Музична діяльність.

Вікові можливості

Старший дошкільник уже має досить багатий життєвий і музичний досвід та захоплено слухає музику; емоційно яскраво реагує на неї, визначає загальний характер, настрій музичного твору, орієнтується не на один, а на два чи кілька засобів музичної виразності (темп і тембр; темп і динаміку; темп, тембр і динаміку водночас). У значної більшості дітей з’являється інтонаційно-мелодична орієнтація на музичне сприйняття, зростає здатність індивідуально інтерпретувати музику, виникають поза музичні образи та асоціації. Сприйняття музичного образу стає адекватнішим, розвиваються музичні здібності. Дитина диференціює різні жанри музичного мистецтва – інструментальну і вокальну музику, марш, пісню, танець, український танець, вальс, польку тощо.

Продовжують розвиватися голосові зв’язки, формуватися співочий апарат гортані, голос набуває нових можливостей, чистішим стає голосове інтонування мелодії. Більшість дітей відтворюють загальний напрям руху мелодії, а дехто з них чисто інтонує її окремі відрізки. Поліпшується артикуляція, зміцнюється і подовжується дихання. Ці вікові особливості уможливлюють виразне виконання нескладних пісень у зручній для дошкільника теситурі.

Дитина має різнобічний досвід музичної виразності руху: чує і може передати рухами в музиці не лише її загальний настрій, а й темп, динаміку, яскравий ритмічний малюнок, форму; відгукується на мелодію відповідними рухами всього тіла, вдається до музично-рухової імпровізації, створюють танцювальні композиції, виконує складний танець. Дошкільник оволодіває основними видами рухів(крок, біг, стрибки), його рухи стають більш координованими, ритмічними, виразними, хоча ще недостатньо легкі, пружні, спритні.

Формується здатність відтворювати, добирати мелодію на слух, прилаштовуватися до неї голосом, що дає можливість яскраво проявити себе в елементарному музикуванні. На основі діяльності підбору мелодії на слух триває формування дитячої інструментальної творчості, більшість дітей проходить мелодичний етап становлення імпровізації.

Дошкільник виконує ролі різної складності, запам’ятовує певний обсяг тексту, вивчає роль тексту, вивчає свою роль та роль партнера, виявляє творчу ініціативу критичність тощо. Він охоче відтворює рухи та дії, притаманні знайомим людям різного віку, статі, професії; наслідує тварин; передає жестами і мімікою людські емоції (співчуття, переляк, задоволення, тощо); охоче виступає режисером нескладної інсценівки, на власний розсуд використовує ігри та матеріали, імітує рухи та стани, корегує дії однолітків, передає колорит українських народних казок та творів інших жанрів, інтонує знайомі мелодії. Вокальні можливості дитини ще не великі, проте достатні для організації музичних ігор – драматизацій, групового і сольного співів.

Завдання розвитку

Надавати дитині можливість слухати досконалі за формою, доступні для розуміння сольні та хорові твори. Підтримувати бажання слухати музику, емоційно відгукуватися на неї, передавати свої враження; розвивати музичні здібності; спонукати самостійно визначати настрій, характер музичного твору та засоби музичної виразності; вчити слухати та диференціювати тембри провідних інструментів симфонічного оркестру (скрипкових, духових, ударних); розвивати вміння визначити жанрову належність музичного твору.

Виховувати бажання й уміння втілювати у творчому русі настрій, характер і процес розвитку музичного образу; супроводжувати слухання наспівуванням. Рухами, імпровізувати; «малювати» різні мелодії відповідним кольором, динамікою лінії, композиційною побудовою; складати про почуті мелодії казки віршики, коротенькі оповідання; використовувати знайомі мелодії в іграх – драматизація.

Удосконалювати артикуляцію голосних та приголосних, сприяти перенесенню у спів сформованих способів їхньої вимови. Використовувати вправи для вокального апарату, що сприяють формуванню резонансних відчуттів у співі; обережно розвивати співочий голос дитини відповідно до його діапазону; формувати основні співочі вміння.

Конкретизувати і закріплювати поняття «жанр» (марш, пісня, танець/ полька, вальс, народний танець); Сприяти становленню музично-рухової імпровізації в сюжетних етюдах; навчати музикального і виразного виконання різних видів основних і танцювальних рухів; удосконалювати техніку ви конання танцювальних рухів. Ознайомлювати з танцями різних жанрів та народів, використовувати «мову рухів» як основу їх осмисленого і виразного виконання. Вчити дитину цінувати свою рухову вправність та вправність інших людей, помірковано ставитися до недоцільних надмірних витрат рухової енергії. Підтримувати позитивний настрій від спілкування та злагоджених танцювальних рухів з однолітками.

Учити передавати на ударних дитячих музичних інструментах характер музики; мелодію, акомпанувати; створювати оркестри та ансамблі дитячих музичних інструментів, закріплювати навички спільної гри, розвивати почуття ансамблю. Час від часу залучати до диригування оркестром дитячих музичних інструментів. В процесі гри на дитячих музичних інструментах розвивати творчу активність, уяву і фантазію дошкільника. Викликати естетичну насолоду від звучання різних музичних інструментів, радість від власної спроможності та відчуття своєї єдності з однолітками.

В музичних іграх – драматизаціях формувати уміння відтворювати характерні відносини осіб, ролі яких виконуються; удосконалювати інтонаційну виразність діалогічного мовлення, вміння зачекати, допомогти, підтримати партнера – однолітка; сприяти формуванню вміння передавати засобами музичної гри – драматизації колорит українських народних казок; орієнтуватися в особливостях персонажів гри й знаходити для них відповідні пантомімічні, мімічні та інтонаційні характеристики; спонукати до самостійного придумування та розігрування казок і подій реального життя (під акомпанемент дорослого); підтримувати бажання та розвивати вміння створювати та добирати атрибутику для відтворення художніх образів.

Організація життєдіяльності

Батьки і педагоги виважено ставляться до вибору дитиною бажаних для прослуховування музичних творів, пропонують її увазі не лише легку ритмічну дорослу музику, а й класичну та дитячу. Вони вправляють дошкільника у визначенні жанру музичного твору, називанні інструмента, на якому він виконується; відгадувати п’єси, включені до музичної вікторини. Варто широко використовувати музику в аудіо - та відеозаписах; організовувати перегляд доступних дітям за змістом оперних і балетних вистав, відвідування концертів, музеїв. Важливо навчити дитину розрізняти «музику природи» - співи птахів, звуки різних комах, шелест листя дерев та хвиль води тощо, порівнювати природну музику зі створеними людьми мелодіями, знаходити в них спільне та відмінне.

У різних сферах життєдіяльності дорослий використовує високохудожню музику з яскравими образами, різними настроями, під яку можна по-різному відтворювати ходьбу, біг, стрибки, рухи рук, тощо. Доцільно використовувати музично-рухову імпровізацію в сюжетних етюдах задля стимулювання індивідуальних творчих проявів дитини. Створювати умови для вправляння дошкільника в умінні вільно і природно рухатися під музику в присутності інших людей, переживати при цьому радісні почуття.

В умовах сім’ї та освітнього закладу дорослий розвиває вокальні данні дошкільника, його музичні та акторські здібності – навчає стежити за постановою, дивитися в очі слухачам, не напружувати міміку, супроводжувати спів рухами і жестами, що відповідають жанру, жанру музики. Батьки і педагоги вправляють дитину в умінні співати дзвінко, легко, правильно інтонувати мелодію без викрикувань. Особливої уваги потребує артикуляційний апарат дитини: треба їх вчити вільно тримати нижню щелепу, активно діяти губами, не напружувати гортань, цінувати і берегти свій співочий голос. Викликати в дошкільника піднесене радісне самопочуття під час співу, вчити сприйнятливості до емоційної реакції на нього слухачів. Залучати дитину до спільних з дорослим, однолітками співів; привертати увагу до відмінностей голосових можливостей різних людей. Сприяти виникненню бажання придумувати нескладні мелодії.

У ході музикування на різних дитячих інструментах дорослий разом з дитиною шукає варіанти оркестрування того чи іншого твору, зіставляють його з оригіналом; заохочує ініціативу й творчі прояви дитини в імпровізації й підборі мелодії на слух; розширює уявлення про жанри та характер музичних творів, виважено добирає музичний матеріал, включає в нього невеликі, проте виразні та яскраві мелодії, знаходить оптимальні для різних дітей засоби понуки їх до виконання музичних п’єс. Показниками створення розвивального музичного середовища є: бажання дошкільника грати на різних дитячих інструментах, виділяти та відтворювати ритмічний малюнок п’єси, здатність диференціювати правильне та неправильне звукоутворення; підбирати на слух нескладні мелодії, виконувати музичний твір в ансамблі та оркестрі, визначити його форму, імпровізувати, самостійно диригувати оркестром чи ансамблем дитячих музичних інструментів, радіти спільній з однолітками музичній діяльності.

З метою розвитку в дошкільника вміння виконувати під музику різні ролі. Дорослі організовують різні ігри – драматизації, добирають до кожної відповідні засоби виразності; навчають «входити» в несхожі за характером ролі, диференціювати їх за морально – етичними особливостями, складністю, наближеністю до реалій сучасного життя, тощо. Доцільно, щоб рольову палітра передбачала інтеграцію різних видів мистецтва – включала не лише рухи, а і слово, спів, гру на дитячих музичних інструментах, малювання, тощо. Дорослий заохочує творчість дитини, підтримує ініціативи, схвалює вдале виконання ролі, відмічає наявність – відсутність імпровізації. Він залишає дошкільникові право на помилку, не дорікає за неї, підтримує бажання продовжувати гру – драматизацію, допомагає зрозуміти помилку та причини її виникнення, висловлює довіру його можливостям.

Дата добавления: 2015-12-08