розрахунковий прибуток

Розрахунковий прибуток (прибуток у розпорядженні підприємства) являє собою частина балансового прибутку підприємства за винятком усіх обов'язкових платежів і зборів:

П_р = П_б – Платежі (збори), грн.

Прибуток залежить від рівня цін установлених на продукцію, від її якості, собівартості й обсягу виробництва. Зміна загального рівня цін на продукцію підприємств приводить до відповідного до зміни загального розміру прибутки. Істотними факторами зростання прибутку є підвищення якості,

Зміна обсягу реалізованої продукції в одиницю часу суттєво впливає на величину прибутки. Цей вплив проявляється подвійно. З одного боку – у зміні вартості реалізованої продукції (виторгу), яка за інших рівних умов (по виду продукції, маркам, якісним показникам) прямо пропорційна реалізованому обсягу. З іншого боку – якщо зміна обсягу реалізації є наслідком зміни обсягу виробництва, то на розмір прибутку впливає, що змінився рівень собівартості. При збільшенні обсягу виробництва (за рахунок умовно постійних витрат) собівартість знижується, а при зменшенні – збільшується. Тобто при всіх змінах собівартості безпосередньо змінюється розмір прибутку підприємства.

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

Абсолютна величина прибутку характеризує загальну прибутковість підприємства. Ріст абсолютної величини прибутки є досить позитивним моментом у роботі підприємства. Він заохочується діючою системою морального й матеріального стимулювання.

Однак для повної характеристики роботи підприємства позитивної динаміки величини прибутки недостатньо. Важливо знати за допомогою яких засобів отримана дана маса прибутку. Тут потрібний відносний показник, здатний характеризувати прибуток, що доводиться на одиницю виробничих фондів, тобто на одиницю вартості тієї матеріальної бази, яка робить жива праця усе більш і більш виробничою.

Таким показником є рівень (або норма) рентабельності.

Здатність підприємства створювати чистий дохід, що виступає у формі прибутку – називається рентабельністю.

Рентабельність – так само як і прибуток, є показником ефективності, прибутковості виробництва, але обчислюється у вигляді відносини прибутки до витрачених ресурсів, стосовно яких обчислюється рентабельність теоретично можуть виступати як наявні в наявність ресурси, так і ресурси, що витрачаються в процесі виробництва (витрати).

Рентабельне господарювання – означає, що доходи підприємства завжди перевищують витрати на виробництво й реалізацію продукції.

Рентабельність – є основна умова й вимога господарського розрахунків.

Планові або фактичні показники рентабельності роботи конкретного підприємства або випуску певного виду продукції зіставляють із нормативом рентабельності по народному господарству в цілому, по галузі, підотрасли або групі виробів. Тим самим з'являється можливість порівнювати відносну ефективність роботи різнотипних підприємств різних галузей і подотраслей народного господарства, виявляти порівняльну ефективність випуску окремих видів продукції на одному або декількох підприємствах.

У господарській практиці найбільше часто застосовують наступні показники рентабельності:

1.рентабельність стосовно вартості виробничих фондів;

2.рентабельність стосовно собівартості;

3.рентабельність стосовно собівартості за винятком витрат на енергію, паливо, сировину й матеріали;

1) Загальна рентабельність – являє собою відношення суми балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів

, %

Пб – газовий балансовий прибуток підприємства, тис.грн.

Фо – середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

Фобор – середньорічна вартість нормованих обігових коштів.

2) Розрахункова рентабельність

, %

Розрахункова рентабельність представляє відношення суми розрахунковому прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Необхідність у плануванні підприємства 2-х показників рентабельності пояснюється тим, що вони характеризують собою якісно різні фінансово – економічні стани підприємства.

Показник загальної рентабельності

Характеризує кількість усього прибутку на кожну гривню вартості виробничих фондів.

Показник розрахункової рентабельності – відбиває кількість прибутку, що залишився (після платежів, зборів і т.д.) на одну гривню вартості виробничих фондів.

Оскільки за рівнем розрахункової рентабельності ведеться оцінка роботи підприємства, підприємство зацікавлене в збільшенні саме розрахункової рентабельності. Така зацікавленість гарантує своєчасність і повноту відповідних першочергових платежів підприємства в бюджет, тобто забезпечує стійкість бюджетних вступів, що досить важливо в умовах планового господарства.

Основні напрямки підвищення рентабельності підприємств є: рост технічного рівня виробництва, краще використання технічних засобів, більш досконалої технології й організації робіт.

3) Рентабельність стосовно собівартості - дорівнює співвідношенню прибутки й собівартості реалізованої продукції.

, %

Цей показник рентабельності розраховують по окремим виробництвам і видам продукції. Він характеризує ефективність витрачених у плині року засобів, які матеріалізувалися в реалізованій продукції.

Застосування цього показника рентабельності повинне зацікавити підприємство в зниженні матеріалоємності, що випускається продукції.

Дата добавления: 2015-12-08