;

Ц_ПК – середньозважена ціна позикового капіталу (відношення витрат, пов’язаних з позиковим капіталом, до середнього розміру позикового капіталу), %;

К_ОП – коефіцієнт оподаткування;

ПК – середній розмір позикового капіталу, тис. грн.;

ВК – середня величина власного капіталу, тис. грн.;

– в умовах інфляції:

,

де І_інф – індекс інфляції.

Дата добавления: 2015-11-26