Природа людських здібностей

Досі нами обговорювалися такі здібності, які так чи інакше пов'язані з біологічними особливостями організму. Згадувалися також соціальні здібності, біологічну основу яких доки ще нікому точно встановити не вдалося. Це — вищі, культурно обумовлені здібності, властиві лише людині: художні, музичні, лінгвістичні, математичні, інженерні і ряд інших. Вони мають інше походження, формуються і розвиваються інакше, ніж ті, які мають явно виражені біологічні завдатки і безпосередньо залежать від дозрівання тих або інших органічних структур. Умовами і передумовами розвитку у людини соціальних здібностей є наступні обставини його життя:

1. Наявність суспільства, соціально-культурного середовища, створеного працею багатьох поколінь людей. Це середовище штучне, включає безліч предметів матеріальної і духовної культури, що забезпечують існування людини і задоволення його власне людських потреб.

2. Відсутність природних завдатків до користування відповідними предметами і необхідність навчання цьому з дитинства.

3. Необхідність участі в різних складних і високоорганізованих видах людської діяльності.

4. Наявність з народження навколо людини освічених і цивілізованих людей, які вже мають необхідні йому здібності і в змозі передати йому потрібні знання, уміння і навички, маючи у розпорядженні при цьому відповідні кошти навчання і виховання.

5. Відсутність з народження у людини жорстких, запрограмованих структур поведінки типу природжених інстинктів, незрілість відповідних мозкових структур, що забезпечують функціонування психіки, і можливість їх формування під впливом навчання і виховання.

Кожна з названих обставин є необхідною для перетворення людини як біологічної істоти, з народження того, що розташовує деякими елементарними здібностями, властивими і багатьом вищим тваринам, в соціальну істоту, що придбаває і розвиває в собі власне людські здібності. Соціально-культурне середовище дозволяє розвивати здібності, що забезпечують правильне користування предметами матеріальної і духовної культури і розвиток необхідних для цього здібностей(вони формуються і удосконалюються в процесі навчення користуванню відповідними предметами). Необхідність включення в специфічно людські види діяльності з раннього дитинства змушує батьків піклуватися про розвиток у дітей потрібних для них здібностей, а згодом, коли самі діти стають дорослими, створює у них потреби в самостійному придбанні відповідних здібностей. Дорослі люди, що оточують дитину, у більшості своєму вже маючи необхідні здібності і засоби навчання(у вигляді готових предметів матеріальної і духовної культури, якими потрібно навчитися користуватися), забезпечують безперервний розвиток потрібних здібностей у дітей. Вони у свою чергу з готовністю приймають відповідні учбові і виховні дії, швидко засвоюють їх завдяки пластичному і гнучкому, пристосованому до навчення мозку. Ті завдатки, які потрібний^ для розвитку людських здібностей, під впливом усього цього складаються у дитини досить рано, приблизно до трьох років, забезпечуючи в подальшому вже не природне, а соціальний його розвиток, включаючи становлення безлічі таких здібностей, аналога яким немає навіть у дуже високорозвинених тварин.

Твердження про те, що у людини немає готових біологічних завдатків до розвитку соціальних здібностей, не означає відсутності у цих здібностей анатомо-фізіологічної основи тоді, коли вони стають повністю розвиненими. Ця основа є, але також не є природженою. Вона представлена так званими функціональними органами, що є нервово-м'язовими системами, що прижиттєво складаються, анатомічно і функціонування, що фізіологічно забезпечують, і вдосконалення відповідних способ-

ностей. Формування функціональних органів у людини стає найважливішим принципом його онтогенетичного морфо-физиологического розвитку, пов'язаного із здібностями.

Дата добавления: 2015-12-08