Статистичні методи у фінансовому аналізі.

Порівняння – зіставлення явища, що вивчається, або процесу з уже відомим.

Рис. 1.3. Система методів фінансового аналізу

Ситуації порівняння:

– фактичне значення з плановим;

– фактичне значення з нормативним;

– значення поточного року з передуванням;

– значення даного підприємства з іншим;

– значення даного підприємства з середнім;

– паралельні і динамічні ряди;

– варіанти управлінських рішень;

– значення до і після впливу якого-небудь чинника.

Види порівняльного аналізу:

– горизонтальний – порівняння фактичного рівня показника з базовим;

– вертикальний – вивчення структури показників;

– трендовий – побудова рядів динаміки;

– одновимірний – порівняння за однією ознакою;

– багатовимірний – порівняння декількох об'єктів по декількох ознаках.

Відносні показники відображають співвідношення величини явища, що вивчається, з величиною якого-небудь іншого явища або цього ж, але узятого за інший період або по іншому об'єкту.

У фінансовому аналізі використовується великий арсенал відносних величин:

– виконання плану – відношення між фактичним і плановим рівнем показника;

– динаміка – відношення величини показника в поточному періоді до його рівня в попередньому періоді (ланцюгові і базисні);

– структура – питома вага частини в цілому, виражена у відсотках;

– координація – співвідношення частин цілого між собою;

– ефективність – співвідношення ефекту з ресурсами або витратами.

Середні величини, вживані у фінансовому аналізі:

– середньоарифметична (проста і зважена);

– середньогеометрична;

– середньохронологічна;

– середньоквадратична;

– середньогармонічна.

Середні величини дають узагальнену характеристику явища, засновану на масових даних, проте за середніми величинами можуть ховатися показники з великим ступенем розкиду.

Групування інформації – це ділення сукупності об'єктів, що вивчається, на якісно однорідні групи по відповідних ознаках.

У аналізі угрупування допомагає вивчити сенс середніх величин, виявити взаємозв'язок між явищами, що вивчаються.

Правильне угрупування інформації дозволяє вивчити залежності між показниками, суть явищ, що вивчаються, систематизувати матеріал для виділення головного.

Початкові дані і результати аналізу зазвичай представляються у формі таблиць. Це найбільш раціональна і зручна форма представлення аналітичної інформації, що дозволяє відстежити зв'язки між показниками.

За аналітичним змістом розрізняють таблиці, що відображають: характеристику об'єкту, що вивчається, по яких-небудь ознаках, порядок розрахунку показників, динаміку показників, що вивчаються, структурні зміни у складі показників, результат розрахунку впливу чинників на рівень результативного показника, звідні результати аналізу.

На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий малюнок положення або розвитку явища, що вивчається, дозволяє візуально побачити ті закономірності, які містить числова інформація.

Основні види графіків у фінансовому аналізі:

1) діаграми: діаграми порівняння, структурні (секторні) діаграми,діаграми динаміки,

2) лінійні графіки: графіки зв'язку, графіки контролюю

Балансовий метод служить для віддзеркалення співвідношень двох урівноважених груп показників. Він широко використовується для аналізу забезпеченості підприємства різними видами ресурсів і повноти їх використання.

Як допоміжний засіб балансовий метод використовується для перевірки початкових даних і правильності розрахунку виляння окремих чинників нам результативний показник.

Балансовий метод може бути використаний для побудови детермінованих факторних моделей, наприклад баланс активів і пасивів:

Дата добавления: 2015-11-26