Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Податок на прибуток підприємства

Читайте также:
  1. Cредньорічна сума коштів підприємства
  2. Акцизний податок
  3. Аналіз витрат обігу торговельного підприємства
  4. Аналіз і оцінка ефективності формування витрат підприємства
  5. Аналіз логістичних витрат підприємства
  6. Аналіз обсягу і складу грошових активів підприємства
  7. Аналіз показників ефективності апарату управління підприємства

Розділ 2

2.1 Документальне оформлення розрахунків за податками

Податок на прибуток підприємства

Оподаткування прибутку підприємства в Україні передбачене Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 р. зміни до закону були внесені 2004 році і мали відмінності щодо податку на прибуток.

Згідно цього Закону об’єктом оподаткування є прибуток, який визначаєтьсь шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із Законом України [звіт підпр 2008].

Платниками податку являються суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовані на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Валовий дохід – це загальна сума податку платника від усіх видів діяльності підприємства, отриманого протягом звітного періоду у різних формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати – це сума витрат платника податку у різних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які виготовляються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У Законі вказано перелік доходів та витрат підприємства, які не входять до валових доходів і витрат, тому при складані звітності ми керуємося відповідними статями Закону.

Датою збільшення валового доходу є дата, які випадає на податковий період. Це також може бути дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства в оплату товарів за готівку – дата її оприбуткування в касі підприємства, якщо нема такої операції – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує дане підприємство. А також дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) підприємством.

Датою збільшення валових витрат обігу є дата – яка випадає на податковий період, на який можуть припадати події, які відбулися раніше. Це може бути дата списання коштів з банківських рахунків підприємства на оплату товарів (робіт, послуг), при придбані за готівку – дата видачі з каси підприємства.

Податок на прибуток нараховується за ставкою 25 % скорегованого прибутку з 1 січня 2004 р. визначеного ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств». Податок, що підлягає сплаті до бюджету, можна обрахувати як, оподаткований прибуток = валові доходи – валові доходи – валові витрати – амортизаційні відрахування – зміна залишків запасів на кінець періоду, порівняно з початком або + зміна залишків запасів на кінець періоду, порівняно з початком.

Формула показує, що збільшення запасів на кінець звітного періоду призводить до зменшення оподаткованого прибутку і навпаки.

Складання та подання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом Державної податкової адміністрація України (ДПАУ) від 29 березня 2003 р., застосовується усіма платниками податку на прибуток підприємств, крім страховиків і банків, для них встановлено окремі порядки складання декларацій.

Цей порядок розроблено на підставі норм Закону України від 28 грудня 1994 року «Про оподаткування прибутку підприємств». Порядок застосування всіма платниками податку на прибуток підприємств, крім страховиків та банків, для яких установлюються окремі порядки складання декларацій.

Податок на прибуток використовується за таких податкових періодів за квартал, півріччя, три квартали та рік.

Податковий період починається першим і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Декларацію про прибуток підприємства розраховується наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності, його подають підприємства протягом 40 днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, півріччя, три квартали та року.

Платники податку мають право за 10 днів до закінчення строку подання документів надіслати їх податковому органу поштою з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень.

За звітні квартал, півріччя, три квартали підприємства подають спрощену декларацію, а за рік - повну.

Декларація подається підприємством незалежно від того, чи було податкове зобов’язання чи ні.

Підприємство повинно сплатити податок не пізніше десяти днів після останнього строку подання декларації.

У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції, то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені у декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку.

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та затверджується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах формату А-4. подання копії декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов’язковому скріпленню між собою.

Декларація заповнюється таким чином, що забезпечувати вільне читання тексту та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності. Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень. У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів. Їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною.

Декларація заповняється в гривнях, без копійок, з вфдповідним округленням.

Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданий ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закони № 2181 такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленнями показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то така звітність декларації не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в Законі, не застосовуються.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий рахунок і сплатити і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до Закону. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники складається з окремою формою.

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що надається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до Закону, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, ф три (Р1 – Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин – К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов’язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки [зв пдпр2008].

У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємств (відповідно до установчих документів). Зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електрона адреса – за бажанням). В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р.

У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

У заголовній частині декларації відображається повна назва підприємства, зареєстрованого у встановленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електрона адреса – за бажанням). Крім того, у ній робиться відмітка про вид Декларації, визначено три форми: звітна, звітна консолідована, звітна нова. На підприємстві «Оздоровчий комплекс Поділля» декларація звітна.

При заповнені рядків декларації ми користуємося нормами закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Рядки декларації заповнюються наростаючим підсумком з початку року, а деякі розраховуються у зазначених в них математичними формулами.

Для перевірки правильності заповнення декларації про прибуток підприємства можна скористатися Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України про адміністрування податку на прибуток, затвердженими наказом ДПАУ від 11 грудня 2006 р.

До декларації про прибуток підприємств згідно Порядку № 143 передбачено подання наступних додатків:

Додаток К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10 та 01 декларації. Цей додаток складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Таблиця 2. Розрахунок амортизаційних відрахувань.

Таблиця 3. Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.

Таблиця 4. Прибуток від продажу землі.

Таблиця 5. Витрати зі страхування.

Додаток К1/2 до рядків 04.10 та 07 декларації. Цей додаток складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок амортизації витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалень.

Таблиця 2. Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат.

Таблиця 3. Довідкові відомості (у розрізі окремого родовища, окремої шахти, свердловини, крім нафтогазової).

Додаток К2 до рядків 01.3. та 04.7 декларації – доходи та витрати, пов’язані з використанням довгострокових договорів та додаткова інформація щодо сум авансів або передоплат, не віднесених для цілей оподаткування до складу валового доходу звітного періоду, та кількості договорів, за якими проводився розвиток доходів та витрат, у тому числі договори, за якими продовжується їх виконання завершено.

Додаток К3 до рядка 01.4. рядків 01.3. та 04.7 декларації – розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами.

Додаток К4 рядків 02.3. та 05.3 та декларації – урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Додаток К5 рядків 10 декларації – Розрахунок прибутку, що здійснюється від оподаткування та визначення підстав для застосування пільги.

Додаток К6 рядків 13 декларації, який складається з трьох таблиць:

Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку.

Таблиця 2. Розрахунок податку, що сплачується за місцем розташування філій.

Таблиця 3. Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховуються у зменшення податкового зобов’язання платниками податку.

Додаток К7 рядків 19.1. та 19.4. декларації, що складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, нарахованих у вигляді процентів.

Таблиця 2. Розрахунок відрахувань до Державного бюджету України оператора державної лотереї.

Додатки К1, К2, К3, К4, К5, К6 та К7 є об’єктами при складені квартальних (піврічної) декларації та входять до річної податкової звітності.

Додатки Р1, Р2, Р3 входять лише до річної звітності і складають наступну форму звітності:

Додатки Р1 до рядка 04.6 декларації – Сума нарахованих податків, зборів (обов’язкових платежів), що включаються до валових доходів.

Додатки Р2 рядків 10 декларації – Виплати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (робіт, послуг).

Додатки Р3 рядків 10 декларації – Розрахунок валових витрат при здійснені операцій з нерезидентом, що має офшорний статус.

Додаток К1/2 до рядків 04.10 та 07 декларації. Цей додаток складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок амортизації витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалень.

Таблиця 2. Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат.

Таблиця 3. Довідкові відомості (у розрізі окремого родовища, окремої шахти, свердловини, крім нафтогазової).

Додаток К2 до рядків 01.3. та 04.7 декларації – Доходи та витрати, пов’язані з використанням довгострокових договорів та Додаткова інформація щодо сум авансів або передоплат, не віднесених для цілей оподаткування до складу валового доходу звітного періоду, та кількості договорів, за якими проводився розвиток доходів та витрат, у тому числі договори, за якими продовжується їх виконання завершено.

Додаток К3 до рядка 01.4. рядків 01.3. та 04.7 декларації – Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами.

Додаток К4 рядків 02.3. та 05.3 та декларації – Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Додаток К5 рядків 10 декларації – Розрахунок прибутку, що здійснюється від оподаткування та визначення підстав для застосування пільги.

Додаток К6 рядків 13 декларації, який складається з трьох таблиць:

Таблиця 1. Зменшення нарахованої суми податку.

Таблиця 2. Розрахунок податку, що сплачується за місцем розташування філій.

Таблиця 3. Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховуються у зменшення податкового зобов’язання платниками податку.

Додаток К7 рядків 19.1. та 19.4. декларації, що складається з наступних таблиць:

Таблиця 1. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, нарахованих у вигляді процентів.

Таблиця 2. Розрахунок відрахувань до Державного бюджету України оператора державної лотереї.

Порядок заповнення додатки К2, К4, К5, К6, К7, Р1, Р2, Р3 визначається формами цих додатків. Показники, відображені в декларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, повинні співпадати. Особливості використання показників додатка К1 визначаються в рядках таблиці цього розряду з кодами 01.2, 04.2, 04.10, 07, а додатка К3 у рядку з кодам 01.4.

 


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 91 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)